Постанова

від 22.07.2014 по справі 904/4694/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2014 року Справа №904/4694/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М .- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від відповідача-2: Ткаченко С.М, довіреність б/н від 17.10.13;

представники позивача, відповідачів-1,3,4 та третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року у справі №904/4694/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь", м. Дніпропетровськ

до відповідачів:

№1-товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія", с. Ненаситець Синельниківського району Дніпропетровської області,

№2-товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський трейд", с. Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області,

№3-товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагросоюз", с. Старошнивецьке Синельниківського району Дніпропетровської області,

№4-товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс", смт. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області,

також за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Орбаста", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 544 940,60 грн. за договором купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року у справі №904/4694/14 (суддя Мартинюк С.В.) позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія", товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський трейд", товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагросоюз", товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" 3 000 006,00 гривень (три мільйони шість гривень) - суми попередньої оплати, 644 932,80 гривень (шістсот сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 80 коп.) - суми процентів, нарахованих на суму попередньої оплати, 900 001,80 гривень (дев'ятсот тисяч одна гривня 80 коп.) - суми штрафу за неналежне виконання умов основного договору.

Рішення мотивовано тим, що ТОВ «Орбаста» (третя особа) перерахував суму попередньої оплати за товар, але відповідач не здійснив поставку товару на суму цієї передоплати. Умовами договору передбачено нарахування штрафних санкцій, відсотків та штрафних санкцій у разі прострочки поставки товару. Позивач набув право вимоги на підставі договору уступки права вимоги між ним, ТОВ «Орбаста» та ТОВ «Дніпроагротехнологія». До правовідносин сторін судом першої інстанції застосовано положення ст.ст. 543, 554 ЦК України і з поручителів борг стягнуто солідарно.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія" (відповідач-1) із апеляційною скаргою, в якій посилається на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, а саме:

- справу розглянуто за відсутністю сторони, належним чином повідомленої про час і місце судового засідання;

- на порушення ст. 61 Конституції України, судом першої інстанції неправильно стягнуто одночасно суму процентів та штрафу, що також суперечить і положенням ст.ст. 230, 231 ГК України; вважає, що це є подвійною відповідальністю сторони;

- на момент переходу прав до нового кредитора існувало право на отримання від боржника відсотків і штрафних санкцій, оскільки ТОВ «Орбаста» їх не нарахувало, вимогу на адресу відповідача щодо їх стягнення не направляло, а тому передало недійсне зобов'язання.; це право нарахування відсотків та штрафу не було передано (відступлено);

- не дана оцінка тому, що уступка права вимоги здійснена без належних правових підстав, оскільки не була направлена вимога про повернення суми попередньої оплат та акт звіряння взаємних розрахунків; перша вимога про повернення попередньої оплати була направлена саме позивачем.

На підставі зазначеного скаржник просить скасувати постановлене у справі судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В матеріалах справи відсутні відзиви позивача, відповідачів-2,3,4 та третьої особи на апеляційну скаргу, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

21.07.2014 року від відповідача-1 (скаржника) надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому представник зазначає, що 23.06.2014 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення по справі, зобов'язано ТОВ «Дніпроагроальянс» (відповідач-4), як одного з поручителів за Договором №35710-П від 02.04.2012 року, були припинені, що підтверджується Додатковою угодою №2 від 23.06.2014 року, внаслідок чого всі зобов'язання за договором поруки, прийняті ТОВ «Дніпроагроальянс» - припиняються. Тобто, на думку скаржника, Додаткова угода №2 від 23.06.2014 року має істотне значення для справи, безпосередньо впливає на правильність висновку суду щодо солідарного стягнення 4 544 940, 60 грн.

15.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача, відповідача-1,3,4 та третьої особи не забезпечили явку повноважених представників в засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суд, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення.

Згідно п. 3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не у зв'язку з неявкою сторін, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по справі; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скаржника і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

2 квітня 2012 року між ТОВ «Орбаста» та ТОВ «Дніпроагротехнологія» було укладено Договір купівлі-продажу насіння соняшника урожаю 2012 року. Загальна сума контракту складає 3 000 000 грн. (т.1 а.с.20) на умовах передоплати, яка була перерахована платіжними дорученнями від 5-7 квітня 2012 року (т.1 а.с.24,25,26). Операція відображена у податковому обліку (т.1 а.с.76,77,78).

За Договором про відступлення права вимоги від 30 листопада 2012 року (т.1 а.с.21) Первісний кредитор - ТОВ «Орбаста» відступив позивачем як Новому кредитору всі права вимоги за вказаним договором, у тому числі суму основного боргу 3 000 000 грн., відсотків, штрафних санкцій та всіх інших прав по зобов'язаннях Боржника, строк виконання яких настав на момент підписання цього Договору, додатково до вказаних вище прав (т.1 а.с.21).

За Договором поруки від 2 квітня 2012 року (т.1 а.с.22) та додаткової угоди до нього від 15 квітня 2012 року (т.1 а.с.23) поручителі ТОВ «Дніпроагротрейд» та ТОВ «Дніпроагросоюз» та ТОВ «Дніпроагроальянс» поручилися солідарно за виконання боржником ТОВ «Дніпроагротехнологія» договору щодо обов'язку передачі у власність товару насіння соняшнику в кількості 1000 тис. тон за контрактом №35710 від 2 квітня 2012 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина ч. 3 ст. 510 ЦК України передбачає, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст.193 ГК України).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його не допускається.

Як вбачається з приписів ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ст. 512 ЦК України).

Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні передбачена положеннями ст. 513 ЦК України, а саме правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові; правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514 ЦК України визначає обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускається заміна кредитора за наступними зобов'язаннями (ст. 515 ЦК України): у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначений положеннями ст. 516 ЦК України. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Щодо заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні, то згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Згідно з ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Стаття 692 ЦК України передбачає зобов'язання покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи видно, що 02.04.2012 року між ТОВ «Орбаста» (покупець) та ТОВ «Дніпроагротехнологія» (змінена назва ТОВ «Синельниківська технологія») укладено Договір купівлі-продажу №35710, відповідно до якого покупець купує товар на умовах, передбачених умовами цього договору. У цей же день укладено Договір поруки №36710-П, у відповідності до умов якого ТОВ «Дніпроагротрейд», ТОВ «Дніпроагросоюз», ТОВ «Дніпроагроальянс» солідарно поручаються перед Кредитором за виконання боржником передачі у власність Товару (насіння соняшнику) в кількості 1000 тис. тон відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 4.1, 4.2 Контракту №35710 від 2 квітня 2012 року.

Як відповідальність у п. 8.2 цього Договору сторони передбачили, що у разі повного або часткового невиконання зобов'язань з поставки товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 30% від суми попередньої оплати, перерахованої покупцем продавцю.

Сума попередньої оплати становить 3 000 006 грн., на неї нараховані проценти - 644 932 грн.80 коп. Згідно з п. 8.3 Договору, 22 відсотки річних становить 900 001 ,80 грн.

У подальшому 30.11.2012 року право вимоги за Договором було відступлене позивачеві, у тому числі крім права отримати попередню оплату, право отримання відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати, штрафних санкцій, всі інші права.

У матеріалах справи є докази звернення позивача до відповідача-1 з листом про відмову від поставки товару та з вимогам повернути попередню оплату і сплатити нараховані проценти, а також до поручителів. А тому до даних правовідносин судом першої інстанції обґрунтовано застосовані положення ст.ст. 543, 554 Цивільного кодексу України.

Щодо посилань скаржника на відсутність доказів належного повідомлення про дату та час судового засідання,то як вбачається з відбитку штемпеля канцелярії суду першої інстанції, то ухвала від 12.05.2014 року, в якій повідомлялось про відкладення розгляду справи на 26.05.2014 року, направлена відповідачам 1-4. Також, в матеріалах справи відсутні обґрунтування поважності неявки представника відповідача-1 в засідання господарського суд Дніпропетровської області, про яке він був повідомлений належним чином (т.1 а.с.216).

Доводи про подвійну відповідальність, то стягнення процентів і штрафу не суперечить вимогам закону, оскільки проценти - це плата за користування грошима, а штраф є мірою власне відповідальності за порушення зобов'язання.

Доводи про недійсність переданого права вимоги спростовуються матеріалами справи, зазначенням у предметі договору не тільки права вимоги передоплати, але і відповідальності за неналежне виконання господарських зобов'язань. Оскільки у цивільному праві діє презумпція дійсності правочину, у справі відсутні докази його недійсності, нікчемності чи оспорювання. Відсутність вимоги про повернення та акту звіряння не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки ці документи є тільки одним з видів доказів, що не спричиняє недійсність укладених угод. Крім того, ці докази можуть засвідчити тільки виконання бо невиконання договору, а не його дійсність або недійсність.

В доповненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, як підставу для скасування рішення у справі, наявність Додаткової угоди №2 від 23.06.2014 року на підставі якої зобов'язання ТОВ «Дніпроагроальянс» (відповідач-4), як одного з поручителів за Договором №35710-П від 02.04.2012 року, були припинені. Апеляційний господарський суд зазначає, що наявність Додаткової угоди №2 від 23.06.2014 року, укладеної після прийняття рішення по справі, не може бути підставою для його скасування, оскільки відповідно до ч. 3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Круючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року у справі №904/4694/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року у справі №904/4694/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 23.07.2014 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик