Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/5181/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5181/14 15.07.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ"

до Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами

Третя особа без

самостійних вимог Державне управління справами

на стороні відповідача

про стягнення 182 126,39 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Серебрякова М.М. (дов. б/н від 20.11.13)

Від відповідача Арделян Ю. В. (дов. №103-5д від 08.01.14)

Від третьої особи Любавська І.Р. (дов. №01-13/14/0604 від 11.04.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами (далі по тексту - відповідач) про стягнення 182 126,39 грн. за договором поставки № 060812/ПУ від 06.08.2012 року, з яких 171 476, 08 основного боргу, 6 729, 37 грн. пені, 1 565, 04 грн. 3 % річних та 2355, 90 грн. інфляційних втрат, також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/5181/14, розгляд справи призначено на 22.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/5181/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу було прийнято до провадження суддею Сіваковою В.В. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27.05.2014 року.

22.04.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано заяву про залучення третьої особи, клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, про залучення документів до матеріалів справи на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/5181/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 року відповідно до ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне управління справами та відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 24.06.2014року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів, в порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2014.

15.07.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано 2 клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву.

В судове засідання 15.07.2014 представники сторін та третьої особи з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд припинити провадження у справі у відповідності до п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки на його думку, між сторонами відсутній предмет спору, так як позивачем не прийнято до уваги п. 4.3. додаткової угоди № 1 та безпідставно заявлено до стягнення суму заборгованості.

Відзив відповідача розцінений судом, як клопотання про припинення провадження, яке було розглянуто судом в судовому засіданні, в результаті чого відповідачу було відмовлено в його задоволенні як в необґрунтованому, оскільки щодо належного виконання умов договору в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару між сторонами існує спір, а отже наявний і предмет спору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 060812/ПУ від 06.08.2012 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав відсутності з його боку порушень умов договору поставки № 060812/ПУ від 06.08.2012 та з підстав не перевищення відповідачем встановленого договором ліміту заборгованості.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 між позивачем, як постачальником за умовами договору, та відповідачем як покупцем за умовами договору, було укладено договір поставки № 060812/ПУ (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник на умовах договору зобов'язався протягом строку дії договору поставляти та передавати у власність покупцю картонно- паперову продукцію (далі - товар) в асортименті, кількості, з основними технологічними властивостями для виконання поліграфічних робіт певного виду, а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, встановлених цим договором приймати товар та оплачувати постачальникові його вартість.

01.02.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки, яким змінили статтю 4.1 щодо порядку оплати.

Пунктом 4.2. договору (в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 1 до договору), сторони погодили умови оплати - оплата 100 % вартості кожної партії товару протягом 20 календарних днів від дати поставки за допомогою банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника.

За умовами п. 4.3. договору (в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 1 до договору) загальна сума поставленого постачальником, але не сплаченого покупцем товару, не повинна перевищувати 150 000, 00 грн.

Постачальник має право припинити постачання товару за цим договором у випадку порушення покупцем умов п. 4.2. даного договору, а також, якщо сума отриманого, але несплаченого покупцем товару буде перевищувати суму, встановлену в п. 4.3. даного договору. При неодноразовому порушенні покупцем умов оплати, передбачених п. п. 4.2. та 4.3. цього договору постачальник має право вимагати від покупця 100 % передплати (пункти 4.4. та 4.5. договору в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 1 до договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, за порушення строків оплати вартості належним чином поставленої партії товару, покупець сплачує постачальнику виключну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Строк дії договору до 31.12.2015 як зазначено в п. 13.1. договору.

На виконання умов договору за період з 04 жовтня 2013 року по 17 грудня 2013 року включно позивач поставив відповідачу товар обумовлений договором на загальну суму 171475, 95 грн. по видатковим накладним: №№ ЛЮ - 3441 від 23.10.2013, ЛЮ - 3693 від 23.10.2013, ЛЮ - 3698 від 23.10.2013, ЛЮ - 3822 від 01.11.2013, ЛЮ - 3872 від 07.11.2013, ЛЮ - 3949 від 12.11.2013, ЛЮ - 4101 від 25.11.2013, ЛЮ - 4022 від 25.11.2013, ЛЮ - 4525 від 17.12.2013, ЛЮ - 3474 від 04.10.2013, ЛЮ - 3455 від 07.10.2013, ЛЮ - 3502 від 08.10.2013, ЛЮ - 3503 від 08.10.2013, ЛЮ - 3546 від 11.10.2013, ЛЮ - 3547 11.10.2013, ЛЮ - 3616 від 16.10.2013.

Поставлений по вказаним накладним товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено матеріалами справи.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за поставлений товар за договором товар рахується саме по зазначеним вище накладним та складає суму станом на 10.03.2014 171 476, 08 грн.

Згідно довідки позивача Вих. № 37 від 14.07.2014 станом на 14.07.2014 заборгованість відповідача за поставлений товар складає 129 950, 00 грн.

Відповідачем надано в матеріали справи відомості щодо руху коштів за інтервал з 01.08.2013 по 14.07.2014 по контрагенту - ТОВ «СТК Лютич», із яких вбачається, що відповідачем здійснено: 07.03.2014 на суму 3758, 40 грн. та 13.03.2014 на суму 4 000, 00 грн. оплату за поставлений товар по видатковій накладній № ЛЮ - 3441 від 23.10.2013 (до моменту подачі позову); 23.05.2014 на суму 3 216, 00 грн., 05.06.2014 на суму 500, 00 грн., 17.06.2014 на суму 880, 00 грн., 20.06.2014 на суму 1000, 00 грн., 03.07.2014 на суму 720, 00 грн. 08.07.2014 на суму 370, 00 грн. оплату за поставлений товар по видатковій накладній № ЛЮ - 3474 від 04.10.2013; 17.03.2014 на суму 1081, 00 грн., 17.03.2014 на суму 5000, 00 грн., 18.03.2014 на суму 2 000, 00 грн., 25.03.2014 на суму 5 000, 00 грн., 09.04.2014 на суму 4 000, 00 грн. 16.04.2014 на суму 3 000, 00 грн., 13.05.2014 на суму 1 000, 00 грн., 15.05.2014 на суму 1 000, 00 грн. 21.05.2014 на суму 3 000, 00 грн., 22.05..2014 на суму 2 000, 00 грн. оплату за поставлений товар по видатковій накладній № ЛЮ - 3455 від 07.10.2013. В результаті проведених відповідачем оплат заборгованість по видаткових накладних № ЛЮ - 3455 від 07.10.2013 та № ЛЮ - 3441 від 23.10.2013 оплачена повністю, не сплачена заборгованість по видатковій накладній № ЛЮ - 3474 від 04.10.2013 складає 530, 00 грн.

Доказів оплати інших видаткових накладних, по яким позивач рахує заборгованість за відповідачем матеріали справи не містять. Відповідачем не заперечується наявність заборгованості у нього перед позивачем, за його твердженням сума поставленого, але не сплаченого товару не перевищує встановлений договором ліміт заборгованості.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалася спроба врегулювати питання оплати поставленого товару в позасудовому порядку шляхом направлення в січні 2014 року вимоги про сплату заборгованості Вих. № 1 від 10.01.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 33767,55 грн. - підлягає припиненню, а інші позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 060812/ПУ від 06.08.2012 є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, на виконання умов договору за період з 04 жовтня 2013 року по 17 грудня 2013 року включно позивач поставив відповідачу товар обумовлений договором на загальну суму 171 475, 95 грн. по видатковим накладним: №№ ЛЮ - 3441 від 23.10.2013, ЛЮ - 3693 від 23.10.2013, ЛЮ - 3698 від 23.10.2013, ЛЮ - 3822 від 01.11.2013, ЛЮ - 3872 від 07.11.2013, ЛЮ - 3949 від 12.11.2013, ЛЮ - 4101 від 25.11.2013, ЛЮ - 4022 від 25.11.2013, ЛЮ - 4525 від 17.12.2013, ЛЮ - 3474 від 04.10.2013, ЛЮ - 3455 від 07.10.2013, ЛЮ - 3502 від 08.10.2013, ЛЮ - 3503 від 08.10.2013, ЛЮ - 3546 від 11.10.2013, ЛЮ - 3547 11.10.2013, ЛЮ - 3616 від 16.10.2013.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що при укладанні договору сторони погодили, що покупець розраховується за товар, що постачається за даним договором протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Поставлений по вказаним накладним товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено матеріалами справи, та частково оплачений на загальну суму 41 525, 40 грн. (при чому на 33767,55 грн. - в процесі розгляду спору), що підтверджується відомостями про рух коштів наданих відповідачем, та вбачається із довідки позивача Вих. № 37 від 14.04.2014. Згідно зазначеної довідки станом на 17.07.2014 заборгованість відповідача складає 129 950, 55 грн., і враховуючи, що товар був поставлений на суму 171 475, 95 грн., часткова оплата відповідача складає суму 41 525, 40 грн. (171 475, 95 - 129 950, 55 = 41 525, 40).

