ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/17485/13 15.07.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
до приватного підприємства "Ринг-Транс"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 586 038,32 грн.
Представники сторін:
від позивача: Новіцький А.О. - представник за довіреністю № 1069-14 від 20.12.2013 року;
від відповідача: Ковпатюк Л.О. - представник за довіреністю б/н від 02.09.2013 року.
встановив :
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до приватного підприємства "Ринг-Транс" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 586 038,32 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та ТОВ «УніКредит Лізинг» 21.01.2010 року укладено страхове свідоцтво №206.0160230-438 відповідно до генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту №206.0160230 від 06.12.2008 року та відповідно до Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів №206/06 від 01.03.2006р., відповідно до якого позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - VOLVO FM 8x4R YV2JSG68A658356.
01.10.2010 року в м. Києві на вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Opel Vectra» д.н. НОМЕР_1; «Renault Kangoo» д.н. НОМЕР_2; «DAF AD 85» д.н. НОМЕР_3; «VOLVO FM 8х4R» д.н. НОМЕР_4; застрахованого транспортного засобу «VOLVO FM 8x4R» д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» та «MAN» д.н. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_4
Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка склала за вирахуванням франшизи - 586 038,32 грн.
Оскільки, під час дорожньо-транспортної пригоди 01.10.2010 року транспортними засобами «MAN» д.н. НОМЕР_6, і напівпричіп-цистерна д.н. НОМЕР_7, володів ПП «Ринг-Транс» з вини водія якого сталася дорожньо-транспортна пригода, тому позивач звернувся в суд.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.09.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.09.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 14.10.2013 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2013 року задоволено клопотання приватного підприємства "Ринг-Транс" про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи, зупинено провадження у справі № 910/17485/13 до проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Супровідним листом господарського суду м. Києва від 21.10.2013 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
13.11.2013 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, клопотання №11202/13-52 про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи з матеріалами справи № 910/17485/13.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.11.2013 року поновлено провадження у справі № 910/17485/13.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року виправлено допущену описку в ухвалі від 15.11.2013 року.
У судовому засіданні 02.12.2013 року оголошено перерву до 23.12.2013 року.
20.12.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від Святошинського районного суду міста Києва надійшли копії справи № 3-7572/10р. відносно ОСОБА_4 та справи № 3-7573/10р. відносно ОСОБА_3 у відповідь на запит від 02.12.2013 року.
У судовому засіданні 23.12.2013 року представник відповідача подав витребувані документи по справі, а саме: пояснення з приводу Volvo FM, д.н. НОМЕР_8, Volvo FM. д.н. НОМЕР_5, що вони вже відремонтовані, а стосовно інших автомобілів, то у позивача інформації немає та надав CD-R диск із фотознімками пошкоджених транспортних засобів.
Представник відповідача подав витребувані документи по справі: докази оплати експертизи та фото в друкованому та в електронному вигляді, на USB флеш-накопичувач Cruzer Edge, пошкодженого автомобіля MAN д.н. НОМЕР_6, пояснення водія ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2013 року зупинено провадження у справі № 910/17485/13 до проведення судової транспортно-трасологічної експертизи та повернення справи до господарського суду міста Києва. Ухвалу суду разом зі справою № 910/17485/13 направлено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
Супровідним листом від 13.01.2014 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
23.05.2014 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 910/17485/13 та висновок експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11202/13-52 від 23.05.2014 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.2014 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.06.2014 року.
16.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі.
В судовому засіданні 23.06.2014 року представник відповідача подав клопотання про витребування доказів по справі та відзив на позовну заяву.
Представник позивача заперечував проти клопотання про витребування доказів по справі.
Суд зобов'язав представника позивача надати належним чином завірену копію генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 206.0160230 від 06.12.2008 року.
Судом оголошена перерва до 15.07.2014 року.
26.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав додаткові покази по справі.
В судовому засіданні 15.07.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
21.01.2010 року між товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (страхувальник) укладене Страхове свідоцтво №206.0160230-439 відповідно до Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту від 06.12.2008 року за №206.0160230 та відповідно до Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів від 01.03.2006 року за №206/06, відповідно до якого застраховано транспортний засіб - самоскид VOLVO FM 8x4R YV2JSG68A658356. Лізингоодержувачем є ПП «Гроцький Транс Експедиція».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до довідки Управління державної автомобільної інспекції від 06.10.2010р., 30.09.2010 року в 20:20 год. в м Києві, вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів :
- VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_5, що належить ТОВ «УніКредит лізинг» під керуванням водія ОСОБА_3,
- VOLVO FM 8х4R д.н. НОМЕР_4, що належить ТОВ «УніКредит лізинг» під керуванням водія ОСОБА_5,
- DAF AD 85 д.н. НОМЕР_3, що належить «Гроцкий Транс Експедиція» ПП, під керуванням водія ОСОБА_6,
- MAN д.н. НОМЕР_6, що належить ТОВ «Автобансервіс» під керуванням водія ОСОБА_4,
- Renault Kangoo д.н. НОМЕР_2, що належить ТОВ «Ukrainan Oil» під керуванням водія ОСОБА_7,
- Opel Vectra д.н. НОМЕР_1, що належить та під керування водія ОСОБА_8
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_5 було нанесено механічні пошкодження.
Відповідно до звіту № 3801 про оцінку КТЗ від 07.12.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_5 станом на 07 грудня 2010 року складає 609 767,94 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП відповідно до калькуляції ПП «Гроцький Транс Експедиція» склала 590 038,32 грн.
Згідно з страховим актом №206-9441-10 від 23.12.2010 року позивачем вирішено виплати страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 586 038,32 грн. (590 038,32 - вартість відновлювального ремонту - 4 000,00 - франшиза).
Позивачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 586 038,32 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №16058 від 24.12.2010 року.
Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Відповідно до постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 року у справі №3-7572/10, ОСОБА_4 30.09.2010 року о 20 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки MAN д.н. НОМЕР_6 в м. Києві на Кільцевій дорозі - вул. Леніна, 1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини дороги, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «VOLVO FM 8x4R» д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого сталося зіткнення між вказаними транспортними засобами, чим порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Вищевказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним за адміністративне правопорушення, передбаченого ст.. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. на користь держави.
Відповідно до постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 року у справі №3-7573/10, ОСОБА_3 30.09.2010 року о 20 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_5 в м. Києві на Кільцевій дорозі - вул. Леніна, 1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини дороги, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля марки VOLVO FM 8х4R д.н. НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_5, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки DAF AD 85 д.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6, після чого даний автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем марки Renault Kangoo д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, а автомобіль марки Renault Kangoo д.н. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем марки Opel Vectra д.н. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_8, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним за адміністративне правопорушення, передбаченого ст.. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. на користь держави.
Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2013 року у справі №911/42/08/13-г за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство "Ринг-Транс", встановлено, що 01.06.2010 року між ТОВ «Автобансервіс» та приватним підприємством «Ринг-Транс» було укладено договір оренди автотранспорту № 20/АБ-10.
У відповідності до умов додаткової угоди № 2 від 21.07.2010 року до договору оренда» автотранспорту № 20/АБ-10 від 01.06.2010 року та акту приймання передачі від 21.07.2010 року, орендодавець - ТОВ «Автобансервіс» передав орендарю - ПП «Ринг-Транс» в тимчасове, платне володіння та користування автомобіль марки МАN 18.410, рік випуску - 2002, жовтий, тип - вантажний сідловий тягач, шасі: НОМЕР_9, реєстраційний № НОМЕР_6, на напівпричіп марки VРS, реєстраційний № НОМЕР_7.
Пунктом 7.1. ст. 7 даного договору оренди автотранспорту № 20/АБ-10 від 01.06.2010 року передбачено, що орендар зобов'язується: нести повну відповідальність за всі ушкодження, заподіяні орендодавцю чи третім особам внаслідок використання, зберігання, володіння або експлуатації автомобіля.
Тобто, за вище вказаних обставин, норм чинного законодавства України, та відповідно до взятих на себе зобов'язань, згідно умов договору оренди автотранспорту № 20/АБ-10 від, 01.06.2010 року, додаткової угоди № 2 від 21.07.2010 року до цього договору, саме ПП «Ринг-Транс» зобов'язане нести відповідальність за дії чи бездіяльність, які призвели до завдання шкоди третім особам в результаті використання джерела підвищеної небезпеки -автомобіля марки МАN 18.410, реєстраційний № НОМЕР_6, на напівпричепа марки VРS, реєстраційний № НОМЕР_7.
Відповідно до ч.3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У висновку експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи №11202/13-52 від 23.05.2014 року проведеного Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз зазначено, що послідовність контактувань досліджуваних транспортних засобів була наступною: спочатку зіткнулись Volvo1 (VOLVO FM д.н. НОМЕР_4) з DAF, а потім Volvo2 (VOLVO д.н. НОМЕР_5) з Volvo1 (VOLVO FM д.н. НОМЕР_4), а у наступному тягач MAN із автомобілем Volvo2 (VOLVO д.н. НОМЕР_5).
Зіткнення автопоїзда у складі тягача MAN з напівпричепом VPS д.н. НОМЕР_7 з автомобілем Volvo FM д.н. НОМЕР_5 відбулося після зіткнення контактування останнього з автомобілем Volvo FM д.н. НОМЕР_4.
Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного ; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.
Пунктом 8 постанову Пленуми Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2014 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Постановами Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 року встановлена вина двох володільців автомобілів VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_5 та MAN д.н. НОМЕР_6.
Проте, згідно з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, висновку транспортно-трасологічної експертизи №11202/13-52 від 23.05.2014 року встановлено, що спочатку відбулося зіткнення автомобіля VOLVO д.н. НОМЕР_5 з VOLVO FM д.н. НОМЕР_4 внаслідок чого було пошкоджено передню частину автомобіля, а вже потім відбулося зіткнення автомобіля MAN д.н. НОМЕР_6 з VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_5 у зв'язку з чим пошкоджено задню частину автомобіля VOLVO д.н. НОМЕР_5.
Отже, оскільки неможливо встановити фактичний збиток який був завданий першим зіткненням автомобіля VOLVO д.н. НОМЕР_5, тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 1/3 вартості завданого збитку автомобілю позивача.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 195 345,11 грн.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення №348 від 18.11.2013 року відповідачем за проведення судової експертизи сплачено 5 888,00 грн.
Оскільки, позовні вимоги задоволені частково, тому витрати по сплаті судової експертизи в розмірі 1 962,66 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Ринг Транс" (03083, м. Київ, Проспект Науки 119-Б, ідентифікаційний код 30383516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 195 346 (сто дев'яносто п'ять тисяч триста сорок шість) грн. 11 коп. та судовий збір в розмірі 3 906 (три тисячі дев'ятсот шість) грн. 92 коп.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696) на користь приватного підприємства "Ринг Транс" (03083, м. Київ, Проспект Науки 119-Б, ідентифікаційний код 30383516) витрати по сплаті судової експертизи в розмірі 1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 66 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 25.07.2014 року.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2014 |
Оприлюднено | 28.07.2014 |
Номер документу | 39897060 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні