Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/20339/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20339/13 15.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Самміт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідра Дистрибьюшн»

про стягнення 41 002,17 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідра Дистрибьюшн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Самміт»

про стягнення 41 320,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Снідевич О.С. (представник за довіреністю від 27.01.2014р.);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Серпутько Я.С. (представник за довіреністю від 18.10.2013р.);

Лашкул А.С. (представник за довіреністю від 18.10.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Самміт» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідра Дистрибьюшн» суми основної заборгованості в розмірі 39 800,00 грн., суми пені в розмірі 983,54 грн. та суми 3% річних в розмірі 219,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за поставлений останнім товар (демонстраційні дисплеї) згідно умов Договору поставки товару №20062013 від 20.06.2013р., у зв'язку з чим ТОВ «Рекламна агенція «Самміт» вимушене було звернутись до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» грошових коштів.

ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» до матеріалів справи надано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи при цьому, що через декілька днів після поставки ТОВ «РА «Самміт» дисплеїв було виявлено недоліки товару, про що негайно було повідомлено ТОВ «РА «Самміт» та в подальшому направлено останньому претензію щодо неякісності поставленого товару та неналежного виконання зобов'язань за Договором. Однак, як зазначено у відзиві, ТОВ «РА «Самміт» недоліки товару усунуті не були. В обґрунтування неякісності товару ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» посилається на експертний висновок №2625 від 14 листопада 2013 року, який встановлено що всі дисплеї мають дефекти механічного характеру, а також технологічні конструкційні недоліки в результаті чого жодний із дисплеїв не забезпечує своє функціональне призначення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/20339/13 та призначено до слухання на 19.11.2013р.

До початку судового розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Самміт» в справі №910/20339/13, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідра Дистрибьюшн» (надалі також - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Самміт» (надалі також - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) про стягнення з останнього суми основної заборгованості в розмірі 25 000,00 грн. та суми штрафу в розмірі 12 960,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що поставлені позивачем згідно Договору поставки товару №20062013 від 20.06.2013р. демонстраційні дисплеї мають технологічні та конструктивні недоліки, що унеможливлює використання даного товару за функціональним та утилітарним (практичним) призначенням, що підтверджується експертним висновком №В-2625 від 14.11.2013р. У зв'язку з неналежною якістю товару, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму коштів в розмірі 12 500,00 грн., перерахованих ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» на рахунок ТОВ «Рекламна агенція «Самміт» в рахунок оплати товару та стягнути суму штрафу в розмірі 12 960,00 грн.

Відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) було надано до матеріалів справи відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти задоволення зустрічного позову, оскільки товар за Договором був поставлений ще 05.07.2013р., будь-яких зауважень щодо кількості та якості виготовленого і поставленого товару висловлено не було, а лише тоді, коли ТОВ «РА «Самміт» звернулось з вимогою щодо сплати коштів за поставлений товар, ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» на надуманих підставах розпочало стверджувати щодо неякісності поставленого йому товару. Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) зазначено, що товар має дефекти зовнішнього вигляду, а відтак не є прихованими дефектами, такими, що не могли бути встановлені в момент прийняття товару, а отже дефекти зовнішнього вигляду виникли вже в процесі експлуатації товару, у зв'язку з чим, вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) є безпідставними.

В судовому засіданні 26.11.2013р. судом було ухвалено призначити в справі судову товарознавчу експертизу.

Ухвалою від 26.11.2013р. провадження в справі було зупинено на час проведення товарознавчої експертизи.

29.11.2013р. матеріали справи з супровідним листом №06-17/433 було скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/20339/13 та лист №15512-13 від 18.12.2013р., підписаний заступником директора інституту Голіковою Т.Д. Відповідно до вказаного листа, ухвала Господарського суду міста Києва залишена без задоволення на підставі того, що дослідження питань, поставлених в ній, виходять за межі компетенції експертів інституту.

Ухвалою від 13.01.2014р. провадження в справі було поновлено та призначено розгляд на 28.01.2014р.

В судовому засіданні 28.01.2014р. в справі було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено здійснювати ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», провадження в справі зупинено.

Супровідним листом №06-17/33/14 від 28.01.2014р. матеріали справи №910/20339/13 для проведення судової товарознавчої експертизи було скеровано до ТОВ «Київський експертно-дослідний центр».

Листом Господарського суду міста Києва №14054 від 07.04.2014р. директор ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Рильчук Г.І. було повідомлено суд про необхідність надання сторонами додаткових документів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою від 14.04.2014р. провадження в справі було поновлено та призначено судове засідання на 13.05.2014р.

В судовому засіданні позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) було надано до матеріалів справи технічну документацію (технічне завдання) на виготовлення товару (демонстраційні дисплеї «Гідра Арт»).

Ухвалою від 13.05.2014р. провадження в справі №910/20339/13 було зупинено та направлено матеріали справи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр».

До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр» надійшов висновок експерта №14062 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 08.06.2014р.

Ухвалою від 25.06.2014р. провадження в справі №910/20339/13 було поновлено та призначено судове засідання на 15.07.2014р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 15 липня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2013 року між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) (надалі також - постачальник) та відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) (надалі також - покупець) було укладено Договір поставки товару №20062013 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого сторони домовились про те, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник бере на себе зобов'язання виготовити, поставити, змонтувати та передати у власність покупця на умовах цього Договору товар в кількості, асортименті та в строки згідно зі специфікацією (Додаток до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити такий товар.

Поставка та монтаж товару за даним Договором здійснюється постачальником за адресами вказаними у Додатках до даного Договору. (п. 2.1. Договору).

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок постачальника, кожна партія товару повинна супроводжуватись відповідними товаросупровідними документами, які засвідчують якість товару. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору моментом переходу права власності від постачальника до покупця є момент передачі змонтованого товару від постачальника до покупця в пункті доставки та підписання покупцем видаткової накладної. Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Ціна Договору дорівнює загальній вартості поставленого товару за даним Договором. Ціна за одиницю товару визначається в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору та складається з вартості виготовлення, поставки та монтажу товару. (п. 3.1., п. 3.2. Договору).

Оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 5 банківських днів після отримання змонтованого товару від постачальника на підставі рахунку-фактури, наданої постачальником. (п. 4.1., п. 4.2. Договору).

У відповідно до п. 5.1. Договору, товар постачальника повинен мати стандартну упаковку для транспортування, яка забезпечує повне збереження товару підчас транспортування.

Постачальник гарантує якість товару та його відповідність всім діючим в Україні стандартам, технічним умовам, нормам тощо, а також вимогам, що звичайно ставляться до продукції подібного роду протягом 12 місяців з дати поставки та монтажу відповідного товару (гарантійний строк). (п. 5.2. Договору).

За відповідність конструктивну товару, його зовнішнього вигляду, розміру, інформації розміщеної на товарі, використаних матеріалів та кольорів товару, виготовленого відповідно до оригінал-макетів та креслень, затверджених покупцем, несе відповідальність постачальник. (п. 5.4. Договору).

Приймання товару здійснюється за кількістю після його монтажу - згідно видаткової накладної. Покупець протягом 1 робочого дня від дати поставки та монтажу товару у місці, що вказане як адреса поставки товару, здійснює перевірку відповідності якості товару умовам Договору. В разі виявлення невідповідності якості товару вимогам, встановленим цим Договором, покупець протягом 2 робочих днів, з моменту виявлення неякісної продукції, повідомляє про це постачальника факсом. (п. 6.1., п. 6.2. Договору).

