Постанова

від 21.07.2014 по справі 820/11347/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 р. № 820/11347/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Моісєєвої О.В., Войти Т.С.,

відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Дочірннього підприємства "ЦМПТ-АВІА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Дочірнє підприємство "ЦМПТ-АВІА", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, а саме: від 04.06.2014 року № 0001722201 про сплату 1368158,00 грн. податку на прибуток підприємства та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 342039,50 грн.: від 04.06.2014 року № 0001732201 про сплату 21028,00 грн. суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5257,00 грн.; від 04.06.2014 року № 0001742201 про сплату 7980,73 грн. штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зазначені податкові повідомлення рішення, винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акту перевірки від 21.05.2014 р. № 1932/20-30-22-01/37999827, яким зроблено висновок про порушення підприємством позивача: п. 138.1-138.4 ст. 138 п. 44.1-44.2 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ; п.160.1. ст. 160, п.103.2. ст. 103, абз. г, пп.14.1.260. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ; п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, відповідно до п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95-ВР.

Позивач не згоден із зазначеними вище висновкам акту перевірки, вважає, що податковим органом не дотримано вимог діючого законодавства при проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача, документація по взаємовідносинам ДП "ЦМПТ-АВІА" з "ІРК SERVIS CORP" належним чином не досліджувалася, оскільки усі без виключення акти виконаних робіт, що підтверджують надання послуг "ІРК SERVIS CORP" з наземного та аеропортового обслуговування, надавались підприємством позивача під час проведення перевірки фахівцям податкового органу. За таких обставин, позивач вважає, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях, оскільки доводи податкового органу спростовуються належними доказами.

Позивач зазначає, що зміст господарських операцій в актах виконаних робіт, враховуючи специфіку діяльності ДП "ЦМПТ - АВІА", розкритий достатньо для того, щоб зв'язати отримані послуги з господарською діяльністю підприємства позивача.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги і доводи заявленого позову в повному обсязі, посилаючись на те, що викладені в акті перевірки висновки є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам законодавства, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є, відповідно, незаконними, та повинні бути скасовані.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже і винесені на підставі висновків акту перевірки податкові повідомлення - рішення є законними, у зв'язку із чим просив у позові відмовити в повному обсязі.

В наданих до суду запереченнях відповідач зазначив, що підприємством в ході перевірки для огляду були надані акти виконаних робіт згідно із договором № 0512 від 17.01.2012р., укладеного з "ІРК SERVIS CORP", в яких зазначено, що нерезидент забезпечив виконання наземного аеропортового обслуговування авіарейсу замовника в аеропорту із зазначенням міста. Але зі змісту актів не є можливим визначити зміст господарської операції, тому що послуги по аеропортовому обслуговуванню авіарейсу замовника включає різноманітний спектр послуг, і виконується безпосередньо не "ІРК SERVIS CORP", а підприємствами аеропорту.

Згідно змісту актів виконаних робіт встановлено, що взаємовідносини між ДП "ЦМПТ - АВІА" та "ІРК SERVIS CORP" відбувалися за договором доручення. Порядок укладання та виконання договорів доручення регулює ст. 1000-1010 Цивільного Кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року. Відповідач вважає, що у зв'язку з тим, що "ІРК SERVIS CORP" залучав для виконання послуг наземного, аеропортового обслуговування авіарейсів підприємства аеропорту, то мають бути документи (акти виконаних робіт, накладні, квитанції, тощо) саме підприємств аеропорту, які надавали послуги з аеропортового обслуговування авіарейсів.

Також відповідач зазначив, що ДП "ЦМПТ - АВІА" не було надано жодного акту виконаних послуг з покупцями зі змістом послуг "аеропортового обслуговування рейсів", тобто, відсутні докази, щодо подальшої реалізації ДП "ЦМПТ - АВІА" послуг наземного, аеропортового обслуговування авіарейсів.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "ЦМПТ-АВІА", 27.12.2011р. пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 37999827, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (номер взяття на облік 64343).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області проведена виїзна планова документальна перевірка Дочірнього підприємства "ЦМПТ-АВІА", код ЄДРПОУ 37999827 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.12.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2011р. по 31.12.2013р.

За результатами перевірки був складений акт №1932/20-30-22-01/37999827 від 21.05.2014р. "Про результати планової виїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства "ЦМПТ-АВІА", код ЄДРПОУ 37999827 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.12.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2011р. по 31.12.2013р." (а.с. 30-59).

З висновків акту перевірки №1932/20-30-22-01/37999827 від 21.05.2014р., вбачається, що фахівцями податкового органу під час перевірки встановлені порушення підприємством ДП "ЦМПТ - АВІА" вимог законодавства, а саме:

- п. 138.1-138.4 ст. 138 п. 44.1-44.2 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, що призвело заниження податку на прибуток в сумі 1368158 грн.;

- п.160.1. ст. 160, п.103.2. ст. 103, абз. г, пп.14.1.260. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми фрахту у сумі 21028,26 грн.;

- п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, відповідно до п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95-ВР, застосовані штрафні санкції у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум, а саме 7980,73 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області були прийняті та направлені ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму" податкові повідомлення - рішення: від 04.06.2014р. № 0001722201, яким донарахований податок на прибуток у розмірі 1368158,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 342039,50грн., застосованих на підставі п.138.1-138.4 ст.138, п.44.1-44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI; від 04.06.2014р. №0001732201 про сплату 21028,00 грн. суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5257,00 грн., застосованих на підставі п.160.1 ст.160, п.103.2 ст.103 абз. г, пп.14.1.260 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI; від 04.06.2014р. № 0001742201 про сплату 7 980,73 грн. штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, відповідно до п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95-ВР за порушення вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку в Україні від 15.12.2004 року №637.

Судом з'ясовано, що фахівці відповідача у висновках акту зазначають, що проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ДП "ЦМПТ - АВІА" показників у 05.1 СВ Декларацій "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у сумі 6881314 грн., у тому числі: за 1-й квартал 2012 року встановлено завищення в сумі 1153540 грн.; за 1 півріччя 2012 року - в сумі 1417 292 грн.; за 3 квартали 2012 року - в сумі 2212124 грн.;, за 2012 рік - в сумі 3035403 грн.; за 1-й квартал 2013 року - в сумі 1696506 грн.; за 2013 рік - в сумі 3845911 грн.

При цьому, висновок про неправомірність включення до складу витрат по податку на прибуток підприємств був зроблений на підставі того, що були відсутні первинні документи, що підтверджують виконання між ДП "ЦМПТ - АВІА" и "ІРК SERVIS CORP" по Договору доручення № 0512 від 17.01.2012 року послуг з наземного аеропортового обслуговування авіарейсу по договору доручення № 0512 від 17 січня 2012р.

Перевіряючи юридичну обґрунтованість суджень, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне. Як вбачається за матеріалами справи, між позивачем та "ІРК SERVIS CORP" була укладена угода № 0512 від 17.01.2012р. по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден та пасажирів, відповідно до якої, "ІРК SERVIS CORP" (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання перед Замовником - ДП "ЦМПТ - АВІА" по наданню Субвиконавця для виконання аеропортового, наземного і інших видів обслуговування в аеропортах за межами України.

Відповідно до угоди № 0512 від 17.01.2012р. по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден та пасажирів, "ІРК SERVIS CORP" - Виконавець прийняв на себе зобов'язання перед Замовником - ДП "ЦМПТ - АВІА" по наданню Субвиконавця для виконання аеропортового, наземного і інших видів обслуговування в аеропортах за межами України.

Судом з'ясовано, що у п.4.3 вказаної угоди передбачено, що після виконання рейсу Виконавець складає акт виконаних робіт, в якому вказується загальна вартість наданих послуг в доларах або євро. Акт виконаних робіт визначає фактичну вартість за надане обслуговування рейсу ЗАМОВНИКА, після чого Сторони проводять звірку і остаточний взаєморозрахунок.

Складання та надання Виконавцем ("ІРК SERVIS CORP") інших додаткових документів щодо надання послуг з аеропортового, наземного та інших видів обслуговування в аеропортах за межами України умовами контракту не передбачено.

Судом було встановлено, що на виконання угоди № 0512 від 17.01.2012р., "ІРК SERVIS CORP" надало послуги з наземного та аеропортового обслуговування, що підтверджується актами виконаних робіт складеними між "ІРК SERVIS CORP" та ДП "ЦМПТ-АВІА": від 01.02.2012р. на суму 4500 дол.США (або 35953,65 грн.); від 07.02.2012р. на суму 9000 дол.США (або 71907,30 грн.); від 07.02.2012р. на суму 32000 дол.США (або 255670,40 грн.); від 13.02.2012р. на суму 1918,90 дол.США (або 15331,82 грн.); від 17.02.2012р. на суму 16000 дол.США (або 127800,00 грн.); від 21.02.2012р. на суму 18500 дол.США (або 147768,75 грн.); від 17.03.2012р. на суму 17232,14 дол.США (або 179640,04 грн.); від 31.03.2012р. на суму 40000 дол.США (або 319468,00 грн.); від 29.06.2012р. на суму 33000 дол.США (або 263752,50 грн.); від 01.08.2012р. на суму 3700 дол.США (або 29574,10 грн.); від 19.08.2012р. на суму 3700 дол.США (або 29574,10 грн.); від 23.08.2012р. на суму 20040,96 дол.США (або 160187,39 грн.); від 09.09.2012р. на суму 9500 дол.США (або 75933,50 грн.); від 12.09.2012р. на суму 17500 дол.США (або 139877,50 грн.); від 21.09.2012р. на суму 32000 дол.США (або 255766,00 грн.); від 30.09.2012р. на суму 13000 дол.США (або 103909,00 грн.); від 26.10.2012р. на суму 27000 дол.США (або 215811,00 грн.); від 08.11.2012р. на суму 28000 дол.США (або 233804 грн.); від 21.11.2012р. на суму 27000 дол.США (або 215811,00 грн.); від 07.12.2012р. на суму 21000 дол.США (або 167853,00 грн.); від 22.01.2013р. на суму 22000 дол.США (або 175846,00 грн.); від 30.01.2013р. на суму 28000 дол.США (або 223804,00 грн.); від 04.02.2013р. на суму 28000 дол.США (або 223804,00 грн.); від 05.02.2013р. на суму 33236,49 дол.США (або 265659,26 грн.); від 08.02.2013р. на суму 14000 дол.США (або 111902,00 грн.); від 15.02.2013р. на суму 58689,88 дол.США (або 469108,21грн.); від 16.02.2013р. на суму 9000 дол.США (або 71937,00 грн.); від 25.02.2013р. на суму 3000 дол.США (або 23979,00 грн.); від 27.02.2013р. на суму 6322,63 дол.США (або 50536,78 грн.); від 07.03.2013р. на суму 10000 дол.США (або 79930,00 грн.); від 28.04.2013р. на суму 4000 дол.США (або 31972,00 грн.); від 27.06.2013р. на суму 15000 дол.США (або 119895,00 грн.); від 02.07.2013р. на суму 13000 дол.США (або 103909,00 грн.); від 04.07.2013р. на суму 23000 дол.США (або 183839,00 грн.); від 12.07.2013р. на суму 18000 дол.США (або 143874,00 грн.); від 18.07.2013р. на суму 9000 дол.США (або 71937,00 грн.); від 01.08.2013р. на суму 15000 дол.США (або 119895,00 грн.); від 01.08.2013р. на суму 12000 дол.США (або 95916,00 грн.); від 19.09.2013р. на суму 33000 дол.США (або 263769,00 грн.); від 20.09.2013р. на суму 5114,91 дол.США (або 40883,48 грн.); від 23.09.2013р. на суму 15000 дол.США (або 119895,00 грн.); від 30.09.2013р. на суму 11000 дол.США (або 87923,00 грн.); від 04.10.2013р. на суму 2685,67 дол.США (або 21466,56 грн.); від 14.10.2013р. на суму 20110,31 дол.США (або 160741,71 грн.); від 14.10.2013р. на суму 12000 дол.США (або 95916,00 грн.); від 25.10.2013р. на суму 15000 дол.США (або 119985 грн.); від 08.11.2013р. на суму 6000 дол.США (або 47958,00 грн.); від 18.11.2013р. на суму 9000 дол.США (або 71937 грн.); від 12.12.2013р. на суму 23000 дол.США (або 183839,00 грн.); від 13.12.2013р. на суму 8000 дол.США (або 63944,00 грн.).

Оплата за надані "ІРК SERVIS CORP" послуги за контрактом № 0512 від 17.01.2012р. була здійснена: 10.04.2012р. у сумі 17 232,14 дол. США (підтверджується випискою банка від 10.04.2012р.); 29.05.2012р. у сумі 29 000,00 дол. США (підтверджується випискою банка від 29.05.2012р.); 18.07.2012р. у сумі 50 418,90 дол. США (підтверджується випискою банка від 18.07.2012р.); 19.10.2012р. у сумі 99 440,96 дол. США (підтверджується випискою банка від 19.10.2012р.); 24.12.2012р. у сумі 103000,00 дол. США (підтверджується випискою банка від 24.12.2012р.); 17.04.2013р. у сумі 212249,00 дол. США (підтверджується випискою банка від 17.04.2013р.); 22.08.2013р. у сумі 105000,00 дол. США (підтверджується випискою банка від 22.08.2013р.); 26.12.2013р. у сумі 132910,89 дол. США (підтверджується випискою банка від 24.12.2013р.).

Суд зазначає, що згідно із ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт складені між "ІРК SERVIS CORP" та ДП "ЦМПТ-АВІА" на виконання угоди № 0512 від 17.01.2012р. були оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV.

В актах виконаних робіт чітко визначений зміст господарської операції з зазначенням виду послуг та сфери надання - наземного та аеропортового обслуговування, а також конкретного місця надання цих послуг (аеропорт відповідного міста за межами території України).

Що стосується міри деталізації послуг в актах виконаних робіт, то відповідно до листа Мінфіну України від 06.12.2013р. №31-08410-27/35645, суб'єкти господарювання самостійно визначають в первинних документах міру деталізації змісту і обсягу господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

Суд вважає, що зміст господарської операції в актах виконаних робіт, враховуючи специфіку діяльності ДП "ЦМПТ - АВІА" розкритий достатньо для того, щоб зв'язати отримані послуги з господарською діяльністю підприємства.

У судовому засіданні представники позивача - ДП "ЦМПТ-АВІА" - пояснили, що підприємство по суті виконання своєї господарської діяльності є агентом з організації надання комерційних послуг по організації авіаперевезень та обслуговування повітряного судна і пасажирів у аеропортах. Для організації авіаперевезень та їх обслуговування Підприємство звертається до хендлінгових компаній, які спеціалізуються в пошуках компаній-постачальників послуг для вищевказаного обслуговування у всіх аеропортах світу.

Між тим, "ІРК SERVIS CORP" є хедлінговою компанією. Хендлінгової компанія - це агент підприємств аеропортового комплексу. Зазначена компанія працює з авіаперевізниками, укладаючи договір на організацію аеропортового і наземного обслуговування, представляючи інтереси авіакомпаній при взаєминах з підприємствами аеропорту. Ці компанії супроводжують і регулюють обслуговування літака і пасажирів з урахуванням рівня літаків.

Всі дії з обслуговування регулярних рейсів і VIP-чартерів регламентуються загальними для всіх правилами цивільної авіації. Повітряним суднам забезпечується наземне обслуговування в аеропортах: заправка літака паливом , водою , завантаження бортового харчування , постановка в ангар, прибирання салону, пасажирам - паспортний і митний контроль, реєстрацію. При обслуговуванні рейсів бізнес-авіації компанія, що надає послуги хендлінг, враховує особливості сектора vip- чартеру і приватних авіаперевезень. Оскільки літаки ділової авіації не прив'язані до розкладу, то хендлінгової агенти забезпечують оперативну підготовку літаків, відповідну можливим змінам часу прильоту/вильоту , несподіваним змінам маршруту.

На хедлінговій компанії лежить робота по:

- наземному обслуговуванню повітряного судна (базове): прибирання салону ПС; заправка водою; обслуговування туалетів; прибирання кабіни пілотів; обробка антикриговою речовиною; джерело наземного живлення; надання машини кондиціонювання та підігріву повітряного судна; надання пасажирського трапа; буксирування та наземне супроводження повітряного судна; надання преси; надання пожарної машини; стоянка та охорона повітряного судна; послуги по сплаті державних аеропортових зборів; послуги по сплаті державного збору за забезпечення авіаційної безпеки; послуги по сплаті зборів за обслуговування багажу та пошти; реєстрація пасажирів; інформаційне забезпечення пасажирів в аеропорту; доставка пасажирів в/із аеропорту; доставка екіпажу з терміналу до повітряного судна; трансфер для екіпажу в/із готелю; обслуговування VIP пасажирів.

- вантажному наземному обслуговуванню: доставка вантажу; вантажні розвантажувальні роботи; митне супроводження; забезпечення борт харчуванням; паливне обслуговування повітряних суден, включаючи податки та збори; аеронавігаційне обслуговування; забезпечення дозволу на проліт території; слот- координування в аеропортах; продовження регламенту роботи аеропортів; забезпечення флайт -планами та попередніми планами польотів; забезпечення комп'ютеризованими розрахунками; надання послуг по моніторингу рейсу (інформація о відправленні , прибутті , затримках, змінах в розкладі); надання послуг по погодженню планів польотів з вимогами Євроконтролю (IFPS, ATFM, CFMU); розробка маршруту польотів; послуги по сплаті аеронавігаційних зборів; консалтингові послуги в пошуку повітряних суден в лізінг; консалтингові послуги в організації роботи відділів по аеронавігаційному забезпеченню польотів; бронювання готелю для екіпажу повітряного судна; сприяння в страхування пасажирів, вантажу та повітряних суден; комерційний розрахунок рейсу; додаткові послуги.

Хедліногова компанія контролює і координує практично всі етапи обслуговування літака і пасажирів,супроводжує рейс ще на етапі отримання дозволів України і іноземних держав на проліт і посадку повітряного судна за маршрутом прямування. В обов'язки хендлінгової компанії входить швидке вирішення будь-яких питань і організація необхідних процедур з питань зміни маршруту та отриманням необхідних для цього дозволів .

Хендлінгові агенти в разі необхідності бронюють готелі для членів екіпажів та надають транспорт для екіпажу або пасажирів бізнес - рейсів. Також надаються послуги з координації дій кейтерингу або пропонується доставка харчування на борт.

Виходячи із вищезазначеного, виконання кожного рейсу вимагає різних видів послуг з обслуговування авіа перельоту, та різний рівень виконання цих послуг, які можуть змінюватися вже під час виконання послуги.

Суд зазначає, що пунктом 14.1.27 ст. 14 ПК України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

В акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова посилається на не підтвердження Товариством позивача фактичних витрат з оплати отриманих послуг від "ІРК SERVIS CORP", зазначивши, що надані до перевірки акти виконаних робіт не містять даних щодо обсягу та змісту наданих послуг, що не дає можливості зв'язати надані Підприємству послуги з його господарською діяльністю.

Разом з цим, в акті перевірки не конкретизовано, у чому саме полягало порушення вимог податкового законодавства.

В свою чергу, факт придбання та оплати Підприємством отриманих послуг підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - договором, актами здачі-приймання робіт, які містять всю необхідну інформацію щодо виду наданих послуг та повною мірою підтверджують факт понесення Підприємством витрат по оплаті зазначених вище послуг. Спрямованість придбаних послуг на здійснення господарської діяльності Товариством підтверджується також тим, що всі ці послуги придбавались ДП "ЦМПТ - АВІА" для надання послуг своїм замовникам авіаперевезень.

Практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат. Однак в акті перевірки податковим органом не вказано існування таких обставин.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з позивачем, що послуги, отримані ДП "ЦМПТ - АВІА" від "ІРК SERVIS CORP" є послугами, які використовувались у господарській діяльності, та правомірно були включені Підприємством до витрат у складі собівартості наданих послуг.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014р. № 0001722201 про сплату 1368158,00 грн. податку на прибуток підприємства та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 342039,50грн. прийнято відповідачем за відсутності правових підстав для його винесення, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Стосовно обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2014р. № 0001732201 про сплату 21028,00 грн. суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5257,00 грн. суд вважає за необхідне зауважити наступне.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою, проведеною за період з 28.12.2011р. по 31.12.2013р. встановлено здійснення виплати доходу нерезиденту джерелом походження з України. Відповідно Договору № 03/07.12 від 04.06.2012р. з ООО "Северный ветер" (Росія, м.Москва), перевізник надав замовнику за плату послуги по міжнародну авіаперевезенню на повітряних суднах перевізника типа А 321-231 у відповідності з умовами цього договору і Додатку №1 по маршруту Москва-Донецк-Москва.

ДП "ЦМПТ - АВІА" за платіжним дорученням № 1 від 05.07.2012р. було здійснено виплату нерезиденту ООО "Северный ветер" за перевезення пасажирів у сумі 43850 дол. США, або 350471,13 грн.

Відповідач вважає, що для здійснення перевезення резидент залучив нерезидента, який надав послуги з фрахту, і тому виплата такому нерезиденту підлягала оподаткуванню як сума фрахту, що сплачується відповідно норм Податкового кодексу України.

В акті перевірки та запереченнях відповідача зазначено, що в ході перевірки на його запит ДП "ЦМПТ - АВІА" не надана довідка, яка підтверджує, що нерезидент ООО "Северный ветер" є резидентом Російської Федерації - країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Посилаючись на п. 103.2. ст. 103 ПКУ відповідач вважає, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Чинне законодавство України визначає, що у разі непред'явлення згаданої довідки дохід у вигляді фрахту оподатковується за правилами, визначеними п. 160.5. ст. 160 ПКУ.

Таким чином, на думку відповідача, ДП "ЦМПТ-АВІА" було порушено вимоги п.103.2 ст.103, абз. г п. 160.1. ст. 160, пп. 14.1.260. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ внаслідок відсутності довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент ООО "Северный ветер", є резидентом Російської Федерації - країни, з якою укладено міжнародний договір України і ДП "ЦМПТ - АВІА" було занижено суму фрахту за 3 квартали 2012 року у розмірі 6 відсотків, що складає 21028,26 грн. (350471,13*6%).

Дослідивши первинні документи за господарською операцією, що була здійснена між ДП "ЦМПТ-АВІА" та ООО "Северный ветер", а саме: агентський договор №03/07.12 від 04.07.2012р. про продаж квоти місць на рейсах ООО "Северный ветер", акт виконаних робіт № МП000000344 від 06.07.2012р., платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 1 від 05.07.2012р., суд зазначає наступне.

Оподаткування коштів, сплачених іноземним юридичним особам здійснюється відповідно до статей 160, 161 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПКУ будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до п.14.1.206 ПКУ, фрахт - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Дослідивши обґрунтованість висновків відповідача, суд звертає увагу на те, що відповідно до умов Агентського договору №03/07.12 від 04.07.2012р. про продаж квоти місць на рейсах ООО "Северный ветер", предметом договору є не перевезення вантажів або пасажирів повітряним судном, а продаж авіаквитків на міжнародний рейс Москва (SVO) - Донецк (DOК) - Москва (SVO), для чого Замовник - ООО "Северный ветер" надає ДП "ЦМПТ - АВІА" квоту місць на рейсі Москва (SVO) - Донецк (DOК) - Москва (SVO) за наступним розкладом: NWS 1201/1202 SVO (03:30) -DOК (4:45/17:00) -SVO (18:45).

З системного аналізу норм п. 14.1.206, ст. 160 та ст. 161 Податкового кодексу України випливає, що продаж квоти місць за агентським договором №03/07.12 від 04.07.2012р. не відповідає поняттю фрахт. Відповідно до цього договору нерезиденту - ООО "Северный ветер" була виплачена не винагорода за договором перевезення (або найму) пасажирів повітряним судном, а сума, яка була отримана ДП "ЦМПТ-АВІА" за продаж авіаквитків у межах наданої ООО "Северный ветер" квоти місць.

Пунктом 160.1 ст. 160 передбачено вичерпний перелік доходів, які платник податку має оподатковувати податком на прибуток іноземних юридичних осіб у разі їх виплати на користь іноземних юридичних осіб. Серед перелічених у п.160.1 ст. 160 ПКУ доходів відсутні доходи, які виплачуються нерезиденту у зв'язку з продажем авіаквитків в рамках виконання зобов'язань резидента за агентським договором.

Натомість, згідно підпункту "й" п.160.1. ст.. 160.1 не є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України виплати, які пов'язані з компенсацією вартості товарів, виконаних робіт, послуг.

Виплата, що була здійснена підприємством на рахунок ООО "Северный ветер" за продаж авіаквитків фактично є компенсацією вартості товарів, виконаних робіт, послуг, а тому не підпадає під дію ст. 160-161 ПКУ.

Таким чином, суд доходить до висновку, що ДП "ЦМПТ- АВІА" під час здійснення виплат на рахунок ООО "Северный ветер" правомірно не обчислило податок на прибуток з доходу нерезидента, незалежно від наявності довідки, яка б надавала право не нараховувати податок на ці виплати для уникнення подвійного оподаткування відповідно до міжнародних угод України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку,що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014р. № 0001732201 про сплату 21028,00 грн. суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5257,00 грн. прийнято відповідачем за відсутності на те підстав, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Стосовно наявності підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2014р. № 0001742201 про сплату 7980,73 грн. штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, судом з'ясовано наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що працівниками підприємства несвоєчасно надані Звіти про використані кошти на відрядження.

Посилаючись на те, що підзвітними особами були порушені строки звітування, відповідно до п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95-ВР, за порушення вимог п.2.11 Положення № 637, відповідачем були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум, а саме 7980,73 грн.

З урахуванням висновків податкового органу, викладених в акті та наведених у запереченнях до адміністративного позову, судом досліджено підстави, порядок здійснення та документальне підтвердження виплат грошових коштів працівникам ДП "ЦМПТ- АВІА" на відрядження за результатами чого встановлено наступне.

ДП "ЦМПТ- АВІА" у перевіряємому періоді направляло своїх працівників у відрядження на підставі наказів:

- ОСОБА_4: наказ на відрядження № 05-п від 27.02.2012р. у м. Києв, термін відрядження 6 днів - з 27.02.2012р. по 03.03.2012р.

- ОСОБА_5: наказ на відрядження № 08-п від 02.07.2012р. у м. Москва та м.Донецьк, термін відрядження 3 дні - з 05.07.2012р. по 07.07.2012р.

- ОСОБА_6: наказ на відрядження № 06-п від 25.06.2012р. у м. Зальцбург та м.Мюнхен, термін відрядження 5 днів - з 27.06.2012р. по 01.07.2012р.; наказ на відрядження № 07-п від 02.07.2012р. у м. Москва та м.Женева, термін відрядження 1 день - 05.07.2012р.; наказ на відрядження № 10-п від 16.07.2012р. у м. Ужгород та м.Львів, термін відрядження 4 дні - з 19.07.2012р. по 21.07.2012р.; наказ на відрядження № 11-п від 26.07.2012р. у м.Тампере, термін відрядження 2 дні - з 28.07.2012р. по 29.07.2012р.; наказ на відрядження №13-п від 13.08.2012р. у м. Братислава та м.Сляч, термін відрядження 2 дні - з 18.08.2012р. по 19.08.2012р.; наказ на відрядження № 14-п від 03.09.2012р. у м. Братислава та м.Москва, термін відрядження 5 дні - з 05.09.2012р. по 09.09.2012р.; у м.Бухарест, термін відрядження 1 день - 10.09.2012р.;, у м. Прага, термін відрядження 1 день - 11.09.2012р.; наказ на відрядження № 15-п від 15.09.2012р. у м. Кьольн, термін відрядження 2 дні - з 20.09.2012р. по 21.09.2012р.; наказ на відрядження № 16-п від 25.09.2012р. у м. Одеса, термін відрядження 2 дні - з 28.09.2012р. по 29.09.2012р.; наказ на відрядження № 21-п від 01.11.2012р. у м. Лондон, термін відрядження 4 дні - з 05.11.2012р. по 08.11.2012р.

По закінченні відряджень підзвітні особи надали підприємству авансові звіти:

- ОСОБА_5: авансовий звіт № 3 від 30.08.2012р. на суму 3105,45 грн. (прибув з відрядження 07.07.2012р.).

- ОСОБА_4: авансовий звіт № 2 від 27.02.2012р. на суму 1785,77 грн. (прибув з відрядження 27.02.2012р.).

- ОСОБА_6: авансовий звіт № 3 від 29.08.2012р. на суму 4551,48 грн. (прибув з відрядження 01.07.2012р.); авансовий звіт № 4 від 29.08.2012р. на суму 874,75 грн. (прибув з відрядження 05.07.2012р.); авансовий звіт № 5 від 30.08.2012р. на суму 1131,55 грн. (прибув з відрядження 21.07.2012р.); авансовий звіт № 7 від 08.10.2012р. на суму 3104,16 грн. (прибув з відрядження 29.07.2012р.); авансовий звіт № 8 від 08.10.2012р. на суму 1530,62 грн. (прибув з відрядження 19.08.2012р.); авансовий звіт № 9 від 08.10.2012р. на суму 7331,90 грн. (прибув з відрядження 11.09.2012р.); авансовий звіт № 10 від 08.10.2012р. на суму 2568,94 грн. (прибув з відрядження 21.09.2012р.).; авансовий звіт № 11 від 08.10.2012р. на суму 1000,20 грн. (прибув з відрядження 29.09.2012р.); авансовий звіт № 16 від 22.11.2012р. на суму 5008,10 грн. (прибув з відрядження 08.11.2012р.).

Компенсація витрат на відрядження працівникам була здійснена ДП "ЦМПТ- АВІА" після закінчення відряджень, що підтверджується видатковими касовими ордерами:

- ОСОБА_4: компенсація витрат на відрядження була здійснена шляхом видачі грошових коштів із каси підприємства за видатковим касовим ордером № 2 від 05.10.2012р.

- ОСОБА_5:компенсація витрат на відрядження була здійснена шляхом видачі грошових коштів із каси підприємства за видатковим касовим ордером № 4 від 05.10.2013р.

- ОСОБА_6 :компенсація витрат на відрядження була здійснена шляхом видачі грошових коштів із каси підприємства за видатковим касовим ордером № 1 від 14.01.2013р.

Вивчивши документи - Звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, накази на відрядження, картки рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами", касові документи, суд встановив, що при направленні у відрядження підзвітним особам аванс не видавався.

Судом встановлено, що витрати, понесені працівниками у відрядженні, були компенсовіані підприємством на підставі авансових звітів працівників, що були надані ними після закінчення відрядження. Тобто, аванс на відрядження працівникам не видавався, а після надання підзвітними особами Звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, відбувалося погашення кредиторської заборгованості робітникам.

Працівники ДП "ЦМПТ-АВІА" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звітували про витрати, які були здійснені у відрядженні пізніше, ніж встановлено п 170.9.2 та 170.9.3 Податкового кодексу України, але у даному випадку суд не вбачає в цьому порушення порядку обігу готівкових коштів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ № 436), за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Тобто, штрафні санкції у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум застосовується: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки або за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування за раніше видані кошти.

Пунктом 170.9 Податкового кодексу України встановлені такі строки звітування:

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт (пп. 170.9.2 ПКУ);

- витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей (пп. 170.9.3 ПКУ): а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження; б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Аналогічні строки звітування зазначені в п.2 Порядку складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 05.12.2012 р. № 1276, який діяв у періоді, який перевірявся.

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення №637), передбачено, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Тобто окремі строки подання авансового звіту Положення № 637 не встановлює.

Таким чином, на підставі системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд робить наступний висновок: у разі використання власних коштів у відрядженні, у визначені законодавством строки підзвітною особою подається Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно - правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при використанні працівниками у відрядженні власних коштів, фінансові санкції застосовуватись не можуть.

Суд вважає, що штрафна санкція, встановлена п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки у розмірі 25 відсотків виданих під звіт, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була застосована неправомірно, тому що підприємством аванс на відрядження працівникам (під звіт) не видавався, а гроші працівникам виплачувалися як погашення заборгованості по розрахунках з підзвітними особами після повного звітування.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ід 04.06.2014р. № 0001742201 про сплату 7980,73 грн. штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, прийнято відповідачем за відсутності на те підстав, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позивачем надано під час розгляду справи належні та допустимі докази в контексті ст. 69-72 КАС України, на підтвердження своєї позиції по справі, з огляду на які суд доходить висновку про правомірність та законодавчу обґрунтованість позовних вимог.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що податковий орган, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу адвоката по справі в розмірі 20000,00 грн., судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", який набрав чинності з 01 січня 2012 року, встановлює граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Відповідно до вимог статті 1 вказаного Закону, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні 1218,00 грн., відповідно розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 487,20 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Судом встановлено, що за умовами пунктів 1.1 та 3.1 Договору про надання юридичної допомоги від 04.06.2014, за надання юридичних послуг, а саме за вивчення оскаржуваних повідомлень-рішень, аналіз та підбір нормативної бази та судової практики щодо проблематики спору, підготовку позову та формування пакету позовної документації, подання адміністративного позову до Харківського окружного адміністративного суду, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 20000,00 грн.

Надання послуг правової допомоги та виплата винагороди Виконавцю підтверджується розрахунком витрат Позивача на сплату вартості правової допомоги адвоката, актом приймання-передачі виконаних адвокатом послуг з надання правової допомоги по справі від 10 червня 2014 р., квитанцією від 10 червня 2014 р. про сплату адвокату вартості наданої правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись статтею 94 КАС України, суд вважає можливим стягнути з відповідача судові витрати в частині відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "ЦМПТ-АВІА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень- рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.06.2014 року № 0001722201, від 04.06.2014 року № 0001732201, від 04.06.2014 року №0001742201, винесених відносно Дочірнього підприємства "ЦМПТ-АВІА".

Стягнути з Державного бюджету України на користь на користь Дочірнього підприємства "ЦМПТ-АВІА" (код ЄДРПОУ 37999827, юридична адреса: 61058, м. Харків, Майдан Свободи, б. 8 кв. 204) витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн.), та витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. двадцять коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.