Постанова

від 10.12.2014 по справі 910/17485/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 910/17485/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Ринг-Транс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі№910/17485/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Альянс-Україна" доПриватного підприємства "Ринг-Транс" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 856 038,32 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - ТДВ "Альянс-Україна" Новіцький А.О.; - ПП "Ринг-Транс" повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/17485/13 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 (судді: Жук Г.А., Кропивна Л.В., Мальченко А.О.), частково задоволений позов Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс-Україна" (надалі позивач) до Приватного підприємства "Ринг-Транс" (надалі відповідач/скаржник); за рішенням стягнуто з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 195 346,11 грн. та витрати по сплаті судової експертизи у сумі 1 962,66 грн.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 29 301,90 грн., в іншій частині відмовити у позові.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.

Пунктом 8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2014 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" визначено, що спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Суди попередніх інстанцій, керуючись в тому числі вищенаведеними нормами, встановивши, що: • 21.01.2010 між ТОВ "Альянс Україна" (позивач) та ТОВ "УніКредит Лізинг" укладено страхове свідоцтво №206.0160230-439 відповідно до генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту від 06.12.2008 за №206.0160230 та відповідно до Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів від 01.03.2006 №206/06, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб - самоскид VOLVO FM R YV2JSG01.06.2010; лізингоодержувачем за вказаним договором є ПП "Гроцький Транс Експедиція"; • 01.06.2010 між ТОВ "Автобансервіс" та ПП "Ринг-Транс" був укладений договір оренди автотранспорту, а 21.07.2010 додаткову угоду №2 до вказаного договору, відповідно до якої ТОВ "Автобансервіс" передало ПП "Ринг-Транс" в тимчасове платне володіння та користування автомобіль марки MAN 18.410, рік випуску 2002, жовтий, тип - вантажний сідловий тягач, д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом VPS д.н. НОМЕР_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.07.2010 б/№; • 30.09.2010 в м. Києві на вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: 1. "Opel Vectra" д.н. НОМЕР_3; 2. "Renault Kangoo" д.н. НОМЕР_4; 3. "DAF AD 85" д.н. НОМЕР_5; 4. "VOLVO FM 8х4R" д.н. НОМЕР_6; 5. застрахованого транспортного засобу "VOLVO FM 8x4R" д.н. НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_5, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"; 6. "MAN" д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" на праві власності і на час ДТП знаходилось у володінні та користуванні у приватного підприємства "Ринг-Транс" згідно з договором оренди автотранспорту від 01.06.2010; • постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 у справі №3-7572/10, ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки ОСОБА_6 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини дороги, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля "VOLVO FM 8x4R" д.н. НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого сталося зіткнення між вказаними транспортними засобами; • постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 у справі №3-7573/10, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки ОСОБА_5 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини дороги, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля В« VOLVO FM 8х4RВ» д.н. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, внаслідок якого автомобіль марки В« VOLVO FM 8х4RВ» д.н. НОМЕР_6 здійснив зіткнення з автомобілем В« DAF AD 85В» д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_8, після чого даний автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем В« Renault KangooВ» д.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_9, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем В« Opel VectraВ» д.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_10; • відповідно до звіту № 3801 про оцінку КТЗ від 07.12.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_7 станом на 07.12.2010 складає 609 767,94 грн.; • відповідно до калькуляції ПП "Гроцький Транс Експедиція" вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 590 038,32 грн.; • згідно з страховим актом №206-9441-10 від 23.12.2010 позивачем вирішено виплатити страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 586 038,32 грн. (590 038,32 - вартість відновлювального ремонту - 4 000,00 - франшиза); • згідно з платіжним дорученням №16058 від 24.12.2010 позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 586 038,32 грн.; - пунктом 7.1. ст. 7 договору оренди автотранспорту від 01.06.2010 передбачено, що орендар (ПП "Ринг-Транс") зобов'язується нести повну відповідальність за всі ушкодження, заподіяні орендодавцю чи третім особам внаслідок використання, зберігання, володіння або експлуатації автомобіля; • відповідно до взятих на себе зобов'язань за договором оренди автотранспорту від 01.06.2010 з урахуванням додаткової угоди №2 до нього, саме ПП "Ринг-Транс" зобов'язане нести відповідальність за дії чи бездіяльність, які призвели до завдання шкоди третім особам в результаті використання джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки MAN 18.410, рік випуску 2002, жовтий, тип - вантажний сідловий тягач, д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом VPS д.н. НОМЕР_2, що встановлено також у постанові Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі №911/42/08/13-г та в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиціальним при розгляді даної справи; • згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №11202/13-52 від 23.05.2014 послідовність контактувань досліджуваних транспортних засобів була наступною: спочатку зіткнулись Volvo1 (VOLVO FM д.н. НОМЕР_6) з DAF, а потім Volvo2 (VOLVO д.н. НОМЕР_7) з Volvo1 (VOLVO FM д.н. НОМЕР_6), а у наступному тягач MAN із автомобілем Volvo2 (VOLVO д.н. НОМЕР_7); • тобто, як вірно зазначили суди, спочатку відбулося зіткнення автомобіля VOLVO д.н. НОМЕР_7 з VOLVO FM д.н. НОМЕР_6 внаслідок чого було пошкоджено передню частину автомобіля, а вже потім відбулося зіткнення автомобіля MAN д.н. НОМЕР_1 з VOLVO FM 8x4R д.н. НОМЕР_7 у зв'язку з чим пошкоджено задню частину автомобіля VOLVO д.н. НОМЕР_7, а тому, враховуючи неможливість точного встановлення фактичного збитку, завданого першим зіткненням автомобіля VOLVO д.н. НОМЕР_7, суди прийшли до висновку про стягнення з відповідача 1/3 вартості завданого збитку у розмірі 195 345,11 грн., з чим погодився позивач.

У поданій до суду касаційної інстанції касаційній скарзі, скаржник не зазначає про порушення судами попередніх інстанцій будь-яких норм матеріального чи процесуального права, а лише зазначає про те, що судами попередніх інстанцій невірно визначено ступінь вини відповідача та сам оцінює при цьому ступінь своєї вини в розмірі 1/20 частки від загального розміру шкоди. Водночас, не наводить жодних нормативних посилань, які б обґрунтовували правомірність визначення саме такого ступеню вини відповідача, у зв'язку з чим, колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника як необґрунтовані.

Інші доводи касаційної скарги також зводяться до переоцінки вже встановлених судами попередніх інстанцій обставини справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому, відхиляються як безпідставні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ринг-Транс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/17485/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере