Ухвала

від 22.07.2014 по справі 815/7935/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Київ К/800/15311/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014

у справі № 815/7935/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія Європродукт"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 12.11.2013 № 0000143900.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової документальної невиїзної перевірки позивача з питання правомірності віднесення до складу витрат операції по взаємовідносинам з ТОВ "Таврійська Насіннєва Компанія" за 9 місяців 2010 року, складено акт 29.10.2013 № 35/39-0/32575055/8, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог абз. 4, 5 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1, 2 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.3, п. 2.4., 2.15 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартали 2010 року, у сумі 1 270 923,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 12.11.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000143900, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 906 384,50 грн., з яких за основним платежем - 1270923,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 635461,50 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріали справи свідчать, що між TOB "ДК "Європродукт" та ТОВ "Таврійська Насіннєва Компанія" було укладено договір постачання № 01/09 від 01.09.2010, з урахуванням додаткової угоди до договору від 01.09.2010, предметом якого є товари для дитячого асортименту.

Факт виконання зазначеного договору підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів; тимчасовими реєстраційними талонами на транспортні засоби, належними ТОВ "ДК Європродукт"; розрахунковими відомостями виплати заробітної плати водіям транспортних засобів; простим векселем Серії АА №2224510 від 11.10.2010 на суму 6 100 426,35 грн., що підтверджується завіреною копією Акта прийому-передачі простого векселю від 11.10.2010.

Крім того, матеріали справи містять документи, що підтверджують факт використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності.

Слід зазначити, що посилання відповідача на відсутність у ТОВ "ДК Європродукт" документів, підтверджуючих якість придбаного товару та подорожних листів вантажного автомобіля, як на підставу для невизнання відповідних витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Таврійська Насіннєва Компанія", судами правомірно не прийняті до уваги, оскільки податковим законодавством не передбачено обов'язку платника податків зберігати сертифікати якості, гігієнічні висновки, подорожні листи з метою підтвердження обґрунтованості витрат, пов'язаних з придбанням товару.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0000143900.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) Н.Є. Маринчак (підпис) О.В. Муравйов