Постанова

від 15.07.2014 по справі п/811/1300/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року Справа № П/811/1300/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Нагібіної Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Формула-Трейд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Торговий Дім «Формула-Трейд» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 19.03.2014 р. №0000342206 та №0000352206.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки податковим органом винесені, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтується на неправомірних висновках податкових ревізорів про порушення формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за нікчемними правочинами.

Відповідач надав заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що між у позивача наявні залишки ТМЦ, які використовуються не у господарській діяльності, а податковий кредит сформований на підставі нікчемних правочинів, які не відносяться до господарської діяльності товариства.

Представник позивача в судовому засіданні зазначав про наявність залишків продуктів харчування по складах товариства, оскільки такі продукти використовуються позивачем у його господарській діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову зазначаючи, що позивач занизив суму податкового зобов'язання та завищив суми податкового кредиту за право чинами, які не використовуються товариством у господарській діяльності.

Після проголошеної перерви представник позивача та представник відповідача надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи зазначене та керуючись статями 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України), суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТД «Формула Тред» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджене Свідоцтвом про державну реєстрацію Серія А00 №076511 (а.с.127 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області з 31.10.2013 р. по 13.11.2013 р. проведено перевірку, про що складено акт від 27.11.2013 р. №128/11-23-22-06/33254313 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Формула Трейд» (код ЄДРПОУ 33254313) з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. (далі - акт перевірки, а.с.18-67 т.1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість у розмірі 1809035 грн., в т.ч. за травень 2012 р. - 17 грн., липень 2012 р. - 34817 грн., за жовтень 2012 р. - 28200 грн., за грудень 2012 р. - 1746004 грн.

- п.198.2, п.198.3, п.198.5, 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 р. на суму 20200 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 19.03.2014 р.:

- №0000342206, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 1808204 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 904102 грн. (а.с.11 т.1);

- №0000352206, яким збільшено зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за основним платежем на 20201 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10101 грн. (а.с.12 т.1).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

В пункті 3.2.1 «податкові зобов'язання» акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти визнання податкових зобов'язань за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. встановлено їх заниження на суму 1730003,56 грн., внаслідок документального не підтвердження залишків товару по рахунку 281 на суму 8650017,81 грн.

Дані обставини, відповідач кваліфікував як порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до збільшення ПДВ в сумі 1730003,56 грн. (8650017,81 грн. х 20%).

З такими висновками суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу г пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Проте, позивач надав суду роздруківку з рахунку 281, зміст якої тотожний висновками ревізора в акті перевірки, згідно переліку якого у позивача на залишках рахуються продукти харчування (а.с.248-250 т.1), які ним використовуються в його господарській діяльності, оскільки основними видами діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля товарами в магазині, посередницька діяльність в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами (а.с.2 т.2).

Отже, відповідач не навів докази використання позивачем продуктів харчування у негосподарській діяльності, а тому висновки відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає можливість збільшення податкового зобов'язання.

Більш того, не зрозумілим є визначення податковому періоду, в якому, як зазначив відповідач мало місце порушення податкового зобов'язання, а саме грудень 2012 р. (а.с.230 т.1) та чи взагалі при придбанні даних продуктів харчування був сформований податковий кредит позивачем.

Позивачем проведена планова перевірка за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., отже саме за цей період позивачем перевіряючим особам були надані усі первинні документи.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо невикористання продуктів харчування у господарській діяльності позивача, що потягло за собою збільшення грошового зобов'язання в сумі 1730004 грн., а тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню.

В пункті 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти визнання податкового кредиту за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. встановлено його завищення на суму 99251 грн., в т.ч. за квітень 2012 р. - 20200 грн., травень 2012 р. - 17 грн., червень 2012 р. - 17 грн., липень 2012 р. - 34817 грн., жовтень 2012 р. - 28200 грн., грудень 2012 р. - 16000 грн. Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що отриманні послуги не були використання у господарській діяльності, оскільки мали ознаки нікчемних правочинів.

Перевіряючи правомірність таких висновків, суд виходив з того, що предметом спору є неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Амадео", ТОВ «Промтрейд ЛТД», ТОВ «Арді Буд», ТОВ «КП 2011», а саме реальність господарських операцій позивача по отриманню послуг оставлені під сумнів податковим органом.

ТОВ «Амадео».

Позивач надав суду копію договору про надання інформаційних (консультативних) послуг від 02.07.2012 р. укладеного з ТОВ «Амадео», предметом якого є надання ТОВ "Амадео" спеціальної інформації (кваліфікованої консультації) (а.с.73-74 т.1).

