Постанова

від 04.07.2014 по справі 803/1107/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 року Справа № 803/1107/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника позивача Воробей П.О.,

представника відповідача Бірука В.Я.,

свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» до Управління Укртрансінспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» (далі - ТзОВ «Смарт Транс Груп») звернулося з позовом до Управління Укртрансінспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування припису №026213 від 26.05.2014 року та постанов від 26.05.2014 року №009803 - №009831.

Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 13.04.2014 року інспекторами управління Укратрансінспекції у Рівненській області на 268 км.+100 м. автодороги Київ-Чоп, під час здійснення перевірки вантажного автомобіля «DAF» державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, був складений акт перевірки додержання чинного законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №000532 від 13.04.2014 року.

В даному акті працівниками Укртрансінспекції зазначено, що під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажу згідно CMR №391441 від 09.04.2014 року водій не пред'явив щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку за 13.04.2014 року та за період з 16.03.2014 року по 12.04.014 року, чим було вчинено правопорушення передбачене ч. 1 абз. 11 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

26.05.2014 року в приміщенні управління Укртрансінспекції у Волинській області відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення на який представник підприємства надав необхідні документи, а саме реєстраційні листки за період з 16.03.2014 року по 12.04.2014 року, за 13.04.2014 року, подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні за №394609 від 03.04.2014 року.

За результатом розгляду справи начальником управління Укратрансінспекції у Волинській області Степановим В. П. було винесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №026213 від 26.05.2014 року та постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№009803, 009804, 009805, 009806, 009807, 009808, 009809, 009810, 009811, 009812, 009813, 009814, 009815, 009816, 009817, 009818, 009819, 009820, 009821, 009822, 009823, 009824, 009825, 009826, 009827, 009828, 009829, 009830, 009831 якими до ТзОВ «Смарт Транс Груп» застосовані штрафи у розмірі 680 грн. - за кожною постановою, на загальну суму 19 720 грн.

Проте позивач вважає їх незаконними та просить скасувати, як такі, що прийняті з порушенням законодавства. Зазначив, що у працівників Укртрансінспекції були відсутні нагрудні знаки, відсутні документи, що посвідчували б проведення ними рейдової перевірки та не пред'явлено водію ніяких документів, що посвідчують їх особу. Також начальником Укртрансінспекції при розгляді справи не було взято до уваги, що в підприємстві є всі наявні документи: реєстраційні листки за період з 16.03.2014 року по 12.04.2014 року, за 13.04.2014 року, подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні за №394609 від 03.04.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві просив позов задовольнити, визнавши протиправними і скасувавши оскаржувані припис та постанови. Зазначив, що про складений акт адміністрація підприємства дізналася лише 10.05.2014 року коли надійшов лист з інспекції про призначення до розгляду справи щодо порушень перевезень вантажів. Підтвердив, що до правоохоронних органів в зв'язку із фальсифікацією, на їх думку, документів службовими особами інспекції, їх підприємство не зверталось. Також підтвердив наявність міжнародного автоперевезення водієм їх підприємства ОСОБА_5 автомобілем «DAF» державний номер НОМЕР_1 з 16.03.2014 року по день перевірки.

Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених в запереченнях. По суті пояснив, що під час перевірки 13.04.2014 року інспекторами пропонувалось водію надати їм для огляду тахокарти режиму праці та відпочинку водія з 16.03.2014 року по день зупинки - 13.04.2014 року, на що той відмовився, як і надати посвідчення водія для встановлення його особи. Тому за кожен день ненадання тахокарт, що є окремими правопорушеннями, і у відповідності до п. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» були винесенні постанови про накладення на власника адміністративно-господарських штрафів.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на перевірку Управління Укртрансінспекції у Рівненській області №006129 від 10.04.2014 року державними інспекторами Саяпіним О. О., Прокопчуком Я. М., Бредихіним І. В., Мандійом А. С. проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів на 268 км.+100 м. а/д Київ-Чоп та 272 км. а/д Київ-Чоп з 11.04.2014 року по 13.04.2014 року (а.с. 78).

На підставі вказаного направлення інспекторами Укртрансінспекції Саяпіним О. О. та Прокопчуком Я. М. о 14 год. 30 хв. був зупинений транспортний засіб «DAF» н. з. НОМЕР_1, що належить перевізнику ТзОВ «Смарт Транс Груп»

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка водій ТзОВ «Смарт Транс Груп» ОСОБА_5, вказав, що 13.04.2014 року він їхав з Голландії через м. Луцьк в м. Дніпропетровськ та його зупинили працівники інспекції на автодорозі на посту ДАІ в с. Корець Рівненської області. На вимогу інспектора Укратрансінспекції він надав реєстраційні листи за 28 днів, шляховий лист, посвідчення водія та CMR, проте не надав тахокарти за 13.04.2014 року, щоб не пошкодити тахограф. Ніякого акта перевірки при ньому інспектори не складали і не зазначали, що складуть пізніше. Під час перевірки ніякого конфлікту з інспекторами не було і грошей не вимагали.

До свідчень водія ОСОБА_5 в судовому засіданні суд відноситься критично, оскільки дані покази в сукупності з встановленими в судовому засіданні іншими доказами, не відповідають дійсності.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків інспектори управління Укратрансінспекції у Рівненській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали, що 13.04.2014 року проводили рейдову перевірку на 268 км.+100 м. а/д «Київ-Чоп» та перевіряли автомобіль позивача. ОСОБА_3 пред'явив водію своє службове посвідчення, проте на вимогу інспекторів водій відмовився пред'явити їм посвідчення водія та тахокарти сказавши, що вони можуть їх пошкодити. Вказав, що якби водій надав тахокарти то він відповідно до п. 38 «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування» на них проставив відтиск печатки, незалежно від того чи є порушення чи немає. Також водій надав їм CMR з якої до акта зробили запис, що той здійснює міжнародне вантажне перевезення та його строки. Крім того, додали, що дорожній лист водій не пред'являв. Відповідно до СМК №391441 від 09.04.2014 року перевізником виконувалось міжнародне автомобільне перевезення вантажу. Підтвердили, що водій відмовився ставити підпис в акті, як і робити будь-які записи у відповідній графі акту про його незгоду з якимось правопорушенням.

Під час перевірки були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена абз. 11 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон), зокрема: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів з 16.03.2014 року по 12.04.2014 року та за 13.04.2014 року.

Виявлені порушення зазначені в акті перевірки №000532 від 13.04.2014 року Акт складався на місці перевірки у присутності водія, особу якого встановлено не було. Останній з актом ознайомився, однак від пояснень про причини порушення та підпису відмовився, про що свідчить відповідний запис контролюючих осіб.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року, акт перевірки №000532 від 13.04.2014 року разом із листом №18/02/04/1040 від 18.04.2014 року управлінням Укртрансінспекції у Рівненській області направлено для розгляду справи до управління Укртрансінспекції у Волинській області.

На підставі вказаного акту перевірки начальником управління Укратрансінспекції у Волинській області Степановим В. П. було винесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №026213 від 26.05.2014 року та постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№009803, 009804, 009805, 009806, 009807, 009808, 009809, 009810, 009811, 009812, 009813, 009814, 009815, 009816, 009817, 009818, 009819, 009820, 009821, 009822, 009823, 009824, 009825, 009826, 009827, 009828, 009829, 009830, 009831 якими до ТзОВ «Смарт Транс Груп» застосовані штрафи у розмірі 680 грн. - за кожною постановою, на загальну суму 19 720 грн. за допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачені абзацом 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказані постанови були винесені за кожен окремий день відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв.

Проте позивач не погоджується з приписом №026213 від 26.05.2014 року та постановами від 26.05.2014 року №009803 - №009831, у зв'язку з чим 13.06.2014 року звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати припис та постанови.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним припису та постановам, суд приходить до наступних висновків.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».

В ст. 1 вищевказаного Закону дане визначення Договірних сторін - держав, що беруть участь в міжнародних вантажних перевезеннях, дозволу органів влади - документа на перевезення вантажів, який видається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 6 цього Закону реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює в тому числі і державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

На території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює:

-контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується;

-контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;

-контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію;

-контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення;

-контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів;

-контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України;

-перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

-габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Указом Президента України № 387/2011 від 06.04.2011 року затверджено «Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті».

Відповідно до частин 1, 3 вказаного Положення, державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).

Одним із основних завдань Укртрансінспекції є здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

13.04.2014 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у Рівненській області, керуючись Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон), «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 (далі - Порядок), у відповідності до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №387/2011, відповідно до направлення на перевірку №006129 від 10.04.2014р., на 268 км.+100м а/д «Київ-Чоп», проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

О 14 годині 30 хвилин перевірявся транспортний засобів марки «DAF» н. з. НОМЕР_1, на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час перевірки були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена абз. 11 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів з 16.03.2014 року по 12.04.2014 року та за 13.04.2014 року.

Виявлені порушення зазначені в акті перевірки №000532 від 13.04.2014 року. Акт складався на місці перевірки у присутності водія, особу якого встановлено не було. Останній з актом ознайомився, однак від пояснень про причини порушення та підпису відмовився, про що свідчить відповідний запис контролюючих осіб.

Відповідно до п. 4. Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу .державного контролю у форменному одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 38 Порядку передбачений обов'язок посадової особи, яка уповноважена здійснювати контроль на автомобільному транспорті, під час проведення перевірки пред'являти службове посвідчення та направлення на перевірку.

Окрім того, ст. 58 Закону визначено обов'язки перевізника та водія при здійсненні міжнародних перевезень, пасажирів і вантажів, де вказано, що організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюється перевізниками відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

07 вересня 2005 року прийнято Закон України №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Міністерство транспорту та зв'язку України своїм наказом № 385 від 24.06.2010 року, затвердило «Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за N 946/18241.

Згідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4 частини 1 Інструкції вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до п. 4 ст. 11 глави III додатку до ЄУТР - на вимогу особи, уповноваженої здійснювати контроль, водій повинен мати можливість надати бланки для записів за поточний тиждень і в будь-якому разі за останній день попереднього тижня, протягом якого він керував транспортним засобом.

Твердження позивача про те, що водій не повинен брати не себе відповідальність втручатися в роботу тахографу, який є запломбований печаткою підприємства, яке здійснює нагляд за роботою тахографа не відповідає дійсності. Перевірка посадовими особами перевізників, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, передбачає наявність документів на здійснення таких перевезень та обладнання транспортного засобу контрольним пристроєм (тахографом), наявність реєстраційних листків режимів праці чи відпочинку водія (тахокарти), а не втручання в роботу самого контрольного пристрою. Про справність та відповідність роботи тахографа повинен свідчити протокол адаптації тахографа до транспортного засобу, який передбачений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010р. та ЄУТР.

Окрім того, відповідно до п. 21, 38 Порядку, у разі проведення перевірки виконання перевізником вимог ЄУТР визначено обов'язок посадової особи ставити відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі його наявності), що в свою чергу є підставою для санкціонованого вилучення тахокарти з тахографа.

Статтею 53 Закону визначено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Ст. 11 ЄУТР вказує, що підприємство організовує автомобільні перевезення таким чином, щоб члени екіпажу могли дотримуватись положення цієї Угоди. Відповідно до Поправки 6 до ЄУТР, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто (1+28 тахограм).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Статтею 49 Закону визначено обов'язок водія транспортного засобу мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Таким чином твердження позивача про те, що реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу були у наявності в автомобілі, а також те, що вони не перевірялися, не відповідає дійсності, оскільки під час рейдової перевірки була зафіксована їх відсутність.

