Ухвала

від 15.07.2014 по справі 825/1142/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1142/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ніжинський цегельний завод» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 10.02.2014 року № 0000212200, № 0000222200, № 0000081702.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ніжинською ОДПІ на підставі направлень від 06.12.2013 № 339, № 340, № 341 та згідно наказу начальника Ніжинської ОДПІ від 26.11.2013 № 442, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України проведено планову документальну виїзну перевірку ПАТ «Ніжинський цегельний завод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.

За результатом перевірки Ніжинською ОДПІ складено акт від 29.01.2014 № 1072/22-00292014, яким встановлено порушення:

- п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 345125,00 грн., а саме 2 квартал 2011 року в сумі 134441,00 грн., 3 квартал 2011 року в сумі 111930,00 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 26711,00 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 35451,00 грн.. та 3 квартал 2012 року в сумі 36592,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.2.2 розділу 3 акта перевірки;

- пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 264156,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 31113,00 грн., за травень 2011 року в сумі 39761,00 грн., за червень 2011 року в сумі 12643,00 грн., за липень 2011 року в сумі 17363,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 46878,00 грн., за вересень в сумі 24561,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 10605,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 12622,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 10107,00 грн., за травень 2012 року в сумі 23656,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 13940,00 грн. та за вересень 2012 року в сумі 20910,00 грн.;

- пп. 3.1.13 пункту 3.1 пункту 3.2, пункту 3.3 пункту 3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, в звіті №1-ДФ за 2 квартал 2012 року від 24.07.2012 № 15030 не в повному обсязі були надані відомості про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, Ніжинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 10.02.2014 № 0000222200 , якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 309320,50грн., в тому числі за основним платежем - 264159,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 45161,50 грн., від 10.02.2014 № 0000081702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 510,00 грн., від 10.02.2014 № 0000212200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 363135,75 грн., в тому числі за основним платежем - 345125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18010,75 грн..

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Між ПАТ «Ніжинський цегельний завод» та ТОВ «Торговий дім «Оптомаркет» було укладено договір поставки № 05/05-11 від 05.05.2011, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію, відповідно специфікації, а покупець прийняти та оплатити її на умовах та відповідно, передбаченому цим договором.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- специфікація № 1 від 05.05.2011 на загальну суму 213500,00 грн., в т.ч. ПДВ 35583,33 грн.;

- рахунки-фактури: № 1005 від 10.05.2011 на загальну суму 95274,65 грн, в т.ч. ВДВ 15879,11 грн, № 2305 від 23.05.2011 на загальну суму 47637,32 грн, в т.ч. ПДВ 7939,55 грн, № 355 від 27.05.2011 на загальну суму 95768,75 грн, в т.ч. ПДВ 15961,46 грн, № 2605 від 26.05.2011 на загальну суму 95164,85 грн, в т.ч. ПДВ 15860,81 грн;

- податкові накладні: від 12.05.2011 № 147 на загальну суму 95164,85 грн, в т.ч. ПДВ 15860,81 грн, від 27.05.2011 № 355 на загальну суму 95768,75 грн, в т.ч. ПДВ 15961,46 грн, від 24.05.2011 № 310 на загальну суму 47637,32 грн, в т.ч. ПДВ 7939,55 грн;

- накладні на маршрут або групу вагонів;

- видаткові накладні: від 27.05.2011 № 355 на загальну суму 95768,75 грн, в т.ч. ПДВ 15961,46 грн, від 24.05.2011 № 310 на загальну суму 47637,32 грн, в т.ч. ПДВ 7939,55 грн, від 12.05.2011 № 147 на загальну суму 95164,85 грн, в т.ч. ПДВ 15860,81 грн;

- банківські виписки.

Між ПАТ «Ніжинський цегельний завод» та ТОВ «Артемікс-ХХІ» укладено договір поставки № 15/04-11 від 15.04.2011, згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його згідно з умовами даного договору.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- додаткова угода № 1 від 02.01.2012;

- специфікації вугільної продукції;

- рахунок фактури: від 24.05.2011 № 310 на загальну суму 47637,32 грн, в т.ч. ПДВ 7939,55 грн;

- рахунки: від 09.06.2011 на загальну суму 24674,00 грн, в т.ч. ПДВ 4112,33 грн, від 05.05.2011 № 15 на загальну суму 168552,80 грн;

- накладні: від 05.05.2011 № 15 на загальну суму 168552,80 грн, від 15.04.2011 № 9, від 16.06.2011 № 44 на загальну суму 24674,00 грн, в т.ч. ПДВ 4112,33 грн;

- видаткові накладні від 26.12.2011 № 178 на загальну суму 75729,60 грн, в т.ч. ПДВ 12621,60 грн, від 07.05.2012 № 74 на загальну суму 39151,20 грн, в т.ч. ПДВ 6525,20 грн, від 07.05.2012 № 73 на загальну суму 38623,20 грн, в т.ч. ПДВ 6437,20 грн, від 19.05.2012 № 81 на загальну суму 41436,73 грн, в т.ч. ПДВ 6906,12 грн, від 19.05.2012 № 82 на загальну суму 41436,73 грн, в т.ч. ПДВ 6906,12 грн, від 19.05.2012 № 91 на загальну суму 41927,40 грн, в т.ч. ПДВ 6987,90 грн, від 26.08.2012 № 66 на загальну суму 83639,66 грн, в т.ч. ПДВ 13939,94 грн, від 25.09.2012 № 102 на загальну суму 125469,50 грн, в т.ч. ПДВ 20909,92 грн;

- банківські виписки;

- податкові накладні: від 16.06.2011 № 7 на загальну суму 24674,00 грн, в т.ч. ПДВ 4112,33 грн, від 26.12.2011 № 138 на загальну суму 75729,60 грн, в т.ч. ПДВ 12621,60 грн, від 23.04.2012 № 74 на загальну суму 60639,36 грн, в т.ч. ПДВ 10106,56 грн, від 07.05.2012 № 78 на загальну суму 17135,04 грн, в т.ч. ПДВ 2855,84 грн, від 19.05.2012 № 77 на загальну суму 41927,40 грн, в т.ч. ПДВ 6987,90 грн, від 19.05.2012 № 82 на загальну суму 41436,73 грн, в т.ч. ПДВ 6906,12 грн, від 19.05.2012 № 83 на загальну суму 41436,73 грн, в т.ч. ПДВ 6906,12 грн, від 21.09.2012 № 6 на загальну суму 25000,00 грн, в т.ч. ПДВ 4166,67 грн, від 25.09.2012 № 11 на загальну суму 100459,50 грн, в т.ч. ПДВ 16743,25 грн;

- прибуткові накладні: від 24.06.2011 № ЗУ-0000144 на загальну суму 24674,00 грн, в т.ч. ПДВ 4112,33 грн, від 26.12.2011 № ЗУ-0000392 на загальну суму 75729,60 грн, в т.ч. ПДВ 12621,00 грн, від 15.04.2011 № ЗУ-0000078 на загальну суму 83497,20 грн, від 05.05.2011 № ЗУ-0000095 на загальну суму 168552,80 грн, від 19.05.2012 № ЗУ-0000144 на загальну суму 41927,40 грн, в т.ч. ПДВ 6987,90 грн, від 19.05.2012 № ЗУ-0000143 на загальну суму 41436,73 грн, в т.ч. ПДВ 6906,12 грн, від 19.05.2012 № ЗУ-0000142 на загальну суму 41436,73 грн, в т.ч. ПДВ 6906,12 грн, від 07.05.212 № ЗУ-0000093 на загальну суму 38623,20 грн, в т.ч. ПДВ 6437,20 грн, від 25.09.2012 № ЗУ-0000280 на загальну суму 125459,50 грн, в т.ч. ПДВ 20909,92 грн, від 26.08.2012 № ЗУ-0000241 на загальну суму 83639,66 грн, в т.ч. ПДВ 13939,94 грн, від 07.05.2012 № ЗУ-0000095 на загальну суму 39151,20 грн, в т.ч. ПДВ 6525,20 грн;

- акти прийому передачі вугільної продукції: від 19.04.2011, від 05.05.2011, від 16.06.2011;

- накладні про маршрут або групу вагонів.

