Постанова

від 10.07.2014 по справі 820/6750/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2014 р. № 820/6750/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представників позивача - Вегієва Р.С., Нагорної Г.М.,

представників відповідача - Трут Н.М., Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Укрбудмат" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Укрбудмат" (далі по тексту - позивач, ПП "Укрбудмат") звернулося до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Західна ОДПІ) в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.11.2013 року № 0001022211 про збільшення ПП "Укрбудмат" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 238069,00 грн., в тому числі 222697, 00 грн. за основним платежем та 15372, 00 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят дві гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та від 14.02.2014 року № 0000082211 про збільшення ПП "Укрбудмат" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20834, 25 грн., в тому числі 16667, 00 грн. за основним платежем та 4167, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він не згоден із висновками відповідача, викладеними у акті перевірки № 591/20-33-22-01-07/32334921 від 04.10.2013 р. про порушення: пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.10.3, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями.

Так, на підставі цього акта перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 19.11.2013 року № 0001022211 та № 0001032211. Але, за результатами адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у Харківський області скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001032211 від 19.11.2013 р в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість і замість скасованого податкового повідомлення-рішення відповідач прийняв нове податкове повідомлення-рішення № 0000082211 від 14.02.2014 р. на меншу суму.

Як вказує позивач Західною ОДПІ були зроблені неправомірні висновки про заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 222697 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 30529 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 87320 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 43359 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 19346 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 18914 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 14074 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 9155 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 16667 грн., в тому числі за вересень 2011 року на 16667 грн., оскільки висновки про зв'язок кредиторської заборгованості ПП "Укрбудмат" перед ВАТ "Хайдельбергцемент Україна" Амвросіївська філія, ТОВ "Дортехстрой", ПАТ "Завод "Промзв'язок", ФОП ОСОБА_6 із донарахуваннями податку на прибуток через невідображення позивачем в бухгалтерському обліку отриманих товарів та послуг як безповоротну фінансову допомогу, отриману через сплив строку позовної давності, не мають правового підґрунтя та не відповідають дійсності. По взаємовідносинам з ТОВ «СТ» зазначає, що операції носили реальний характер, факт їх здійснення підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому вважає, що ним правомірно до сум валових витрат та податкового кредиту віднесено відповідні суми.

Відповідач до суду надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що перевіркою зроблено правильний висновок, про порушення позивачем п.п.14.1.27, п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п. 135.5.4, п.135.5, ст.135, п.138.1, п.138.2, п.138.4. , пп.138.10.3, п.138.10, ст.138; пп.139.1.9, п.139.1, ст. 139 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 222697 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 30529 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 87320 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 43359 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 19346 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 18914 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 14074 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 9155 грн. та порушення п. 198.3, п.198.6., ст.198, п.201.4 , ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на 16667 грн., а винесені на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення є законними.

Вказує, що згідно проведеного аналізу наданих до перевірки документів ПП «Укрбудмат» перевіркою встановлено, що по бухгалтерському рахунку „631" станом на 31.12.2012року обліковується кредиторська заборгованість по наступним підприємствам:

-ВАТ Хайдельбергцемент Украіна Амвросіівська філія, на загальну суму 14515, 0 грн. Заборгованість виникла за рахунком СВ-0000048 від 21.06.2009 року. Згідно даних бази „Податковий блок" підрозділ „Дані автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" встановлено, що взаємовідносини між ПП «Укрбудмат» та ВАТ Хайдельбергцемент Украіна Амвросіівська філія відбувалися у червні 2009 року.

Строк позовної давності по вищевказаній заборгованості минув у червні 2012 року.

- ТОВ "Дортехстрой", на загальну суму 84113, 36 грн. Заборгованість виникла за рахунками СВ-0000012 від 25.02.2009 року, СВ-0000015 від 02.03.2009 року, СВ-0000016 від 31.03.2009року. Згідно даних бази „Податковий блок" підрозділ „Дані автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" встановлено, що взаємовідносини між ПП"Укрбудмат" та ТОВ" Дортехстрой" відбувалися у березні 2009 року.

Строк позовної давності по вищевказаній заборгованості минув у березні 2012 року.

- ПАТ "Завод "Промзв'язок", на загальну суму 12000,00 грн. Заборгованість виникла за угодою поставки від 19.05.2009 року ДГ-0000019. Згідно даних бази „Податковий блок" підрозділ „Дані автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" встановлено, що взаємовідносини між ПП"Укрбудмат" та ПАТ "Завод "Промзв'язок" відбувалися у грудні 2009 року.

Строк позовної давності по вищевказаній заборгованості минув у грудні 2012 року.

- ТОВ "Будпласт-1", на загальну суму 80000,00 грн. Заборгованість виникла за актами виконаних робіт від 31.12.2008 року УСО-000158, від 31.12.2008 року УСО- 000159. Згідно даних бази „Податковий блок" підрозділ „Дані автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" встановлено, що взаємовідносини між ПП "Укрбудмат" та ТОВ "Будпласт-1" відбувалися у грудні 2008 року.

Крім того, згідно даних бази „Податковий блок " встановлено, що ТОВ "Будпласт-1" має стан « 21» - «Ліквідаційна процедура за рішенням суду».

Строк позовної давності по вищевказаній заборгованості минув у грудні 2011 року.

- ФОП ОСОБА_6, на загальну суму 102000, 00 грн. Заборгованість виникла за актом виконаних робіт від 30.09.2008 року УСО-000112. Згідно даних бази „Податковий блок" підрозділ „Дані автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" та попереднього акту планової виїзної перевірки від 23.10.2009 р. № 2022/23-304/32334921 встановлено, що взаємовідносини між ПП «Укрбудмат» та ФОП ОСОБА_6 відбувалися у вересні 2008 року. Строк позовної давності по вищевказаній заборгованості минув у вересні 2011 року.

Таким чином, відповідач вважає, що він дійшов вірного висновку про те, що в порушення п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України підприємством не віднесено до складу інших доходів доходи у вигляді безнадійної заборгованості по якій минув термін позовної давності та яка лишилася не погашеною на загальну суму 292628,0 грн., у тому числі у 3 кв.2011року у сумі 102000,0 грн., у 4 кв. 2011 року у сумі 80000,0 грн., у 1 кв. 2012 року у сумі 84113,0 грн., у 2 кв. 2012 року у сумі 14515,0 грн., у 4 кв.2012 року у сумі 12000,0 грн.

Також, зазначає відповідач, згідно наданих до перевірки документів встановлено , що до складу витрат на збут Декларації з податку на прибуток у 3 кварталі 2011 року (зокрема у вересні 2011 року) віднесено витрати по перевезенню вантажів та наданню послуг автомобільним транспортом в сумі 83333,0 грн. на підставі та на виконання угоди перевезення вантажів та надання послуг автомобільним транспортом № 1/09 від 01.09.2011 року, укладеної з ТОВ "СТ". Товарно-транспортних накладних на підтвердження здійснення вищевказаних перевезень до перевірки підприємством не надано. Окрім того, підприємством не надано докази використання вищевказаних послуг в господарській діяльності. ПДВ з цих послуг включено до складу податкового кредиту у вересні 2011 року.

У зв'язку з цим підприємством завищено витрати за 3 квартал 2011 року на 83333,0 грн. та завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 року на 16667 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що до складу витрат на збут Декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року віднесено собівартість списаних упаковочних мішків для фасування цементу у сумі 355501,0 грн., а саме по періодам: за 2 квартал 2011 року у сумі 132733,0 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 141776,0 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 80992, 0 грн.

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступним чином: Дт 901 „Собівартість реалізованої готової продукції "- Кт 20„Виробничі запаси ".

Крім того, до складу загально виробничих витрат віднесені витрати по подачі та забиранню ж-д вагонів, по утриманню залізничної колії за 2-4 кв. 2011 року у сумі 80072, 0 грн. , а саме по періодам: за 3 квартал 2011 року у сумі 52546,0 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 27526,0 грн. та за 2012 рік до складу витрат на збут віднесені витрати по подачі та забиранню ж-д вагонів, по утриманню залізничної колії у сумі 182180, 0грн., а саме по періодам: за 2 квартал 2012 року у сумі 83563, 0 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 67017,0 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 31600,0 грн., які отримані від Південної залізниці та ГП МОУ „Укрвійськбуд".

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступним чином: Дт 93 „Витрати на збут "- Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Таким чином, в порушення п. 138.1, пп. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 Податкового кодексу України підприємством завищено інші витрати за 2 квартал 2011 року на 132733,0 грн., за 3 квартал 2011 року на 194322,0 грн., за 4 квартал 2011 року на 108518,0 грн., за 2 квартал 2012 року на 83563,0 грн., за 3 квартал 2012 року на 67017,0 грн., за 4 квартал 2012 року на 31600,0 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав викладених в акті перевірки і письмових запереченнях на адміністративний позов та просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Укрбудмат», пройшло в установленому законом порядок державної реєстрації юридичної особи та дії на підставі статуту зареєстрованого зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.03.2003 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 18640783 станом на 07.05.2014 р. виписки серії ААБ № 361933 від 26.05.2011 року та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 32334921 від 17.01.2003 року та свідоцтва № 29141950 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.01.2003 р.

Як вказано у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 18640783 станом на 07.05.2014 р. ПП «Укрбудмат» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 23.61 виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів н.в.і.у; 49.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 82.92 пакування; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 09.09.2013 р. № 291, від 09.09.2013 р. №290, від 09.09.2013 р. №288, від 09.09.2013 р. № 289, від 09.09.2013 р. № 287, від 06.09.2013 року № 260 посадовими особами Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі пп. 20.1.4, п.20.1, ст. 20, ст.75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, наказу № 80 від 25.07.2013 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2013 року, проведена планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ПП „Укрбудмат" за результатами якої був складений акт № 591/20-33-22-01-07/32334921 від 04.10.2013 р. «Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства «Укрбудмат» (код за ЄДРПОУ 32334921) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012» (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки міститься висновок відповідача, згідно з яким встановлено порушення:

- п.п.14.1.27, п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п. 135.5.4, п.135.5, ст.135, п.138.1, п.138.2, п.138.4., пп.138.10.3, п.138.10, ст.138; пп.139.1.9, п.139.1, ст. 139 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, підприємством занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 222697 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 30529 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 87320 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 43359 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 19346 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 18914 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 14074 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 9155 грн.;

- п.198.3, п.198.6., ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму всього на суму 28334 грн., в тому числі за вересень 2011 року на 16667 грн., за жовтень 2011 року на 11667 грн.

На підставі цього акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення від 19.11.2013 року № 0001022211 та № 0001032211.

За результатами розгляду скарги позивача № 1С від 28.11.2013 р. на винесені податкові повідомлення-рішення Головне управління Міндоходів у Харківській області своїм рішенням від 23.01.2014 року № 416/10/20-40-10-04-17 скасувало податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ від 19.11.2013 № 0001032211 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14583, 75 грн. (основний платіж - 11667,00 грн., штрафні санкції - 2916,75 грн.), а в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 року № 0001022211 залишено без змін, а скаргу директора ПП «Укрбудмат» - без задоволення.

Не погодившись із висновками рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 23.01.2014 року № 416/10/20-40-10-04-17 ПП «Укрбудмат» направило скаргу № 1С від 13.02.2014 р. на адресу Міндоходів, яке своїм рішенням про результати розгляду скарги від 03.04.2014 року № 5938/6/99-99-10-01-15 залишило без змін податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ від 19.11.2013 року № 0001022211 та № 0001032211 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 р. № 0000082211), а скаргу без задоволення.

14.02.2014 року Західна ОДПІ, у зв'язку з частковим скасуванням ГУ Міндоходів у Харківській області податкового повідомлення-рішення від 19.11.2013 року № 0001032211, винесла нове податкове повідомлення-рішення № 0000082211 про збільшення ПП "Укрбудмат" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20834, 25 грн., в тому числі 16667, 00 грн. за основним платежем та 4167, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

. Згідно п.п 60.1.3. п. 60.1. ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 ПК України).

Таким чином суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 року № 0001032211 є відкликаним.

Щодо встановлення в акті перевірки відповідачем порушень по взаємовідносинам із ВАТ «Хайдельбергцемент Україна Амросіївська філія» (код 292923) на загальну суму 14 515,0 грн. строк позовної давності скінчився у червні 2012 р., ТОВ «Дортехстрой» (код 31340473) на суму 84 113,36 грн. строк позовної давності скінчився у березні 2012 р., ТОВ «Завод «Промзв'язок» (код 5815333) на суму 12 000, 00 грн. строк позовної давності скінчився у грудні 2012 р., ТОВ «Будпласт-1» (код 35348717) на суму 80 000,00 грн. строк позовної давності скінчився у грудні 2011 р., ФОП ОСОБА_6 (податковий номер 2231103913) на суму 102 000, 00 грн. строк позовної давності скінчився у вересні 2011р., а саме про наявність кредиторської заборгованості перед контрагентами, яка, через сплив строків позовної давності мала бути віднесеною позивачем до безповоротної фінансової допомоги суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ВАТ «Промзв'язок» (виконавець) укладений договір б/н від 19.05.2009 року, п. 1.1. якого встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується поставити обладнання КЛН-650 (конвеєр ленточний наклонний), в кількості 1 шт. по ціні 22000, 00 грн.

Згідно п. 6.1. вказаного договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р.

Додатковою угодою від 31.12.2009 року № 1 до договору б/н від 19.05.2009 року були внесені зміни до вказаного договору та п. 6.1. викладено в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і закінчується 31.12.2014 року, але не раніше остаточного розрахунку сторонами».

Договір б/н від 19.05.2009 року та додаткова угода від 31.12.2009 року № 1 підписані директором ПП «Укрбудмат» Мкртчяном О.С. зі сторони замовника та директором Літвіновим зі сторони виконавця.

Як встановлено при судовому розгляді справи між позивачем та ВАТ «Хайдельбергцемент Україна» укладений договір № 399 від 26.02.2009 року купівлі-продажу цементу, п. 1.1. якого встановлено, що продавець (ВАТ «Хайдельбергцемент Україна») зобов'язується передати у власність покупця , а покупець (ПП «Укрбудмат») прийняти та оплатити цемент в кількості, за ціною, строками та на умовах поставки згідно умов цього договору, заявок до нього та додатків, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 9.1. вказаного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009 р.

Додатковою угодою від 31.12.2009 року № 1 до договору № 399 від 26.02.2009 року купівлі-продажу цементу були внесені зміни до вказаного договору та п. 9.1. викладено в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і закінчується 31.12.2014 року, але не раніше остаточного розрахунку сторонами».

Договір № 399 від 26.02.2009 року купівлі-продажу цементу та Додаткова угода від 31.12.2009 року № 1 підписані директором ПП «Укрбудмат» Мкртчяном О.С. зі сторони покупця та головою правління ВАТ «Хайдельбергцемент Україна» Карелом Оклештеком і членом правління Григорчуком П.І. зі сторони продавця.

Між ТОВ «Дортехстрой» (постачальник) та ПП «Укрбудмат» (покупець) 02.01.2009 року був укладений договір № 02/01/09 поставки товару, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити цемент, далі - товар, у встановлені цим договором строки.

Абзацом 2 п. 10.2 зазначеного договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009 року.

Додатковою угодою від 31.12.2009 року № 1 до договору № 02/01/09 від 02.01.2009 року поставки товару були внесені зміни до вказаного договору та п. 10.2. викладено в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і закінчується 31.12.2014 року, але не раніше остаточного розрахунку сторонами».

Договір № 02/01/09 поставки товару від 02.01.2009 року та додаткова угода від 31.12.2009 року № 1 підписані директором ПП «Укрбудмат» Мкртчяном О.С. зі сторони покупця та директором ТОВ «Дортехстрой» Саакян А.С. зі сторони постачальника.

При судовому розгляді справи встановлено, що між ПП ОСОБА_6 (перевізник) та ПП «Укрбудмат» (замовник) був укладений договір № 3\0109 перевезення вантажів та надання послуг автомобільним транспортом від 01.09.2008 року, згідно п. 1.1. якого перевізник зобов'язується виконати перевезення вантажів та здійснити послуги автомобільним транспортом, згідно домовленостей та супроводжуючих документів, а замовник надати обсяг робіт для виконання послуг та оплатити їх на підставі умов цього договору.

Згідно п. 5.1. вказаного договору договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2008 року включно.

У п. 5.2. договору зазначено, що на момент спливу чергового строку дії договору (за наявності заяви від однієї зі сторін про небажання продовжувати подальші договірні відносини сторонами (або однією зі сторін) не виконані будь-які прийняті на себе зобов'язання) договір продовжує діяти до виконання сторонами (стороною) прийнятих зобов'язань до проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Додатковою угодою від 31.12.2008 року № 1 до договору № 3\0109 від 01.09.2008 року перевезення вантажів та надання послуг автомобільним транспортом були внесені зміни до вказаного договору та п. 5.1. викладено в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і закінчується 31.12.2014 року, але не раніше остаточного розрахунку сторонами».

Договір № 3\0109 від 01.09.2008 року перевезення вантажів та надання послуг автомобільним транспортом та додаткова угода від 31.12.2008 року № 1 підписані директором ПП «Укрбудмат» Мкртчяном О.С. зі сторони замовника та ПП ОСОБА_6 зі сторони перевізника.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 ЦК України).

.За ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України допускається зміна умов договору, так зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У випадку, коли сторони дійшли згоди змінити умови договору, змінюються й їх зобов'язання, що встановлено ч.1 ст.653 ЦК України.

Таким чином, на підставі викладеного вище суд дійшов до висновку про помилковість твердження відповідача про сплив строків позовної давності по господарським взаємовідносинам з контрагентами, оскільки відповідно до укладених договорів та додаткових угод до них до діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позовна давність, згідно ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При перевірці платника податків податковим органом не досліджувалося та не встановлено фактів, які б свідчили про те, що контрагенти позивача не звернулися або не зверталися до суду за можливим захистом їх порушених прав, свобод або законних інтересів з боку ПП «Укрбудмат», наявність відповідних справ на розгляді в господарських або третейських судах щодо зазначеної заборгованості або таких, що набрали законної сили судових рішень та відкритих на їх підставі виконавчих проваджень в органах державної виконавчої служби.

Також суд враховує пояснення позивача стосовно придбаних товарно-матеріальних цінностей (у вищезазначених підприємств) поза межами господарської діяльності. Витрати на придбання товарів, робіт, послуг які на думку відповідача в подальшому сформували таку кредиторську заборгованість - фактично не були віднесені позивачем до складу валових витрат будь-яких податкових періодів. Таким чином, така кредиторська заборгованість не може розглядатись як база для визначення валових доходів відповідно до ст. 135.5.4 Податкового кодексу України.

Співставлення з доходами контрагентів (доходами кредиторів) за допомогою бази "Податковий блок" свідчить лише про факт наявності взаємовідносин між контрагентами, і ніяким чином не свідчить про використання позивачем таких товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності. Оскільки позивач не зобов'язаний використовувати всі придбані товари в господарській діяльності.

Крім того, що стосується витрат позивача по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 102000, 00 грн., заборгованість виникла за актом виконаних робіт від 30.09.2008 року УСО-000112, то як вбачається із акта перевірки ДПІ у Ленінському районі, правонаступником якої є відповідач, від 23.10.2009 р. № 2022/23-304/32334921 «Про результати виїзної планової перевірки ПП «Укрбудмат», код ЄДРПОУ 32334921 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р» встановлено, що взаємовідносини між ПП «Укрбудмат» та ФОП ОСОБА_6 відбувалися у вересні 2008 року.

Також, вказані взаємовідносини досліджувалися в рамках договору № 3\0109 від 01.09.2008 року. За висновками акта перевірки від 23.10.2009 р. № 2022/23-304/32334921 податковим органом встановлено, що за результатами аналізу акту виконаних робіт б/н від 30.09.2008 року неможливо встановити скільки саме господарських операцій було надано та взагалі пов'язати з господарською діяльність ПП «Укрбудмат» вищезазначені витрати, так як невідомо що взагалі перевозилось і чи мало це відношення до господарської діяльності підприємства. Згідно висновків цього акта перевірки за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підприємством було занижено податок на прибуток в сумі 26125 грн.

З цього акту перевірки вбачається, що витрати позивача по взаємовідносинам з цим контрагентом були визнані не пов'язаними з господарською діяльністю та було виключено з валових витрат у повному обсязі.

По взаємовідносинах позивача із контрагентом ТОВ «Будпласт-1» встановлено, що ДПІ в Ленінському районі м. Харкова (правонаступником якої на теперішній час є відповідач) проводилась перевірки стосовно господарських взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом у грудні 2008 року.

Так, у постанові Харківського окружного адміністративного суду № 2-а-14744/10/2070 від 02.03.2011 р. по справі за адміністративним позовом ПП «Укрбудмат» до ДПІ у Ленінському районі встановлено, що актом перевірки від 08.06.2010 року № 1856/18-015/32334921 встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Будпласт - 1" та ведення господарської діяльності, з яким ПП «Укрбудмат» мав взаємовідносини. В акті перевірки ДПІ не встановлено реального здійснення фінансово - господарських операцій контрагентом позивача ТОВ "Будпласт - 1" за рахунок власних або орендованих основних засобів та обладнання, а також, що правочини між ТОВ "Будпласт - 1 та постачальниками і покупцями у перевіряємому періоді не спрямовані на реальне настання правових наслідків та визнані нікчемними.

Як встановлено при судовому розгляді справи № 2-а-14744/10/2070 в Харківському апеляційному адміністративному суді (постанова від 08.06.2011 р.) у зв'язку з тим, що позивачем - ПП «Укрбудмат» не доведено реальності господарських операцій, за якими був сформований податковий кредит з податку на додану вартість по податковій накладній, що була видана на виконання договору про надання послуг № 1/12 від 01.12.2008 року, в позові ПП «Укрбудмат» до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000171800/0 від 22 червня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на додану вартість в сумі 19999, 50 грн., з яких 13333 грн., основний платіж, 6666, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції було відмовлено.

ПП «Укрбудмат» платіжним дорученням № 359 від 02.11.2012 року сплатило суму ПДВ в розмірі 19999, 50 грн. згідно акта перевірки № 1856/18-015/32334921 від 08.06.2010 р., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку позивача.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У ч. 1 ст. 236 ЦК України зазначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, визнано відсутність будь-яких наслідків за такими угодами, а тому не можна рахувати за таким правочином кредиторську заборгованість безнадійною та враховувати як фінансову допомогу.

Також, при судовому розгляді справи встановлено, що між позивачем („Замовник") та ТОВ "СТ" „Перевізник" був укладений договір перевезення вантажів та надання послуг автомобільним транспортом № 1/09 від 01.09.2011 року.

Пунктом 1.1 цього договору зазначено, що „Перевізник" зобов'язується виконати перевезення вантажів та надати послуги автомобільним транспортом, згідно домовленостей та супутніх документів, а „Замовник" надавати об'єм робіт для виконання послуг та оплати їх відповідно умов даної угоди.

У п. 1.2 договору зазначено: „Перевізник" зобов'язується виконати послуги автомобільним транспортом згідно заявки. Заявка подається „ Замовником " (письмово, усно чи в телефонному режимі) та повинна містити: реквізити вантажовідправника та вантажоотримувача, маршрут, дату подачі транспортного засобу під навантаження, строки виконання заказу, масу вантажу, кількість місць, при необхідності - якість та вартість вантажу.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість робіт, які буде виконувати «Перевізник» у відповідності з п. 1.2. цього договору залежить від вантажопідйомного автомобіля, який використовується , кілометраж пробігу, обсягу наданих послуг та інше. Сума визначається після факту виконаних робіт та погодження сторонами актом виконаних робіт один раз на місяць.

Факт виконання робіт за цим договором підтверджується копіями: акта приймання - передачі виконаних робіт № 30 від 30.09.2011 р. (а.с. 179 т. 1), заявок - договорів (а.с. 180-190 т.1), товарно-транспортних накладних, а також копіями видаткових накладних та рахунків- фактур позивача із контрагентами - покупцями (а.с. 185 -250 т. 2, а.с. 1-70 т.3).

30.09.2011 року ТОВ «СТ» на адресу позивача було виписано податкову накладну № 564 на загальну суму 100000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666, 67 грн. (а.с. 191 т. 1), яку було включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року та включено до додатку 5 декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на складання зведеної податкової накладної передбачено п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 р. № 969, який був чинний на час виписки спірної податкової накладної.

Так, пунктом 15 вказаного Порядку визначено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

У зв'язку з тим, що ТОВ «СТ» надавалися позивачу послуги (виконувалися роботи) безперервно, ТОВ «СТ» мало постійний зв'язок з ПП «Укрбудмат», то ТОВ «СТ» у передбаченому порядку була виписана зведена податкова накладна.

Таким чином, суд зазначає, що факт здійснення господарський операцій між ПП «Укрбудмат» та ТОВ «СТ» підтверджується належним чином складеними документами.

Щодо завищення у податковому обліку позивача витрат за статтями декларації з податку на прибуток "витрати на збут" на суму 355501,00 грн. та "загально виробничі витрати" на суми 80072,00 грн. та 182180, 00 грн. При складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2011 рік відповідні строки заповнені позивачем з порушенням вимог Порядку заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом № 1213 від 28.09.2011 р. - вартість упаковки в сумі 355501, 00 грн., що в бухгалтерському обліку обліковується в складі собівартості проданих товарно-матеріальних цінностей (рах. 902) віднесена до статті декларації з податку на прибуток підприємства 06.3 "витрати на збут"; при заповненні статті податкової декларації 06.1 "загальновиробничі витрати" - віднесено витрати користування вагонів на суму 80072,00 грн. та до складу витрат на збут в сумі 182180,00 грн. віднесені витрати по подачі та користуванню ж/д вагонів отримані від СТГО «Південна залізниця» та ФДП МОУ «Укрвійськбуд» Харківський філіал».

Як вбачається з матеріалів справи витрати:

- на суму 355 501,00 грн.(вартість тари) - в бухгалтерському обліку витрати включені до рахунку обліку собівартості реалізованих товарів рах. 902, а в податковому обліку витрати віднесені до ст 06.3 "витрати на збут";

- на суму 182 180, 00 грн. - в бухгалтерському обліку віднесені до рахунку обліку витрат на збут рах. 93, а в податковому обліку витрати віднесені до ст 06.1 "загальновиробничі витрати";

- на суму 82 072, 00 грн. - в бухгалтерському обліку віднесені до рахунку обліку витрат на збут рах 93, а в податковому обліку витрати віднесені до ст 06.3 "витрати на збут".

Суд звертає увагу, що відповідач в своїх запереченнях вказує тільки про завищення витрат по статтям декларації 06.3 "витрати на збут" та 06.1 "загальновиробничі витрати", але не вказує про одночасне заниження витрат позивачем по статті 05.1 "Собівартість товарів, робіт, послуг" згідно бухгалтерського та первинного обліку, що виникло в зв'язку з невірним заповнення полів облікової форми.

Невірне заповнення декларації з податку на прибуток підприємства тягне за собою лише адміністративну відповідальність до особи порушника відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але, обчислення податку на прибуток провадиться виключно за правилами, що встановлені ІІІ розділом Податкового кодексу України, а саме ст. 149 Податкового кодексу України, з урахуванням положень статей 135-143 Податкового кодексу України, при цьому помилка в номерах рядка податкової декларації на прибуток підприємств ніяким чином не призводить до зміни результату оподаткування.

Суд зазначає, що за наявності підтверджених витрат, навіть при обчисленні їх за іншим напрямком, математичний результат - а саме об'єкт оподаткування податком на прибуток, що обчислюється згідно ст. 149 ПКУ, як різниця між сукупним доходом та сукупними витратами господарської діяльності підприємства, змінитися не може.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши первинні документи, що містяться в матеріалах справи, за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості замовлених робіт були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняті Західною ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 19.11.2013 року № 0001022211, від 14.02.2014 року № 0000082211 підлягають скасуванню, як такі, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрбудмат" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 року № 0001022211 про збільшення Приватному підприємству "Укрбудмат" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 238069,00 грн. (двісті тридцять вісім тисяч шістдесят дев'ять гривень), в тому числі 222697, 00 грн. (двісті двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто сім гривень) за основним платежем та 15372, 00 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят дві гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року № 0000082211 про збільшення Приватному підприємству "Укрбудмат" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20834, 25 грн. (двадцять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 25 копійок), в тому числі 16667, 00 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень) за основним платежем та 4167, 25 грн. (чотири тисячі сто шістдесят сім гривень 25 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.