Ухвала

від 22.07.2014 по справі 821/3942/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2014 р. м. Київ К/800/24151/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод"

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014

у справі № 821/3942/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 позов задоволено повністю: визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області від 04.06.2013 № 0003972200 та № 0003982200.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, складено акт від 18.05.2013 №2617/22.1/35788406, у висновках якого встановлено порушення позивачем: п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, ст.. 137, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12, п. 146.13 ст. 146, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділ 4 розділ ХХ Перехідних положень, п. 151.1 ст. 151, ст.. 152, п. 159.1 ст. 159, п. 17 д) підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 512 634,00 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 103 211,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 04.06.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003972200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 512 634,00 грн. за основним платежем та на 226 705,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003982200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 103 2011,00 грн. за основним платежем та на 51 605,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2013, беручи до уваги наступне.

У відповідності із пп. д) п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу (клас 29.31 і 29.32 групи 29.3 розділу 29 КВЕД ДК 009:2005).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток з прибутку, який має пов'язаний із здійсненням позивачем основного виду діяльності - машинобудування для агропромислового комплексу. Так, відповідачем оподатковано прибуток від продажу товарів позивача за готівку та у безготівковому порядку та не з'ясовано, що таким чином були продані запасні частини до сільгоспмашин. Оподатковано прибуток від списання кредиторської заборгованості, що утворилась від придбання товарно-матеріальних цінностей для машинобудування. Оподатковано умовно нараховані проценти за використання коштів інших суб'єктів господарювання для потреб основного виду господарської діяльності позивача.

Оскільки встановлено, що під час адміністрування, перевірки та під час судового розгляду справи правовий статус позивача, як підприємства машинобудування для агропромислового комплексу сторонами не оспорювався, судом першої інстанції вірно зазначено, що цей статус позивача є таким, що підпадає під визначення класу 29.31 і 29.32 групи 29.3 розділу 29 КВЕД ДК 009:2005.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 04.06.2013 №0003972200.

Крім того, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, під час перевірки ПП "Афіна 2008" відповідачем було встановлено, що надання позивачу послуг із будівельно-ремонтних робіт цим суб'єктом господарювання виконувались із залученням підрядника ТОВ "Добробут 05".

За актом перевірки від 23.12.2011 № 515/23-404/33746694, здійсненої ДПІ у Подільському районі м. Києва, операції ТОВ "Добробут 05" визнано такими, що не здійснювались та не мали реального товарного характеру. За даними податкового органу ТОВ "Добробут 05" не знаходиться за місцем реєстрації, не має трудових ресурсів, основних фондів для досягнення результатів господарської діяльності. Керівник ТОВ "Добробут 05" заперечує безпосередню участь у здійснені господарської діяльності цього СПД. За документами ТОВ "Добробут 05", що підтверджують відносини з ТОВ "Афіна 2008", жодних документів крім прибуткових накладних та актів виконаних робіт не надано. Товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарів від ТОВ "Добробут 05 " до ТОВ "Афіна 2008", а у подальшому від ТОВ "Афіна 2008" до контрагентів - покупців до перевірки ДПІ у Подільському районі та відповідачеві не надано. За аналогічними обставинами відповідач вважає безтоварними операції з придбання позивачем товарів (ланцюгів) у ФОП ОСОБА_2 За даними відповідача товар для продажу позивачеві ФОП ОСОБА_2 придбав у ТОВ "АРП". Продаж товарів не підтверджено товарно-транспортними накладними, сертифікатами походження та іншими документами. За даними відповідача ТОВ "АРП" не знаходиться за юридичною адресою, не має трудових ресурсів, основних фондів для досягнення результатів господарської діяльності. При перевірці постачальника послуг позивача з ремонту ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" ДПІ у Солом'янському районі м. Києва складено акт від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки відносин цього постачальника з позивачем та встановлено відсутність об'єктів оподаткування з продажу товарів та послуг, у тому числі і послуг позивачеві. Такий висновок ДПІ у Солом'янському районі складено через відсутність ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" за місцем реєстрації та у зв'язку з тим, що у підприємства немає трудових ресурсів, основних фондів для досягнення результатів господарської діяльності.

Разом із тим, матеріали справи містять всі необхідні первинні бухгалтерські документи, зокрема, накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні по відносинам позивача з ПП "Афіна 2008", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", факт сплати коштів в оплату вартості придбаних товарів (послуг) у безготівковому порядку також підтверджено матеріалами справи.

Крім того, судом прийнято до уваги той факт, що постановою Київського окружного адміністративного суду в справі № 2а-4296/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, за позовом ПП "Афіна 2008" до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС визнані неправомірними дії податкового органу щодо зменшення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП "Афіна 2008" за результатами перевірки його господарських операцій із ТОВ "Добробут 05", оформлених актом від 02.08.2012 № 2145. Зазначений акт використаний відповідачем під час перевірки ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод".

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 04.06.2013 № 0003982200.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2013.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) Н.Є. Маринчак (підпис) О.В. Муравйов