Рішення

від 22.07.2014 по справі 914/1927/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2014 р. Справа № 914/1927/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Громадської організації "Львівська обласна асоціація інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівського головного регіонального відділення (територіальний підрозділ ПАТ "Брокбізнесбанк"), м. Львів

про: стягнення 105 863,00 грн.

Представники :

Від позивача: Дзиндра М. М. - представник (Довіреність №20/14 від 24.05.2014р.)

Від відповідача: Презлята С.З. - начальник відділу юридичної підтримки (Довіреність № 340/03 від 17.06.2014 р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Громадської організації "Львівська обласна асоціація інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Львів до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівського головного регіонального відділення (територіальний підрозділ ПАТ "Брокбізнесбанк"), м. Львів про стягнення 105 863,00 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2014 р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2014 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

08.07.2014 р. від відповідача в канцелярію суду поступив Відзив на позовну заяву б/н від 08.07.2014 р., в якому відповідач вказує, що після запровадження у ПАТ "Брокбізнесбанк" тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку відбувається в особливому порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дотриманням принципів черговості, визначеної ст. 52 цього Закону та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом. Таким чином ПАТ "Брокбізнесбанк" не може забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження коштами, що знаходяться на його депозитному рахунку.

Із посиланням на вищенаведені обставини відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 22.07.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву б/н від 08.07.2014 р.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

16.01.2001 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» та Громадською організації "Львівська обласна асоціація інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" було укладено Депозитний договір № 02, умови якого передбачали, що позивач передає, а відповідач приймає і розміщує на своїх рахунках грошові кошти в сумі до 100 000,00 грн. на строк з 16.01.2001 р. до 17.01.2002 р. та сплачує на користь позивача встановлені даним Договором відсотки.

Як вбачається із матеріалів справи умови вищевказаного Депозитного договору сторонами неодноразово доповнювалися та змінювалися шляхом підписання додаткових угод.

Так, Додатковою угодою № 5 від 14.05.2013 р. п. 1.1. Депозитного договору викладено в новій редакції, яка передбачала, що позивач передає, а відповідач приймає як вклад, на умовах цього Договору, грошові кошти на суму 100 000,00 грн., строком з 14.05.2013 р. по 19.05.2014 р. Днем повернення вкладу є 19.05.2014 р.

Відсоткова ставка по вкладу встановлюється в розмірі 20 % річних (п. 1.2. Депозитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 14.05.2013 р.)

У п. 1.5. Договору сторони погодили, що після закінчення терміну депозитного договору сума депозиту та несплачених відсотків за його користування перераховуються на поточний рахунок позивача.

Як вказує позивач за період з 14.05.2013 р. по 19.05.2014 р. відповідач повинен був виплатити позивачу грошову суму в розмірі 120 273,97 грн. , в тому числі 20 273,97 грн. відсотків. Проте, станом на 19.05.2014 р. ПАТ "Брокбізнесбанк" виплатив позивачу лише відсотки за депозитом в сумі 14 410,97 грн. Таким чином станом на день подання позову сума боргу ПАТ "Брокбізнесбанк" перед позивачем становить 105 863,00 грн. , з яких 100 000,00 грн. - це заборгованість за депозитом та 5 863,00 грн. - заборгованість за відсотками.

В судовому засіданні суд встановив, що враховуючи пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк", керуючись вимогами чинного законодавства Правління Національного банку України прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" (постанова Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339).

Таким чином, з 11.06.2014 р. було відкликано банківську ліцензію, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та розпочато процедура ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".

11.06.2014 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 «Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію».

18.06.2014 р. позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 із Заявою № 314/А-100 про задоволення вимог кредитора, відповідно до якої просив прийняти та розглянути грошові вимоги до Банку, які складаються з зобов'язань за залишками коштів на рахунках ГО "Львівська обласна асоціація інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" , в тому числі за Договором № 02 від 16.01.2001 р. на суму 105 863,02 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Депозитного договору № 02 від 16.01.2001 р., відповідно до умов якого, із врахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами, позивачем було передано відповідачу як вклад грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. із терміном повернення 19.05.2014 р.

Згідно визначення, наведеного у ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ч. 3 ст. 1058 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 1060 ЦК України передбачають, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно умов Депозитного договору № 02 від 16.01.2001 р. в редакції Додаткової угоди № 5 від 14.05.2013 р. днем повернення вкладу визначено 19.05.2014 р.

Пункт 1.5. Договору передбачав, що після закінчення терміну депозитного договору сума депозиту та несплачених відсотків за його користування перераховуються на поточний рахунок позивача.

Однак, як встановлено в судовому засіданні у встановлений Депозитним договором строк суми вкладу та відсотків за депозитом відповідач позивачу не повернув.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 було відкликано банківську ліцензію АТ "Брокбізнесбанк" та розпочато процедуру ліквідації зазначеного банку.

За визначенням ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Положення ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачають, що Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У відповідності до процедури ліквідації банку, визначеної нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк») Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.ч. 1,2 ст. 45 Закону).

Як вбачається із матеріалів справи 11.06.2014 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 «Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію», про що здійснено публікацію в газеті «Голос України» № 113 (5863) від 14.06.2014 р.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

За змістом ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Згідно положень ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Аналіз вищенаведених норм Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає можливість зробити висновок, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виконавчої дирекції Фонду, вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури, оскільки це фактично є погашенням вимог окремого кредитора та порушенням прав та інтересів інших кредиторів банку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що захист прав та інтересів позивача в даних правовідносинах повинен відбуватися в межах процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» шляхом пред'явлення позивачем відповідних грошових вимог до уповноваженої особи Фонду, що позивачем було зроблено у Заяві про задоволення вимог кредитора № 314/А-100 від 18.06.2014 р., адресованій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 Таким чином в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми депозиту та відсотків за депозитом в умовах запровадження ліквідаційної процедури суд відмовляє.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із врахуванням приписів п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за розгляд даного спору стягненню з позивача не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 44-49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,ст. ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.07.2014 р.

Суддя Ділай У.І.