Рішення

від 21.07.2014 по справі 902/721/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2014 р. Справа № 902/721/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Борди України Медіа", м.Донецьк

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення 86067,19 грн попередньої оплати, перерахованої згідно договору підряду

Представники сторін не з''явились

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді Нешик О.С. перебувала справа №902/721/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борди України Медіа" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми попередньої оплати, перерахованої згідно договору підряду №6-2/46 від 11.04.2014, з яких: 80950,00 грн - основний борг; 3171,47 грн - пеня; 1214,25 грн - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 731,47 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 19.06.2014 розгляд справи відкладено до 03.07.2014.

З 23.06.2014 суддя Нешик О.С. перебуває у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.07.14 р. справу №902/721/14 для подальшого розгляду розподілено судді Мельнику П.А.

Ухвалою суду від 03.07.14 р. вказану справу прийнято до свого провадження та призначено до рогляду на 21.07.14 р.

Сторони в судове засідання не з''явились, причини неявки суду не повідомили.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як слідує із матеріалів справи, з урахуванням всіх доповнень позивача, 16 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борди Україна Медіа" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений Договір підряду на виконання робіт (далі - "Договір"), згідно положень якого, відповідач зобов'язався виконати згідно технічного завдання позивача роботи щодо реконструкції та монтажу рекламних конструкцій (далі - "роботи"), а позивач - прийняти та оплатити вартість робіт на умовах, вказаних в Договорі.

Згідно п.2.2 Договору, відповідач був зобов'язаний виконати роботи в строк не більше 15 робочих днів з моменту оплати позивачем суми передоплати, вказаної в п. 3.2 Договору.

Вартість робіт, згідно п, 3.1, вказується у Специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Специфікації № 1 від 16.09.2013р., вартість робіт становить 115642,86 грн.

За приписами пункту 3.2 Договору, оплата здійснюється позивачем на підставі отриманих рахунків шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача наступним чином:

- передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт, вказаних в Специфікації;

- решту 30% позивач перераховує відповідачеві протягом 7 робочих днів після передання відповідачем фотозвіту про виконання робіт та підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Згідно виставлених рахунків відповідача, які містяться в матеріалах справи, позивач здійснив передоплату в розмірі 80950,00 грн. , що складає 70% від загальної вартості робіт, вказаних в Специфікації № 1 від 16.09.2013р., про що свідчать платіжні доручення №2714 від 28.10.13 р., №833 від 04.12.13 р. та №834 від 04.12.13 р.

Отже, датою зарахування передплати на рахунок відповідача у повному обсязі вважається день, коли позивач перерахував останню частину коштів, тобто - 04.12.2013р. З цього моменту почав спливати строк, передбачений п.2.2 Договору (15 днів), в який відповідач був повинен виконати роботи.

20 грудня 2013 року позивачем було здійснено виїзд за адресами розміщення рекламних конструкцій (м. Вінниця, АДРЕСА_2; м. Вінниця, АДРЕСА_3; м. Вінниця, АДРЕСА_4; м. Вінниця,АДРЕСА_5; м. Вінниця, АДРЕСА_6; м. Вінниця, АДРЕСА_7), про що було складено акт обстеження рекламних конструкцій, який свідчить про те, що станом на дату огляду працівниками ТОВ "Борди Україна Медіа" обумовлених конструкцій, відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не приступив до виконання обов'язків, передбачених п.п. 1.1 та 2.2 Договору підряду на виконання робіт від 16.09.2013р. і Специфікацією № 1 від 16.09.2013р., та не виконував жодних робіт з реконструкції та монтажу вказаних вище рекламних конструкцій.

20 грудня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 20/12/13 щодо повернення сплаченої ним передоплати в сумі 80950,00 грн. (фіскальний чек №4592 від 20.12.13 р.), однак, вона залишена останнім без виконання.

Доказів виконання робіт чи повернення залишку попередньої оплати матеріали справи на момент прийняття рішення не містять.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 80950,00 грн.

Невиконання відповідачем взятих за договором від 16.09.2013 року зобов'язань по виконанню підрядних робіт по реконструкції та монтажу рекламних конструкцій спонукало позивача звернутись з позовом до суду про повернення залишку попередньої оплати.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище в п.2.2 Договору сторони встановили строк, в який відповідач був зобов'язаний виконати договірні роботи - не пізніше 15 робочих днів з моменту оплати замовником суми передоплати.

Вимогою від 20.12.13 р., яка міститься в матеріалах справи, позивач вимагав повернення сплаченої ним передоплати в сумі 80950,00 грн. (фіскальний чек №4592 від 20.12.13 р.)

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Протягом тривалого часу відповідач користувався чужими грошовими коштами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо проведення розрахунку в сумі 80950,00 грн. на день розгляду справи відповідач не надав позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

Також судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 3171,47 грн. пені за період з 21.12.2013 року по 01.05.2014 року, 3% річних в сумі 731,47 грн. та 1214,25 грн. інфляційних втрат за цей же період за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7.1. Договору від 16.09.2013 року передбачено, що за несвоєчасне виконання обов''язків, передбачених договором, відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості невиконаних обов''язків.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені є правомірними, поряд з тим, не погоджується з розрахунком позивача, виходячи з наступного.

Оскільки строки повернення передоплати (авансу) сторонами не були обумовлені, позивач 20.12.13 р. направив на адресу відповідача вимогу за №20/12/13.

Положеннями ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, виходячи з вказаних умов Закону, з 28.12.13 р. відповідач по справі є таким, що прострочив виконання грошового зобов''язання щодо повернення позивачу отриманої ним передоплати.

Здійснивши перерахунок пені за період з 28.12.13 р. по 01.05.14 р. судом отримано 124 дні прострочки та 3801,32 грн. пені. Оскільки, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, підлягає задоволенню сума, вказана в прохальній частині позову позивачем - 3171,47 грн. (суд не бере до уваги розрахунок позивача, оскільки він суттєво суперечить вимогам, вказаним в прохальній частині позову).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності розрахунку річних та інфляційних судом отримано 825,02 грн. та 5626,46 грн. відповідно, відтак, задовільняються суми, вказані позивачем в прохальній частині позовних вимог.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу та штрафних санкцій, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борди України Медіа" (83087, м.Донецьк, пр-т О.Матросова, 24а, код ЄДРПОУ 35794823) 80950,00 грн. попередньої оплати, 3171,47 грн. пені, 1214,25 грн. сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 731,47 грн. 3% річних та 1827,00 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 23 липня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Борди України Медіа" (83087, м.Донецьк, пр-т О.Матросова, 24а);

3 - відповідачу - ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)