На виконання вимог даного договору сторонами складено чотири акти приймання-передачі наданих послуг від 23.07.2012 р. кожний на суму 51000 грн. (в т.ч. ПДВ 8500 грн.) (а.с.75,77,79, 81 т.1), на загальну суму 204000 грн., в т.ч. ПДВ 34000 грн. та виписано чотири податкові накладні від 23.07.2012 р. №1242, 1243, 1244, 1245 (а.с.76, 78, 80, 82 т.1).

Позивач оплатив послуги лише частково в сумі 15912 грн., тобто 7,8% від вартості послуг.

Згідно інформації Спеціального Витягу з ЄДРЮОФОП ТОВ «Амадео» припинено за судовим рішенням від 03.09.2013 р. у зв'язку з визнанням її банкрутом, голова ліквідкомісії Скрипник В.Л. (а.с.17-18 т.2).

ТОВ «Промтрейд ЛТД».

Позивач надав суду копію договору про надання інформаційних (консультативних) послуг від 01.10.2012 р. укладеного з ТОВ «Промтрейд ЛТД», предметом якого є надання ТОВ «Промтрейд ЛТД» спеціальної інформації (кваліфікованої консультації) (а.с.84-85 т.1).

На виконання вимог даного договору сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2012 р. на суму 169200 грн. в т.ч. ПДВ 28200 грн. (а.с.86 т.1) та виписано податкову накладну від 31.10.2012 р. №940 (а.с.87 т.1).

Позивач оплатив послуги лише частково в сумі 13197,60 грн., тобто 7,8% вартості послуг.

Згідно інформації Спеціального Витягу з ЄДРЮОФОП ТОВ «Промтрейд ЛТД» припинено за судовим рішенням від 03.09.2013 р. у зв'язку з визнанням її банкрутом, голова ліквідкомісії Скрипник В.Л. (а.с.19-20 т.2).

ТОВ «Арді Буд».

Позивач надав суду копію договору про надання інформаційних (консультативних) послуг від 03.12.2012 р. укладеного з ТОВ «Арді Буд», предметом якого є надання ТОВ «Арді Буд» спеціальної інформації (кваліфікованої консультації) (а.с.89-90 т.1).

На виконання вимог даного договору сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг від 10.12.2012 р. на суму 50000 грн. в т.ч. ПДВ 8333,3 грн. та від 17.12.2012 р. на суму 46000 в т.ч. ПДВ 7666,67 (а.с.91, 93 т.1), на загальну суму 96000 грн. в т.ч. ПДВ 16000 грн. та виписані податкові накладні від 10.12.2012 р. №497 та від 17.12.2012 р. №765 (а.с.92, 94 т.1).

За дані послуги оплату проведено взагалі не було.

Згідно інформації Спеціального Витягу з ЄДРЮОФОП ТОВ «Арді Буд» припинено за судовим рішенням від 27.05.2014 р. у зв'язку з визнанням її банкрутом, голова ліквідкомісії Скрипник В.Л. (а.с.21-21 т.2).

ТОВ «КП 2011».

Позивач надав суду копію трьох договорів про надання інформаційних (консультативних) послуг від однієї дати - 02.04.2012 р. укладеного з ТОВ «КП 2011», предметом якого є надання ТОВ "КП 2011" спеціальної інформації (кваліфікованої консультації) (а.с.96-97, 100-101, 104-105 т.1).

На виконання вимог даних договорів сторонами складено три акти приймання-передачі наданих послуг від однієї дати - 30.04.2012 р. два на суму 38000 грн. (в т.ч. ПДВ 6333,33 грн.) та на 45200 грн. в т.ч. ПДВ 7533,33 (а.с.98, 102, 106 т.1), на загальну суму 121200 грн., в т.ч. ПДВ 20120 грн. та виписано податкові накладні від 30.04.2012 р. №142, 143, 144 (а.с.99, 103, 107, т.1).

Позивач оплатив послуги лише частково в сумі 50000 грн., тобто 41% вартості послуг.

Згідно інформації Спеціального Витягу з ЄДРЮОФОП ТОВ «КП 2011» припинено за судовим рішенням від 11.12.2013 р. у зв'язку з визнанням її банкрутом, голова ліквідкомісії Гржебек О.М. (а.с.22-23 т.2).

Позивач за чотири місяці 2012 р. - квітень, липень, жовтень та грудень, сформував податковий кредит за консультаційні послуги 98400 грн.

Усі товариства, якими, як стверджує позивач, були надані консультативні послуги припинені у зв'язку з банкрутством, проте, жодного судового рішення про стягнення з позивача заборгованості за отримані послуги суду надано не було.

У трьох з чотирьох товариств голова ліквідкомісії є Скрипник В.Л., який одночасно у двох товариствах зазначений як директор.

Візуально договори про надання послуг та акти прийманні-передачі наданих послуг є ідентичними.

Згідно інформації наведеної у спеціальних витягах товариств, які надавали консультативні послуги (а.с.17-22 т.2) у розділі «види діяльності» серед переліку видів діяльності товариств, відсутній вид діяльності, як надання консультативних послуг тощо.

Усі ці обставини дають суду дійти висновку, що товариства від яких позивач отримав послуги є пов'язаними товариствами через особу - Скрипника В.Л.

Позивач надав суду штатний розклад працівників ТОВ «Торговий Дім Формула-Трейд» за період з січня по грудень 2012 р. (а.с.137-141 т.1), в яких зазначено розмір посадового окладу директора, якій протягом року змінювався з 3060, 3120, 3140,3200 грн.

Так, у письмових поясненням наданих представником позивача щодо отримання консультативних послуг від 14.07.2014 р. зазначено про те, що консультативні послуги були отримані Момот Ю.В. - директором товариства особисто (а.с.245-246 т.1).

Отже, отримуючи заробітну плату у розмірі 3000 - 3200 грн., директор товариства отримав консультаційних послуг за чотири місяці на суму 590200 грн., що є, як на думку суду економічно не доцільно, оскільки відсутній економічний інтерес щодо отримання консультативних послуг.

Більш того, згідно штатних розкладів на товаристві були такі штатні одиниці як заступник директора з роздрібної торгівлі, заступник директора із загальних питань, начальник відділу торгівлі, менеджер в роздрібній торгівлі. Менеджер (управитель). Тобто, позивач мав в штаті фахівців з питань торгівлі, проте, отримував консультативні послуги з питань теоретичних аспектів організації торгівлі.

Крім того, позивач не надав суду доказів використання консультативних послуг у господарській діяльності товариства, хоча дана інформація була витребувана в ухвалі суду від 11.06.2014 р.

Суд констатує, що позивач має право на отримання консультативних послуг будь-якої спрямованості, проте формувати податковий кредит, законодавець надає право лише за послугами, які використовуються в господарській діяльності позивача.

Позивач, як на доказ отримання консультативних послуг, надав суду звіти товариств, які надавали консультативні послуги, які є доповненням до актів приймання-передачі наданих послуг, копії титульних сторінок долучені до матеріалів справи (а.с.26-64 т.2).

Перш, за все, суд дослідивши, оригінали таких звітів, констатує, що усі вони візуально є ідентичними, і їх не можливо ототожнити з виконавцями послуг, оскільки відсутні печатки товариства-виконавця та підпис посадової особи, яка їх надавала.

Крім того, дані звіти є ідентичними за своїм змістом з рефератами, які містяться у загальному доступі мережі інтернет за адресами http://studopedia.net, http://www.ukrrefer.com|lib, http://ua-referat.com, a де які взагалі є роздруківкою з підручника під редакцією М.І.Бєлявцева (http://pidruchniki.ws/ , копії яких роздруковано судом і долучено до матеріалів справи (а.с.65-77 т.2).

Позивач зареєстрований в місті Кіровограді, а ТОВ, які надавали послуги були зареєстровані у місті Харкові, проте, жодних доказів направлення запитів щодо укладання договорів, визначення тем консультацій тощо суду не надано (поштові відправлення, листування тощо).

Більш того, позивач не надавав звіти доповнення до актів приймання послуг перевіряючим особам податкового органу, що відображено в акті перевірки та письмових поясненнях представника відповідача, якій здійснював перевірку правомірності формування податкових зобов'язань (а.с.6 т.2).

Крім того, позивач не надав суду жодного доказу, укладених договорів тощо за наслідками отриманих консультативних послуг, що виключає, як на думку суду, такої складової господарської операції, як то економічний інтерес.

Відповідно до пункту 14.1.27 статіт 14 ПК УКраїни, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

З наведеного випливає, що будь-які витрати мають бути здійснені саме для цілей господарської діяльності.

Підпунктом 14.1.36 статті ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно абзацу 1 пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N436-IV визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Виходячи із системного аналізу норм ПК України, суд убачає, що до складу податкового кредити включаються лише суми ПДВ сплачені в ціні послуг, лише тих послуг, які використовуються платником податку у його господарській діяльності і були реально отримані.

Законодавець не надає право зменшувати суми податків шляхом формування податкового кредиту по операціях, які не пов'язані з господарською діяльність такого платника податків, а тому, суд дійшов висновку про неправомірність формування податкового кредиту по вищеописаних договорах.

В своє чергу, господарська діяльність згідно з підпунктом 14.136 ПК України - це діяльність особи, перш за все пов'язана з отриманням доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної ділової мети підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції, і лише в такому разі така операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, лише господарська операція, здійснена за наявності розумного економічної причини (ділової мети) є такою, що вчинена в межах господарської діяльності.

Отже, взаємовідносини щодо отримання консультативних послуг позивачем від ТОВ «Амадео», ТОВ «Промтрейд ЛТД», ТОВ «Арді Буд» та ТОВ «КП 2011» не мали ділової мети та економічного інтересу, а відтак укладені позивачем не в межах господарської діяльності, що виключає формування податкового кредиту з ПДВ за такими операціями.

Крім того, суд констатує, що звіти додатки до актів приймання-послуг, які надані позивачем суду є такими, що створені штучно, оскільки такі документи не були надані позивачем для перевірки та їх неможливо ототожнити з виконавцем послуг через відсутність підписів посадових осіб та печаток товариств.

Правовою підставою для формування податкового кредиту та витрат є належним чином оформлена податкова накладна та акти виконаних робіт, які виписані тільки за наслідками реалізації послуг. При цьому позивач зводить аналіз обставин у спорі тільки до з'ясування відомостей про документи, а не про юридичні факти, як підтверджують здійснення господарської операції. Сама формальна наявність податкової накладної не може бути вищою за зміст господарської операції. А відтак, суд дійшов висновку про те, що податкові накладні та акти прийому виконаних робіт, які стали підставою для формування податкового кредиту, не підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Амадео», ТОВ «Промтрейд ЛТД», ТОВ «Арді Буд» та ТОВ «КП 2011».

Відсутність фактичного здійснення господарських операції свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність копій первинних документів, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що послуги не були використані позивачем у господарській діяльності, а деякі документи створені штучно лише для зменшення податкового навантаження.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит, можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 78200 грн ., детальний розрахунок яких наведений в розрахунку сум штрафних санкцій наданому відповідачем (а.с.230 т.1).

Згідно детального розрахунку грошового зобов'язання з ПДВ, за господарською операцією по консультативних послугах отриманих від ТОВ «КП 2011», позивач визначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 20201 грн., що з урахуванням вищеописаних висновків є помилковим.

Більш того, згідно з абзацом а пункту 200.4 статті 204 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

В той час, як за господарськими операціями позивача з ТОВ «КП 2011» сума ПДВ в повному обсязі взагалі не була сплачена, оскільки відбулась оплата послуги лише на 41% від вартості послуг, а тому така сумі взагалі не могла бути включена до суми бюджетного відшкодування, оскільки сума ПДВ у повному розмірі не була сплачена до бюджету.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача щодо визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 20201 грн., а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 19.03.2014 р. №0000352206, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідач при винесенні оскаржуваних рішень застосував ставку штрафної санкції у розмірі 50% у зв'язку з повторним порушенням податкового законодавства позивачем протягом 1095 днів.

Згідно інформації відповідача, позивачу за наслідками попередніх перевірок виносились податкові повідомлення - рішення від 26.04.2013 р., які були позивачем оскаржені в судовому порядку.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 р. податкові повідомлення - рішення були скасовані частково, отже судом частково підтверджені висновки щодо порушень податкового законодавства (а.с.9-17 т.2). Згідно інформації автоматизованої системи Діловодство адміністративного суду вищеописана постанова суду залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 р.

Отже, відповідач правомірно застосував ставку штрафних санкцій в розмірі 50%, оскільки у попередніх періодах позивач допустив порушення податкового законодавства.

Враховуючи помилковість висновків відповідача про порушення податкового законодавства при формуванні позивачем податкового зобов'язання в сумі 1730004 грн. та підтвердження висновків щодо порушень при формування податкового кредиту в сумі 78200 грн., суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 19.03.2014 р. №0000342206, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в частині визначення основного платежу в сумі 1730004 грн. (1808204 - 78200) та за штрафними санкціями в сумі 865002 грн. (1730004 х 50%) - підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №66 від 29.04.2014 р. (а.с.2 т.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог поверненню з Державного бюджету підлягає 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Формула-Трейд» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Кіровоградській області від 19.03.2014 р. №0000342206, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в частині визначення основного платежу у сумі 1730004 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 865002 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Формула-Трейд» судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна