Рішення

від 21.07.2014 по справі 18/23-10 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.14р. Справа № 18/23-10

За позовом Фонду державного майна України, м. Київ

до Відповідача 1: Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції,

м. Дніпропетровськ

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Комфорт",

м. Дніпропетровськ

Відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "КП-Комфорт",

м. Дніпропетровськ

Відповідача 4: Колективного підприємства "Промінь", м. Дніпропетровськ

Відповідача 5 - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Відповідача 6 - фізичної особи ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

Відповідача 7 - фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

Відповідача 8 - фізичної особи ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

Відповідача 9 - фізичної особи ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

Відповідача 10 - фізичної особи ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ

Відповідача 11 - фізичної особи ОСОБА_7, м. Дніпропетровськ

Відповідача 12 - фізичної особи ОСОБА_8, м. Дніпропетровськ

Відповідача 13 - фізичної особи ОСОБА_9, м. Дніпропетровськ

Відповідача 14 - фізичної особи ОСОБА_10, м. Дніпропетровськ

Відповідача 15 - фізичної особи ОСОБА_11, м. Дніпропетровськ

Відповідача 16 - фізичної особи ОСОБА_12, м. Дніпропетровськ

Відповідача 17 - фізичної особи ОСОБА_13, м. Дніпропетровськ

Відповідача 18 - фізичної особи ОСОБА_14, м. Дніпропетровськ

Відповідача 19 - фізичної особи ОСОБА_15, м. Дніпропетровськ

Відповідача 20 - фізичної особи ОСОБА_16, м. Дніпропетровськ

Відповідача 21 - фізичної особи ОСОБА_17, м. Дніпропетровськ

Відповідача 22 - фізичної особи ОСОБА_18, м. Дніпропетровськ

Відповідача 23 - фізичної особи ОСОБА_19, м. Дніпропетровськ

Відповідача 24 - фізичної особи ОСОБА_20, м. Дніпропетровськ

Відповідача 25 - фізичної особи ОСОБА_21, м. Дніпропетровськ

Відповідача 26 - фізичної особи ОСОБА_22, м. Дніпропетровськ

Відповідача 27 - фізичної особи ОСОБА_23, м. Дніпропетровськ

Відповідача 28 - фізичної особи ОСОБА_24, м. Дніпропетровськ

Відповідача 29 - фізичної особи ОСОБА_25, м. Дніпропетровськ

Відповідача 30 - фізичної особи ОСОБА_26, м. Дніпропетровськ

Відповідача 31 - фізичної особи ОСОБА_27, м. Дніпропетровськ

Відповідача 32 - фізичної особи ОСОБА_28, м. Дніпропетровськ

Відповідача 33 - фізичної особи ОСОБА_29, м. Дніпропетровськ

Відповідача 34 - фізичної особи ОСОБА_30, м. Дніпропетровськ

Відповідача 35 - фізичної особи ОСОБА_31, м. Дніпропетровськ

Відповідача 36 - фізичної особи ОСОБА_32, м. Дніпропетровськ

Відповідача 37 - фізичної особи ОСОБА_33, м. Дніпропетровськ

Відповідача 38 - фізичної особи ОСОБА_34, м. Дніпропетровськ

Відповідача 39 - фізичної особи ОСОБА_35, м. Дніпропетровськ

Відповідача 40 - фізичної особи ОСОБА_36, м. Дніпропетровськ

Відповідача 41 - фізичної особи ОСОБА_37, м. Дніпропетровськ

Відповідача 42 - фізичної особи ОСОБА_38, м. Дніпропетровськ

Відповідача 43 - фізичної особи ОСОБА_39, м. Дніпропетровськ

Відповідача 44 - фізичної особи ОСОБА_40, м. Дніпропетровськ

Відповідача 45 - фізичної особи ОСОБА_41, м. Дніпропетровськ

Відповідача 46- фізичної особи ОСОБА_42, м. Дніпропетровськ

Відповідача 47- фізичної особи ОСОБА_43, м. Дніпропетровськ

Відповідача 48 - фізичної особи ОСОБА_44, м. Дніпропетровськ

Відповідача 49 - фізичної особи ОСОБА_45, м. Дніпропетровськ

Відповідача 50 - фізичної особи ОСОБА_46, м. Дніпропетровськ

Відповідача 51 - фізичної особи ОСОБА_47, м. Дніпропетровськ

Відповідача 52 - фізичної особи ОСОБА_48, м. Дніпропетровськ

Відповідача 53 - фізичної особи ОСОБА_49, м. Дніпропетровськ

Відповідача 54 - фізичної особи ОСОБА_50, м. Дніпропетровськ

Відповідача 55 - фізичної особи ОСОБА_51, м. Дніпропетровськ

Відповідача 56 - фізичної особи ОСОБА_52, м. Дніпропетровськ

Відповідача 57 - фізичної особи ОСОБА_53, м. Дніпропетровськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

третя особа 1: ОСОБА_54, м. Дніпропетровськ

третя особа 2: ОСОБА_55, м. Дніпропетровськ

третя особа 37: ОСОБА_56, м. Дніпропетровськ

третя особа 38: ОСОБА_57, м. Дніпропетровськ

третя особа 39: ОСОБА_58, м. Дніпропетровськ

третя особа 40: ОСОБА_59, м. Дніпропетровськ

третя особа 41: ОСОБА_60, м. Дніпропетровськ

третя особа 42: ОСОБА_61, м. Дніпропетровськ

третя особа 43: ОСОБА_62, м. Дніпропетровськ

третя особа 44: ОСОБА_63, м. Дніпропетровськ

третя особа 45: ОСОБА_64, м. Дніпропетровськ

третя особа 46: ОСОБА_65, м. Дніпропетровськ

третя особа 47: ОСОБА_66, м. Дніпропетровськ

третя особа 48: ОСОБА_67, м. Дніпропетровськ

третя особа 49: ОСОБА_68, м. Дніпропетровськ

третя особа 50: ОСОБА_69, м. Дніпропетровськ

третя особа 51: ОСОБА_70, м. Дніпропетровськ

третя особа 52: ОСОБА_71, м. Дніпропетровськ

третя особа 53: ОСОБА_72, м. Дніпропетровськ

третя особа 54: ОСОБА_73, м. Дніпропетровськ

третя особа 55: ОСОБА_74, м. Дніпропетровськ

третя особа 56: ОСОБА_75, м. Дніпропетровськ

третя особа 57: ОСОБА_76, м. Дніпропетровськ

третя особа 58: ОСОБА_77, м. Дніпропетровськ

третя особа 59: ОСОБА_78, м. Дніпропетровськ

третя особа 60: ОСОБА_79, м. Дніпропетровськ

третя особа 61: ОСОБА_80, м. Дніпропетровськ

третя особа 62: ОСОБА_81, м. Дніпропетровськ

третя особа 63: ОСОБА_82, м. Дніпропетровськ

третя особа 64: ОСОБА_83, м. Дніпропетровськ

третя особа 65: ОСОБА_84, м. Дніпропетровськ

третя особа 66: ОСОБА_85, м. Дніпропетровськ

третя особа 67: ОСОБА_86, м. Дніпропетровськ

третя особа 68: ОСОБА_87, м. Дніпропетровськ

третя особа 69: ОСОБА_88, м. Дніпропетровськ

за участі прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_89 дов. від 12.03.14р.

від прокуратури: ОСОБА_90 дов. від 29.04.14р.

від відповідача 1: не з"явився

від відповідача 2: не з"явився

від відповідача 3: не з"явився

від відповідача 4: ОСОБА_91

від відповідача 5: не з"явився

від відповідача 6: не з"явився

від відповідача 7: не з"явився

від відповідача 8: не з"явився

від відповідача 9: не з"явився

від відповідача 10: не з"явився

від відповідача 11: не з"явився

від відповідача 12: не з"явився

від відповідача 13: не з"явився

від відповідача 14: не з"явився

від відповідача 15: не з"явився

від відповідача 16: не з"явився

від відповідача 17: не з"явився

від відповідача 18: не з"явився

від відповідача 19: не з"явився

від відповідача 20: ОСОБА_16

від відповідача 21: не з"явився

від відповідача 22: не з"явився

від відповідача 23: ОСОБА_19

від відповідача 24: не з"явився

від відповідача 25: не з"явився

від відповідача 26: ОСОБА_22

від відповідача 27: не з"явився

від відповідача 28: не з"явився

від відповідача 29: ОСОБА_25

від відповідача 30: ОСОБА_26

від відповідача 31: не з"явився

від відповідача 32: не з"явився

від відповідача 33: не з"явився

від відповідача 34: ОСОБА_92

від відповідача 35: не з"явився

від відповідача 36: не з"явився

від відповідача 37: ОСОБА_33

від відповідача 38: не з"явився

від відповідача 39: не з"явився

від відповідача 40: не з"явився

від відповідача 41: не з"явився

від відповідача 42: не з"явився

від відповідача 43: не з"явився

від відповідача 44: не з"явився

від відповідача 45: не з"явився

від відповідача 46: не з"явився

від відповідача 47: не з"явився

від відповідача 48: не з"явився

від відповідача 49: не з"явився

від відповідача 50: не з"явився

від відповідача 51: не з"явився

від відповідача 52: не з"явився

від відповідача 53: не з"явився

від відповідача 54: не з"явився

від відповідача 55: не з"явився

від відповідача 56: не з"явився

від відповідача 57: не з"явився

від третіх осіб не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2009р. Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів 1 - 57, в якому, з урахуванням уточнень від 25.04.2013р., просить:

- анулювати державну реєстрацію за ТОВ ДП "Комфорт" на право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку АДРЕСА_1;

- визнати право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку АДРЕСА_1, за державою в особі Фонду державного майна України;

- зобов"язати відповідача 1 зареєструвати право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку АДРЕСА_1, за державою в особі Фонду державного майна України.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно Закону України "Про приватизацію державного майна" (в чинній на час проведення приватизації) дія цього Закону не поширюється на приватизацію об"єктів державного житлового фонду; до складу цілісного комплексу, який підлягав приватизації, не було включено гуртожиток, як об"єкт державного житлового фонду; вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" виключали можливість приватизації гуртожитку у складі цілісного житлового комплексу.

Відповідачі позов не визнають, вважають, що правомірно набули майно у власність, просять у задоволенні позову відмовити та застосувати позовну давність до спору у даній справі.

Фізичні особи, які включені до складу відповідачів, зазначають, що кімнати у спірному гуртожитку набули правомірно, просять припинити провадження у справі, оскільки вважають, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - вважають, що приватизація гуртожитку по АДРЕСА_1 відбулась незаконно.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2010р. провадження у справі було зупинено до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 2-4119/2007р. за позовом ОСОБА_55, ОСОБА_64, ОСОБА_54 до Фонду державного майна України, третя особа: Закрите акціонерне товариство "Оріль" про визнання приватизації недійсною та виключення гуртожитку з переліку нерухомого майна, що знаходилась у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2011р. провадження у справі було поновлено, оскільки колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області 08.12.2010р. винесла рішення, яким скасувала рішення Жовтневого суду м. Дніпропетровська від 28.04.2010р. та додаткове рішення цього ж суду від 25.06.2010р., позовні вимоги ОСОБА_55, ОСОБА_64 і ОСОБА_54 до Фонду державного майна України, ТОВ "ДП Комфорт", третя особа - ЗАТ "Оріль" про визнання приватизації недійсною задовольнила частково.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2011р. провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги ТОВ "ДП Комфорт" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області 08.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2013р. провадження у справі було поновлено, оскільки ухвалою Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2012р. рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.12.2010р. в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Комфорт" до ОСОБА_55, ОСОБА_64, ОСОБА_54, Фонду державного майна України про визнання право власності скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012р. по справі № 22-ц/490/5791/12 апеляційні скарги ОСОБА_55 та Фонду державного майна України задоволені частково: рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.04.2010 та додаткове рішення Жовтневого району суду м. Дніпропетровська від 25.06.2012р. скасовані та постановлено нове рішення, яким відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Комфорт" до ОСОБА_55, ОСОБА_64, ОСОБА_54, Фонду державного майна України про визнання право власності.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2013р. провадження у справі було зупинено до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 910/10830/13 за позовом ОСОБА_55 до Фонду державного майна України про визнання право визнання приватизації гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську недійсною, що знаходилась у провадженні Господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2014р. провадження у справі було поновлено у зв"язку із набранням судовим рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.13р. законної сили.

У судовому засіданні оголошувались перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.07.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін та третіх осіб, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів приватизаційної справи цілісного майнового комплексу "Оріль", 10.09.1993р. між Фондом державного майна України (продавець) та організацією орендарів, створеної трудовим колективом Дніпропетровської виробничо-торгівельної взуттєвої фірми "Оріль" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №КП-151, відповідно до якого Фонд державного майна України продає, а організація орендарів купує цілісний майновий комплекс - Дніпропетровську виробничо-торговельну взуттєву фірми "Оріль", яка знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Ю. Фушке, 18, вартістю 200 1848 тис. крб.

За п.1.3. договору право власності на цілісний майновий комплекс Дніпропетровської виробничо-торговельної взуттєвої фірми "Оріль", що приватизується, переходить до покупця з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу. До цього часу державне майно знаходиться у покупця на праві повного господарського відання.

У договорі немає посилань на будь-який документ, який би підтверджував, яке саме майно придбавалось покупцем за вищевказаним договором на суму 200 1848 тис. крб.

28.10.1993р. за актом приймання-передачі продавець передав покупцю: основні засоби по залишковій вартості 1927732тис. крб.; запаси та витрати на 50494тис. крб.; фінансові активи з урахуванням перекриття заборгованості - 518тис. крб.; амортизаційні відрахування 24140тис. крб.

До акту не було додано будь-якого документу, що підтверджував перелік майна, яке було передане покупцю за договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.53 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до об"єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" дія цього Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об"єктів державного земельного та житлового фондів, а також об"єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Пунктом 39 Методики оцінки вартості об"єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №36 від 18.01.1995р., визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об"єктів, що не підлягають приватизації.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.1, ч.2 ст.23 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до державного житлового фонду. який підлягав приватизації, на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат у гуртожитках.

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 6.11.1995р., в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду крім гуртожитків. Зміни до п.2 Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26 травня 2004 року.

Отже, на момент проведення приватизації Дніпропетровського виробничо-торгового об"єднання гуртожитки не відносилися до об"єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

Як вбачається з акту оцінки від 27.08.1993р. вартість цілісного майнового комплексу "Оріль" становила 257 8776тис.крб. Не підлягало викупу: майно, що належало орендарю, на суму 576698тис.крб. та для якого органом приватизації встановлений особливий режим приватизації на суму 230тис.крб. Таким чином, вартість майна орендного підприємства "Оріль", яке підлягало викупу, становила 2001848тис.крб.

Відповідно до додаткової угоди від 02.09.1993р. про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна організації орендарів №35 від 26.06.1991р. до об"єктів, які входять до складу орендованого майна та підлягають особливому режиму приватизації відносяться житлові будинки вартістю 230тис.грн.

Додатком до додаткової угоди від 02.09.1993р. визначені житлові будинки: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8; гуртожиток по АДРЕСА_1 відносяться до об"єктів соціально-побутового призначення.

Об"єкти, які не підлягають викупу орендарем (згідно Декрету Кабінету Міністрів від 31.12.1992р. №26-92, або рішення органу приватизації) у додатковій угоді не значаться (т.1, а.с.57-61).

Позивач просить суд: анулювати державну реєстрацію за ТОВ ДП "Комфорт" на право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку АДРЕСА_1; визнати право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку АДРЕСА_1, за державою в особі Фонду державного майна України; зобов"язати відповідача 1 зареєструвати право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку АДРЕСА_1, за державою в особі Фонду державного майна України, посилаючись на ст.392 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

За ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Позивач не довів, що гуртожиток по АДРЕСА_1, залишився у власності держави після приватизації Дніпропетровського виробничо-торгового об"єднання.

Доводи відповідачів - фізичних осіб у справі про те, що даний спір щодо фізичних осіб підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, є безпідставними, оскільки відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Спір, який виник по даній справі між Фондом державного майна України та фізичними особами, стосується приватизації державного майна, а не приватизації державного житлового фонду, і тому, цей спір має бути розглянутий господарським судом.

Щодо посилань відповідачів на пропуск позивачем строку позовної давності, то слід зазначити, що позивач звернувся до суду з позовом у грудні 2009р., про порушення свого права йому стало відомо у червні 2008р. Таким чином, даний позов подано до закінчення строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Скасувати забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - будівлю гуртожитку літ. АДРЕСА_1, застосоване господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 31.03.2011р. у справі №18/23-10.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя В.І. Петрова