Таким чином, станом на момент винесення рішення по справі заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений по зазначеним видатковим накладним за договором становить 129 950, 55 грн. (171475, 95 - 41525, 40 = 129 950, 55).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, часткова оплата поставленого товару здійснена відповідачем з порушенням строків оплати встановлених договором, на суму 33767,55 грн. - в процесі розгляду спору, а на суму 7757,85 грн. - до подачі позову позивачем у справі.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 33767,55 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки в процесі розгляду справи відповідачем було частково погашено борг перед позивачем на вказану суму.

Щодо інших позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, то суд зазначає, що вони підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем не враховано сплати відповідачем бору у розмірі 7757,85 грн. до подачі позовної заяви до суду.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 129 950, 55 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 129 950, 55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 129 950, 55 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, п. 4.2. договору сторони погодили строк оплати - протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару, і відповідно не повна оплата у строк встановлений договором 100 % вартості товару є порушенням його умов.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача, що ним не порушуються умови договору, так як сума поставленого, але не оплаченого товару не перевищує ліміт встановлений п. 4.3. договору. Крім того, суд зазначає, що пункт 4.3. договору не наділяє відповідача правом порушувати строки виконання його зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Вказаний у п. 4.3 договору ліміт заборгованості стосується нових поставок, які продовжуються позивачем (при чому на момент розгляду спору по 100% передплаті), оскільки договір є триваючим. На момент звернення до суду з заявленим позовом, встановлений п. 4.4 договору ліміт заборгованості відповідачем було перевищено, що й стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача пені, 3% та інфляційних витрат, то вказані вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати вартості належним чином поставленої партії товару, покупець сплачує постачальнику виключну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 6 729, 37 грн. за загальний період прострочення з 25.10.2013 по 10.03.2014, у відповідності до п. 9.2. договору ґрунтуються на законі і договорі, і відповідно підлягають задоволенню згідно розрахунку суду, оскільки позивачем здійснено розрахунок без врахування часткової оплати проведеної 07.03.2014 в розмірі 3 758, 40 грн. по видатковій накладній № ЛЮ - 3441 від 23.10.2013. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання визначеного договором підлягає стягненню пеня за загальний період прострочення, розрахований по кожній видатковій накладній окремо, з 25.10.2013 по 10.03.2014 в розмірі 6725, 35 грн.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 1 565, 04 грн. 3 % річних за період прострочення з 25.10.2013 по 10.03.2014 та 2 355, 90 грн. інфляційних втрат за листопад 2013 по лютий 2014 року підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають частковому задоволенню відповідно до розрахунку позивача.

При перевірці розрахунку зробленого позивачем, судом встановлено, що сума 3 % річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, розрахована за допомогою системи ЛІГА: Закон, є більшою ніж розраховані позивачем, і оскільки при вирішенні спору суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, судом задовольняються вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за розрахунком позивача.

Підсумовуючи все вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає 129 950, 55 грн. основного боргу, 6 725, 35 грн. пені, 1 565, 04 грн. 3 % річних та 2 355, 90 грн. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 33767,55 грн. - припинити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ" ( 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 21; код ЄДРПОУ 25386934) 129 950 (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 55 коп. основної заборгованості, 6 725 (шість тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 35 коп. пені, 1 565 (одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 04 коп. 3 % річних, 2 355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 2 795 (дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 40 коп. судових витрат.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко