Рішення

від 22.07.2014 по справі 915/716/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 915/716/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім

«Енергосталь»

51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 2 А

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Нікспецтранс»

54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 60-Б

про: стягнення заборгованості в сумі 368 084,51 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Булеха Н.Д., за довіреністю;

Від відповідача: Худар С.М. - директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 22.05.14 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 316 508,58 грн. - основного боргу, 4 896,84 грн. - 3% річних, 22 624,44 грн. - пені, 24 054,65 грн. - інфляційних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 017-13 від 04.09.2013 р.; видаткової накладної № 1657 від 28.09.13 р.; довіреності № 1 від 27.09.13 р.; претензії № 052-13 від 26.11.13 р.; норм ст.ст. 530, 526, 509, 629, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 265 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо проведення оплати за поставлений товар.

22.07.14 р. позивач скерував до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 180 000,00 грн. - суму основного боргу, 4 671,28 грн. - 3% річних, 22 822,53 грн. - пеню, 23 765,12 грн. - інфляційних втрат . Зменшення позовних вимог відбулось у зв'язку з тим, що відповідачем фактично було сплачено 22.01.14 р. - 116 508,58 грн., 06.02.14 р. - 10 000,00 грн., 01.04.14 р. - 10 000,00 грн. (на загальну суму 136 508,58 грн.).

Відповідно до абз. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач відзив по суті позову не надав, але в судовому засіданні керівник усно погодився з позовними вимогами, наявність боргу в розмірі 180 000,00 грн. не заперечив, з розрахунками позивача ознайомився, але їх не спростував.

Отже, справу розглянуто судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

22.07.14 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

04 вересня 2013 р. між сторонами був укладений договір № 017-13 згідно з умовами якого, позивач, як продавець, продає, а відповідач, як покупець, купує металеву продукцію згідно специфікації до цього договору.

Відповідно до узгодженої сторонами специфікації: вартість договору склала в сумі 395 709,48 грн.; оплата продукції: 20% передплата, поз. 1 та 2 протягом 45 календарних днів з моменту відвантаження зі складу постачальника, поз. 3, 4 та 5 протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження зі складу постачальника. Датою відвантаження вважається дата складання видаткової накладної. Можливі відхилення від узгодженого та вказаного у специфікації кількості в об'ємі +- 10%. Умови поставки: «EXW, склад постачальника: м. Миколаїв, вул. Енгельса, 47 («Инкотерм 2000»). Строк поставки 21 календарний день від дати отримання 20 % передплати.

За умовами пунктів 3.4, 4.1, 10.8 та 10.9 цього договору датою поставки (продажу) продукції вважається дата товарної (видаткової) накладної. Оплата продукції здійснюється згідно з умовами, які обумовлені в специфікаціях до даного договору. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 р. Строк дії даного договору продовжується на 1 рік, якщо ні одна зі сторін цього договору за 1 місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншій стороні про його припинення.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про купівлю-продаж.

Так, згідно з приписами ст. 655, пунктів 1, 2, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору, а саме - п. 4 специфікації № 1, позивач поставив та передав відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 395 650,48 грн. за видатковою накладною № 1657 від 28 вересня 2013 р., підписаною представниками обох сторін без зауважень та заперечень.

За умовами п. 1 специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем в наступні строки:

1) Товар на суму 187 440,00 грн. (без ПДВ) - 80% протягом 45 календарних днів з 28.09.13 р.

2) Товар на суму 142268,73 грн. (без ПДВ) - 80% протягом 30 календарних днів з 28.09.13 р.

Як вбачається з тексту позовної заяви та наданих суду позивачем банківських виписок, відповідач перерахував на користь позивача лише попередню оплату у розмірі 20% від суми специфікації № 1, а саме - 79141,90 грн. (11.09.13 р. - 40 000,00 грн.; 17.09.13 р. - 39 141,90 грн.).

Повну ж оплату отриманого товару відповідач, в обумовлені договором строки позивачу не здійснив.

27.11.13 р. позивач звертався до відповідача з претензією № 052-13 від 26.11.13 р., в якій просив останнього перерахувати виникнену заборгованість в сумі 316 508,58 грн.

Доказів належного реагування на вказану претензію відповідач суду не надав.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань, щодо повної сплати постачальнику грошових коштів за отриману продукцію.

Отже, матеріалами даної справи підтверджено наявність основного боргу відповідача перед позивачем по спірним відносинам, але не в розмірі 316 508,58 грн., а беручи до уваги обгрунтовану заяву позивача про зменшення позовних вимог, в зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу ще в розмірі 136508,58 грн., борг відповідача перед позивачем на день звернення останнього з позовом до суду повинен складати в розмірі 180 000,00 грн. (316508,58-136508,58).

Зазначений факт також підтверджується актом звірки, складеним між позивачем та відповідачем по спірним відносинам станом на 18.07.14 р., який підписаний керівниками обох сторін.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, пунктом 5.2 договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення строків оплати продукції у встановлені строки покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 цього Закону визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 даного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Оскільки позивачем не надано ґрунтовних пояснень щодо призначення сплачених відповідачем сум по кожній позиції у видатковій накладній (рулони або листи), то суд з урахуванням вищенаведених норм, обставин справи та умов п. 5.2 договору, перевірив нарахування позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат (щодо строків та розміру) та дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог в цій частині, а саме за розрахунком суду до стягнення підлягає пеня в загальному розмірі 15 931,88 грн., виходячи з наступного:

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 12.11.13 р. (граничний строк виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар (згідно специфікації - оплата протягом 45 календарних днів) по 21.01.14 р. на 316508,58 грн. (395650,48-40000,00-39141,90) - в розмірі 7891,04 грн.;

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 22.01.14 р. по 05.02.14 р. на 200 000,00 грн. (316508,58-116 508,58- проведена оплата 22.01.14) - в розмірі 997,27 грн.;

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 06.02.14 р. по 31.03.14 р. на 190 000,00 грн. (200 000,00-10 000,00- проведена оплата 06.02.14)- в розмірі 3 586,58 грн.;

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 01.04.14 р. по 12.05.14 р. (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) на 180 000,00 грн. (190 000,00-10 000,00 - проведена оплата 01.04.14) - в розмірі 3 456,99 грн.

Також, за розрахунком суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 4 476,63 грн ., виходячи з такого:

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 12.11.13 р. (граничний строк виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар (згідно специфікації - оплата протягом 45 календарних днів) по 21.01.14 р. на 316508,58 грн. (395650,48-40000,00-39141,90) -в розмірі 1821,00 грн.;

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 22.01.14 р. по 05.02.14 р. на 200 000,00 грн. (316508,58-116 508,58- проведена оплата 22.01.14) - в розмірі 230,14 грн.;

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 06.02.14 р. по 31.03.14 р. на 190 000,00 грн. (200 000,00-10 000,00-проведена оплата 06.02.14)- в розмірі 827,68 грн.;

по видатковій накладній № 1657 від 28.09.13 р. за період з 01.04.14 р. по 18.07.14 р. на 180 000,00 грн. (190 000,00-10 000,00 - проведена оплата 01.04.14) - в розмірі 1597,81 грн.

Водночас, суд погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з листопада 2013 р. по червень 2014 р. - в розмірі 23 765,12 грн .

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, але з урахуванням вищенаведеного - задоволенню їх частково.

У відповідності до п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Враховуючи те, що позивач заявою від 22.07.2014р. зменшив позовні вимоги, судовий збір в розмірі 2736,50 грн. (на суму зменшення) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Отже, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Нікспецтранс» (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 60-Б, код ЄДРПОУ 38694693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Енергосталь» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 2 А, код ЄДРПОУ 38231699) - 180 000,00 грн. основного боргу, 15931,88 грн. - пені, 4476,63 грн. - 3% річних, 23765,12 грн. - збитків від інфляції та 4483,66 грн. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Енергосталь» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 2 А, код ЄДРПОУ 38231699) з державного бюджету України судовий збір в сумі 2736,50 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 1238 від 13.05.2014р.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 24 липня 2014 року.

Суддя О.Г.Смородінова