Постанова

від 24.07.2014 по справі 912/1707/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2014 року Справа № 912/1707/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Зубової О.В. посвідчення № 015940 від 04.04.2013р.;

представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Єлисаветбудтехніка" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2013 року у справі № 912/1707/13

за позовом : Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська міська рада, м. Кіровоград

до Приватного підприємства "Єлисаветбудтехніка" м. Кіровоград

про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2013 року прокурор міста Кіровограда звернувся з позовом в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська міська рада до Приватного підприємства "Єлисаветбудтехніка" та просив визнати недійсним договір оренди землі від 26.08.2009р. №192 (державна реєстрація від 27.08.2009 № 040939000084), укладений між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством "Єлисаветбудтехніка".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2013 року у справі № 912/1707/13 яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.12.2013р. (суддя Шевчук О.Б.), позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір оренди землі від 26.08.2009р. №192 (державна реєстрація від 27.08.2009 № 040939000084), укладений між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством "Єлисаветбудтехніка". З відповідача стягнуто на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147,00грн..

Рішення суду мотивоване тим, що спірний договір оренди землі укладений між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством "Єлисаветбудтехніка" на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 №1363 (пункт 22), в той час коли на день укладання договору оренди землі, вищезазначене рішення Кіровоградської міської ради було скасовано постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2006р. у справі № 3/61, а саме пункт 22 рішення, який стосується відповідача. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.09.2008 року залишив в силі постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2006 року у справі №3/61. Отже станом на 17.09.2008р. набрало чинності судове рішення, відповідно до якого пункт 22 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004р. №1363 скасовано. Таким чином, спірний договір оренди землі укладено 26.08.2009р. на підставі скасованого рішення міської ради, тобто укладений без відповідного рішення міської ради що суперечить вимогам статей 116,124 Земельного Кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Єлисаветбудтехніка" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що прокурор м. Кіровограда звернувся до господарського суду з позовом з порушенням вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру", оскільки для звернення прокурора з позовом повинен існувати факт порушення відповідачем інтересів держави, прокурор зобов'язаний у позові послатися на законодавство, на підставі якого подається позов, зазначити, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтувати у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідач вважає, що позов не містить жодного посилання, які інтереси держави порушені, чим саме порушено інтереси держави, у позові відсутнє обґрунтування необхідності захисту інтересів держави. Також, за доводами відповідача, зверненню прокурора до суду з позовом про визнання незаконним та скасування акта органу повністю чи в окремій його частині повинна передувати спеціальна процедура перевірки, яка прокурором м. Кіровограда дотримана не була. Окрім того, за доводами відповідача, за вимогами про визнання недійсним укладеного договору оренди землі відсутній спір про право, оскільки з вимогою про визнання угоди недійсною може звертатись або власник земельної ділянки, або інша зацікавлена особа, що має право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. Тобто, як вважає відповідач, прокурор не є тією особою, яка може заявити відповідну вимогу.

Відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу прокурор м. Кіровограда заперечує проти її задоволення, оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області просить залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що твердження відповідача про порушення прокурором порядку проведення перевірки не відповідають дійсності, прокурор діяв відповідно до статей 20-21 Закону України " Про прокуратуру". Крім того, укладенням спірного договору оренди землі, прокурор вбачає порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів та враховує при цьому особливу суспільну значимість земель. Також, за доводами прокурора, інтерес держави у даній справі полягає і у дотриманні органом місцевого самоврядування конституційного обов'язку здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю виключно відповідно до вимог закону. Прокурор вважає, що звертаючись до господарського суду з позовом про визнання договору оренди недійсним він діє правомірно, оскільки законодавство не обмежує коло осіб, які можуть звертатися з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 912/1707/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: Бахмат В.М., Євстигнеєв О.С., розгляд призначено на 22.04.2014 року

Розпорядженням заступника голови суду Науменка І.М. від 22.04.2014р. справу № 912/1707/13, у зв'язку із знаходженням у відпустці судді Бахмат Р.М., та у зв'язку з великою завантаженістю судді Євстигнеєва О.С., передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), суддів Науменко І.М., Павловського П.П.

22.04.2014 року розгляд скарги було відкладено на 15.05.2014 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.05.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку перебуванням на лікарняному судді-доповідача Кощеєва І.М.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи № 912/1707/13 визначено суддю-доповідача Пархоменко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2014р. у справі № 912/1707/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є. та призначена до розгляду на 26.06.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 року у справі № 912/1707/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі № 912/1707/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Кіровоградська міська рада свого представника в судове засідання не направила, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відповідно відзиву підтримує позовні вимоги прокурора, просить розглянути справу без участі їх представника.

В судове засідання 24.07.2014 року представник скаржника не з'явився надав клопотання (вх.№4864/14 від 24.07.2014 року) про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю представника в інших судових засіданнях.

Апеляційний суд вважає, що клопотання скаржника про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки справа неодноразово призначалась до розгляду, представники відповідача надали свої пояснення в попередньому судовому засідання. Крім того, суд враховує строки вирішення спору та те, що коло представників не обмежене і відповідач мав можливість забезпечити участь іншого представника.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд скарги з 26.06.2014 року на 24.07.2014 року.

В судовому засіданні 24.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області листом №4425/1 від 28.10.2013 року (а.с.26-28) повідомила прокурора м. Кіровограда про те, що в ході вивчення матеріалів відведення земель на території м. Кіровограда встановлено, що в землевпорядній документації наявні не всі висновки погоджувальних служб, передбачені земельним законодавством. Зокрема, не всі необхідні документи містяться в справах по укладенню договорів оренди землі між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством "Єлисаветбудтехніка" (надалі - ПП "Єлисаветбудтехніка").

Для здійснення перевірки в порядку нагляду за додержання і застосуванням законів у Кіровоградській міській раді прокурором м. Кіровограда 28.10.2013 року прийнято постанову про проведення перевірки ( а.с. 135 ).

На підставі зазначеної постанови прокурором проведено перевірку, під час якої встановлено порушення вимог земельного законодавства при передачі Кіровоградською міською радою в оренду Приватному підприємству "Єлисаветбудтехніка" земельної ділянки, що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.

За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначений порядок передачі земельних ділянок в оренду (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлювалось наступне: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положення статті 123 Земельного кодексу України регулюють порядок надання земельних ділянок в постійне користування передбачали, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Отже, передача зазначеної земельної ділянки в оренду мала здійснюватись за проектом відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України.

Пунктом 22 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 року № 1363 "Про регулювання земельних відносин", копія витягу якого міститься в матеріалах справи (а.с. 10), затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано Приватному підприємству "Єлисаветбудтехніка" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,65 га (в тому числі по угіддях: 0,65 га земельних насаджень загального користування), розташовану по вул. Жовтневої Революції (біля МВ УМВС) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2006 року у справі №3/61 (а.с. 17-25) скасовано пункти 17, 19, 20, 22 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 року № 1363.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року у справі № 3/61 (а.с. 39-40) постанову господарського суду Кіровоградської області в частині скасування пункту 20 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363 скасовано. В цій частині - в задоволенні позову відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.09.2008 року (а.с. 41-44) скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 та залишив в силі постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2006 року у справі №3/61.

Таким чином, станом на 17.09.2008 року набрало чинності судове рішення, відповідно до якого пункт 22 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 року № 1363 скасовано.

Проте, всупереч тому, що пункт 22 рішення Кіровоградської міської ради № 1363 від 10.12.2004 скасований, Кіровоградська міська рада (орендодавець) 26.08.2009 року уклала з Приватним підприємством "Єлисаветбудтехніка" (орендар) договір оренди землі № 192 (а.с. 11-13). Відповідно до вказаного договору, зокрема пункту 1, орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 10 грудня 2004 року № 1363 "Про регулювання земельних відносин", надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, яка знаходиться по вул. Жовтневої Революції (біля МВ УМВС) в місті Кіровограді.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,65га (у тому числі по угіддях: 0,65га зелених насаджень загального користування). На земельній ділянці не розміщені об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається без об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури (п.2).

Договір укладений на 25 років (п.3).

Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 серпня 2009 року за № 040939000084.

Відповідно Акту приймання-передачі об'єкта оренди від 27.08.2009 року Кіровоградська міська рада передала, а ПП "Єлисаветбудтехніка" прийняла об'єкт оренди.

Приписами абзацу першого частини 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, обов'язковою умовою укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній і комунальній власності є наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки. Відсутність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки або затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок, скасування таких рішень, є підставою для визнання недійсним договору оренди землі.

В порушення вимог статей 116, 124 Земельного кодексу України, спірний договір оренди землі укладений між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством "Єлисаветбудтехніка" на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке скасоване судом - тобто за відсутності рішення.

Відповідно до Цивільного кодексу України недодержання загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, може бути підставою для звернення особи з вимогою про визнання правочину (угоди) недійсною.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Зокрема частина 1 статті 203 ЦК України визначає як вимогу, додержання якої необхідне для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оскільки спірний договір оренди землі суперечить положенням Земельного кодексу України, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 203 ЦК України.

За наведеного, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним оспорюваного договору.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду враховує також наступне.

Відповідно до частин першої та третьої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Пунктом 2.29. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з подальшими змінами і доповненнями пленум Вищого господарського суду України звертає увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Разом з тим, як зазначено в частині другій пункту 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" з подальшими змінами і доповненнями, слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Місцевим господарським судом в резолютивній частині оскаржуваного рішення щодо визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі не зазначено, що договір оренди землі припиняється на майбутнє.

Однак, оскільки зобов'язання сторін за оспорюваним договором, виходячи з характеру спірних відносин, припиняються на майбутнє в силу закону та саме з моменту набрання чинності рішення суду про визнання цього договору недійсним, відсутність відповідної вказівки в резолютивній частині оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не призводить до прийняття неправомірного рішення щодо визнання спірного договору оренди недійсним.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, у зв'язку з наступним.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою вказаної статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У позовній заяві прокурор зазначає, що укладанням оспорюваного договору оренди землі порушені інтереси держави, оскільки договір укладений на підставі скасованого рішення міської ради , що суперечать вимогам чинного законодавства. В обґрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор посилається на те, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. Зазначене, за доводами прокурора, відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.

Відносно доводів Приватного підприємства "Єлисаветбудтехніка" про те, що прокурор не є тією особою, яка може заявити вимогу про визнання недійсним договору, оскільки не є ні власником земельної ділянки, ні зацікавленою особою, що має право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частина третя статті 215 Цивільного кодексу України не дає визначення поняття "заінтересована особа", яка заперечує дійсність правочину, а відтак коло заінтересованих осіб, що заперечують дійсність правочину, має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, як зазначено вище, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, а прокурор, у свою чергу, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у судовому порядку, твердження відповідача щодо відсутності у прокурора права на звернення до господарського суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов.

Також, враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єлисаветбудтехніка" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2013 року у справі № 912/1707/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2013 року у справі № 912/1707/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 28.07. 2014 року.

Головуючий суддя Н.В.Пархоменко

Суддя Л.А.Коваль

Суддя А.Є. Чередко