- рахунки на оплату: від 18.04.2012 №№ 21, 26, від 23.08.2012 № 36, від 21.09.2012 № 42.

Між ПАТ «Ніжинський цегельний завод» та ТОВ «Торгпром групп» було укладено договір № 621 від 01.03.2011, згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію, згідно специфікації, а покупець прийняти її на умовах та в порядку, передбаченим цим договором.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- специфікація № 1 від 01.03.2011;

- рахунки фактури: № 9/03 від 09.03.2011 на загальну суму 140691,60 грн, в т.ч. ПДВ 23448,60 грн, № 949 від 22.03.2011 на загальну суму 186675,60 грн, в т.ч. ПДВ 31112,60 грн, № 1216 від 28.06.2011 на загальну суму 51181,20 грн, в т.ч. ПДВ 8530,20 грн, № 502 від 12.07.2011 на загальну суму 104175,60 грн, в т.ч. ПДВ 17362,60 грн, № 182 від 05.08.2011 на загальну суму 51458,40 грн, в т.ч. ПДВ 8576,40 грн, № 292 від 07.08.2011 на загальну суму 84123,53 грн, в т.ч. ПДВ 14020,589 грн, № 632 від 15.08.2011 на загальну суму 94277,77 грн, в т.ч. ПДВ 15712,96 грн, № 1244 від 28.08.2011 на загальну суму 51405,60 грн, в т.ч. ПДВ 8567,60 грн, № 824 від 16.09.2011 на загальну суму 31533,32 грн, в т.ч. ПДВ 5255,55 грн, № 1224 від 25.09.2011 на загальну суму 84287,12 грн, в т.ч. ПДВ 14047,85 грн, № 1358 від 28.09.2011 на загальну суму 31540,73 грн,в т.ч. ПДВ 5256,79 грн, № 232 від 05.10.2011 на загальну суму 63632,94 грн,в т.ч. ПДВ 10605,49 грн;

- банківські виписки;

- податкові накладні: № 949 від 22.03.2011 на загальну суму 186675,60 грн, в т.ч. ПДВ 31112,60 грн, № 502 від 12.07.2011 на загальну суму 104175,60 грн, в т.ч. ПДВ 868,13 грн, № 182 від 05.08.2011 на загальну суму 5918,40 грн, в т.ч. ПДВ 4932,00 грн, № 292 від 07.08.2011 на загальну суму 84123,53 грн, в т.ч. ПДВ 70102,94 грн, № 48 від 02.08.2011 на загальну суму 45540,00 грн, в т.ч. ПДВ 37950,00 грн, № 632 від 15.08.2011 на загальну суму 94277,77 грн, в т.ч. ПДВ 78564,81 грн, № 1244 від 28.08.2011 на загальну суму 51405,60 грн, в т.ч. ПДВ 42838,00 грн, № 824 від 16.09.2011 на загальну суму 31533,32 грн, в т.ч. ПДВ 26277,77 грн, № 1224 від 25.09.2011 на загальну суму 84287,12 грн, в т.ч. ПДВ 70239,27 грн, № 1358 від 28.09.2011 на загальну суму 31540,73 грн, в т.ч. ПДВ 26283,94 грн, № 232 від 05.10.2011 на загальну суму 63632,94 грн, в т.ч. ПДВ 53027,45 грн;

- видаткові накладні: 949 від 22.03.2011 на загальну суму 186675,60 грн, в т.ч. ПДВ 31112,60 грн, № 1216 від 28.06.2011 на загальну суму 51181,20 грн, в т.ч. ПДВ 8530,20 грн, № 502 від 12.07.2011 на загальну суму 104175,60 грн, в т.ч. ПДВ 17362,60 грн, № 182 від 05.08.2011 на загальну суму 51458,40 грн, в т.ч. ПДВ 8576,40 грн, № 292 від 07.08.2011 на загальну суму 84123,53 грн, в т.ч. ПДВ 140250,59 грн, № 632 від 15.08.2011 на загальну суму 94277,77 грн, в т.ч. ПДВ 15712,96 грн, № 1244 від 28.08.2011 на загальну суму 51405,60 грн, в т.ч. ПДВ 8567,60 грн, № 824 від 16.09.2011 на загальну суму 31533,32 грн, в т.ч. ПДВ 5255,55 грн, № 1224 від 25.09.2011 на загальну суму 84287,12 грн, в т.ч. ПДВ 14047,85 грн, № 1358 від 28.09.2011 на загальну суму 31540,73 грн, в т.ч. ПДВ 5256,79 грн, № 232 від 05.10.2011 на загальну суму 63632,94 грн, в т.ч. ПДВ 10605,49 грн;

- прибуткові накладні: від 05.10.2011 № ЗУ-0000306 на загальну суму 63632,94 грн, в т.ч. ПДВ 10605,49 грн, від 25.09.2011 № ЗУ-0000276 на загальну суму 31511,12 грн, в т.ч. ПДВ 5251,85 грн, від 25.09.2011 № ЗУ-0000277 на загальну суму 52776,00 грн, в т.ч. ПДВ 9796,00 грн, від 16.09.2011 № ЗУ-0000261 на загальну суму 31533,32 грн,, в т.ч. ПДВ 5255,55 грн, від 28.09.2011 № ЗУ-0000278 на загальну суму 31540,73 грн, в т.ч. ПДВ 5256,79 грн, від 15.08.2011 № ЗУ-0000210 на загальну суму 94277,77 грн, в т.ч. ПДВ 15712,96 грн, від 01.09.2011 № ЗУ-0000243 на загальну суму 51405,60 грн, в т.ч. ПДВ 8567,60 грн, від 07.08.2011 № ЗУ-0000206 на загальну суму 52712,40 грн, в т.ч. ПДВ 8785,40 грн, від 07.08.2011 № ЗУ-0000207 на загальну суму 31411,13 грн, в т.ч. ПДВ 5235,19 грн, від 12.07.2011 № ЗУ-0000177 на загальну суму 104175,60 грн, в т.ч. ПДВ 17362,60 грн, від 05.08.2011 № ЗУ-0000208 на загальну суму 51458,40 грн, в т.ч. ПДВ 8576,40 грн, від 22.03.2011 № ЗУ-0000030 на загальну суму 186675,60 грн, в т.ч. ПДВ 31112,60 грн, від 02.07.2011 № ЗУ-0000169 на загальну суму 51181,20 грн, в т.ч. ПДВ 8530,20 грн;

- накладні.

В підтвердження перевезення та відповідності електронних документів чинному законодавству, позивачем надано договір № 2000650 від 05.06.2009 року, укладений із ДТГО «Північно-Західна залізниця» про надання послуг перевезення, додаток до нього, договір № ГІОЦ690-ЦСК/П33/11 від 19.08.2011 про надання інформаційних послуг електронного цифрового підпису.

Отже, правовідносини за спірною господарською операцією в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Однак, апелянт посилається на не надання повного комплекту перевізних документів Форми ГУ-29-0, що складається з 4 частин: накладної, дорожньої відомості, корінця дорожньої відомості, квитанції про прийом вантажу, на вантаж, отриманий залізницею від ТОВ «Торговий дім «Оптомаркет», ТОВ «Артемакс XXI» та ТОВ «Торгпром Груп».

Так, перелік перевізних документів Форми ГУ-29-0 передбачений у додатку № 2 Наказу Міністерства транспорту України від 19 листопада 1998 року «Про затвердження бланків перевізних документів», який втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25 квітня 2013 року № 259, і складається з 4 частин: накладної, дорожньої відомості, корінця дорожньої відомості, квитанції про прийом вантажу.

В період взаємовідносин ПрАТ «Ніжинський цегельний завод» з контрагентами щодо поставки вантажу залізницею, діяв порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України, Державної податкової адміністрації України від 24 жовтня 2001 року № 712/431, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002 року за № 116/6404 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства доходів і зборів України від 30 травня 2013 року № 331/137), яким встановлено:

- п. 3.6.1 Оформлення перевезення вантажів у внутрішньому сполученні.

-п. 3.6.1.1 Для оформлення перевезення вантажів у внутрішньому сполученні використовуються такі бланки перевізних документів: - комплект перевізних документів форми ГУ-29-0 (додаток 27) - при перевезенні всіх видів вагонних відправок вантажу.

- п. 3.6.1.3 На зворотний бік дорожньої відомості комплектів ГУ-29-К, ГУ-29-0 та зворотний бік другого аркуша дорожньої відомості комплекту ГУ-29-Б наноситься листок календарних відміток на шляху прямування (додаток 29).?

- п. 3.6.1.4 Накладна та дорожня відомість мають супроводжувати вантаж на всьому шляху прямування від станції відправлення до станції призначення. Корінець дорожньої відомості надсилається до ТехПД, а квитанція про приймання вантажу видається вантажовідправнику після здійснення ним попередньої оплати. На станції призначення накладна видається вантажоотримувачу. а дорожня відомість надсилається до ТехПД для уточнення, у разі необхідності, вартості перевезення.

Відповідно до правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083:

- п. 8 після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді.;

- п. 31 відмітки про видачу вантажу, що перевозився за електронною накладною (із накладенням електронного з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів цифрового підпису), вчиняються згідно.

У відповідності з Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2011 року за № 765/19503, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил (п. 1.1).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, діючими на час виникнення правовідносин Правилами та Формою ГУ-29-0 ПрАТ «Ніжинський цегельний завод» надало відповідачу для перевірки всі наявні та відповідні накладні та електронні накладні на отриманий товар.

Посилання апелянта на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07 вересня 2011 року по справі № 45/7ОБ, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Торгпром груп», юридичну особу - банкрута ліквідовано» (арк. 40 Акту) не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Донецької області про порушення справи про банкрутство від 07 вересня 2011 року по справі №45/70Б, лише ухвалено порушення справи про банкрутство ТОВ «Торгпром груп», а лише 07 грудня 2011 року по справі № 45/70Б Господарським судом Донецької області було постановлено ухвалу про визнання боржника банкрутом.

Згідно п. 1. ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Таким чином, підприємство визнається банкрутом лише після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та припинає свою діяльність, а отже, постачання товару та підписання первинних бухгалтерських документів (зокрема накладних) до моменту винесення постанови правомірним та не суперечить нормам чинного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що договір поставки між позивачем та ТОВ «Торгпром груп» був укладений 01.03.2011, а остання поставка та оплата товару здійснена 05.10.2011, що підтверджується видатковою накладною № 232.

Таким чином, діяльність між контрагентами мала повністю правомірний характер та відповідала нормам Господарського кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження не лише отримання, а і подальшого використання у своїй господарській діяльності позивач надав пояснення надходження вугілля в розрізі контрагентів та пояснення придбання та використання вугілля по ПрАТ «Ніжинський цегельний завод» за 2011-2012 роки, в яких зазначено кількість поставленого від контрагентів вугілля та кількість використаного вугілля для опалювання цегли, вугілля як сировинної добавки та на опалювання приміщення.

Слід зауважити, що як на підставу недійсності правочинів позивача з контрагентами апелянт посилається на акт перевірки від 12.10.2012 № 2392/225/37368646 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Артемакс-ХХІ», згідно якого господарські операції із ТОВ «Аріс» має ознаки нікчемності на відсутність у ТОВ «Торговий дім «Оптомаркет» транспорту, земельних ділянок у власності, оренди і користування, правовстановлюючих документів не зареєстровано, відсутність зареєстрованого нерухомого майна, будь-яких майнових активів, необхідні для ведення виробничої діяльності, відсутність відкритих розрахункових рахунків в установах банків, однак, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зауважити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Отже, доводи апелянта щодо неможливості здійснення контрагентами позивача фінансово-господарської діяльності у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу: відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та найманих працівників, спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. Так, на момент вчинення правочину контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платника податків.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правових норм, викладених до п.п., 138.1, 138.2, 138.8, ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.07.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: О.Є.Пилипенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.