Ухвала

від 21.07.2014 по справі 904/8622/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД   У Х В А Л А        21.07.2014                                                                                                     Справа № 904/8622/13    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач) суддів: Подобєд І.М., Величко Н.Л. розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО",  м. Львів на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року у справі № 904/8622/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО",  м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент",  м. Дніпропетровськ про стягнення  374 897,31 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 20.01.2014 року у даній справі (суддя  Панна С.П.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент"   м. Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" м. Львів 26 259 грн. 84 коп. - пені, 52 055 грн. 27 коп. - 3% річних, 1 566 грн. 30 коп. - судового збору, в решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду  дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Також, згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований   статтею 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання позивача про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними (ухвала ВГСУ від 19 березня 2014 року по справі   №5023/1146/12). Дослідивши матеріали апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, колегія суддів не вбачає поважності причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та не знаходить підстав для його відновлення, виходячи з наступного. Рішення господарського суду Дніпропетровської області винесено 20.01.2014 року, а саме оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції. Повний текст рішення відповідно до вимог ст. 84 ГПК України оформлено 25.01.2014 року. Таким чином, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 04.02.2014 року, тоді як фактично позивач звернувся з апеляційною скаргою до місцевого господарського суду лише 08.07.2014 року згідно зі штемпелем на поштовому конверті та фіскальним чеком, що підтверджував надсилання копії апеляційної скарги з додатками відповідачу, тобто апелянт пропустив визначений ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області. Згідно п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Наразі, позивачем не вказано та не надано жодного доказу в підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 р. по справі №904/8622/13, а подане ним клопотання не містить обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Відповідно до протоколу судового засідання від 20.01.2014 року (а.с.239) представник позивача був присутнім в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області 20.01.2014 року, отже позивач був обізнаний з результатами розгляду справи місцевим господарським судом і маючи на меті оскарження вищезазначеного рішення, повинен був вжити заходи для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою в строк до 04.02.2014 року. Колегія суддів не вважає, що господарським судом були порушені вимоги ст. 87 ГПК України в частині не надіслання позивачу повного тексту рішення, оскільки відповідно до даної норми процесуального закону повне рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише тим сторонам, які брали участь у судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні. Як вже зазначалося раніше, представник позивача був присутнім в судовому засіданні під час проголошення рішення, із зверненням про вручення йому повного тексту рішення під розписку безпосередньо у суді або про направлення рішення поштою до канцелярії суду не звертався.   З матеріалів справи вбачається, що з окремим клопотанням про видачу копії рішення звертався лише представник відповідача. На дане звернення копію рішення представник відповідача отримав безпосередньо у суді (т. 1 а.с.247). Крім того, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що з повним текстом рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року у справі                 № 904/8622/13 він ознайомився лише 16.05.2014 року. Але, протягом десяти днів навіть від цієї дати позивач не спромігся звернувся з апеляційною скаргою до місцевого господарського суду. Більш того, в додатках до апеляційної скарги скаржником надано платіжне доручення № 164 від 25.04.2014 на суму 3   748 грн.96 коп., з призначенням платежу – судовий збір за позовом ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до ТОВ «Альфа Рент», Дніпропетровський апеляційний господарський суд, а апеляційну скаргу скаржником подано більше ніч через два місяці після сплати судового збору. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку. Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає. Тому пропуск строку на оскарження рішення суду пов'язаний не з об'єктивними обставинами, а суто суб'єктивними причинами. Аналогічна правова позиція висвітлена Вищим господарським судом України (ухвала від 06.06.2013 р. по справі № 5011-32/16240-2012 та в постанові від 01.04.2014 р. по справі № 6/5005/9408/2012). Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення скарги. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97, ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року у справі                   № 904/8622/13 відхилити. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО",  м. Львів на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року у справі № 904/8622/13 повернути скаржнику без розгляду а справу до господарського суду Дніпропетровської області. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" (70005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, ідентифікаційний номер 19177304 ) з державного бюджету України 3   748 грн.96 коп. - судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 25.04.2014 р. № 614 за подання апеляційної скарги. Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили. Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга № б/н від 26.06.2014 року з доданими до неї матеріалами на 8 аркушах.   Головуючий суддя                                                                                 О.Г. Іванов Суддя                                                                                                           І.М. Подобєд         Суддя                                                                                                        Н.Л. Величко