Ухвала

від 21.07.2014 по справі 522/2059/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6645/14

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Процик М.В., Доценко Л.І.

При секретарі -Добряк Н.І.

За участю заявника- ОСОБА_8

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу представника ТОВ « Іст Марін» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2014 року по справі за заявою ОСОБА_5

-про скасування обмеження на право виїзду за межі території України,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «Аксіома-Логістік» (код ЄДРПОУ 36920253) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До суду надійшла заява ОСОБА_5 про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову, в якій він просить суд скасувати вжиті заходи, оскільки постановою державного виконавця першого Приморський ВДВС ОМУЮ Пономарьовим В.В. від 17 березня 2014 року закрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Аксіома-Логістік» на користь ТОВ «Іст Марін» боргу у сумі 18 126, 66 грн., а виконавчий документ - судовий наказ № 916/1823/13 виданий Господарським судом Одеської області від 27 серпня 2013 року повернений стягувачу. Тому на даний час відпали підстави для вжиття будь-яких заходів забезпечення виконавчого провадження через його закриття.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2014 року заяву ОСОБА_5 про скасування обмеження в праві на виїзд за межі території України, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, - задоволено. Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «Аксіома-Логістік» (код ЄДРПОУ 36920253) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлене ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року за поданням першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України та перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що їх суд не повідомляв про час та місце розгляду заяви та на порушення судом вимог ст.154 ч.5, 377-1 ЦПК України.

В судове засідання ОСОБА_5 та ТОВ « Аксіома-Логістік» в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги. дійшла висновку. що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «Аксіома-Логістік» (код ЄДРПОУ 36920253) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Скасовуючи тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «Аксіома-Логістік» (код ЄДРПОУ 36920253) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 районний суд виходив з вимог ст. 154 ч.5 ЦПК України посилаючись на те, що відпала підстава для вжиття будь-яких заходів забезпечення виконавчого провадження через його закриття.

Проте з таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" .

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8)

Відповідно до ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV"Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV).

З набранням чинності з 9 березня 2011 р. Закону від 4 листопада 2010 р. № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. У зв'язку із цим суд розглянув подання державноо виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377--1 ЦПК України. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання яких здійснюється ДВС.

Таким чином, ст. 377--1 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

У разі виконання боржником відповідних зобов'язань, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі ч. 1 п. 8 ст. 49 (повна сплата боргу за виконавчим документом) Закону № 606-XIV державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

За таких обставин, районний суд, помилково застосував до спірних правовідносин ст.154 ЦПК України, та безпідставно прийшов до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову так як тимчасове обмеження в праві на виїзд за межі території України не підпадає під вимоги зазначеної норми.

Крім того, вирішуючи дане питання районний суд не залучив до участі в справі ТОВ «Іст Марін», котрий є стороною виконавчого провадження та не сповістив його про час та місце судового розгляду.

З врахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що районний суд порушив порядок розгляду даного питання, а тому з підстав ст. 312 ч.3 ЦПК України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307; 312; 315; 317; 319 ЦПК України судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ « Іст Марін» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2014 року скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді- Л.І.Доценко

М.В.Процик