Постанова

від 10.07.2014 по справі 826/14341/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14341/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Грант» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Грант» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Каліопс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Партнер», про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18 квітня 2013 року № 0002012250 та № 000222250.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер».

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Промислово-торгівельна компанія «Грант» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БВТФ «Стандарт», ТОВ «Будівництво Монтаж Інтер'єри», ТОВ «АБГ «Моноліт», ТОВ «Каліопс», ТОВ «Танкор» та ТОВ «ТКФ «Партнер» за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року, про що складено акт від 05 березня 2013 року № 141/22-509/36476527.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2013 року № 0002012250, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 29440 грн. 00 коп., з яких 29440 грн. 00 коп. за основним платежем та 00 грн. 00 коп. - штрафі (фінансові) санкції і від 18 квітня 2013 року № 0002022250, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додатну вартість на загальну суму 38400 грн. 00 коп., з яких 25600 грн. 00 коп. за основним платежем та 12800 грн. 00 коп. - штрафі (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив фактичне отримання послуг від ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач перебував у правовідносинах з ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер» і на підставі документів, складених вказаними контрагентами, сформував податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в актах від 03 жовтня 2010 року № 266/22-01/37496220 та від 07 вересня 2012 року № 517/22-40/37589887, а також на підставі протоколу допиту Головатого О.В., який займає посади директора в ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер».

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з вказаними контрагентами, адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Допит Головатого О.В. в якості свідка відбувався в межах кримінальної справи № 54-3414/1, розслідування якої на даний час не закінчене.

У зв'язку з цим встановлені під час її розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту Головатого О.В., відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Натомість позивачем була надана суду заява вказаної особи про те, що допит відбувався під тиском, а тому він був змушений оскаржити дії слідчого до прокуратури м. Києва.

Також представник ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» надала суду нотаріально завірену заяву Головатого О.В., який перебуває на посадах директора ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер», про те, що він підтверджує перебування вказаних юридичних осіб у правовідносинах з ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран».

З огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ними, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» та ТОВ «Каліопс» був укладений договір про надання консультаційних послуг № 300603 від 30 червня 2011 року. За вказаним договором ТОВ «Каліопс» зобов'язувалося надавати позивачу консультації з оподаткування та бухгалтерського обліку. Такі послуг надаються письмово у вигляді звітів. За результатами виконання робіт сторони домовилися складати відповідні акти.

На підтвердження виконання ТОВ «Каліопс» своїх зобов'язань за вказаним договором позивач надав суду копії рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної та звіту про надання послуг за договором № 300603 від 30 червня 2011 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ «Каліопс» фактично не надавало консультаційних послуг, а відповідний звіт був складений виключно для пред'явлення його до суду. Такий висновок обґрунтований тим, що відповідь на одне з питань була повністю скопійована із статті в журналі «Бухгалтерія».

Колегія суддів вважає зазначений висновок необґрунтованим. Так, судом першої інстанції не було звернуто увагу на те, що після висвітлення кожного з питань у звіті зазначено джерела використаної інформації. Серед джерел, зазначених у звіті, є як нормативно-правові акти, так і періодичні видання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що саме по собі використання ТОВ «Каліопс» матеріалів із статті в спеціалізованому журналі не свідчить про те, що відповідні консультації ним не готувалися та позивачу не надавалися.

Також між ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» та ТОВ «Каліопс» був укладений договір про надання послуг з пошуку клієнтів № 300604 від 30 червня 2011 року. За вказаним договором ТОВ «Каліопс» зобов'язувалося формувати бази даних контактів потенційних клієнтів, здійснювати телефонні дзвінки потенційним клієнтах, виявляти їхні потреби у товарах ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран», здійснювати презентації замовника та його товару, передавати прайс-листи засобами факсимільного зв'язку, оформлювати замовлення в телефонному режимі, проводити телефонне опитування з метою виявлення потенційних клієнтів.

Зазначені послуги виконувалися ТОВ «Каліопс» протягом червня 2011 року.

Аналогічний за змістом договір був укладений між ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» та ТОВ «ТКФ «Партнер». Зазначений контрагент надавав позивачу відповідні послуги протягом серпня 2011 року.

На підтвердження фактичного отримання від ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер» послуг з пошуку клієнтів позивач надав суду копії рахунків-фактур, податкових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, звіти про надання послуг.

У вказаних звітах зазначене найменування клієнта, місто, контактний телефон, контактну особу, результат презентації компанії, результат презентації продукції, назву товару, який цікавить клієнта.

Щодо клієнтів, знайдених для позивача ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер», які надали заявки на поставку товару, представник позивача надала суду копії звітів з продажу.

З метою перевірки достовірності повідомлених представником позивача відомостей про клієнтів, знайдених ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер», які виявили бажання придбати товар у ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» судом першої інстанції були витребувані від сторін завірені копії реєстрів виданих податкових накладних позивача за відповідний період.

При співставленні даних звітів з продажу та реєстрів виданих податкових накладних розбіжностей встановлено не було.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що клієнти, знайдені ТОВ «Каліопс», та клієнти, знайдені ТОВ «ТКФ «Партнер», є різними юридичними особами.

На думку колегії суддів наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що позивач дійсно отримував послуги від ТОВ «Каліопс» та ТОВ «ТКФ «Партнер», передбачені відповідними договорами.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» правомірно сформувало податковий кредит та витрати по операціях з вказаними контрагентами, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18 квітня 2013 року № 0002012250 та № 000222250 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Гран» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 22 грудня 2009 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням норс матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Промислово-торгівельна компанія «Грант» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Грант» - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Грант» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18 квітня 2013 року № 0002012250 та № 000222250.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 15 липня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.