Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
23 липня 2014 р. № 820/11149/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченка А.В.
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Федорової Ю.О.
представника відповідачів - Фатій Н.І.,
представник третьої особи Великобурлуцької РДА - не прибув,
представника третьої особи ГУ Держземагенства у Харківській області - Букача О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Садовод» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича, Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, з участю третіх осіб Великобурлуцької районної Державної адміністрації Харківської області та Головного управління Держземагенства у Харківській області, про скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, приватне акціонерне товариство «Садовод», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича, в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд: скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 8843309 від 09.12.2013 р. у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки;скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 8843393 від 09.12.2013 р. у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок;зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» здійснити заходи по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий № 6321480500:02:000:0049 площею 3,0441 га та зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області одночасно із здійсненням заходів по реєстрації прав власності держави на земельну ділянку здійснити заходи по державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» та договору оренди землі № 30 від 27.12.2012 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області щодо оренди земельної ділянки Кадастровий № 6321480500:02:000:0049 площею 3,0441 га.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що АТ «Садовод» до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області були подані для державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди землі №30 кадастровий номер земельної ділянки 6321480500:02:000:0049, площею 3,0441 га, та укладений 27.12.2012 року з Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області.
Одночасно з документами для державної реєстрації похідного права на земельні ділянки (договорів оренди) до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області було подане розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27.08.2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» для державної реєстрації у Державномуреєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельні ділянки в кількості 43 шт. загальною площею 520,3066 га, до складу яких входила і земельна ділянка кадастровий номер 6321480500:02:000:0049, площею 3,0441 га.
Від державного реєстратора Марченко Іллі Леонідовича позивачем була отримана відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8843309 від 09.12.2013 щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельну ділянку та відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 8843393 від 09.12.2013 щодо реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок.
Підставою відмови у державній реєстрації права власності на земельні ділянки зазначено те, що із заявою звернулась неналежна особа.
Позивач вказує, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у реєстрації права власності держави на земельні ділянки та у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі того, що з заявою звернулась не належна особа , оскільки на момент прийняття розпорядження № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ"Садовод" належним розпорядником земельних ділянок була Великобурлуцька районна державна адміністрація, а розпорядження №265 вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року у якості другого відповідача залучено Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що дії державного реєстратора законні, так як державний реєстратор діяв лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені чинним законодавством.
Представник Великобурлуцької РДА в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник Головного управління Держземгенства у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, суд встановив наступне.
ПАТ "Садовод" звернувся до Реєстраційної служби Великобурлуцього районного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6321480500:02:000:0049, розташовану за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, площею 3,0441 га. (відповідно до договору оренду землі №30).
Одночасно з документами для державної реєстрації похідного права на земельну ділянку ПАТ "Садовод" до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області подано розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради ЗАТ "Садовод" для державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельні ділянки, до складу яких входить і земельна ділянка кадастровий номер 6321480500:02:000:0049 площею 3,0441 га.
Відповідно до карток прийому заяв вказані заяви прийнято відповідачем разом з доданими до них документами.
Згідно преамбули Закону України України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року (далі - Закон України №1952-ІV), цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до положень ст.2 Закону України №1952-ІV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
У статті 3 Закону України №1952-ІV вказано, що Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Частина 2 статті 9 Закону України №1952-ІV передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав .
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Судом в судовому засіданні також було встановлено, що позивачем була отримана відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8843309 від 09.12.2013 щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельну ділянку та відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 8843393 від 09.12.2013 щодо реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок, у зв'язку з тим, що із заявою звернулась неналежна особа, а повинен звернутись уповноважений відповідний центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин або його територіальні органи.
Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 деталізовано процедуру державної реєстрації прав власності, в тому числі і особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно .
Відповідно до п. 16 Порядку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Згідно п. 23 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Ст. 24 Закону України №1952-ІV визначено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема у даному випадку, державний реєстратор у рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначив, що із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа та заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону (п.3, 5-2ч.1 ст.24 Закону України №1952-ІV) .
Що стосується відмови відповідача у реєстрації права власності держави на земельні ділянки, судом встановлено наступне.
У відповідності до вимог ст. 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ПАТ "Садовод" надано розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27.08.2012 №265 для проведення одночасно з державною реєстрацією похідного речового права (права оренди) права власності держави на зазначену земельну ділянку.
Вказаним розпорядженням ЗАТ "Садовод" передано в оренду земельні ділянки загальною площею 520,3066 га в тому числі багаторічні насадження-411,0184 га, ріллі-103,2493 га, пасовища-6,0389 га за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
Частиною 7 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Також, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.
Частиною. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012 встановлено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Також, частиною 4 ст. 122 Земельного Кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Відповідно до ст. 4. Положення про Державне агентство земельних ресурсів України Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні та інше.
З наведеного вище вбачається, що починаючи з 01.01.2013, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України та Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 445 повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування є виключною компетенцією Державного земельного агентства України та його територіальних органів.
Доказів того, що ПАТ "Садовод" звертався до Головного управління державного земельного агентства у Харківській області, який є територіальним органом Державного земельного агентства України з питання реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку за Державою Україна, позивачем не надано.
Суд вказує, що п. 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України №1141 від 26.10.2011 зазначено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості : щодо суб"єкта права власності - найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном.
Таким чином, відповідачем правомірно відмовлено ПАТ "Садовод" на підставі того, що з заявою повинен звернутись уповноважений орган з питання реєстрації права власності за державою України для вірного внесення відомостей щодо органу державної влади, який здійснює управління майном на даний момент .
Що стосується відмови відповідача у реєстрації іншого речового права - права оренди , судом встановлено наступне.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна вбачається, що по земельній ділянці з кадастровим номером 6321480500:02:000:0049 не зареєстроване право власності на нерухоме майно.
П. 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень закріплено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі.
Ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чітко зазначено, що органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно, які є похідними від права реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.
Таким чином, оскільки судом встановлено те, що по земельній ділянці з кадастровим номером 6321480500:02:000:0040 не зареєстроване право власності на нерухоме майно, відповідачем правомірно відмовлено у реєстрації іншого речового права - права оренди на підставі п.5-2 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 -- 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державний реєстратор діяв лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені чинним законодавством.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 12, 69- 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Садовод» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича, Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області про скасування рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25 липня 2014 року.
Суддя Зінченко А.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2014 |
Оприлюднено | 28.07.2014 |
Номер документу | 39899571 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Зінченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні