Постанова

від 22.07.2014 по справі 810/893/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/893/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Уразгільдєєва Т.Н., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 0003362202 та від 19.06.2013 № 0003352202 , -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Київській області (далі - відповідач), - про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 0003362202 та від 19.06.2013 № 0003352202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у позові відмовлено.

При цьому, додатковою постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» у справі № 810/893/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 0003362202 та від 19.06.2013 № 0003352202, на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 384 грн 80 коп.

Позивач в апеляційних скаргах просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та додаткову постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року , оскільки вважає, що суд неповно з'ясував неповно обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У травні 2013 року податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт перевірки від 15.05.2013 № 426/222/36998230 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВЦ Енергосистеми» (код ЄДРПОУ 36998230) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012» (надалі - Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено наступні порушення вчинені позивачем, а саме:

- ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України , має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону правочин, укладений між ТОВ «НВЦ Енергосистеми» та ПП ПВКФ «Проксин» на загальну суму 978 726,80 грн., в тому числі ПДВ - 163 121,14 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «НВЦ Енергосистеми» занижено податок на додану вартість на загальну суму 163 121,14 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання за січень 2012 року на суму 42626,37 грн., за березень 2012 року на суму 7730,00 грн., за квітень 2012 року на суму 9910,39 грн., за травень 2012 року на суму 48556,45 грн., за червень 2012 року на суму 2400,00 грн., за липень 2012 року на суму 18717,32 грн., за серпень 2012 року на суму 4367,50 грн., за вересень 2012 року на суму 1114,40 грн., за жовтень 2012 року на суму 18585,53 грн., за листопад 2012 року на суму 3033,45 грн., за грудень 2012 року на суму 6079,73 грн.;

- п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результат чого ТОВ «НВЦ Енергосистеми» занижено податок на прибуток в розмірі 171 276 грн., в тому числі за І квартал 2012 року в сумі 52874,00 грн., за ІІ квартал 2012 року в розмірі 63909,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року в розмірі 25409,00 грн. та за ІУ квартал 2012 року в розмірі 29084,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 15.05.2013 № 426/222/36998230 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0003362202, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених на Україні товарів на суму - 203901,00 грн. та від 19.06.2013 № 0003352202, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму - 214095,00 грн.

Позивач, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, подав позов до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскільки господарська операція між позивачем та ПП ПВКФ «Проксин» є безтоварною, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними і адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту необхідно з'ясувати, зокрема:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

На виконання умов усного договору ПП ПВКФ «Проксин» у січні 2012 р., та на протязі березня - грудня 2012 р. виконано роботи, а саме: монтаж автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу, системи порошкового пожежогасіння котельної, системи водяного пожежогасіння, системи блискавко захисту за адресою: м.Бровари, б-р Незалежності, 23; АВВГ 344; проектні роботи в диспетчерській, серверній лабораторії; роботи по підключенню до пульту цілодобового спостереження систем пожежної сигналізації в приміщенні нафтобази; монтаж і пусконаладка систем автоматично пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу, системи порошкового пожежогасіння, системи блискавко захисту на об'єкті за адресою: м. Бровари, б-р Незалежності, 23; відшукання місця пошкодження, ремонт, високовольтні випробування кабеля 10 кВ; відновлювальний ремонт обладнання комірки 16 Л-127 ГІТ-678 на ПС Асканія, ремонт та високовольтні випробування кабеля; електромонтажні роботи; проектні роботи по об'єктам системи пожежної безпеки; відшукання місця пошкодження, ремонт та високовольтні випробування кабеля ЮкВ живлення Л-205, ТП-580; діагностика високовольтного обладнання ПС Асканія 110; ремонт кабельних ліній 10 кв. живлення електростанції «Енергія-1» на території КЗПМ; роботи по монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні гуртожитку «Брандербург» (Бориспільській район), с Проліски; діагностика та ремонт високовольтного обладнання за адресою: м. Бровари, вул. Порошкова, 2; роботи по монтажу автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні гуртожитку (Бориспільский р-н), с. Проліски. Всього на загальну суму 978726,80 грн., в т.ч.ПДВ-163121,14 грн.

На підтвердження виконання вказаних робіт позивач надав суду наступні документи, а саме: копії податкових накладних, видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур та платіжних доручень по взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин».

Водночас слід зауважити, що суд першої інстанції при оцінці доказів взяв до уваги інформацію Броварської ОДПІ Київської області ДПС, до якої надійшов Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013 № 520/22.2.09/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 по 28.02.2013.

Із висновків вказаного Акту перевірки слідує, що операції ПП ПВК Фірма «Проксин» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, в ході проведення перевірки ПП ПВК Фірма «Проксин», податковим органом не встановлено факт передачі товарів (послуг) ПП ПВК Фірма «Проксин» контрагентам-покупцям та отримання товарів (послуг) ПП ПВК Фірма «Проксин» від контрагентів-постачальників, у зв'язку із відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проте, на спростування наведених висновків свідчить, зокрема, надані позивачем суду апеляційної інстанції штатні розклади ПП ПВКФ «Проксин», податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1-ДФ), податкова звітність.

Також позивачем подано до суду копії договорів та первинних бухгалтерських документів, на підтвердження того, що позивач використовував товари (послуги) контрагента ПП ПВКФ «Проксин» у власній діяльності.

Окрім того, постановою від 22.08.2013 р. Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/8005/13-а за позовом ПП ПВКФ «Проксин» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва даний позов було задоволено та були визнані протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки, також заборонено використовувати факти, викладені в акті № 520/22.2.09/20576423 від 22.03.2013 року в якості доказової інформації під час проведення податкових перевірок підприємства та його контрагентів. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року дане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Водночас слід зауважити, що податковим органом в Акті перевірки зазначено, що акти виконаних робіт не відповідають типовій формі первинного облікового документу у будівництві, - Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554, а також відповідач вказує, що позивачем до перевірки не надавались довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуд від 4 грудня 2009 року № 554.

Стосовно цих доводів, суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010 року № 12/19-2-9-21-2368 «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» типові форми первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма № КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма № КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року N 554, підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у даному випадку, тобто наявного факту приватноправових правовідносин між позивачем та ПП ПВКФ «Проксин», зазначені податковим органом Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3), не є обов'язковими.

Таким чином, після здійснення оцінки доказів, що містяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вважає, що прийняті податкові повідомлення рішення від 19.06.2013 № 0003362202 та від 19.06.2013 № 0003352202 є протиправними, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується реальність господарських операцій та правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту при взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин».

Встановивши, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2014 року скасувати.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн, що становить лише 10% суми від 4872,00 грн, що підлягає сплаті.

Додатковою постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 384 грн 80 коп.

Водночас з прийняттям судом апеляційної інстанції рішення про скасовання постанови Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року про відмову у задоволенні позовних вимог, сума судового збору в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн 80 коп. не підлягає стягненню до бюджету, а тому додаткова постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року теж підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Енергосистеми» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 та додаткову постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.06.2013 р № 0003362202, яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «НВЦ «Енергосистеми» (код за ЄДРПОУ 36998230) за платежем - податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у загальному розмірі 203 901, 00 грн, в тому числі за основним платежем - 163 121, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40 780, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.06.2013 р. № 0003352202, яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «НВЦ «Енергосистеми» (код за ЄДРПОУ 36998230) за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 214 095, 00 грн в тому числі за основним платежем - 171 276, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 42 819, 00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь TOB «НВЦ «Енергосистеми» судовий збір у розмірі 487, 20 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 22.07.2014 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.