Постанова

від 16.07.2014 по справі 904/9255/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 року Справа № 904/9255/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Козак Т.В. представник, довіреність №153/1001 від 12.05.14;

від відповідача-2: Кіряхно О.В. представник, довіреність №20 від 12.05.14; Яргак В.І. представник, довіреність № 25 від 16.07.14;

від відповідача-1: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Дніпробудіндустрія", м. Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року у справі № 904/9255/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали Плюс", м.Дніпропетровськ

відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Дніпробудіндустрія", м.Дніпропетровськ

про стягнення 740556грн. 98коп.

ВСТАНОВИВ

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. по справі №904/9255/13 (суддя: Кармазіна Л.П.) було позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Будматеріали плюс" та ТОВ «Фірма Дніпробудіндустрія» на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованість за активну електричну енергію у сумі 281935грн.07коп. та 5638грн. 70коп. судового збору; стягнуто з ТОВ «Будматеріали плюс» на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованість за активну електричну енергію у сумі 210102грн. 78коп., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 282517грн. 69коп. та 11413грн. 94коп. судового збору; припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача-1 основного боргу за активну електричну енергію у сумі 78066грн. 69коп.

Рішення вмотивовано тим, що відповідачем-1 порушені умови договору в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії та перевищення договірної величини споживання електричної енергії за договором № 2854/41-47 від 22.12.2003р. за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року та з грудня 2012 року по грудень 2013 року у розмірі 492037грн. 85коп. - активної електричної енергії та 282517грн. 69коп. - перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

А також тим, що відповідачем-2 не надано до суду доказів виконання зобов'язання перед позивачем за договором поруки.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем-2 подано апеляційну скаргу про скасування рішення в частині стягнення з ТОВ «Фірма Дніпробудіндустрія» як солідарного боржника частини боргу та судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом його не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, з вини відділення поштового зв'язку не було направлено поштову кореспонденцію, розгляд справи відбувався тільки за участю Позивача та відповідно в рішенні суду від 25.03.2014 року по справі № 904/9255/13 викладена тільки позиція Позивача по справі.

На підприємстві працює штат працівників, які займаються виробництвом будівельних матеріалів. Тому невідомо, чому на конвертах, які направлялись на адресу: 49089, м.Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2 зазначено, що адресат вибув.

Посилається на ст.ст. 22, 23 ГПК України, як на порушення норм процесуального права, а саме права на участь у судовому засіданні, заперечення щодо позовних вимог.

Крім того, якщо б відповідач-2 взяв би участь у судовому засіданні, то ним на розгляд суду було б надано Договір № 06490-00 від 27.05.2014 року про покладення обов'язку фактичного виконання зобов'язання за договором про постачання електричної енергії на третю особу. ТОВ «Фірма Дніпробудіндустрія» виконує свої зобов'язання за вищенаведеним договором, у відповідності до графіку, таким чином, заборгованості за спірним договором відсутня. Відповідно відсутнє право вимоги як солідарного боржника, оскільки відповідач-2 вже виконує свої зобов'язання за відповідача-1, про що маються відповідні докази. Починаючи з 16.05.2014 року по дату поточного платежу, було сплачено за Боржника 238769грн. 51коп. Копія акту звірки була направлена позивачу, проте досі позивачем не надано відповіді та відповідний акт не був підписаний.

Представники відповідача-2 у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі з огляду на наступне.

Господарським судом норм процесуального кодексу не порушено, учасники процесу повідомлені належним чином про день та час слухання справи, оскільки процесуальні документи направлялись за юридичною адресою відповідача-2. Також вказує на те, що договір про покладення обов'язку сплати боргу на третю особу було укладено вже після оголошення рішення судом, тому цей договір не міг вплинути на рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав аналогічні пояснення викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 16.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

Між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", та ТОВ "Будматеріали плюс" укладено договір про постачання електричної енергії № 2854/41-47(041047) від 22.12.2003 року із змінами та доповненнями для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2160 кВт(КВА) величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору. (а.с.14-18)

В процесі виконання зазначеного договору у відповідача -1 в період з грудня 2010 року по квітень 2011 року та з грудня 2012 року по грудень 2013 року виникла заборгованість за спожиту електроенергію перед позивачем у розмірі 492037грн. 85коп.

Додатками до договору № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" (а.с.20-19), позивач та відповідач-1 погодили, що обсяги споживання електричної енергії, що постачається, складають наступний розмір: - на грудень 2010 року у розмірі 60000 кВт*год.; - на січень 2011 року у розмірі 43000 кВт*год.; - на лютий 2011 року у розмірі 36000 кВт*год.; - на березень 2011 року у розмірі 36000 кВт*год.; - на квітень 2011 року у розмірі 30000 кВт*год.; - на грудень 2011року у розмірі 33000 кВт*год.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання за формою додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу".

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.

На підставі п. 5.1 договору, позивачем встановлено очікуваний обсяг споживання електроенергії на 2012 та 2013 роки на рівні фактичного споживання електроенергії у 2011 та 2012 роках відповідно, а саме: - на липень 2012 року у розмірі 25282 кВт*год.; - на серпень 2012 року у розмірі 24294 кВт*год.; - на вересень 2012 року у розмірі 22770 кВт*год.; - на жовтень 2012 року у розмірі 30642кВт*год.; - на листопад 2012 року у розмірі 38220кВт*год.; - на грудень 2012 року у розмірі 34082 кВт*год.; - на січень 2013 року у розмірі 28483 кВт*год.; - на лютий 2013 року у розмірі 32552 кВт*год.; - на березень 2013 року у розмірі 29905 кВт*год.; - на квітень 2013 року у розмірі 23776 кВт*год.; - на травень 2013 року у розмірі 19141 кВт*год.; - на серпень 2013 року у розмірі 27789 кВт*год.; - на вересень 2013 року у розмірі 26274 кВт*год; - на жовтень 2013 року у розмірі 31421 кВт*год; - на листопад 2013 року у розмірі 38220 кВт*год; - на грудень 2013 року у розмірі 34082 кВт*год.

Фактично в вищевказані місяці відповідачем-1 спожито електроенергії з перевищенням договірних величин споживання електричної енергії, а саме: - у грудні 2010року у розмірі 83336 кВт*год.; - у січні 2011року у розмірі 61664 кВт*год.; - у лютому 2011року у розмірі 56830 кВт*год.; - у березні 2011року у розмірі 72797 кВт*год.; - у квітні 2011року у розмірі 60206 кВт*год.; - у грудні 2011року у розмірі 34082 кВт*год.; - у липні 2012 року у розмірі 30747 кВт*год.; - у серпні 2012 року у розмірі 27789 кВт*год.; - у вересні 2012 року у розмірі 26274 кВт*год.; - у жовтні 2012 року у розмірі 31421кВт*год.; - у листопаді 2012 року у розмірі 51451кВт*год.; - у грудні 2012 року у розмірі 62167 кВт*год.; - у січні 2013 року у розмірі 44569 кВт*год.; - у лютому 2013 року у розмірі 39524 кВт*год.; - у березні 2013 року у розмірі 48816 кВт*год.; - у квітні 2013 року у розмірі 38608 кВт*год.; - у травні 2013 року у розмірі 21516 кВт*год.; - у серпні 2013 року у розмірі 28938 кВт*год.; - у вересні 2013 року у розмірі 29122 кВт*год.

Відповідно до п. 5 додатку до договору № 3 "Порядок розрахунків", перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або величини потужності визначених, як різниця між найбільшою величиною споживання електричною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності протягом розрахункового періоду, належать оплаті споживачем (згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику") на підставі рахунку постачальника протягом п'яти/десяти банківських днів з дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника відповідно до умов цього договору зазначених у пунктах 4.2.2, 5.5 і 5.6.

Позивачем було виставлено відповідачу-1 рахунки на оплату за перевищення договірної величини споживання, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача-1 в корінцях зазначених рахунків.

За перевищення відповідачем-1 договірної величини споживання електричної енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року, за грудень 2011 року, з липня 2012 року по травень 2013 року, з серпня 2013 року по вересень 2013 року виникла заборгованість на загальну суму 282517грн. 69коп.

Заборгованість підтверджена матеріалами справи, а саме актами про використану електричну енергію, підписаними постачальником, споживачем та передавальною організацією, повідомленнями на адресу відповідача-1 про споживання електричної енергії понад договірну величину. (а.с.23-164)

24.12.2012 року між ПАТ "ДТЕК Дніпрообенерго" (кредитор), ТОВ "Фірма Дніпробудіндустрія" (поручитель) та ТОВ "Будматеріали плюс" (боржник) укладено договір поруки № 21730-00, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором виконати грошові зобов'язання боржника за договором про постачання електричної енергії № 041047 від 22.12.2003, що укладений між кредитором і боржником, по оплаті за спожиту активну електроенергію у розмірі 460828грн. 35коп., в тому числі заборгованість 2010року 247495грн. 45коп., заборгованість 2011р. 213332грн. 90коп. до 20-го числа щомісячно, починаючи з 1 січня 2013 року в сумі 12800грн. 79коп.

27.05.2014р. між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" - кредитором ТОВ "Будматеріали плюс" - боржником та ТОВ "Фірма Дніпробудіндустрія" - виконавцем укладено договір №06490-00 про покладення обов'язку фактичного виконання зобов'язання за договором постачання електричної енергії на третю особу, згідно з яким в порядку та на умовах визначених цим договором боржник покладає на виконавця виконання свого обов'язку, передбаченого умовами договору про постачання електричної енергії № 041047 від 22 грудня 2003р., укладеного між кредитором та боржником по оплаті спожитої активної енергії. Відповідно п. 1.2, 2.3 договору виконавець зобов'язується здійснити оплату спожитої за період з липня 2010р. по березень 2014р. включно активної електричної енергії в сумі 674351грн. 86коп., починаючи з 8.05.2014р. щомісячно протягом 37 місяців, згідно з графіком.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк оплати вартості активної електричної енергії є таким, що настав, відповідач-1 неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 боргу за активну електричну енергію у розмірі 492037грн. 85 коп. правомірно задовольнив.

Частиною 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

Пунктом 4.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 встановлено, що споживачем до постачальника подаються відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом, а у разі ненадання споживачем зазначених відомостей - розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Внаслідок порушення відповідачем-1 умов договору, щодо встановленої договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2010 року, з січня 2011р. по квітень 2011р., у грудні 2011р., з липня 2011р. по травень 2013р. та з серпня 2013р. по вересень 2013р., у позивача виникло право на стягнення двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною в сумі 282517грн. 69коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач-2 не виконав зобов'язання, за укладеним договором поруки, солідарне зобов'язання відповідача-2 перед позивачем обмежене сумою 460828грн. 35коп. по оплаті за спожиту активну електроенергію, яка складається із заборгованості за 2010р. 247495грн. 45коп., заборгованості 2011 року 213332грн. 90коп., тому правомірно задовольнив вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідача-2 заборгованості відповідача-1 за основним договором з урахуванням встановлених договором поруки обмежень.

Посилання апелянта на неналежне повідомлення про час та місце судового засідання, та порушення його процесуальних прав визначених ст. 22 ГПК України, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Забезпечення участі сторін та інших учасників у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Згідно із ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.01.2014, місцезнаходження відповідача-1: 49090, м.Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2; місцезнаходження відповідача-2: 49090, м.Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2. Саме за цією адресою і повідомлялись відповідачі судом першої інстанції про розгляд даної справи, тому відповідачі вважаються повідомленими належним чином відповідно вимог процесуального кодексу. Повернення відділенням зв'язку поштового відправлення з відміткою «адресат вибув» не є підставою вважати, що суд припустився процесуальних порушень.

Посилання апелянта на договір № 06490-00 від 27.05.2014 року про покладення обов'язку фактичного виконання зобов'язання за договором про постачання електричної енергії на третю особу, також не приймається судом з огляду на наступне.

Договір № 064490-00 від 27.05.2014р. про покладення обов'язку фактичного виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії на третю особу укладений між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (кредитор), ТОВ «Будматеріали плюс» (боржник) та ТОВ «Фірма Дніпробудіндустрія» (виконавець), набув чинності у день фактичного підписання, а саме у день укладення 27.05.2014р.

Зі змісту договору вбачається, що цей договір не припиняє дії договору поруки від 24.12.2012р.

На день прийняття рішення у справі 25.03.2014р., договору № 064490-00 від 27.05.2014р. не існувало, тому він не міг бути врахованим судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Дніпробудіндустрія" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року у справі №904/9255/13 - залишити без змін.

Справу № 904/9255/13 повернути до господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 21.07.2014р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд