Постанова

від 16.07.2014 по справі 927/646/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2014 р. Справа№ 927/646/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Хоменко В.Ф., керівник, Протокол загальних зборів учасників №1 від 09.04.2010р.;

від відповідача за первісним позовом: Гормін О.О., представник за довіреністю №11 від 05.05.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2014р. (підписано - 26.05.2014 р.)

у справі № 927/646/14 (Суддя: Михайлюк С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.»

про стягнення 80 334,78грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суд Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 71629,20грн. основної заборгованості за переданий молодняк ВРХ на підставі Договору №2Е від 11.02.2011р., 2294,28грн. інфляційних збитків та 6411,30грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2014р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» прийнято до провадження та порушено провадження у справі №927/646/14.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» були мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором №2Е від 11.02.2011р. в частині повної та своєчасної оплати вартості за переданий молодняк ВРХ. В зв'язку з простроченням виконання зобов'язання щодо оплати за товар, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» разом з боргом нараховані інфляційні витрати та 3% річних.

15.05.2014р. до Господарського суду Чернігівської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» (далі - позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання Договору №2Е від 11.02.2011р. недійсним.

Обгрунтовуючи недійсність договору, позивач за зустрічним позовом (покупець за договором) вказував, що від його імені договір укладений особою (директором) з перевищенням наданих ій статутом повноважень. Повноваження директора на укладення від імені Товариства угод обмежено ціною договору у розмірі 1800000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігіської області від 15.05.2014р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» для спільного розгляду з первісним позовом по справі №927/646/14.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» зустрічну позовну вимогу не визнало і просило відмовити у позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності на вказані вимоги. Спростовуючи твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» про обмеження повноважень директора на укладення Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» вказувало, що при укладенні договору директор покупця діяв не лише на підставі статуту товариства, але й протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» №4 від 11.02.2011р. згідно якого директору надавалися всі необхідні повноваження для укладення оспорюваного договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2014р. у справі №927/646/14 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» 71 629,2грн. боргу, 6 405,42грн. 3% річних, 2 294,28грн. інфляційних, 1826,87грн. судового збору. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Задовольняючи первісний позов у частині стягнення основної заборгованості, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Еко Енерджі Трейд» виконало взяті зобов'язання за договором і передало молодняк ВРХ 2011року, а отже ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» зобов'язаний оплатити проданий йому товар у сумі 71629,2грн. Встановивши такі обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» допущене порушення строки розрахунків, а тому, з врахуванням ст. 625 ЦК України, визнав правомірним право ТОВ «Еко Енерджі Трейд» на нарахування до стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Відмовляючи у зустрічній позовній вимозі, місцевий господарський суд виходив з того, що директор ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» при укладенні оспорюваного договору діяв у межах повноважень, наданих йому статутом та протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» №4 від 11.02.2011р. Суд першої інстанції встановив, що відбулося подальше схвалення Договору фактичними діями шляхом складення ними специфікації №1, якою молодняк ВРХ 2011року в кількості 140 голів на суму 71629,2грн. та передачі такого за актом приймання-передачі №1 від 21.03.2011р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2014р. у справі №927/646/14 та винести нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» про визнання договору недійсним, а у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» посилалося на неповне дослідження судом обставин справи, що мають значення для справи, та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального права, оскільки, всупереч статті 34 Господарського процесуального кодексу України, прийняв в якості доказу повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» копію Протоколу загальних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» №4 від 11.02.2011р. - неналежним чином засвідчений документ, оригінал якого не був представлений господарському суду для огляду. Крім того, суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги пояснення Хоменка Володимира Федосійовича, який в справі не являється учасником судового процесу.

Разом з тим, апелянт зазначав, що оспорюваний договір від його імені був укладений директором із перевищенням повноважень, схвалено його не було та контрагент компанії у відповідності до Постанови Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. мав пересвідчитися в наявності необхідного обсягу повноважень у особи, яка підписувала договір від імені покупця.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р. у справі №927/646/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 16.07.2014р.

16.07.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. Обгрунтовуючи свою позицію, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» зазначало про сплив строку позовної давності на вимоги, викладені у зустрічній позовній вимозі. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначав, що оспорюваний договір укладено в межах повноважень особи, яка діяла від імені покупця. Доводи апелянта щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» не надало оригінал протоколу №4 від 11.02.2011р., на думку відповідача за зустрічним позовом, є безпідставним, оскільки оригінали установчих документів та рішення органів управління господарського товариства знаходяться виключно лише у тієї юридичної особи, якій вони належать. Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» зазначало, що ідентичність копії протоколу №4 від 11.02.2011р. підтверджено засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» Хоменком Володимиром Феодосійовичем в поясненнях останнього.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. у справі №927/646/14 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» у справі №927/646/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.

16.07.2014р. в судовому засіданні представником апелянта на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р. надано докази сплати судового збору, яке долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.07.2014р., у якому взяли участь обидві сторони, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2014р. у справі №927/646/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» про визнання договору недійсним, а у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 11.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» (надалі - продавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» (надалі - покупець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) був укладений Договір купівлі-продажу №2Е ( далі - Договір). За умовами Договору продавець зобов'язувався передати у власність покупця до 31.03.2011р. молодняк великої рогатої худоби 2011р. у відповідності з додатками (специфікаціями) до цього договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього 71629,2грн. до 30.04.2011р. (пункти 1.1., 2.2).

Згідно з пунктом 3.1. Договору продавець передає покупцю товар по акту прийому-передачі в термін до 31 березня 2011р.

Відповідно до пункту 4.1. Договору покупець зобов'язується здійснити оплату за товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в термін до 30 квітня 2011р.

11.02.2011р. сторонами підписана специфікація №1, якою товаром визначений молодняк ВРХ 2011року в кількості 140 голів на суму 71629,2грн.

Заперечуючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Трейд» про невиконання покупцем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Договором купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р., і загалом, вчинення сторонами правочину, апелянт стверджував, що Договір укладений від імені покупця особою з перевищенням наданих їй статутом повноважень, Договір схвалений загальними зборами учасників Товариства відповідно до підпункту 9 пункту 8.9. Статуту не був, а контрагент компанії (позивач за первісним позовом) мав пересвідчитись у наявності необхідного обсягу повноважень особи, яка підписувала вказаний договір, що в свою чергу тягне за собою наслідки у вигляді визнання спірного договору недійсним відповідно до ч. 2 ст. 203, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що твердженням скаржника судом першої інстанції надано вірну правову оцінку, а доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.», як неспроможні, правильно відхилені судом першої інстанції, з огляду на таке.

Пленум Верховного Суду України в пункті 7 Постанови від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу імперативних приписів закону ч.ч. 2, 3 ст. 639 ЦК України договір у простій письмовій формі є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір складається у формі єдиного документу, підписаного сторонами і скріпленого печатками.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з частинами 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст 655 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі у зв'язку з підписанням Договору купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р. обома сторонами вказаного договору та скріплення його печатками (а.с. 8-9, т. 1) виникли правовідносини купівлі-продажу.

Оспорюваний Договір купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» підписав директор Кузьменко Володимир Миколайович, який діяв на підставі Статуту та Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» № 4 від 11.02.2011р.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Отже, волю юридичної особи на укладення договору виражають його органи у відповідності до повноважень, визначених установчими документами та законом. Органи юридичної особи є частиною юридичної особи, складають із нею одне ціле і являються представниками відповідно до ст. 238 ЦК України.

Відповідно до пункту 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29 травня 2013 року у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Відповідно до Протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» від 14.10.2010р. було створено ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.», засновниками якого являлись - Загорівська Л.П., Хоменко В.Ф., серед іншого було вирішено призначити на посаду директора товариства - Кузьменка Володимира Миколайовича.

Зі змісту Протоколу №4 від 11.02.2011р. загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.», на який є посилання в Договорі купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р., вбачається, що директору товариства надані повноваження на підписання, зокрема договорів купівлі-продажу великої рогатої худоби з ТОВ «Еко Енерджі Трейд» в межах суми 1800000грн., додатків до них, специфікацій, актів прийому-передачі, накладних, а також довіреностей на представників для укладення договорів та підписання документів. Вказаний Протокол №4 загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» засвідчений підписами голови зборів Загорівською Л.П., секретарем зборів Хоменком В.Ф. та скріплений печаткою для договорів.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що на час укладання Договору Кузьменко Володимир Миколайович був наділений Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» усіма повноваженнями на укладення Договору ціною у межах 1800000грн. та діяв імені Товариства у межах повноважень, наданих йому загальними зборами учасників Товариства.

Між тим, сторони відповідно до умов Договору купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р. погодили продаж великої рогатої худоби на суму 71629,2грн., тобто меншу, ніж 1800000грн., яка передбачена Протоколом №4 від 11.02.2011р. загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.», що свідчить про те, що директор в момент підписання такого договору не перевищував наданих йому повноважень. Отже, подальше схвалення цього правочину засновниками ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» не вимагалося, а висновки суду з цього приводу слід виключити з мотивів частини рішення..

З матеріалів справи випливає, що виконання продавцем своїх обов'язків з передачі покупцю великої рогатої худоби згідно Договору купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р. підтверджується наявним у справі актом прийому-передачі №1 від 21.03.2011р. (а.с. 11, т. 1).

Таким чином, доводи апелянта про укладення оспорюваного договору з його сторони особою з перевищенням наданих їй ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» повноважень, спростовуються матеріалами справи.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову є обґрунтованим.

Колегія суддів відхиляє посилання ТОВ «Еко Енерджі Трейд» у відзиві на зустрічну позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу про сплив строку позовної давності на вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року №10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень прав ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» спірним правочином, а тому для застосування до вимог зустрічного позову правил про позовну давність підстави відсутні.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, 21.03.2011р. сторонами спору був підписаний акт прийому-передачі №1 до Договору купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р. (а.с. 11, т. 1), за яким продавець фактично передав, а покупець отримав молодняк великої рогатої худоби 2011 року в кількості 140 голів на суму 71629,20грн.

В силу виконання продавцем обов'язку з передачі покупцю у власність товару відповідно до п. 4.1. Договору у покупця виникає обов'язок оплатити вартість товару у безготівковому порядку до 30.01.2011р.

Судом першої інстанції вірно встановлено і не спростовано апелянтом, що покупець, отримавши у власність молодняк ВРХ, вартість товару продавцю не сплатив.

Відповідно до ст.ст. 655, ч. 1 691 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, з наведеного випливає, що продаж молодняка великої рогатої худоби 2011 року в кількості 140 голів ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» відбувався на умовах Договору купівлі-продажу №2Е від 11.02.2011р., ТОВ «Еко Енерджі Трейд» належним чином виконало зобов'язання за вказаним договором і набуло права на одержання оплати за поставлений товар на суму 71629,20грн., а відповідач за первісним позовом - зобов'язаний оплатити отриманий у власність товар у розмірі його вартості 71629,20грн.

Оскільки заборгованість ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» перед позивачем за первісним позовом на час прийняття рішення погашена не була, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога ТОВ «Еко Енерджі Трейд» про стягнення з ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» 71629,20грн. заборгованості за проданий товар правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником грошових зобов'язань за Договором, кредитор вправі вимагати стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних та з врахуванням вимог процесуального законодавства, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог щодо інфляційних витрат повністю у розмірі 2294,28грн. за травень 2011 року по березень 2014 року, а 3% річних частково за період з 01.05.2011р. по 23.04.2014р. на суму 6405,42грн.

Між тим, посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема, прийняття в якості доказу копії Протоколу №4 від 11.02.2011р. загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» є неспроможними і спростовуються наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Протоколу №4 від 11.02.2011р. загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» (а.с. 62, т. 1), яка була додана до відзиву на зустрічну позовну заяву.

Відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Додана ТОВ «Еко Енерджі Трейд» до матеріалів справи належним чином засвідчена копія Протоколу №4 від 11.02.2011р. загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» може вважатись в розумінні ст. 36 ГПК України письмовим доказом.

В апеляційній скарзі ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» стверджує про те, що оригінал Протоколу №4 від 11.02.2011р. загальних зборів учасників ТОВ «Авангард ім. Скачка І.І.» судом першої інстанції не був оглянутий і свої висновки суд заснував на копії документа, засвідченої продавцем.

Відхиляючи доводи апелянта, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що скаржник не спростував ідентичності змісту копії протоколу з наявним у нього оригіналом, адже оригінал протоколу вищого органу господарського товариства може зберігатися лише за місцезнаходженням Товариства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським не було порушено норми процесуального права.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.»).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ім. Скачка І.І.» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2014р. у справі №927/646/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського Київської області від 23.04.2014р. у справі №911/888/14 - без змін.

2.Матеріали справи №927/646/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Н.Ф. Калатай