Як зазначено п. 6.3. Договору, у разі виявлення невідповідності щодо якості товару постачальник зобов'язується протягом 3 робочих днів, з моменту отримання від покупця повідомлення, направити свого представника для сумісного складання акту виявлення неякісного товару. В разі, якщо постачальник у вказаний термін не направить свого представника, покупець складає акт виявлення неякісного товару без представника постачальника в присутності незалежної сторони та такий акт є обов'язковим для постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2013р., а в розрахунок - до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором. (п. 12.1. Договору).

Додатком №1 від 20.06.2013р. до Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити та змонтувати товар, а саме, демонстраційний дисплей «Гідра Арт» (адреси монтажу по м. Києву: - К2 - Окружна, 1б; - К3 - Григоренко, 40; - К6 - Берковецька, 6в; - ТЦ «Домосфера» - Столичне шосе, 101) вартість 64 800,00 грн., в тому числі ПДВ 10 800,00 грн., в кількості 4 шт. Строк виготовлення товару 26.06.2013р.

Як зазначено позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) та не спростовано відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом), постачальником було виставлено покупцю для оплати рахунок на оплату №104 від 04.07.2013р. на загальну суму 64 800,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №107 від 05.07.2013р. ТОВ «РА «Самміт» було поставлено ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» демонстраційні дисплеї «Гідра Арт» в кількості 4 шт. на загальну суму 64 800,00 грн.

Факт отримання товару відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) підтверджується наявністю підпису представника останнього, уповноваженого згідно довіреності №21 від 04.07.2013р., та відбитком печатки ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» на зазначеній видатковій накладній.

Як встановлюється матеріалами справи, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) було перераховано на користь ТОВ «СА «Самміт» частину оплати вартості отриманого за Договором товару, а саме суму в розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку ТОВ «СА «Самміт».

Так, зазначеною випискою встановлюється, що 02.08.32013р. ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» було проведено платіж на суму в розмірі 15 000,00 грн., а 10.09.2013р. - платіж на суму 10 000,00 грн.

У зв'язку з непроведенням відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) повного розрахунку за отриманий згідно Договору товар, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зустрічні позовні вимоги в справі обґрунтовані наступним:

Позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) після встановлення змонтованого товару було виявлено приховані недоліки, про що було повідомлено ТОВ «РА «Самміт» шляхом направлення претензії щодо якості поставленого товару та неналежного виконання зобов'язань за Договором №19/09 від 19.09.2013р. (претензія направлена 20.09.2013р., згідно відмітки поштового відділення на описі вкладення у цінний лист).

В зазначеній претензії вказано, що станом на 19.09.2013р., кожен з поставлених дисплеїв має дефекти та істотні недоліки які практично роблять неможливим їх використання відповідно до мети їх придбання, з огляду на те, що зазначені демонстраційні дисплеї використовуються покупцем у господарській діяльності. Також, в претензії зазначено, що станом на 19.09.2013р. постачальник та і не передав покупцю документи, які засвідчують якість товару.

Зазначеною вимогою ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» просив ТОВ «РА «Самміт» забезпечити безоплатне усунення дефектів та недоліків у поставлених демонстраційних дисплеях протягом трьох робочих днів з моменту отримання даної претензії і протягом трьох робочих днів з моменту отримання даної претензії надати оригінали (чи належним чином засвідчені копії) документів, які засвідчують якість поставлених демонстраційних дисплеїв.

Додатками до претензії прикладено фотофіксацію недоліків товару з зазначенням порушень.

Позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) надано до матеріалів справи експертний висновок №В-2625, яким зазначено, що демонстраційні дисплеї в кількості 4-х штук виготовлені у відповідності до Договору мають дефекти механічного характеру, а також технологічні конструкційні недоліки та не забезпечують своє функціональне призначення.

У зв'язку з виявленням позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) прихованих недоліків, що містяться в поставленому за Договором товарі, останній звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з відповідача сплаченої за Договором суми коштів в розмірі 25 000,00 грн. та суми штрафу в розмір 12 960,00 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ст. 673 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. (ст. 268 Господарського кодексу України).

Задля встановлення наявності або відсутності прихованих недоліків в поставлених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) згідно Договору демонстраційних дисплеях у кількості 4 шт., станом на день поставки, судом було призначено в справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручено здійснювати Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр».

Відповідно до висновку експерта №14062 від 08.06.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр» за результатами проведеного дослідження, вивчення матеріалів справи та додаткових документів, урахування вимог чинних нормативних документів, експерт ОСОБА_7 дійшов наступних висновків:

- демонстраційні дисплеї в кількості 4 шт., поставлені за Договором, мали приховані недоліки (дефекти виробничого характеру) станом на 05.07.2013р.;

- якість поставлених демонстраційних дисплеїв через наявність виробничих дефектів (недоліків) не відповідає умовам Договору та Додатку №1 від 20.06.2013р. до Договору;

- демонстраційні дисплеї, поставлені за Договором, мають дефекти механічного характеру та технологічні конструкційні недоліки (виробничі дефекти);

- демонстраційні дисплеї, поставлені за Договором, не відповідають існуючим державним стандартам та вимогам, що зазвичай ставляться до побідних товарів, зокрема п. 5.1., п. 5.2.1., п. 5.2.2., п. 5.2.4., п. 10.2. ДСТУ4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови», пунктам 5.2. та 5.4. Договору та Додатку №1 від 20.06.2013р. до Договору.

- виявлені дефекти (недоліки) є істотними і такими, що потребують достатнього часу і матеріальних затрат для їх усунення.

Повноваження експерта ОСОБА_7 підтверджуються прикладеними до висновку експертизи документами, а саме: свідоцтвом №1002 від 07.10.2009р. (дійсне до 07.20.2014р.); кваліфікаційним посвідченням №509 від 20.11.1998р., відповідно до якого ОСОБА_7 одержала кваліфікацію з питань оцінки нерухомості, майна, немайнових прав і бізнесу; реєстром атестованих судових експертів, затверджених Міністерством юстиції України, відповідно до якого за порядковим №530 ОСОБА_7 за свідоцтвом №НОМЕР_1 отримала право на здійснення експертної діяльності за видом спеціальності - оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ №1979 від 02.10.2004р., відповідно до якого ОСОБА_7 отримала спеціалізацію в межах напряму, зокрема, оцінка рухових речей.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Згідно п. 5.2. Договору постачальник гарантує якість товару та його відповідність всім діючим в Україні стандартам, технічним умовам, нормам тощо, а також вимогам, що звичайно ставляться до продукції подібного роду протягом 12 місяців з дати поставки та монтажу відповідного товару (гарантійний строк).

Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Судом встановлено, що поставлені за Договором демонстраційні дисплеї «Гідра Арт» в кількості 4 шт. мали приховані недоліки (дефекти виробничого характеру) станом на 05.07.2013р., тобто на день здійснення поставки, а тому не могли бути виявлені покупцем під час прийняття товару за видатковою накладною №107 від 05.07.2013р. В той же час, покупцем приховані недоліки виявлено до спливу гарантійного терміну, передбаченого умовами Договору.

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства наявність прихованих виробничих дефектів товару віднесено до тих недоліків, обов'язок по усуненню яких покладено на постачальника.

Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. (ст. 269 Господарського кодексу України).

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. (ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що з моменту здійснення ТОВ «РА «Самміт» поставки товару за Договором до моменту виявлення ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» недоліків цього товару гарантійний строк, передбачений п. 5.2. Договору, не скінчився.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Істотність недоліків товару, поставленого за Договором, підтверджена Висновком експерта №14062 від 08.06.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр».

Отже, наявність істотності недоліків товару, виявлення яких було неможливе під час його приймання від постачальника, унеможливлює оплату цього товару у відповідності до умов Договору та норм чинного законодавства в разі якщо такі недоліки не усунені останнім або не відшкодовані витрати на усуненню недоліків такого товару.

Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем за первісним позовом не доведено, що якість поставленого в межах Договору товару відповідає нормам діючого законодавства та державним стандартам, які застосовуються до товарів такого виду, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» суми вартості товару, який не відповідає умовам укладеного між сторонами Договору та містить приховані істотні недоліки, є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Оскільки вимога позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 983,54 грн. та 3% річних в розмірі 219,17 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання є похідною від вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 39 800,00 грн., то відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення суми основного боргу виключає можливість задоволення позову в частині стягнення пені та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як встановлюється матеріалами справи, недоліки товару, виявлені покупцем, що також виявлені (підтверджені) судовою експертизою, постачальником усунуто не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.4.4. Договору у разі, якщо під час монтажу товару та/або під час приймання та перевірки товару та/або на протязі гарантійного строку, покупець виявить невідповідність такого товару умовам цього Договору щодо якості, кількості або асортименту, покупець, зокрема, має право при отриманні товару з істотними недоліками щодо якості або неналежного асортименту покупець має право відмовитись від Договору і вимагати повернення сплаченої суми коштів, які продавець зобов'язаний повернути протягом 3 робочих днів.

Отже, з урахуванням того, що обов'язок по усуненню недоліків постачальником не виконаний, то у покупця виникло право на повернення від постачальника суми коштів перерахованих останньому за Договором.

Обов'язок відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) щодо повернення вартості товару не виконаний, а згідно Договору, а саме п. 6.4.4., він є таким, що настав.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) за Договором щодо повернення сплаченої суми коштів в строк визначений умовами Договору не виконав, то заборгованість останнього складає 25 000,00 грн.

Таким чином вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «РА «Самміт» суми коштів в розмірі 25 000,00 грн. є доведеною та обґрунтованою.

Твердження відповідача за зустрічним позовом щодо того, що товар, поставлений за Договором, мав дефекти лише зовнішнього вигляду спростовуються матеріалами справи, а саме висновком експерта №14062 від 08.06.2014р.

Посилання ТОВ «РА «Самміт» на те, що експерт ОСОБА_7 не має відповідної кваліфікації також спростовуються наданими до експертного висновку відповідними свідоцтвами та сертифікатами, про які зазначалось вище.

Також ТОВ «РА «Самміт» вказує, що експертом проводилось дослідження товарів не у відповідності до нормативів визначених ДСТУ №4414:2005.

Однак, відповідно п. 7 експертного висновку №14062 від 08.06.2014р. дослідження проводилось у відповідності та з використанням ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови».

Таким чином, твердження відповідача не підтверджені доказами, що містяться в справі.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «РА «Самміт» суми штрафу в розмірі 12 960,00 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Щодо нарахування ТОВ «РА «Самміт» суми штрафу позивач за зустрічним позовом посилається на Постанову Ради Міністрів РСРС «Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій» від 25 червня 1988р. №888.

Дія цього Положення поширюється на відносини між державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами по поставках товарів за ринковим і позаринкових призначенням, продукції виробничо-технічного призначення за ринковим призначенням (включаючи постачання імпортних товарів на внутрішньому ринку, якщо інше не передбачено законодавством), крім сільськогосподарської продукції, що реалізується за договорами контрактації. (п. 2. Положення про поставку товарів народного споживання», затвердженого Постановою Ради Міністрів РСРС №888 від 25 червня 1988р.).

Відповідно до п. 52 Положення про поставку товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів РСРС №888 від 25 червня 1988р., якщо поставлені товари не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, а також якщо поставлені некомплектні товари, виробник (постачальник) сплачує покупцю (отримувачу) штраф у розмірі 20 відсотків.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем за зустрічним позовом в зустрічній позовній заяві розрахунок суми штрафу, судом визнано його не обґрунтованим, оскільки його нарахування останнім здійснюється на всю вартість товару, поставленого за Договором, в той час, як за зустрічними позовними вимогами борг ТОВ «РА «Самміт» становить 25 000,00 грн.

Отже, здійснивши перерахунок суми штрафу, судом встановлено, що вона становить 5 000,00 грн., а тому позовна вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми штрафу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 5 000,00 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору та нормами діючого законодавства.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/20339/13 первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача за зустрічним позовом суми основного боргу в розмірі 25 000,00 грн. та суми штрафу в розмірі 5 000,00 грн.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено до стягнення з ТОВ «РА «Самміт» суми витрат на послуги адвоката в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Так, відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 16.01.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 закону).

Таким чином, задля стягнення суми судових витрат оплаті правової допомоги в розмірі 15 000,00 грн. необхідною умовою є надання до матеріалів справи документального підтвердження таких витрат.

Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, позивачем додано до позовних матеріалів копію Договору про надання правової допомоги №18/10 від 18.10.2013р., акт передачі-приймання послуг №18/10/2 від 10.07.2014р. до Договору про надання правової допомоги №18/10 від 18.10.2013р., акт передачі-приймання послуг №18/10/1 від 18.10.2013р. до Договору про надання правової допомоги №18/10 від 18.10.2013р., копії платіжних доручень з призначенням платежу «оплата послуг по Договору про надання правової допомоги №18/10 від 18.10.2013р.» №489 від 25.10.2013р. на суму 1 200,00 грн. та №487 від 24.10.2013р. на суму 16 000,00 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №215 від 19.05.2005р., копію посвідчення адвоката №КВ000010 від 29.08.2013р. Однак до матеріалів справи не додано належним чином засвідченої копії витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (ст. 17 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), як і не надано доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 15 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Також, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення з ТОВ «РА «Самміт» суми витрат пов'язаних із проведення експертизи в розмір 11 800,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У вирішенні питань щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду господарським судам необхідно враховувати викладене в пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» (п. 6.1. Постанови Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Пунктом 23 Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012р. встановлено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Таким чином, під час розподілу судових витрат, зокрема витрат по сплаті вартості експертного дослідження, суд повинен враховувати той факт, що такі витрати розподіляються між сторонами лише тоді, коли відповідна експертиза була призначена судом.

ТОВ «Гідра Дистрибьюшн» до матеріалів справи надано копію платіжного доручення №113 від 12.03.2014р. на суму 8 200,00 грн. про оплату за проведення судової товарознавчої експертизи згідно рахунка №140214/1 від 14.02.2014р. та копію платіжного доручення №534 від 15.11.2013р. на суму 3 360,00 грн. про оплату за експертизу якості згідно рахунка №12470 від 14.11.2013р.

Як встановлюється матеріалами справи платіжним дорученням №113 від 12.03.2014р. на суму 8 200,00 грн. позивачем за первісним позовом оплачено судову експертизу призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014р.

Платіжним дорученням №534 від 15.11.2013р. на суму 3 360,00 грн. позивачем за первісним позовом оплачено проведення експертного дослідження Київською торгово-промисловою палатою згідно замовлення ТОВ «Гідра Дистрибьюшн».

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. (ст. 48 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що розподілу судових витрат, які підлягають до стягнення з відповідача за зустрічним позовом підпадають суми, сплачені за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, то вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат на оплату проведення судової експертизи підлягають частковому задоволенню пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 6 480,50 грн.

Судові витрати, пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1 359,72 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Самміт» (код ЄДРПОУ 34494413, адреса: 01135, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Павлівська, 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідра Дистрибьюшн» (код ЄДРПОУ 38393060, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Волинська, 60) основний борг в розмірі 25 000,00 грн. (дванадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок), штраф в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), витрати на оплату проведення судової експертизи в розмірі 6 480,50 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят гривень 50 копійок) та судовий збір в розмірі 1 359,72 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять гривень 72 копійки).

4. В іншій частині в задоволенні зустрічних позовним вимог відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2014р.

Суддя С.М. Морозов