Ухвала

від 16.09.2014 по справі 820/11149/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.Справа № 820/11149/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Садовод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 820/11149/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Садовод"

до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича , Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області треті особи Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області , Головне управління Держземагенства у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Садовод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 8843309 від 09.12.2013 р. у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 8843393 від 09.12.2013 р. у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок;

- зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" здійснити заходи по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий № 6321480500:02:000:0049 площею 3,0441 га%

- зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області одночасно із здійсненням заходів по реєстрації прав власності держави на земельну ділянку здійснити заходи по державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" та договору оренди землі № 30 від 27.12.2012 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області щодо оренди земельної ділянки Кадастровий № 6321480500:02:000:0049 площею 3,0441 га.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Садовод" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича, Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області про скасування рішень - відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 58 Конституції України, ст.ст. 17, 122, 123, п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, ст. ст. 4-1, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Садовод" звернувся до Реєстраційної служби Великобурлуцього районного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6321480500:02:000:0049, розташовану за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, площею 3,0441 га. (відповідно до договору оренду землі №30).

Одночасно з документами для державної реєстрації похідного права на земельну ділянку ПАТ "Садовод" до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області подано розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради ЗАТ "Садовод" для державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельні ділянки, до складу яких входить і земельна ділянка кадастровий номер 6321480500:02:000:0049 площею 3,0441 га.

Відповідно до карток прийому заяв вказані заяви прийнято відповідачем разом з доданими до них документами.

За результатами розгляду заяв, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченком І.Л. прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8843309 від 09.12.2013 року та № 8843393 від 09.12.2013 року.

Підставою для прийняття вказаних рішень, державний реєстратор послався на положення ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки приймаючи оскаржувані рішення державний реєстратор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У своїй діяльності, при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р.

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 4 вищенаведеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2)свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3)свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6)інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно із п. 27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12)заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Яке було встановлено під час розгляду справи, підставою для відмови у державній реєстрації права власності, форма власності: державна, розмір частки: 1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, з кадастровим номером 6321480500:02:000:0049, за суб'єктом Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області податковий номер 04059622 (рішення № 8843309 від 09.12.2013 року), слугували висновки державного реєстратора про те, що із заявою звернулась неналежна особа, оскільки повинен звернутись уповноважений відповідний центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин або його територіальні органи.

Колегія суддів погоджується з даними висновками державного реєстратора, виходячи з наступного. Згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Садовод" з метою для проведення одночасно з державною реєстрацією похідного речового права (права оренди) права власності держави на зазначену земельну ділянку, було надано розпорядження розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27.08.2012 №265 згідно з яким, ЗАТ "Садовод" передано в оренду земельні ділянки загальною площею 520,3066 га в тому числі багаторічні насадження-411,0184 га, ріллі-103,2493 га, пасовища-6,0389 га за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

У відповідності до положень ч. 7 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Також, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Частиною 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012 р. встановлено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Згідно ч.4 ст. 122 Земельного Кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до ст.4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні та інше.

Виходячи з аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що починаючи з 01.01.13 року, відповідност. 122 Земельного кодексу України та Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України", повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування є виключною компетенцією Державного земельного агентства України та його територіальних органів.

Проте позивачем під час судового розгляду справи не було надано доказів звернення до Головного управління державного земельного агентства у Харківській області, який є територіальним органом Державного земельного агентства України з питання реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку за Державою Україна. Матеріали справи також не містять доказів вказаного звернення.

Пунктом 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України №1141 від 26.10.2011 р. передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості: щодо суб'єкта права власності - найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість відмови державного реєстратора у проведенні ПАТ "Садовод" державної реєстрації на підставі того, що з заявою повинен звернутись уповноважений орган з питання реєстрації права власності за державою України для вірного внесення відомостей щодо органу державної влади, який здійснює управління майном на даний момент.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо законності спірного рішення, та, як наслідок, правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також, як було встановлено під час розгляду справи, підставою для відмови у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, з кадастровим номером 6321480500:02:000:0049, за суб'єктом Приватне акціонерне товариство "Садовод" (рішення № 8843393 від 09.12.2013 року), слугували висновки державного реєстратора про те, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Колегія суддів погоджується з даними висновками державного реєстратора, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна вбачається, що по земельній ділянці з кадастровим номером 6321480500:02:000:0049 не зареєстроване право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно, які є похідними від права реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Пунктом 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень закріплено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі.

З огляду на викладене та беручі до уваги, що по земельній ділянці з кадастровим номером 6321480500:02:000:0049 не зареєстроване право власності на нерухоме майно, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість відмови державного реєстратора у проведенні ПАТ "Садовод" державної реєстрації іншого речового права - права оренди на підставі п.5-2 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо законності вказаного рішення, та як наслідок, правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності оскаржуваних рішень.

Натомість, відповідачі, будучі суб'єктами владних повноважень та заперечуючи проти позову, довели правовірність та обґрунтованість винесення спірних рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, які є предметом оскарження позивачем.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувані рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державний реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Крім того, беручі до уваги законність оскаржуваних рішень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області здійснити заходи по державній реєстрації прав та їх обтяжень.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Садовод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 820/11149/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.