Ухвала

від 28.08.2014 по справі 820/6750/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 р.Справа № 820/6750/14

Головуючий 1 інстанції: Бадюков Ю.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

при секретарі Зарицька Т.В.

за участю:

представників позивача - Вегієв Р.С., Нагорна Г.М.

представника відповідача - Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі № 820/6750/14

за позовом Приватного підприємства «Укрбудмат»

до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Укрбудмат», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001022211 від 19.11.13 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 222697,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 15372,0 грн. і № 0000082211 від 14.02.14 р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 16667,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4167,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.14 р. по справі № 820/6750/14 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.14 р. по справі № 820/6750/14 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.11.13 р. № 0001022211 та № 0001032211 є акт № 591/20-33-22-01-07/32334921 від 04.10.13 р. планової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 р. по 31.12.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 14.1.27, п. 14.1.257 ст. 14, п. 135.5.4 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4., п.138.10.3 ст. 138; п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на суму 30529,0 грн., за 3 квартал 2011 р. на суму 87320,0 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 43359,0 грн., за 1 квартал 2012 р. на суму 19346,0 грн., за 2 квартал 2012 р. на суму 18914,0 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 14074,0 грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 9155,0 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ за вересень 2011 р. на 16667,0 грн., за жовтень 2011 р. на 11667,0 грн.

Позивач скористався правом на оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень в адміністративній процедурі і за результатами розгляду первинної скарги № 1С від 28.11.13 р. рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області № 416/10/20-40-10-04-17 від 23.01.14 р. було скасоване податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ № 0001032211 від 19.11.13 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 11667,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2916,75 грн., в іншій частині скарга була залишена без задоволення. При подальшому оскарженні податкових повідомлень-рішень позивачем була подана повторна скарга і рішенням про результати розгляду скарги Міндоходів № 5938/6/99-99-10-01-15 від 03.04.14 р. повторна скарга позивача була залишена без задоволення. За результатами закінчення адміністративної процедури відповідачем було прийняте нове повідомлення-рішення № 0000082211 від 14.02.14 р.

За результатами перевірки виявлені порушення підприємством вимог податкового законодавства відповідач пов'язує з безпідставним формуванням валових витрат та податкового кредиту по операціям з ВАТ «Хайдельбергцемент Україна Амросіївська філія» (код 292923), ТОВ «Дортехстрой» (код 31340473), ТОВ «Завод «Промзв'язок» (код 5815333), ТОВ «Будпласт-1» (код 35348717), ФОП ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_4), оскільки по вказаним контрагентам в бухгалтерському обліку підприємства рахується кредиторська заборгованість, по якій скінчилися строки позовної давності, а тому ці суми повинні бути визнані як безповоротна фінансова допомога.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем (замовник) з ВАТ «Промзв'язок» (виконавець) договір б/н від 19.05.09 р., предметом якого є поставка обладнання КЛН-650 (конвеєр ленточний наклонний) в кількості 1 шт. по ціні 22000,0 грн. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.09 р. Додатковою угодою № 1 від 31.12.09 р. був подовжений строк дії договору до 31.12.14 р., але не раніше остаточного розрахунку сторонами.

За даними перевіряючих строк позовної давності по вищевказаній заборгованості минув у грудні 2012 р., оскільки взаємовідносини за вказаним договором відбувалися в грудні 2009 р.

Також судом першої інстанції був досліджений договір, укладений позивачем (покупець) з ВАТ «Хайдельбергцемент Україна» (продавець), № 399 від 26.02.09 р., предметом якого є поставка цементу в кількості, за ціною, строками, яки вказуються в заявках та додатках до даного договору. Дія договору передбачена з моменту його підписання до 31.12.09 р. Додатковою угодою № 1 від 31.12.09 р. строк дії договору був подовжений до 31.12.14 р., але не раніше остаточного розрахунку сторонами.

За даними відповідача поставка товару проведена у червні 2009 р., а тому строк позовної давності минув у червні 2012 р.

Предметом договору № 02/01/09 від 02.01.09 р., укладеного позивачем з ТОВ «Дортехстрой» (постачальник), є поставка цементу. Строк дії договору встановлений до 31.12.09 р., а додатковою угодою № 1 від 31.12.09 р. був подовжений до 31.12.14 р., але не раніше остаточного розрахунку сторонами.

За даними відповідача поставка товару проведена у березні 2009 р., а тому строк позовної давності минув у березні 2012 р.

Предметом договору № 3\0109 від 01.09.08 р., укладеного позивачем з ПП ОСОБА_4 (перевізник), є виконання перевезення вантажів та здійснити послуги автомобільним транспортом згідно домовленостей та супроводжуючих документів. Дія договору передбачена до 31.12.08 р. і також узгоджено, що на момент спливу чергового строку дії договору (за наявності заяви від однієї зі сторін про небажання продовжувати подальші договірні відносини сторонами (або однією зі сторін) не виконані будь-які прийняті на себе зобов'язання) договір продовжує діяти до виконання сторонами (стороною) прийнятих зобов'язань до проведення остаточних розрахунків між сторонами. Додатковою угодою № 1 від 31.12.08 р. дія договору подовжена до 31.12.14 р., але не раніше остаточного розрахунку сторонами.

За даними відповідача надання послуг по перевезенню вантажів відбувалося у вересні 2008 р., а тому строк позовної давності минув у вересні 2011 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст ч. 1 ст. 202, ст. 256, ст. 626, ст. 639, ч. 1 ст. 651 ЦК України і зробив висновок про помилковість твердження відповідача про сплив строків позовної давності по господарським взаємовідносинам з контрагентами, оскільки відповідно до укладених договорів та додаткових угод до них їх дія передбачена до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Також суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем при перевірці не встановлено фактів, які б свідчили про те, що контрагенти позивача не звернулися або не зверталися до суду за можливим захистом їх порушених прав, свобод або законних інтересів з боку ПП «Укрбудмат», наявність відповідних справ на розгляді в господарських або третейських судах щодо зазначеної заборгованості або таких, що набрали законної сили судових рішень та відкритих на їх підставі виконавчих проваджень в органах державної виконавчої служби.

Також суд першої інстанції визнав як доказ пояснення представника позивача про те, що придбані за переліченими правочинами ТМЦ не використовувалися у господарській діяльності, а тому фактично не були віднесені позивачем до складу валових витрат будь-яких податкових періодів. У зв'язку з чим був зроблений висновок про те, що така кредиторська заборгованість не може розглядатись як база для визначення валових доходів відповідно п. 135.5.4 ст. 135 ПК України. Співставлення з доходами контрагентів (доходами кредиторів) за допомогою бази «Податковий блок» свідчить лише про факт наявності взаємовідносин між контрагентами, і ніяким чином не свідчить про використання позивачем таких ТМЦ в господарській діяльності. Оскільки позивач не зобов'язаний використовувати всі придбані товари в господарській діяльності.

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що відповідно приписам п. 5.1, п. 5.21 ст. 5 та п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час укладання та виконання перелічених вище договорів, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В матеріалах справи відсутні документи бухгалтерського обліку, які б свідчили про те, що на дату отримання товарів або послуг вартість цих товарів або послуг не була включена в обрахування валових витрат відповідних звітних періодів. Також є безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що за результатами перевірки підприємства позивача, проведеної відповідачем, викладеними в акті № 2022/23-304/32334921 від 23.10.09 р., витрати позивача по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 були визнані не пов'язаними з господарською діяльністю та були виключені з валових витрат у повному обсязі, оскільки за даними перевірки від 04.10.13 р. була виявлена кредиторська заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_4 і доказів того, що результати перевірки від 23.10.09 р. стали підставою для коригування валових витрат підприємства за жовтень 2009 р. (або за інші звітні періоди) позивачем не надано. Також позивачем не надані документи та пояснення стосовно того, в межах якої діяльності, якщо не у власній господарській діяльності, були використані придбані конвеєр ленточний наклонний КЛН-650 та цемент, з урахуванням того, що у період, що перевірявся, позивач здійснював посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту та пакування.

Слід відмітити, що в акті перевірки та апеляційній скарзі відповідач при дослідженні наявної в бухгалтерському обліку позивача кредиторської заборгованості по вище переліченим операціям, порушення платником податків вимог податкового законодавства пов'язує виключно з не віднесенням сум кредиторської заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності. Проте відповідно приписам п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Оскільки за вище переліченими договорами їх дія узгоджена до 31.12.14 р., то у відповідача відсутні підстави вважати виявлену кредиторську заборгованість такою, по якій закінчився строк позовної давності.

В акті перевірки порушення позивачем порядку формування валових витрат та податкового кредиту по операції з ТОВ "Будпласт-1" пов'язано з тим, що заборгованість виникла за актами виконаних робіт від 31.12.08 р. УСО-000158 та УСО-000159, що свідчить про те, що операції проведені в грудні 2008 р., а тому строк позовної давності минув в грудні 2011 р. Крім того, за даними відповідача, даний суб'єкт підприємницької діяльності має стан « 21» - ліквідаційна процедура за рішенням суду.

Стверджуючи про помилковість висновків перевіряючих в цій частині, суд першої інстанції вказав на те, що при проведенні перевірки підприємства позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Будпласт-1» за грудень 2008 р. був зроблений висновок про недоведеність реального характеру цих операцій, а тому і неправомірність формування по них податкового кредиту. З цим висновком погодився Харківський окружний адміністративний суд при розгляді справи № 2-а-14744/10/2070 за адміністративним позовом ПП «Укрбудмат» до ДПІ у Ленінському районі (постанова від 02.03.11 р.). Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.11 р. по вищевказаній справі було відмовлено у задоволенні позову ПП «Укрбудмат» у зв'язку з не доведенням реальності господарської операцій, за якими був сформований податковий кредит, в т.ч. з ТОВ «Будпласт-1», а тому позивач платіжним дорученням № 359 від 02.11.12 р. сплатив ПДВ в розмірі 19999,5 грн., яка була визначена податковим повідомленням-рішенням, що ним була оскаржена в тому провадженні. Зважаючи на те, що в судовому порядку був визнаний нікчемним правочин за договором з ТОВ «Будпласт-1», суд першої інстанції, посилаючись на положення ч. 2 ст. 215, ст. 216 та ст. 236 ЦК України, вказав на те, що з урахуванням судового рішення визнана відсутність будь-яких наслідків за такими угодами, а тому не можна рахувати за таким правочином кредиторську заборгованість безнадійною та враховувати як фінансову допомогу.

При ухваленні оскарженої апелянтом постанови, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем (замовник) з ТОВ «СТ» (перевізник) договір № 1/09 від 01.09.11 р., предметом якого є перевезення вантажів та надання послуг автомобільним транспортом за заявками замовника, які подаються письмово, усно чи в телефонному режимі та повинна містити: реквізити вантажовідправника та вантажоотримувача, маршрут, дату подачі транспортного засобу під навантаження, строки виконання заказу, масу вантажу, кількість місць, при необхідності - якість та вартість вантажу. Вартість наданих послуг визначається після факту виконаних робіт та погодження сторонами актом виконаних робіт один раз на місяць і залежить від вантажопідйомності автомобіля, який використовується, кілометражу пробігу, обсягу наданих послуг та інше.

Про виконання робіт за вказаним договором свідчать залучені до матеріалів справи акт приймання-передачі виконаних робіт № 30 від 30.09.11 р. (а.с. 178 т. 1), заявки-договори (а.с. 180-190 т.1), ТТН, копії видаткових накладних та рахунків-фактур позивача із контрагентами - покупцями (а.с. 185 -250 т. 2, а.с. 1-70 т.3). Від виконавця робіт позивач отримав податкову накладну № 564 від 30.09.11 р. на загальну суму 100000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 16666, 67 грн. (а.с. 191 т. 1), яка була включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 р. та включено до додатку 5 декларації з ПДВ за відповідний період.

Пославшись на положення п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 ПК України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА № 969 від 21.12.10 р. (діяв на час оформлення податкової накладної), суд першої інстанції зазначив, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. Оскільки ТОВ «СТ» надавалися позивачу послуги (виконувалися роботи) безперервно, учасники правовідносин мали постійний зв'язок, то ТОВ «СТ» у передбаченому порядку була виписана зведена податкова накладна, що свідчить про правомірність формування по цим операціям податкового кредиту та валових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що в акті виконаних робіт № 30 від 30.09.11 р. та заявках не вказані зміст та обсяг господарських операцій (дата, вид автотранспорту, кількість, вага або об'єм вантажу, відстань), одиниця виміру, вид послуги, кількість наданих послуг у звітному періоді. Також за висновками відповідача залишився недоведеним зв'язок отриманих послуг з власною господарською діяльність позивача.

Слід відмітити, що позивач до матеріалів справи надав заявки договори від 05.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 05.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 8; від 06.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 06.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, пров. Весняний, 10; від 16.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 16.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Нагіна, 10; від 19.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 19.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, 59; від 20.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 20.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, 6; від 20.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 20.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12; від 21.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 21.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Героїв труда, 123-а; від 22.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 22.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Світла, 3; від 22.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 22.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Нагіна, 10; від 22.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 22.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Глинки, 22; від 23.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 23.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Карповського, 24; від 23.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 23.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, 59; від 26.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 26.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Охтирка, вул. Снайпера, 33; від 26.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 26.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Шатилова дача, 41; від 26.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 26.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Скороходова, 24; від 27.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 27.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Шатилова дача, 41; від 27.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 27.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Охтирка, вул. Леніна, 12; від 27.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 27.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична, 12; від 27.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 27.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 22; від 28.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 28.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 12; від 28.09.11 р., де вказано, що має перевозитися цемент, завантаження якого здійснюється 28.09.11 р. за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, 3/2, а розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична, 12.

На підтвердження проведених перевезень позивач надав ТТН від 28.09.11 р. № 70, № 71, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична, 12; від 23.09.11 р. № 60 та № 61, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична, 12 (видаткова накладна № РН-0000510 від 23.09.11 р.); від 23.09.11 р. № 44, № 45 та 46, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, 59 (видаткові накладні № РН-0000481 від 16.09.11 р. та № РН-0000504 від 23.09.11 р.); № 42 від 23.09.11 р., за якими здійснювалися перевезення за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 12; від 23.09.11 р. № 57, № 58 та № 59, за якими здійснювалися перевезення за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, 12; від 23.09.11 р. № 54, № 55 та № 56, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Скороходова, 24; від 23.09.11 р. № 50, № 51 та № 52, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Шатилова дача, 41; від 22.09.11 р. № 30, № 31 та № 32, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Світла, 3; від 16.09.11 р. № 11, № 12 та № 13, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Нагіна, 10; від 16.09.11 р. № 24, № 25 та № 26, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Героїв праці, 123; від 06.09.11 р. № 6, № 7 та № 8, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Камська 12/85; від 06.09.11 р. № 9, № 10 та № 11, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, пров. Весняний, 10; від 05.09.11 р. № 1 та № 2, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Лазовська, 8а; від 05.09.11 р. № 3, № 4 та № 5, за якими здійснювалися перевезення за адресою: м. Харків, вул. Камська, 10/53.

У перелічених документах вказані прізвища отримувачів вантажу. Наведене свідчить про те, що наведені документи відповідають обсягу наданих послуг, які можна ідентифікувати за сукупними ознаками здійснених операцій по перевезенню вантажів.

В постанові суду першої інстанції вказано про те, що порушення позивачем податкового законодавства відповідач пов'язує з завищення у податковому обліку позивача витрат за статтями декларації з податку на прибуток «витрати на збут» на суму 355501,0 грн. та «загально виробничі витрати» на суми 80072,0 грн. та 182180,0 грн. При складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2011 р. відповідні строки заповнені позивачем з порушенням вимог Порядку заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом № 1213 від 28.09.11 р., - вартість упаковки в сумі 355501,0 грн., що в бухгалтерському обліку обліковується в складі собівартості проданих ТМЦ (рах. 902) віднесена до статті декларації з податку на прибуток підприємства 06.3 «витрати на збут»; при заповненні статті податкової декларації 06.1 «загальновиробничі витрати» - віднесено витрати користування вагонів на суму 80072,0 грн. та до складу витрат на збут в сумі 182180,0 грн. віднесені витрати по подачі та користуванню ж/д вагонів, отримані від СТГО «Південна залізниця» та ФДП МОУ «Укрвійськбуд» Харківська філія».

Як вбачається з матеріалів справи витрати на суму 355501,0 грн.(вартість тари) ? в бухгалтерському обліку витрати включені до рахунку обліку собівартості реалізованих товарів рах. 902, а в податковому обліку витрати віднесені до ст. 06.3 «витрати на збут»; на суму 182180,0 грн. - в бухгалтерському обліку віднесені до рахунку обліку витрат на збут рах. 93, а в податковому обліку витрати віднесені до ст. 06.1 «загальновиробничі витрати»; на суму 82072,0 грн. - в бухгалтерському обліку віднесені до рахунку обліку витрат на збут рах. 93, а в податковому обліку витрати віднесені до ст 06.3 «витрати на збут».

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач вказує тільки про завищення витрат по статтям декларації 06.3 «витрати на збут» та 06.1 «загальновиробничі витрати», але не вказує про одночасне заниження витрат позивачем по статті 05.1 «Собівартість товарів, робіт, послуг» згідно бухгалтерського та первинного обліку, що виникло у зв'язку з невірним заповнення полів облікової форми. Невірне заповнення декларації з податку на прибуток підприємства тягне за собою лише адміністративну відповідальність до особи порушника відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але обчислення податку на прибуток провадиться виключно за правилами, що встановлені ІІІ розділом ПК України, а саме ст. 149, з урахуванням положень статей 135-143 ПК України, при цьому помилка в номерах рядка податкової декларації на прибуток підприємств ніяким чином не призводить до зміни результату оподаткування. За наявності підтверджених витрат, навіть при обчисленні їх за іншим напрямком, математичний результат - об'єкт оподаткування податком на прибуток, що обчислюється згідно ст. 149 ПКУ, як різниця між сукупним доходом та сукупними витратами господарської діяльності підприємства, змінитися не може.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції навів зміст ст. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за №168/704, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України і вказав на те, що первинні документи, що залучені до матеріалів справи, містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права, тобто не мають дефектів форми або змісту, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Вище перелічені норми свідчать про те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.14 р. по справі № 820/6750/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі № 820/6750/14 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі № 820/6750/14 за позовом Приватного підприємства «Укрбудмат» до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.09.2014 року.