Подання листів режиму праці для огляду при розгляді інспекцією акта та винесення рішення не може бути належним доказом пред'явлення їх водієм для перевірки.

Крім того слід зазначити, що у тексті Закону України «Про автомобільний транспорт» та Закону України «Про дорожній рух» слова «дорожній лист» виключено згідно із Законом №3565-УІ від 05.07.2011р. Таким чином виключено вимогу їх використання, а як наслідок заборону для перевірки контролюючими особами.

Твердження позивача, що у контролюючих осіб управління Укртрансінспекції у Рівненській області не було нагрудних знаків спростовується тим, що на момент виникнення спірних правовідносин, чинним законодавством України, в тому числі Законом України «Про автомобільний транспорт» та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, не передбачено наявності таких нагрудних знаків.

Окрім того, рейдова перевірка 13.04.2014 року, що проводилась контролюючими особами управління Укртрансінспекції у Рівненській області, здійснювалась на підставі наказу №10 від 04.04.2014 року про проведення рейдових перевірок, щотижневого графіку проведення таких перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №006129 від 10.04.2014 року (а. с. 76-78).

Ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність перевізника за порушення транспортного законодавства, зокрема абз. 11 ч. 1 цієї ж статті вказує, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзац 15 ст. 60 Закону вказує на те, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Оскільки перевіркою встановлено відсутність тахограм за поточний день та попередні 28 календарних днів, адміністративно-господарські штрафи до позивача як автоперевізника вірно застосовані за кожне правопорушення окремо, тобто за кожен день відсутності тахокарт.

Так як перевізником не було виконано вимоги ст. 11 Поправки 6 ЄУТР та ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до останнього були застосовані штрафні санкції за кожен день здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів у розмірі 40 сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне правопорушення - 680 грн., на загальну суму 19 720 грн.

Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Отже, факт порушення позивачем вимог абзацу 11 частини першої статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є встановленим, посадові особи управління Укртрансінспекції при проведенні перевірки та прийнятті рішення про винесення постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій, діяли у межах наданих їм повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, тому застосування до позивача штрафних санкцій в загальну суму 19 720 грн., є правомірним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а оскаржуваний припис управління Укртрансінспекції у Волинській області від 26.05.2014 року №026213 та постанови від 26.05.2014 року №№009803, 009804, 009805, 009806, 009807, 009808, 009809, 009810, 009811, 009812, 009813, 009814, 009815, 009816, 009817, 009818, 009819, 009820, 009821, 009822, 009823, 009824, 009825, 009826, 009827, 009828, 009829, 009830, 009831 про застосування фінансових санкцій в загальній сумі 19 720 грн. є законними, обґрунтованими та прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З квитанції №67 від 13.06.2014 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір з вимог майнового характеру в сумі 182,70 грн., тобто 10% ставки судового збору.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014 року становить 1 218,00 грн.

Таким чином, адміністративний позов майнового характеру підлягає оплаті судовим збором у сумі 1 827 грн. (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно постанов про застосування фінансових санкцій від 26.05.2014 року №009803 - №009831 до ТзОВ «Смарт Транс Груп» застосовані фінансові санкції на загальну суму 19 720 грн.

Враховуючи те, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій, тому згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позивача підлягає до стягнення решта суми судового збору: 1 827 грн. - 182,70 грн. (сплачена сума) = 1 644,30 грн.

Таким чином з ТзОВ «Смарт Транс Груп» слід стягнути на користь бюджету України несплачену суму судового збору в розмірі 1 644,30 грн.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 6, 48, 49, 53, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», статті 11 Поправки 6 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» до Управління Укртрансінспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Максима Кривоноса, 19, код ЄДРПОУ 38524027) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 09 липня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич