Постанова

від 15.07.2014 по справі 911/1119/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. Справа№ 911/1119/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Самсіна Р.І.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання Танцюри К.Л.

за участю представників

від позивача: Бабіч Є.В.,

від відповідача 1: Лозюк С.Ф.,

від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна земля" на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2014р. у справі № 911/1119/14 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна земля" - Відповідач 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" - Відповідач 2

про стягнення 90023,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відповідачів про солідарне стягнення з Відповідачів 60000,05 грн. основного боргу, 12900,69 грн. відсотків річних, 2936,16 грн. пені, 14186,65 грн. штрафу, а загалом 90023,55 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.14р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з Відповідачів на користь Позивача 55027,05 грн. основного боргу, 12874,38 грн. відсотків річних, 2932,60 грн. пені, 14186,65 грн. штрафу, 1725,47 грн. судового збору. Рішення суду мотивоване порушенням Відповідачем 1 зобов'язань з оплати поставленого товару за спірними договорами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.05.14р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги лише в частині 55000,05 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при здійсненні розрахунків на підставі матеріалів справи здійснено помилку та визначено суму заборгованості в розмірі 55027,05 грн., тому неустойку та відсотки річні були вирахувані теж з помилкою. На обґрунтування вимоги щодо відмови у стягненні штрафних санкцій Відповідач 1 зазначив, що в зв'язку з скрутним фінансовим станом Відповідача 1 відсутня можливість сплати спірних сум, а тому останні підлягають зменшенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.14р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.07.14р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.07.14р. справу №911/1119/14 за апеляційною скаргою Відповідача 1 передано на розгляд колегії суддів у складі Власов Ю.Л. (головуючий), Самсін Р.І., Хрипун О.О.

15.07.14р. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача 1, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

25.04.13р. між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено договір поставки №АП-20-0054 за умовами якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача 1, а Відповідач 1 зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин, визначені договором на суму 18121,10 грн.

Відповідно до п.2.1. Відповідач 1 зобов'язаний сплатити Позивачу вартість товару в наступні строки: не пізніше 30.04.13р. - 3624,22 грн., не пізніше 01.11.13р. - 14496,88 грн.

Відповідно до п.5.2. договору Відповідач 1 відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) і сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ що діє в період нарахування пені.

Згідно з п.5.4 договору у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбаченого розділом 2 даного договору, більше ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Згідно з п.5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплаченим Відповідачем 1, та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Додатковими договорами № АП-20-0054ДС1 від 10.06.13р., № АП-20-0054ДС2 від 18.06.13р., № АП-20-0054ДС3 від 18.06.13р., № АП-20-0054ДС5 від 20.06.13р., № АП-20-0054ДС6 від 25.06.13р. до договору №АП-20-0054 від 25.04.13р. сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Відповідно до додаткових договорів до договору Відповідач 1 зобов'язався сплатити Позивачу вартість товару в наступні строки: 1) не пізніше 20.07.13р. - 6907,50 грн.; 2) не пізніше 25.06.13р. - 19837,90 грн.; 3) не пізніше 25.06.13р. - 838,52 грн.; 4) не пізніше 01.11.13р. - 3354,08 грн.; 5) не пізніше 25.06.13р. - 2146,10 грн.; 6) не пізніше 01.07.13р. - 3120,66 грн.; 7) не пізніше 01.11.13р. - 12482,64 грн.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи на виконання умов договору та додаткових угод Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 66808,50 грн. Проте, Відповідач 1 за отриманий від Позивача товар розрахувався не своєчасно та не в повному обсязі, і має заборгованість перед останнім у сумі 27230,85 грн. Як вбачається з апеляційної скарги зазначене Відповідачем не заперечується.

05.08.13року між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено договір поставки №АП-20-0180 за умовами якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені договором (товар).

Відповідно до п.2.1. Відповідач 1 зобов'язаний сплатити Позивачу вартість товару в наступні строки: не пізніше 15.08.13р. - 4521,30 грн., не пізніше 01.11.13р. - 18085,20 грн.

Відповідно до п.5.2. договору Відповідач 1 відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) і сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ що діє в період нарахування пені.

Згідно з п.5.4 договору у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбаченого розділом 2 даного договору, більше ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Згідно з п.5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплаченим Відповідачем 1, та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Додатковими договорами №АП-20-0180ДС1 від 03.09.13р., №АП-20-0180ДС2 від 06.09.13р. до договору №АП-20-0180 від 05.08.13р. сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Відповідно до додаткових договорів до договору Позивач зобов'язався сплатити Відповідачу вартість товару в наступні строки: 1) не пізніше 20.09.13р. - 903,21грн.; 2) не пізніше 20.10.13р. - 3612,84 грн.; 3) не пізніше 20.09.13р. - 129,33 грн.; 4) не пізніше 20.10.13р. - 517,32 грн.

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу 1 товар на загальну суму 27769,20 грн., що підтверджується матеріалами справи. Проте, Відповідач 1 за отриманий від Позивача товар розрахувався не своєчасно і має заборгованість перед останнім у сумі 27769,20 грн., що не заперечується Відповідачем 1.

06.09.13р. між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір поруки №ПР-20-0054, згідно з яким Відповідач 2 поручився перед Позивачем за виконання обов'язків Відповідачем 1 за договором, передбаченим розділом 2 цього договору (основний договір).

Згідно з п.1.2 договору поруки №ПР-20-0054 у разі порушення Відповідачем 1 основного договору Відповідач 1 і Відповідач 2 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до 1.3. договору Відповідач 2 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язання Відповідачем 1 в повному обсязі. Відповідач 2 відповідає в тому ж обсязі, що й Відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Позивача, тощо.

Відповідно до п.2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки №АП-20-0054 від 25.04.13р. та договір поставки №АП-20-0180 від 05.08.13р. укладений між Позивачем та Відповідачем 1.

20.02.13р. Позивач направив на адресу Відповідача 2 вимогу на суму основного боргу 60000,05 грн. та вказав строк виконання вимоги - три дні, проте Відповідач 2 відповіді на вказану вимогу не надав та не задовольнив її.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача 1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З наведених норм права та встановлених судом обставин вбачається, що між Позивачем та Відповідачем 1 були укладені договори на поставку засобів захисту рослин. Відповідно до умов цих договорів Позивач та Відповідач 1 погодили які засоби захисту рослин будуть постачатись, їх вартість, кількість, строки оплати, відповідальність за порушення умов оплати. Позивачем на виконання цих договорів були поставлені засоби захисту рослин на загальну суму 94577,70 грн., які були оплачені Відповідачем не повністю в сумі 39577,65 грн. та з порушенням строків оплати товару.

Також між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір поруки за умовами якого Відповідач 2 поручився перед Позивачем за виконання обов'язків Відповідачем 1 за договором передбаченим розділом 2 цього договору та зобов'язався відповідати перед Позивачем в тому ж обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає вимоги Позивача про стягнення солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 основного боргу за вказаними договорами обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 55000,05 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом згідно з п.5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплаченим Відповідачем 1, та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що сума відсотків річних нарахованих Позивачем внаслідок порушення строків оплати товару підлягає стягненню частково в розмірі 12874,38 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимоги про стягнення відсотків слід відмовити.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.2. договору Відповідач 1 відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) і сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ що діє в період нарахування пені. Згідно з п.5.4 договору у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбаченого розділом 2 даного договору, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

За встановлених судом обставин суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідачів пені та штрафу обґрунтованими, проте підлягають стягненню частково в розмірі 2889,12 грн. пені та штрафу в сумі 14186,65 грн.

Судом не можуть бути прийняті доводи Відповідача 1 щодо зменшення сум штрафних санкцій, оскільки Відповідачем 1 не надано суду доказів на підтвердження відсутності на рахунках Відповідача коштів, майна, на яке може бути звернуто стягнення, тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача 1 підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Київської області відповідній зміні.

Керуючись ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна земля" на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2014р. у справі №911/1119/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2014р. у справі №911/1119/14 змінити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна земля" (30600, Хмельницька обл., Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Леніна, буд. 84, код 31961269) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 05 коп. основного боргу, 12874 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 38 коп. відсотків річних, 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 12 коп. пені, 14186 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 65 коп. штрафу, 1724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 04 коп. судового збору.

4. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 29.05.2014р. у справі №911/1119/14 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна земля" (30600, Хмельницька обл., Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Леніна, буд. 84, код 31961269) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 2 (дві) грн. 14 коп.

Повний текст складено 17.07.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Р.І. Самсін

О.О. Хрипун