Постанова

від 16.07.2014 по справі 820/9031/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2014 р. № 820/9031/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Тверитнікові О.О.

за участю:

представника позивача - Основіна О.О.

представника відповідача - Вартанян Н.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів в якому просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000054700, №0000044700, №0000034700.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідачем за результатами проведення перевірки є незаконними, оскільки прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу України, наказів Міністерства доходів і зборів України, а висновки, викладені в Акті перевірки від 18.04.2014 року №127/28-09-47/90357250 документальної позапланової виїзної перевірки законності декларування ТОВ "Слобожанський миловар" від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 р. на рахунок платника у банку, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях наданих до суду проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Позивач - ТОВ "Слобожанський миловар" є юридичною особою, платником ПДВ, знаходиться на податковому обліку СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів. Основними видами діяльності позивача є виробництво мила та мийних засобів, складське господарство та інші.

Судом встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування ТОВ "Слобожанський миловар" (код ЄДРПОУ 30357250) від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2014 року на рахунок платника у банку.

Результати перевірки оформлені актом № 127/28-09-47/30357250 від 18.04.2014р.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Слобожанський миловар" встановлено порушення: абз. «б» п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями щодо завищення сум и податкового кредиту за січень 2014 року на суму ПДВ 655167,0 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на суму 554374,0 грн. та заниження ПДВ до сплати в бюджет за січень 2014 року на суму 100793,0 грн.; порушення пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2014р. на 265054,0 грн..

На підставі висновків Акту перевірки № 127/28-09-47/30357250 від 18.04.2014р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкові повідомлення - рішення №0000054700 від 07.05.2014 року, №0000044700 від 07.05.2014 року, №0000034700 від 07.05.2014 року .

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198, п.200.4, п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та неправомірне включення до складу податкового кредиту січень 2014 року сум податку згідно зведеної податкової накладної № 46 від 31/01/2014 року на суму з ПДВ 3931003.10 грн. (ПДВ 655167.18) виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика чистоти і краси» (код ЄДРПОУ 38734531) відповідач обґрунтовує тим, що в договорі поставки від 01.11.2013р. № 132/бух/13 не встановлено періодичність оплати; постачання товару за договором поставки від 01.11.2013р. № 132/бух/13 фактично не мало ні безперервного, ні ритмічного характеру; у ході перевірки не було надано реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно яких здійснено постачання товарів, у податковій накладній відсутній обов'язковий реквізит - УКТЗЕД.

Суд зазначає, що пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. До зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Для виписки зведеної податкової накладної необхідне дотримання одночасно двох умов: постачання товарів/послуг повинне мати безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з покупцем; у договорі повинна бути визначена періодичність оплати поставлених товарів/послуг. При цьому фактичні обсяги постачання товарів/послуг обов'язково підтверджуються реєстром товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів.

Право на виписку зведених податкових накладних мають право суб'єкти господарювання, чия діяльність має неперервний або ритмічний характер.

Аналіз викладеного свідчить, що переліченні підстави є виключними, інших вимог Порядком заповнення податкової накладної не передбачено.

Судом встановлено, що між ТОВ "Слобожанський миловар" та ТОВ "Фабрика чистоти і красоти" було укладено договір поставки № 132/бух/13 від 01.11.2013р., відповідно до якого ТОВ "Фабрика чистоти і краси" приймає на себе зобов"язання на умовах і протягом дії договору передавати у власність позивача товар в асортименті та кількості, а позивач зобов"язується прийняти та виплатити за нього обумовлену вартість на підставі накладної (накладних) на поставку товару.

Згідно з п.3.1.7 договору ТОВ "Фабрика чистоти і краси" зобов"язується надати ТОВ "Слобожанський миловар" зведену податкову накладну заповнену виключно українською мовою, виписаної за підсумками місяця. Зведена податкова накладна подається Продавцем з копією квитанції, яка підтверджує реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У ході виконання умов договору поставки ТОВ "Фабрика чистоти і краси" було виписано зведену податкову накладну №46 від 31.01.2014 року, яка сформована відповідно до приписів п.15. Порядку заповнення податкової накладної на підставі 27 видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Первинні документи, які були видані за договором поставки № 132/Бух/13 від 01 листопада 2013 року укладеним між ТОВ « Слобожанський миловар» та ТОВ «Фабрика чистоти і краси» за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України .

Стосовно безперервності або ритмічності характеру поставки за Договором поставки № 132/бух/13 від 01.11.2013 року від 01.11.2013 року між ТОВ «Слобожанський миловар» та ТОВ «Фабрика чистоти і краси», суд зазначає наступне.

Ритмічність - принцип раціональної організації процесів, які характеризують рівномірність їх виконання у часі; безперервність - відсутність перерви у чому-небудь; періодичність - це повторність (циклічність) явища через відповідні проміжки часу.

Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, складання зведеної податкової накладної не пов'язується з необхідністю відображення безперервності або ритмічності поставки в самому тексті договору, достатньо лише самого факту безперервності.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем до суду було надано додатки до договору поставки, а саме графік поставки в якій встановлено 27 поставок протягом січня 2014 р., які додатково підтверджують саме безперервність та ритмічність поставок та оплати за цим договором

З огляду на викладене, суд зазначає, що поняття «періодичність» та «ритмічність» при складанні зведеної податкової накладної позивачем було застосовано правомірно.

Щодо відсутності реєстру товарно-транспортних накладних, згідно з якими проводилось постачання товарів і на який посилається відповідач, суд зазначає, що при подачі адміністративного позову позивачем було надано товарно-транспортні накладні від ТОВ «Фабрика чистоти і красоти» до ТОВ «Слобожанський миловар» за січень 2014 року.

Таким чином, суд зазначає, що позивач діяв в повній відповідності до діючого законодавства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Акт перевірки не містить посилань ні на фальшивість, ні на невідповідність відомостей, зазначених в первинних документах, фактичним обставинам господарських операцій, ні на відсутність у ТОВ «Фабрика чистоти і краси» статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості товарів та послуг, ні на несумісність зазначених в них товарів та послуг з власною господарською діяльністю ТОВ «Слобожанський миловар».

Також, в ході проведення перевірки відповідачем не встановлено невідповідності даних видаткових накладних фактичним обставинам господарських операцій.

Відповідач у Акті перевірки не заперечує повного відображення Позивачем в податковому обліку та бухгалтерському обліку господарських операцій між ТОВ «Слобожанський миловар» та ТОВ «Фабрика чистоти і краси», не ставить під сумнів реальність господарських відносин між ними, не виявив сумніві щодо виду, обсягу і якості господарських операцій та розрахунків, що здійснювалися між ТОВ «Фабрика чистоти і краси» та позивачем.

Стосовно відсутності в Договорі поставки від 01.11.2013р. № 132/Бух/13 визначення періодичність оплати поставлених товарів/послуг, суд зазначає, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшенні суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі отороченому або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу, що питання складання зведених податкових накладних розглянуті в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012р. № 1177 в п.11 якої вказано, що зведена податкова накладна може бути виписана, якщо договором визначено не періодичність, а строк оплати (наприклад 40 днів з моменту отримання товару), у разі коли договором передбачено ритмічне чи безперебійне відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, то зведена податкова накладна може бути виписана одночасно з підписанням документів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Судом встановлено, що всі складові для правомірної виписки зведеної податкової накладної є, а саме: є ритмічне (безперебійне) відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, надано реєстр товарно-транспортних чи інших супровідних (тобто видаткових накладних) документів, сторонами в договорі вказали періодичність оплат за поставлений товар.

Таким чином, позивач у відповідній звітній період мав право на нарахування податку на додану вартість на підставі складеної у відповідності до вимог чинного законодавства Постачальником зведеної податкової накладної № 46 від 31.01.2014 року та відповідно включення у повному обсязі до податкового кредиту.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що надані позивачем документи відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій. Первинні документи бухгалтерського обліку, які надані позивачем до суду, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв"язку з чим позивач у відповідній звітній період мав право на нарахування податку на додану вартість на підставі складеної у відповідності до вимог чинного законодавства постачальником зведеної податкової накладної № 46 від 31.01.2014 року та відповідно включення у повному обсязі до податкового кредиту.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем пп.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень 2014 року в розмірі 265054 грн., суд зазначає наступне.

Зі змісту Акта перевірки встановлено, що позивач відобразив дану суму в рядку 23.1 податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку».

На думку відповідача, декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року на рахунок платника у банку, сума 265054,00 грн. є завищенням податкового кредиту за грудень 2013 року, і тому позивач не мав права відображати цю суму у декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» оскаржено в адміністративному суді податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі Актів перевірки документальної позапланової виїзної перевірки декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року на рахунок платника у банку.

Крім того, відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі №820/6525/14, було скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000014700 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 265054,00 грн., а також №0000024700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 253451,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 126725,50 грн., які виписані податковим органом на підставі Акту перевірки від 21 березня 2013р. № 88/27-09-47/30357250 документальної позапланової виїзної перевірки декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року на рахунок платника у банку.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що посилання відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» пп. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень2014 року в розмірі 265054,0 грн., є безпідставним та таким, що не відповідає чинному законодавству України.

Стосовно обов'язковості наявності в зведеній податковій накладній №46 у графі 3 повної номенклатури поставлених товарів з зазначеним у графі 4 напроти імпортних товарів код товару згідно з УКТ ЗЕД 2815120010, суд зазначає наступне.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, в окремих рядках визначені реквізити, визначені підпунктами «а»-«і» обов'язкові реквізити, зокрема для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у податковій накладній має бути вказаний код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Фабрика чистоти і красоти», отримавши у ТОВ «Маргунас-Україна» товар, який є підакцизним товаром, поставила його позивачу, але без вказування в зведеній податковій накладної №46 коду товару УКТ ЗЕД, позивачем було подано до податкового органу додаток №8 до декларації з ПДВ за березень 2014 року, тобто протягом терміну, як це визначено п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У зв'язку з зазначеним, позивач мав право на включення суми, вказаної в зведеній податковій накладній №46 до податкового кредиту.

Також слід зазначити, надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем до Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області 23.04.2014 року за № 4353/7/28-09-47-19 надано запит на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фабрика чистоти і краси», однак Акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фабрика чистоти і краси», який повинен був проведений Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем не надано.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000054700 від 07.05.2014 року, №0000044700 від 07.05.2014 року, №0000034700 від 07.05.2014 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000054700 від 07.05.2014 року, №0000044700 від 07.05.2014 року, №0000034700 від 07.05.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" ( код ЄДРПОУ 30357250) судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 21.07.2014 року.