Постанова

від 15.10.2014 по справі 910/5181/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа№ 910/5181/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Баранця О.М.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Серебрякова М.М..;

від відповідача - Сердюк М.О.;

від третьої особи - Любавська І.Р.

розглянувши апеляційну скаргу державного видавництва «Преса України»

на рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р.

по справі № 910/5181/14 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТК Лютіч»

до державного видавництва «Преса України»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне управління справами

про стягнення 182 126,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. провадження у справі в частині стягнення 33767,55 грн. припинено. Інші позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з державного видавництва «Преса України» державного управління справами на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТК ЛЮТІЧ» 129 950,55грн. основної заборгованості, 6 725,35 грн. пені, 1 565,04 грн. 3 % річних, 2 355,90 грн. інфляційних втрат та 2 795,40 грн. судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, державне видавництво «Преса України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. по справі №910/5181/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. апеляційну скаргу державного видавництва «Преса України» прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТК Лютіч» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. у даній справі без змін.

Державне управління справами підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. по справі №910/5181/14.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

06.08.2012р. між ТОВ «СТК ЛЮТіЧ» (постачальник) та ДВ «Преса України» Державного управління справами (покупець) укладено договір поставки №060812/ПУ, за умовами якого постачальник на умовах договору зобов'язався протягом строку дії договору поставляти та передавати у власність покупцю картонно-паперову продукцію (далі - товар), в асортименті, кількості, з основними технологічними властивостями для виконання поліграфічних робіт певного виду, а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, встановлених цим договором приймати товар та оплачувати постачальникові його вартість. /а.с. 44, т.1/.

01.02.2013 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки, яким змінили статтю 4.1 щодо порядку оплати. /а.с. 51, т.1/.

Пунктом 4.2. договору (в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 1 до договору), сторони погодили умови оплати - оплата 100 % вартості кожної партії товару протягом 20 календарних днів від дати поставки за допомогою банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника.

За умовами п. 4.3. договору (в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 1 до договору) загальна сума поставленого постачальником, але не сплаченого покупцем товару, не повинна перевищувати 150 000,00 грн.

Постачальник має право припинити постачання товару за цим договором у випадку порушення покупцем умов п. 4.2. даного договору, а також, якщо сума отриманого, але несплаченого покупцем товару буде перевищувати суму, встановлену в п. 4.3. даного договору. При неодноразовому порушенні покупцем умов оплати, передбачених п. п. 4.2. та 4.3. цього договору постачальник має право вимагати від покупця 100 % передплати (пункти 4.4. та 4.5. договору в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 1 до договору).

Згідно п. 9.2. договору сторони встановили, що за порушення строків оплати вартості належним чином поставленої партії товару, покупець сплачує постачальнику виключну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Строк дії договору до 31.12.2015 як зазначено в п. 13.1. договору.

До стягнення заявлено заборгованість по видатковим накладним: №№ ЛЮ - 3441 від 23.10.2013р., ЛЮ - 3693 від 23.10.2013р., ЛЮ - 3698 від 23.10.2013р., ЛЮ - 3822 від 01.11.2013р., ЛЮ - 3872 від 07.11.2013р., ЛЮ - 3949 від 12.11.2013р., ЛЮ - 4101 від 25.11.2013р., ЛЮ - 4022 від 25.11.2013р., ЛЮ - 4525 від 17.12.2013р., ЛЮ - 3474 від 04.10.2013р., ЛЮ - 3455 від 07.10.2013р., ЛЮ - 3502 від 08.10.2013р., ЛЮ - 3503 від 08.10.2013р., ЛЮ - 3546 від 11.10.2013р., ЛЮ - 3547 11.10.2013р., ЛЮ - 3616 від 16.10.2013р. на загальну суму 171 475,95 грн.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні, на підтвердження поставки товару на загальну суму 2 792 828,55 грн. та банківські витяги на сплату 2 621352,47 грн.

Станом на 10.03.2014р. за розрахунком позивача заборгованість відповідача за поставлений товар за договором складає 171 476, 08 грн.

А станом на 14.07.2014 заборгованість відповідача за поставлений товар складає 129 950, 00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції і як свідчать матеріали справи згідно відомості щодо руху коштів за період з 01.08.2013р. по 14.07.2014р. по контрагенту - ТОВ «СТК Лютич» відповідачем здійснено: 07.03.2014 на суму 3758,40 грн. та 13.03.2014 на суму 4 000,00 грн. оплату за поставлений товар по видатковій накладній № ЛЮ - 3441 від 23.10.2013р.; 23.05.2014р. на суму 3 216, 00 грн., 05.06.2014р. на суму 500,00 грн., 17.06.2014р. на суму 880,00 грн., 20.06.2014р. на суму 1000,00 грн., 03.07.2014р. на суму 720,00 грн. 08.07.2014р. на суму 370, 00 грн. оплату за поставлений товар по видатковій накладній № ЛЮ - 3474 від 04.10.2013р.; 17.03.2014р. на суму 1081,00 грн., 17.03.2014р. на суму 5000,00 грн., 18.03.2014р. на суму 2 000,00 грн., 25.03.2014р. на суму 5000,00 грн., 09.04.2014р. на суму 4 000,00 грн. 16.04.2014р. на суму 3 000,00 грн., 13.05.2014р. на суму 1 000,00 грн., 15.05.2014р. на суму 1 000,00 грн., 21.05.2014р. на суму 3 000,00 грн., 22.05.2014р. на суму 2 000,00 грн. оплату за поставлений товар по видатковій накладній №ЛЮ - 3455 від 07.10.2013р. В результаті проведених відповідачем оплат заборгованість по видаткових накладних № ЛЮ - 3455 від 07.10.2013р. та № ЛЮ - 3441 від 23.10.2013р. оплачена повністю, не сплачена заборгованість по видатковій накладній № ЛЮ - 3474 від 04.10.2013р. складає 530,00 грн.

10.01.2014р. позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату заборгованості. /а.с.54, т.1/. Доказів реагування матеріали справи не містять.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Часткова оплата відповідачем була здійснена в процесі розгляду справи судом першої інстанції на суму 33 767,55 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин в частині стягнення 33 767, 55грн. провадження у справі підлягає припиненню, в частині стягнення 7 757,85 грн., яка сплачена до пред'явлення позову до суду - суд відмовляє, по решті у суму 129 950,55 грн. - підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 зазначеного Кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору сторони встановили, що за порушення строків оплати вартості належним чином поставленої партії товару, покупець сплачує постачальнику виключну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши розрахунок пені та враховуючи часткову оплату, до стягнення підлягає 6 725,35 грн. за період з 25.10.2013р. по 10.03.2014р.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, в цій частині вимоги є обґрунтованими, розрахунок є таким, що ґрунтується на Законі, підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. у справі №910/5181/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. у справі №910/5181/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/5181/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.М. Баранець

Л.В. Кропивна