Ухвала

від 05.03.2015 по справі 915/716/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

05 березня 2015 року Справа № 915/716/14

Скаржник (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю

"Наукове-виробниче підприємство "Нікспецтранс"

54001 , м. Миколаїв, вул. Спаська, 60-Б

Суб'єкт оскарження: Центральний відділ державної виконавчої служби

Миколаївського міського управління юстиції

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім

"Енергосталь"

51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 2 А

про: скарга на дії державного виконавця

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від скаржника: Амбарцумян А.С., за довіреністю;

від суб'єкта оскарження: Лисиця Ю.В., за довіреністю .

від стягувача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

06.01.15 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс» звернулось до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить:

- поновити строк на оскарження постанов про арешт коштів боржника, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про стягнення виконавчого збору від 27.11.2014 року;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 27.11.2014 року;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.11.2014 року, що постановлена державним виконавцем Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ Ю.В.Лисиця, постановивши відповідну ухвалу;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 27.11.2014 року, що постановлена державним виконавцем Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ Ю.В.Лисиця, постановивши відповідну ухвалу;

- надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Нікспецтранс» код ЄДРПОУ 38694693 строк для самостійного виконання Наказу Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2014 року по справі №915/716/14.

Скарга ґрунтується на підставі ч. 2 ст. 82, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та мотивована наступним:

Про відкриття вищевказаного виконавчого провадження товариство не було повідомлено в передбачений процесуальним законодавством ані строк, ані спосіб, постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувало, а отже було позбавлено можливості добровільно виконати в обумовлені строки виконавчий документ. В матеріалах виконавчої справи не міститься жодного доказу того, що товариство, як боржник по справі, було повідомлено про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, з матеріалами виконавчої справи представник товариства ознайомився лише 24.12.2014 року, коли товариство дізналось, що згідно постанов від 27.11.2014 року було арештовано майно товариства та оголошено заборону на його відчуження, арештовані кошти в установі банку та стягнуто виконавчий збір у зв'язку із тим, що боржник добровільно не виконав судовий наказ.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, товариство вважає, що діями державного виконавця при виконанні виконавчого документу було допущено грубе порушення вимог чинного законодавства, майнових прав та інтересів боржника. Державним виконавцем не були вчинені дії щодо повідомлення товариства належним чином про відкриття виконавчого провадження відповідно до норм ст. ст. 6, 12, 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, не пересвідчившись про те, чи отримано боржником постанову про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець наклав арешт на майно, кошти товариства та додатково встановив тягар сплати виконавчого збору, всупереч чинному законодавству, що є підставою для скасування вищевказаних постанов та наданням товариству строку для добровільного виконання судового наказу.

У відзиві на скаргу центральний відділ державної виконавчої служби просить суд відмовити скаржнику в задоволенні скарги, посилаючись на таке:

За результатами розгляду заяви стягувача, 20.11.14 р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 45543939 про стягнення заборгованості з позивача на користь стягувача. 20.11.14 року постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адреси сторін виконавчого провадження, вказані у виконавчому документі. Центральним відділом ДВС ММУЮ було направлено не рекомендованою кореспонденцію, а простою, постанову про відкриття виконавчого провадження лише у зв'язку з тим, що на момент відправлення кореспонденції були відсутні кошти для відправлення пошти рекомендованим листом.

Окрім того, державний виконавець звернув увагу суду на те, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, представник ТОВ НВП «Нікспецтранс» був присутній при розгляді справи № 915/716/14 22.07.14 р., а тому був повідомлений про наявну заборгованість на користь стягувача.

Водночас, 09.12.2014 р. до відділу надійшла заява директора ТОВ НПВ «Нікспецтранс» про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, за наслідками розгляду вказаної заяви директору боржника, Худару С.М., була надана можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження 09.12.14 року. Тобто, позивачем строк для оскарження винесених постанов державного виконавця пропущено та доказів поважних причин пропущення строку не надано.

В обґрунтування своїх заперечень державний виконавець застосовує норми ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 18 Закону України «Про державну виконавчу службу» та вважає, що його дії спрямовані на повне, всебічне та неупереджене виконання виконавчих документів, є обґрунтованими та такими, що вчинені відповідно до вимог діючого законодавства.

За змістом ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Дослідивши матеріали поданої скарги, вислухавши учасників судового процесу, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, суд, -

встановив:

1) 26.05.2014 р. господарський суд Миколаївської області ухвалою порушив провадження у справі № 915/716/14 за позовом (заява від 22.07.14 р. про уточнення позовних вимог) ТОВ Торговий дім «Енергосталь» про стягнення з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс»

- суми основного боргу - 180000,00 грн.;

- 3% річних - 4671,28 грн.;

- пені - 22822,53 грн.;

- інфляційних - 23765,12 грн.

2) 22.07.2014 р. господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі № 915/716/14 (яке в подальшому 25.09.14 р. Одеським апеляційним господарським судом залишено без змін) про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача 180000,00 грн. боргу, 15931,88 грн. - пені, 4476,63 грн. - 3% річних, 23765,12 грн. інфляційних та 4483,66 грн. судового збору.

3) 05.08.14 р. на виконання судового рішення від 22.07.14 р., стягувачу видано наказ по справі № 915/716/14.

Матеріали виконавчого провадження № 1859/18 (оригінали оглянуто в судовому засіданні) свідчать про таке:

- 20.11.2014 р ., за заявою стягувача, державним виконавцем Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу № 915/716/14 виданого 05.08.14 року.

Пункти 2, 3, 4, 5 та 6 даної постанови містять наступне: боржнику самостійно виконати: у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі Стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Копію постанови направити сторонам виконавчого провадження. Постанова може бути оскаржена в порядку встановленому законом 10-денний строк з моменту її одержання. Сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua/ідентифікатор для доступу 4Д2354Г33Б39 (зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику).

За правилами ст. ст. 17 (ч. 1), 19 (підпункт 1 п. 1), 20 (п. 1), 25 (пункти 1, 2, 5, 6) Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове

виконання рішення. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням

його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання

провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або

майна.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального

підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання

цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат,

пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Одночасно, згідно з п. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наданих суду доказів вбачається, що вищенаведена постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику, 20.11.14 р. простою кореспонденцією - всупереч нормам ст. 31 Закону.

- В подальшому, 27.11.2014 р. державним виконавцем були прийняті наступні постанови:

1) про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 22865, 73 грн. (на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржником у строк для самостійного виконання наказ не виконано);

2) про накладання арешту на все майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення 251623,02 грн. з урахуванням судового збору та оголошення заборони на його відчуження (на підставі ст. 57 Закону);

3) про арешт коштів боржника, які містяться на всіх рахунках (ст. ст. 11, 52 Закону).

Всі наведені постанови були направлені боржнику, за твердженням державного виконавця, простою кореспонденцією, про що свідчать супровідні листи.

Докази, надані суду державним виконавцем 03.03.15 р. вказують на таке:

09.12.14 р. боржник звернувся з письмовою заявою до Центрального ВДВС про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. В той же день представник боржника ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить відповідний запис на заяві.

11.12.14 р. боржник письмовою заявою просив відділ ДВС надати завірені копії матеріалів виконавчого провадження по стягненню з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс» коштів за рішенням суду.

Зі скаргою ж на дії державного виконавця боржник звернувся до господарського суду 06.01.14 р..

Державний виконавець у відзиві зазначає, що скаржником строк для оскарження винесених постанов 27.11.14 р. пропущено, оскільки останній знайомився з матеріалами справи ще 09.12.2014 року.

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Водночас, пунктами 6 та 7 вказаної статті Закону передбачено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 9.7 постанови № 9 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Дослідивши, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, та оцінивши надані суду докази, суд вбачає, що, фактично, боржнику стало відомо про оскаржувані дії державного виконавця, які були останнім здійснені 27.11.14 р., ще 09.12.2014 року - при ознайомленні юридичної особи з матеріалами виконавчого провадження.

Поважних причин пропуску десятиденного строку для оскарження відповідних дій виконавця (09.12.14 р. - ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, 06.01.15 р. - подання в суд скарги) боржник суду не вказав.

Враховуючи наведені норми та обставини, беручи до уваги той факт, що при поданні скарги боржник, заявивши про поновлення строку на оскарження постанов від 27.11.2014 року, не надав суду заяву про ознайомлення 09.12.14 року юридичної особи з матеріалами виконавчого провадження, яка в подальшому була долучена 03.03.2015 року до відзиву саме державним виконавцем, суд приходить до висновку про залишення даної скарги без розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, керуючись ст.. ст. 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд:

УХВАЛИВ:

Залишити скаргу без розгляду.

Суддя О.Г. Смородінова