Постанова

від 22.07.2014 по справі 826/5162/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2014 року 08:00 № 826/5162/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Борисової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» (надалі - Позивач/ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД») до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 р. №0002812207 та №0002822207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 р. було відкрите провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративним позові, зокрема, зазначає про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, оскільки Позивачем порушені норми ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (надалі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88).

Крім того, в судовому засіданні було допитано в якості свідка директора ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» ОСОБА_2, який повідомив про порядок укладення договорів із контрагентами, а також надав пояснення про результати виконання сторонами умов таких договорів.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників сторін та свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (код ЄДРПОУ 21610122) зареєстроване 14.06.1994 р. у Деснянській районній державній адміністрації у м. Києві, з 21.06.1994 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №673539 основними видами діяльності ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» є діяльність приватних охоронних служб.

Для здійснення господарської діяльності, пов'язаної із наданням послуг охорони власності та громадян, Позивач отримав ліцензію Міністерства внутрішніх справ України серії АВ №594785 строком дії з 24.12.2011 р.

Разом із тим, у період з 28.01.2014 р. по 11.03.2014 р. Відповідачем на підставі направлень від 28.01.2014 р. №98/26-58-22-07, №99/26-58-22-07, №100/26-58-17-02, №101/26-58-22-07, №102/26-58-22-07, №103/26-58-22-06, повідомлення від 09.01.2014 №2/26-58-22-04 та наказів №31 від 09.01.2014 р., №578 від 24.02.2014 р., виданих ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно зі ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України та відповідно до плану-графіка була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої був складений акт №1358/26-58-22-07-17/21610122 від 18.03.2014 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (код ЄДРПОУ 21610122) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.» (надалі - Акт перевірки №1358), в якому зафіксовано наступні виявлені порушення вимог законодавства, а саме:

ь пп.14.1.11 та пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.137.10 та п.137.16 ст.137, п.138.1, п.138.2 та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 135 537,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2-4 кв. 2011 р. у сумі 544 408,00 грн.; за 1 кв. 2012 р. у сумі 386 750,00 грн.; за півріччя 2012 р. у сумі 784 700,00 грн.; за 9 місяців 2012 р. у сумі 1 184 042,00 грн.; за 2012 р. у сумі 1 591 128,00 грн.;

ь п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 та п.201.10 ст.201 ПК України та п.2.4 Положення №88, п.9.1 ст.9 Закону №996, в результаті чого занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму 1 857 819,00 грн., в т.ч. по періодам: за жовтень 2011 р. - 90 833,34 грн.; за листопад 2011 р. - 131 666,67 грн.; за грудень 2011 р. - 119 958,45 грн.; за січень 2012 р. - 124 000,03 грн.; за лютий 2012 р. - 124 333,34 грн.; за березень 2012 р. - 120 000,00 грн.; за травень 2012 р. - 116 666,69 грн.; за червень 2012 р. - 143 999,99 грн.; за липень 2012 р. - 136 666,67 грн.; за серпень 2012 р. - 143 516,66 грн.; за вересень 2012 р. - 100 142,16 грн.; за жовтень 2012 р. - 126 034,92 грн.; за листопад 2012 р. - 141 666,68 грн.; за грудень 2012 р. - 119 999,99 грн.;

ь п.2.8 та п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. за №637, за яке передбачено штрафні фінансові санкції відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки».

При цьому, на підставі Акту перевірки №1358 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема:

ь за формою «Р» №0002812207 від 03.04.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 669 381,00 грн. (з яких 2 135 537,00 грн. - за основним платежем, 533 844,00 грн. - за штрафними санкціями);

ь за формою «Р» №0002822207 від 03.04.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2 786 729,00 грн. (з яких 1 857 819,00 грн. - за основним платежем, 928 910,00 грн. - за штрафними санкціями).

З огляду на зазначене, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» мало господарські взаємовідносини із наступними контрагентами на підставі укладених договорів, зокрема:

1. із ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Соларіс» (надалі - ТОВ «ТПК «Соларіс») (Виконавець) на підставі договору №1720/ІК від 01.11.2011 р. про надання інформаційних (консультаційних) послуг (надані - Договір №1720/ІК), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги з питань, що стосуються діяльності Замовника.

На підтвердження виконання вимог укладеного із ТОВ «ТПК «Соларіс» Договору №1720/ІК Позивачем надані акти виконаних робіт за листопад та грудень 2011 р. на загальну суму 371 500,00 грн., а також акти прийому-передачі конфіденційної інформації.

2. із ТОВ «Вортекс Транс» (Перевізник) на підставі договору №1730 від 01.11.2011 р. на транспортне обслуговування (надалі - Договір №1730), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання здійснювати транспортне обслуговування Замовника, пов'язане з виконанням договорів на охорону об'єктів.

На виконання вимог укладеного Договору №1730 надані акти прийому-передачі робіт за листопад-грудень 2011 р. на загальну суму 461 000,00 грн. та за січень-грудень 2012 р. на загальну суму 2 706 000,00 грн.

3. із ПП «Захист Центр Плюс» (Виконавець/Постачальник) на підставі договорів:

ь №11011 від 30.09.2011 р. (надалі - Договір №11011), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає та сплачує, а Виконавець бере зобов'язання щодо надання послуг з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади, які є в наявності, що іменуються у подальшому «фахівці», у відповідності до вимог, вказаними Замовником у заявці (ках);

ь №1737 від 23.12.2011 р. постачання та доставку продукції (надалі - Договір №1737), згідно із яким Постачальник зобов'язується продати та доставити, а Замовник придбати та оплатити продукцію: обладнання, матеріали для монтажу системи охороно-пожежної сигналізації, охоронного відеонагляду, контролю доступу на умовах, викладених в даному Договорі.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивачем були надані наступні первинні документи, такі як: до Договору №11011 - акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 536 000,00 грн. разом із переліком осіб, працевлаштованих у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» за направленням Виконавця за період жовтень-грудень 2011 р.; до Договору №1737 - видаткова накладна №198 від 23.12.2011 р. на загальну суму 78 750,72 грн.

4. із ТОВ «Саміро Холдинг» (Виконавець) на підставі договору №811і від 01.08.2011 р. про надання інформаційних (консультаційних) послуг (надані - Договір №811і), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги з питань, що стосуються діяльності Замовника.

До укладеного між сторонами Договору №811і Позивачем надано акти виконаних робіт за жовтень 2011 р. на суму 193 000,00 грн. та за січень-березень 2012 р. на загальну суму 415 000,00 грн.

5. із ТОВ «Сінтеро» (Виконавець) на підставі договору №060112С-1 від 06.01.2012 р. (надалі - Договір №060112С-1), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає та сплачує, а Виконавець бере зобов'язання щодо надання послуг з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади, які є в наявності, що іменуються у подальшому «фахівці», у відповідності до вимог, вказаними Замовником у заявці (ках).

На підтвердження отриманих послуг, Позивачем надані акти надання послуг на загальну суму 833 750,00 грн. разом із переліком осіб, працевлаштованих у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» за направленням Виконавця за період січень-травень 2012 р.

6. із ТОВ «Сучасні Торгівельні Рішення» (надалі - ТОВ «СТР»/Постачальник) на підставі договору поставки №100112СТР-1 від 10.01.2012 р. (надалі - Договір №100112СТР-1), згідно із яким Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором передати у власність ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Покупець) товари, зазначені у протоколі узгодження ціни - рахунку на оплату, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість в порядку та на умовах цього Договору.

В матеріалах справи наявні надані Позивачем видаткові накладні та рахунки на оплату за Договором №100112СТР-1 за період січень-лютий 2012 р. на загальну суму 110 000,00 грн.

7. із ТОВ «Арт-Дека» (Виконавець) на підставі договору №3003-ТК від 30.03.2012 р. (надалі - Договір №3003-ТК), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання маркетингових послуг з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг згідно договорів, укладених Замовником, з метою оцінки якості послуг охорони, отримання нової та актуалізації наявної інформації про рівень задоволення клієнтів Замовника, її узагальнення для прийняття корегуючи та попереджувальних дій на об'єктах, які знаходяться під охороною Замовника.

На виконання вимог укладеного Договору №3003-ТК між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період квітень, липень та серпень 2012 р. на загальну суму 623 000,00 грн., а також щомісячні звіти про загальні проблеми за липень та серпень 2012 р.

8. із ТОВ «Пі Ем Дівіжн» (Виконавець) на підставі договорів:

ь №30/04ІК від 30.04.2012 р. про надання інформаційних (консультаційних) послуг (надані - Договір №30/04ІК), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги з питань, що стосуються діяльності Замовника;

ь №01/05РП від 30.04.2012 р. про надання рекламних послуг (надалі - Договір №01/05РП), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) усно чи письмово дає завдання Виконавцю, а Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до завдання Замовника надати за плату рекламні послуги, а саме: візуальна реклама у м. Києві та інших містах України;

ь №12/04 від 01.04.2012 р. про надання послуг (надалі - Договір №12/04), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг по проведенню інформаційно-маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника;

ь №0207/07/12 від 02.07.2012 р. (надалі - Договір №0207/07/12), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає та сплачує, а Виконавець бере зобов'язання щодо надання послуг з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади, які є в наявності, що іменуються у подальшому «фахівці», у відповідності до вимог, вказаними Замовником у заявці (ках).

На підтвердження виконання вимог укладених між Позивачем та ТОВ «Пі Ем Дівіжн» Договорів, надані наступні документи, а саме: до Договору №30/04ІК - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2012 р. на суму 23 000,00 грн.; до Договору №01/05РП - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень та червень 2012 р. на загальну суму 94 000,00 грн.; до Договору №12/04 - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період квітень-червень 2012 р. на загальну суму 571 000,00 грн., а також звіти про виконані роботи за травень-червень 2012 р.; до Договору №0207/07/12 - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період липень-листопад 2012 р. на загальну суму 1 076 500,00 грн., а також перелік осіб, працевлаштованих у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» за направленням Виконавця за липень, вересень, жовтень 2012 р.

9. із ТОВ «Фірма Рісмус» (Виконавець) на підставі договорів:

ь №15/01/06 від 01.06.2012 р. (надалі - Договір №15/01/06), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає та сплачує, а Виконавець бере зобов'язання щодо надання послуг з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади, які є в наявності, що іменуються у подальшому «фахівці», у відповідності до вимог, вказаними Замовником у заявці (ках);

ь №10/01/12 від 01.10.2012 р. (надалі - Договір №10/01/12), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання маркетингових послуг з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг згідно договорів, укладених Замовником, з метою оцінки якості послуг охорони, отримання нової та актуалізації наявної інформації про рівень задоволення клієнтів Замовника, її узагальнення для прийняття корегуючи та попереджувальних дій на об'єктах, які знаходяться під охороною Замовника.

На підтвердження отримання від ТОВ «Фірма Рісмус» послуг Позивачем надано суду, зокрема: до Договору №15/01/06 - акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 188 000,00 грн. разом із переліком осіб, працевлаштованих у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» за направленням Виконавця у червні 2012 р.; до Договору №10/01/12 - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 431 500,00 грн. разом із щомісячними звітами про загальні проблеми за період жовтень-грудень 2012 р.

10. із ТОВ «СЛ-12» на підставі договору №1787/ТК від 01.06.2012 р. (надалі - Договір №1787/ТК), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання маркетингових послуг з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг згідно договорів, укладених Замовником, з метою оцінки якості послуг охорони, отримання нової та актуалізації наявної інформації про рівень задоволення клієнтів Замовника, її узагальнення для прийняття корегуючи та попереджувальних дій на об'єктах, які знаходяться під охороною Замовника.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 1 604 000,00 грн. разом із щомісячними звітами про загальні проблеми до Договору №1787/ТК за період червень-грудень 2012 р.

11. із ТОВ «Промислова компанія «Нашира» (надалі - ТОВ «ПК «Нашира»/Виконавець) на підставі договору №860м від 01.08.2011 р. (надалі - Договір №860м), згідно із яким ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання маркетингових послуг з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг згідно договорів, укладених Замовником, з метою оцінки якості послуг охорони, отримання нової та актуалізації наявної інформації про рівень задоволення клієнтів Замовника, її узагальнення для прийняття корегуючи та попереджувальних дій на об'єктах, які знаходяться під охороною Замовника.

На підтвердження виконання вимог укладеного Договору №860м Позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 1 134 500,00 грн. разом із щомісячними звітами про загальні проблеми за період жовтень-грудень 2011 р. та січень-березень 2012 р.

12. із ТОВ «Техно-Торг» - без укладення письмових договорів, на покупку техніки у серпні, вересні та жовтні 2012 р. на підставі видаткових накладних на загальну суму 7 162,64 грн.

Разом із тим, на підтвердження оплати отриманих від контрагентів товарів та послуг Позивачем надані банківські виписки за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.

В той же час, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4 ст.201 ПК України).

Згідно із п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Так, при проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суми ПДВ розміром 1 857 819,00 грн. та включення її до складу податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, а саме від: ТОВ «ТПК «Соларіс» на суму 30 416,67 грн.; ТОВ «Вортекс Транс» на суму 527 666,70 грн.; ПП «Захист Центр Плюс» на суму 102 458,45 грн.; ТОВ «Саміро Холдінг» на суму 101 333,34 грн.; ТОВ «Сінтеро» на суму 146 000,00 грн.; ТОВ «СТР» на суму 18 333,34 грн.; ТОВ «Арт Дека» на суму 103 833,32 грн.; ТОВ «Пі Ем Дівіжн» на суму 327 583,33 грн.; ТОВ «Фірма Рісмус» на суму 103 249,99 грн.; ТОВ «СЛ-12» на суму 206 666,68 грн.; ТОВ «Техно-Торг» на суму 1 193,77 грн.; ТОВ «ПК «Нашира» на суму 189 083,33 грн.

В той же час, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В пп.«б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» задекларовано податковий кредит з ПДВ у розмірі 2 512 115,00 грн. Проте, перевіркою визначення податкового кредиту Відповідачем встановлено його завищення на суму 1 857 819,00 грн.

Крім того, за перевіряємий період ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2 239 575,00 грн. Однак, як вбачається з Акту перевірки №1358 перевіркою повноти нарахування ПДВ за відповідний період податковим органом встановлено його заниження на суму 1 857 819,00 грн.

В той же час, в ході аналізу податкової звітності з податку на прибуток податковим органом встановлено, що також не заперечується представником Позивача, ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємств відповідних періодів суми витрат, понесені від наступних контрагентів, а саме: ТОВ «ТПК «Соларіс» на суму 309 583,00 грн.; ТОВ «Вортекс Транс» на суму 2 638 333,00 грн.; ПП «Захист Центр Плюс» на суму 512 292,00 грн.; ТОВ «Саміро Холдінг» на суму 506 666,00 грн.; ТОВ «Сінтеро» на суму 898 782,00 грн.; ТОВ «СТР» на суму 91 667,00 грн.; ТОВ «Арт-Дека» на суму 519 167,00 грн.; ТОВ «Пі Ем Дівіжн» на суму 1 637 917,00 грн.; ТОВ «Фірма Рісмус» на суму 516 250,00 грн.; ТОВ «СЛ-12» на суму 843 333,00 грн.; ТОВ «Техно-Торг» на суму 5 969,00 грн.; ТОВ «ПК «Нашира» на суму 945 417,00 грн.

В свою чергу, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положенням п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Згідно із абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (що також відповідає пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94).

Разом із тим, як вбачається матеріалів справи, за перевіряємий період Позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування розміром 23 707 734,00 грн. Однак, перевіркою повноти визначення витрат Відповідачем встановлено їх завищення на загальну суму 9 446 594,00 грн.

При цьому, за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. Позивачем задекларовано податок на прибуток у розмірі 10 647,00 грн. Проте, перевіркою повноти визначення податку на прибуток ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено його заниження на загальну суму 2 135 537,00 грн.

Водночас, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Поряд із цим, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Разом із тим, як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. зазначено, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п.1 ч.2 ст.110, ст.114 КАС України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 КАС України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».

Водночас, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 22.04.2014 р. витребовувались від Позивача документи по справі, які, на думку суду, є необхідними для встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції, зокрема: належним чином засвідчені копії наступних документів (або письмові пояснення із зазначенням причин неможливості їх надання): податкові декларації за перевіряємий період з «розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; оборотно-сальдові відомості; витяги із журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; докази перебування товарно-матеріальних цінностей на бухгалтерському обліку - виписки по роках; платіжних доручень та оригіналів виписок з розрахункових рахунків позивача, завірених відповідними банківськими установами, що засвідчують факти сплати позивачем вартості отриманих робіт (товарів, послуг); документи за укладеними договорами із контрагентами (зокрема, але не виключно): докази використання отриманих послуг (товарів) у господарській діяльності Позивача; додатки та додаткові угоди; завдання Замовника; схеми, графіки, таблиці; рекомендації Виконавців; заявки до укладених договорів; графік виконання перевезень; інформацію про типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезень; калькуляція витрат; інформаційний матеріал (резюме, рекомендації) на відібраних фахівців; рішення Замовника про прийом на роботу або відмову від прийому; письмові документи із вмотивованими зазначеннями причин відмови; рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні; протоколи узгодження ціни - рахунки на оплату; паспорти та сертифікати відповідності виробника; щотижневі звіти за результатами візитів; щомісячний звіт про загальні проблеми; опис рекламних послуг, ескізи, оригінал-макети; звіти про проведенні дослідження тощо; належні докази (у вигляді письмових пояснень з доданими до них первинними, розрахунковими документами, документами бухгалтерського обліку і звітності, внутрішніми організаційно-розпорядчими документами підприємств, тощо) наявності фізичних, технічних та технологічних можливостей у позивача та його контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) (в тому числі власних/орендованих виробничих, складських і офісних приміщень, виробничого і спеціального технічного обладнання, транспортних засобів, інших основних засобів), трудових ресурсів, необхідних для здійснення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської діяльності, зокрема (але не виключено): наявність кваліфікованого персоналу; штатний розпис за 2011-2013 рр.; інші документи, які на думку позивача, підтверджують реальність виконання господарських операцій за укладеним договором.

На виконання вимог ухвали суду, Позивачем були надані документи, які, на його думку, в повному обсязі посвідчують реальність господарських операцій між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та його контрагентами ТОВ «ТПК «Соларіс», ТОВ «Вортекс Транс», ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Саміро Холдінг», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «СТР», ТОВ «Арт-Дека», ТОВ «Пі Ем Дівіжн», ТОВ «Фірма Рісмус», ТОВ «СЛ-12», ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «ПК «Нашира», до яких, в свою чергу, суд відноситься критично з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1, п.1.3 п.1.4 укладених Позивачем тотожних Договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг із ТОВ «ТПК «Соларіс» (Договір №1720/ІК), із ТОВ «Саміро Холдінг» (Договір №811і) та із ТОВ «Пі Ем Дівіжн» (Договір №30/04ІК) Замовник в порядку та на умовах, визначених Договорами, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги з питань, що стосуються діяльності Замовника. Надання передбачених п.1.1 Договорів послуг здійснюється Виконавцем протягом 10 роб. днів з моменту отримання завдання Замовника, в порядку надання усної чи письмової (схеми, графіки, таблиці та інше) консультації. Передбачене п. 1.1 Договорів інформування (консультування) обов'язково має містити рекомендації Замовнику щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету інформування (консультування).

В той же час, з огляду на надані Позивачем акти виконаних робіт судом встановлено, що на підставі Договору №1720/ІК із ТОВ «ТПК «Соларіс» Виконавцем була надана інформація у відповідності із завданням Замовника разом із доданими пакетами документів з конфіденційною інформацією.

При цьому, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 пакети документів з конфіденційною інформацією, отримані від ТОВ «ТПК «Соларіс», були знищені, акти про відповідне знищення не складались.

Поряд із цим, свідок ОСОБА_2 вказав про те, що не пам'ятає, які саме документи йому надавались від ТОВ «ТПК «Соларіс».

Більше того, на виконання вимог п.2.1.1 укладених ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» Договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг із контрагентами (ТОВ «ТПК «Соларіс», ТОВ «Саміро Холдінг» та ТОВ «Пі Ем Дівіжн»), де зазначається про зобов'язання Замовника надати Виконавцям необхідні документи та інформацію для надання відповідних послуг, суд не отримав будь-яких пояснень про те, які саме документи та інформація надавалась Позивачем до Виконавців.

Між тим, з актів виконаних робіт до Договору №811і із ТОВ «Саміро Холдінг» вбачається, що Виконавцем проводились практикуми-семінари, проте, на підтвердження факту надання таких послуг суду не було надано, ані похідних від таких семінарів-практикумів документів, ані переліку присутніх працівників ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» на відповідних семінарах.

Так, щодо проведених ТОВ «Саміро Холдінг» практикумів-семінарів свідок ОСОБА_2 зазначив, що списки учасників таких семінарів не складались, оскільки вони проводились для кожного відділу ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» окремо. При цьому, повідомив про видачу учасникам відповідних сертифікатів про проходження таких практикумів-семінарів, однак, на підтвердження фактичного надання ТОВ «Саміро Холдінг» послуг, Позивачем вказані сертифікати суду не надавались.

Водночас, ТОВ «Пі Ем Дівіжн» до Договору №30/04ІК були надані інформаційні (консультаційні) послуги щодо потенційних замовників (клієнтів) послуг охорони, однак, з огляду на підписаний маж сторонами акт виконаних робіт (наданих послуг) (том ІІ справи, стор.87), неможливо встановити, які саме послуги надавав Позивачу вказаний контрагент.

В свою чергу, відповідно до пояснень представника Позивача надані послуги ТОВ «Пі Ем Дівіжн» стосувались перевірки здійснення конкурентами та контрагентами ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» з охоронної діяльності, проте, документальне підтвердження (список конкурентів та контрагентів, укладені договори з ними) зазначених тверджень в матеріалах справи відсутнє.

Поряд із цим, Позивачем не було надано будь-яких завдань, заявок до жодного із укладених Договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг. Також, в матеріалах справи відсутні схеми, графіки, таблиці, або надані контрагентами Позивачу рекомендації, що позбавляє суд можливості встановити сам предмет інформування (консультування).

Крім того, суд погоджується із доводами Відповідача, що всі акти виконаних робіт до Договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг не містять інформації, яким чином та які послуги надавались контрагентами, в якому місці та в який час такі послуги були надані, яким чином Виконавці проводили певну роботу, що не дає змоги довести зв'язок отриманих Позивачем від ТОВ «ТПК «Соларіс», ТОВ «Саміро Холдінг» та ТОВ «Пі Ем Дівіжн» послуг із господарською діяльністю ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД».

В той же час, згідно із розд.1 укладеного між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та ТОВ «Вортекс Транс» Договору №1730 Замовник у зв'язку із виробничою необхідністю доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання здійснювати транспортне обслуговування Замовника, пов'язане з виконанням договорів на охорону об'єктів, а саме: перевезення вантажів (необхідне обладнання, спецодяг, документи тощо). При цьому, п.2.1 Договору №1730 передбачено, що перевезення здійснюється лише на підставі заявок Замовника, до яких додається узгоджений сторонами графік виконання перевезень, із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень.

Поряд із цим, як вбачається із наданих Позивачем заявок на транспортне обслуговування (додаток №5 до справи, стор.32-46), Виконавцем здійснювались вантажні перевезення по м. Києву та Україні за відповідним переліком пунктів призначення, однак, жодного укладеного ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» договору на охорону зазначених у переліку об'єктів, із яким би пов'язувалось транспортне обслуговування, суду надано не було. Крім того, в матеріалах справи відсутні погодженні сторонами графіки виконання перевезень, із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень.

Водночас, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 передбачені умовами Договору №1730 обов'язкові графіки виконання перевезень сторонами не узгоджувались, товарно-транспортні накладні не складались.

Разом із тим, відповідно до розд.3 укладеного із ТОВ «Вортекс Транс» Договору №1730 та Додаткової угоди №1 до вказаного Договору на вимогу Замовника при обґрунтуванні вартості наданих послуг, Перевізник надає калькуляцію витрат.

Проте, на підтвердження вартості отриманих від ТОВ «Вортекс Транс» транспортних послуг Позивачем не були надані суду калькуляції витрат за кожною із заявок ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД».

При цьому, за поясненнями свідка ОСОБА_2 вартість послуг транспортного обслуговування за Договором №1730 узгоджувалась сторонами у телефонному режимі та залежала від об'єму перевезень.

Однак, з огляду на наявні в матеріалах справи заявки ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» на транспортне обслуговування та акти виконаних робіт (наданих послуг), суд позбавлений можливості встановити фактичний об'єм наданих ТОВ «Вортекс Транс» послуг перевезень.

Між тим, у п. 2.2.5 Договору №1730 передбачено, що завантаження та розвантаження вантажів здійснюється за згодою сторін, однак, ані представником Позивача, ані свідком ОСОБА_2 не було надано пояснень щодо порядку, а також ким здійснювалось завантаження та розвантаження вантажів, якими відповідальними особами видавався вантаж у місці подання автотранспорту та якими особами приймався у місці призначення.

В той же час, п.2.2.1 та п.2.2.3 укладеного із ТОВ «Вортекс Транс» Договору №1730 встановлено, що Перевізник зобов'язується визначити типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезень, зазначених у заявках, а також надавати для перевезень робочі транспортні засоби, які підходять для конкретного виду перевезень.

Так, за твердженнями свідка ОСОБА_2 перевезення здійснювалось зазначеним контрагентом на автомобілях Daewoo «Lanos» та «Таврія».

Водночас, суд звертає увагу на надану представником Відповідача довідку Управління Державної автомобільної інспекції від 13.05.2014 р. №10/1082, з якої вбачається, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва за ТОВ «Вортекс Транс» вказані директором ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» автомобілі, що здійснювали перевезення, не зареєстровані, що підтверджує висновки податкового органу про відсутність реального здійснення спірних господарських операцій.

Крім того, відповідні висновки суду та Відповідача також не спростовує наявна в матеріалах справи ліцензійна картка серії АА №439820 до ліцензії серії АВ №455247 (том І справи, стор. 95-96), виданої ТОВ «Вортекс Транс» Міністерством транспорту та зв'язку України на транспортний засіб МАЗ 543208-020, 2004 р.в., реєстраційний №АА7225АВ, оскільки документально підтверджуючого доказу здійснення Виконавцем вказаним транспортним засобом перевезення вантажу Позивача суду не надано.

Разом із тим, згідно із п.1.1 укладеного між Позивачем та ПП «Захист Центр Плюс» Договору №1737 на постачання та доставку продукції, її найменування, одиниці виміру, кількість, ціна та вартість доставки вказуються у рахунках-фактурах та у товарних накладних, які Постачальник надає Замовнику згідно заказу останнього.

Також, п.1.2, п.6.2 та п.6.3 укладеного із ТОВ «СТР» Договором поставки №100112СТР-1 передбачено, що асортимент, кількість і ціна товару погоджується сторонами, відповідно до заявок Покупця. В заявці Покупця обов'язково вказується найменування та кількість товару, реквізити товароотримувачів, а також інші умови поставки відповідної партії товару. Всі витрати, пов'язані з транспортуванням товару, несе Покупець.

Проте, жодних заявок та замовлень від ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» на постачання товарів від Постачальників (ПП «Захист Центр Плюс» та ТОВ «СТР») на підтвердження виконання вимог укладених Договорів №1737 та №100112СТР-1 суду надано не було.

Крім того, Позивачем не надані паспорти якості або сертифікати відповідності товару від виробників, що передбачено вимогами п.4.1 укладеного із ПП «Захист Центр Плюс» Договору №1737 та п.5.1 укладеного із ТОВ «СТР» Договору №100112СТР-1.

Водночас, суд звертає увагу, що за твердженнями свідка ОСОБА_2 замовлення та заявки на постачання продукції (обладнання з охорони та відеоспостереження) Постачальникам надавались в електронному вигляді, а також були отримані від них паспорти якості та сертифікати відповідності обладнання від виробників, але суду такі необхідні та витребувані документи для з'ясування фактичного здійснення спірних господарських взаємовідносин між Позивачем та його контрагентами-постачальниками (ПП «Захист Центр Плюс» та ТОВ «СТР») надані не були.

В той же час, за умовами укладених ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» Договорів поставки датою поставки продукції і датою переходу права власності вважається дата виконання Постачальником умов постачання, приймання продукції Замовником згідно товарно-транспортної накладної і здійснення проплати за доставку продукції (п.2.3 Договору №1737).

Також, п.7.2 Договору №100112СТР-1 встановлено, що датою поставки товару вважається дата приймання товару, вказана представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.

Поряд із цим, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. (надалі - Правила №363) визначаються права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

В п.3.8 р.3 Правил №363 передбачено, що заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

При цьому, в р.1 Правил №363 передбачено, що замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни.

Пунктом 8.25 Правил №363 передбачено, що час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

В п.11.1 р.11 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

В п.11.4 та п.11.5 р.11 Правил №363 визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

В п.11.6, п.11.7 та п.11.8 р.11 Правил №363 передбачено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

В п.11.6 р.11 Правил №363 передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до п.8.25 і п.8.26 цих Правил, зокрема:

ь час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

ь вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які товарно-транспортні накладні на здійснення постачання товарів за укладеними Позивачем із ПП «Захист Центр Плюс» Договором №1737 та із ТОВ «СТР» Договором №100112СТР-1, які б дали суду змогу пересвідчитись у реальності здійснення вказаними контрагентами-постачальниками поставок.

Водночас, суд акцентує увагу, що одні лише наявні в матеріалах справи видаткові накладні (том І справи, стор.217 та том ІІ справи, стор.44-50) не підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

При цьому, з огляду на зазначені видаткові накладні, суд позбавлений можливості встановити якими уповноваженими особами Позивача приймались отримані від ПП «Захист Центр Плюс» та ТОВ «СТР» товари, оскільки підписи не містять відповідних розшифрувань підписантів.

Крім того, на підтвердження самовивозу придбаного товару Позивачем не надано ані договорів транспортування, ані договорів оренди транспортних засобів, ані документів на право власності автомобілів, що також підтверджує відсутність фактичних поставок придбаного ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» у відповідних контрагентів-постачальників товарів.

При цьому, Позивачем не надані товарно-транспортні накладні до укладеного із ТОВ «Вортекс Транс» Договору №1730, що в свою чергу, підтверджує висновок податкового органу про відсутність реальності надання Постачальником послуг із транспортування вантажу ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД».

Поряд із цим, п.7.6 укладеного із ТОВ «СТР» Договору №100112СТР-1 встановлено, що Постачальник зобов'язується у письмовому вигляді не пізніше, ніж за 3 дні до фактичної поставки товару, відомості про вантажоперевізника, а також направити інші повідомлення, що необхідні Покупцеві для здійснення необхідних заходів для прийняття товару.

Однак, судом була встановлена відсутність необхідних для прийняття ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» від ТОВ «СТР» товару повідомлень, що також не спростовується представником Позивача та свідком.

Таким чином, відсутність необхідних товарно-супровідних документів, встановлених чинним на час надання Позивачу послуг постачання продукції та транспортування вантажу законодавством, дає суду підстави для висновку про відсутність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

В той же час, суд критично ставиться до тверджень директора ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» ОСОБА_2 про те, що витребувані ухвалою суду від 22.04.2014 р. товарно-транспортні накладні, не є обов'язковими первинними документами, оскільки відповідно до п.1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом із тим, Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 (надалі - Інструкція №99), в якій передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Так, відповідно до п.2 Інструкції №99 бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей (п.6 Інструкції №99).

При цьому, Інструкція №99 поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлена наявність лише довіреностей, виписаних на уповноважених осіб ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» на отримання товарів від ТОВ «Техно-Торг» за відповідними рахунками (додаток №5 до справи, стор.83-89).

Однак, суд звертає увагу, що як і довіреності, так і видаткові накладні, виписані ТОВ «Техно-Торг» на підставі рахунків-фактур (рахунків), яких, в свою чергу, суду надано не було.

Крім того, у вказаних довіреностях ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» на отримання товарів від ТОВ «Техно-Торг» відсутній порядковий номер, водночас, з огляду на видаткові накладні, встановлено наявність порядкового номеру таких довіреностей.

В той же час, на спростування сумнівів суду щодо відсутності фактичного здійснення операцій між Позивачем та ТОВ «Техно-Торг», ігноруючи встановлені ухвалою від 22.04.2014 р. вимоги суду, Позивачем не було надано витягу із журналу реєстрації довіреностей, як і сам журнал. Також, не було надано доказів видачі будь-яких інших довіреностей на отримання придбаних у ПП «Захист Центр Плюс» та ТОВ «СТР» товарів.

Поряд із цим, відповідно до п.1.1 укладених Позивачем тотожних Договорів із ПП «Захист Центр Плюс» (Договір №11011), із ТОВ «Сінтеро» (Договір №060112С-1), із ТОВ «Пі Ем Дівіжн» (Договір №0207/07/12) та із ТОВ «Фірма Рісмус» (Договір №15/01/06) предметом надання послуг є пошук та підбір кандидатів на вакантні посади, які є в наявності, у відповідності до вимог, вказаними Замовником у заявках.

Водночас, як зазначено в наявних у матеріалах справи актах прийому-передачі надання послуг за Договорами №11011, №060112С-1, №0207/07/12 та №15/01/06, пошук та підбір кандидатів контрагентами (ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «Пі Ем Дівіжн» та ТОВ «Фірма Рісмус») здійснювався починаючи з жовтня 2011 р. за заявками Замовника на вакантні посади, зокрема: директор Сімферопольського відділення, електромонтери ОПС, охоронники, робітники з благоустрою, комірники.

В той же час, Позивачем надані звіти про наявність вакансій за 2012 р. за вакантною посадою «охоронник» (додаток №2 до справи, стор.63-100).

Між тим, суд звертає увагу на пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що заявки подавались постійно з одними і тими ж критеріями для підбору кандидатів.

Однак, жодних заявок ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД», наданих контрагентам (ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «Пі Ем Дівіжн» та ТОВ «Фірма Рісмус») для пошуку та підбору кандидатів, суду надано не було.

На підтвердження виконання вимог вказаних вище укладених Договорів з пошуку та підбору кандидатів, Позивачем надано переліки осіб, працевлаштованих у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» за направленнями ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «Пі Ем Дівіжн» та ТОВ «Фірма Рісмус», а також накази (додаток №2 до справи, стор.105-245) по особовому складу про прийняття підібраних кандидатів на роботу з випробувальним терміном 1 місяць на підставі заяв відповідних осіб, яких, в свою чергу, суду надано не було.

Проте, суд акцентує увагу, що з огляду на надані Позивачем переліки осіб працевлаштованих у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» за направленнями ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «Пі Ем Дівіжн» та ТОВ «Фірма Рісмус», судом встановлено неодноразове фігурування одних і тих самих осіб за різними наданими контрагентами Позивача переліками, що викликає сумнів щодо реального здійснення спірних операцій з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади.

Водночас, твердження свідка ОСОБА_2 про те, що таке неодноразове зазначення одних і тих же кандидатів викликано специфікою самої охоронної діяльності, вказаних сумнівів суду щодо відсутності фактичних господарських взаємовідносин між Позивачем та його контрагентами за укладеними Договорами №11011, №060112С-1, №0207/07/12 та №15/01/06 не спростовують.

Крім того, суд погоджується із доводами Відповідача, що з наданих Позивачем актів та переліків осіб неможливо встановити дійсність працевлаштування відповідними контрагентами вказаних в них громадян.

Більше того, на виконання вимог п.2.1.2 укладених ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» Договорів із зазначеними вище контрагентами, де зазначено про те, що Виконавець зобов'язується підготувати та надати Замовнику інформаційний матеріал (резюме, рекомендації) на відібраних кандидатів, Позивачем не було надано отриманих від ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «Пі Ем Дівіжн» та ТОВ «Фірма Рісмус» інформаційних матеріалів щодо кожного із працевлаштованого кандидата.

Між тим, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи акти надання послуг від ТОВ «Сінтеро» виписані на підставі рахунків на оплату та протоколів узгодження ціни, фактичну наявність яких суд не мав можливості встановити, оскільки Позивачем такі документи надані не були.

При цьому, у зв'язку із відсутністю в актах надання послуг розшифровок підписів представників Замовника, суд не мав можливості встановити, якою уповноваженою особою ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» приймались надані контрагентом послуги.

Водночас, відповідно до п.2.1.2 та п.2.1.3 укладеного між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та ТОВ «Пі Ем Дівіжн» Договору №01/05РП Виконавець бере на себе обов'язки власними силами виготовити необхідні ескізи, тексти, оригінали-макети, необхідні для надання рекламних послуг, та подати їх на затвердження Замовнику.

Проте, на підтвердження виконання зазначених вимог Договору №01/05РП Позивачем не надані затверджені ескізи, тексти, оригінали-макети. При цьому, суд не приймає до уваги наявний в матеріалах справи (додаток №5 до справи, стор.47) буклет із рекламою ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД», оскільки не вбачається приналежність ТОВ «Пі Ем Дівіжн» до його розроблення та виготовлення.

Крім того, судом не приймаються до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 та представника Позивача про те, що розроблені ТОВ «Пі Ем Дівіжн» ескізи, макети та тексти надавались в електронному вигляді, оскільки жодного належного доказу на підтвердження фактичного виконання контрагентом Позивача зобов'язань за Договором №01/05РП суду не надавалось.

Більше того, згідно із п.2.1.6 Договору №01/05РП Виконавець зобов'язується надавати послуги візуальної реклами на вулицях м Києва, біля станцій метрополітену, у супермаркетах та на вулицях інших міст України.

Однак, наявність будь-якого доказу, який би свідчив про надання ТОВ «Пі Ем Дівіжн» рекламних послуг, судом не встановлено, що не спростовується представником Позивача.

В той же час, доводи представника Позивача та свідка ОСОБА_2 про те, що реклама надавалась у вигляді буклетів у газетах та громадському транспорті документально не підтверджується, що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та ТОВ «Пі Ем Дівіжн» за укладеним між ними Договором №01/05РП.

Разом із тим, в матеріалах відсутні належні докази надання ТОВ «Пі Ем Дівіжн» послуг по проведенню інформаційно-маркетингових досліджень за Договором №12/04, такі як: звіти, схеми, таблиці та інше, за напрямками, що цікавлять Замовника.

У п.3.1 Договору №12/04 зазначено, що маркетингові дослідження здійснюються за наступними напрямками, а саме: дослідження рівня додержання установлених правил ведення виробничих процесів надання охоронних послуг Замовником; дослідження рівня задоволення клієнтів Замовника; можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів; загальна характеристика обігу продукції конкурентів; розрахунки цін, відомості про їх динаміку за два попередні роки; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних компаній; прогноз стану кон'юнктури ринку на наступні два роки.

Між тим, як вбачається із наданих Позивачем звітів ТОВ «Пі Ем Дівіжн» про виконані роботи за Договором №12/04 за період з квітня по червень 2012 р., Виконавцем здійснено маркетингові дослідження за двома лише напрямками, зокрема: дослідження рівня додержання установлених правил ведення виробничих процесів надання охоронних послуг та відомості про потенційних споживачів.

В той же час, з огляду на вимоги ряду укладених Позивачем тотожних Договорів про надання маркетингових послуг з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг із ТОВ «Арт-Дека» (Договір №3003-ТК), із ТОВ «Фірма Рісмус» (Договір №10/01/12), із ТОВ «СЛ-12» (Договір №1787/ТК) та із ТОВ «ПК «Нашира» (Договір №860м), місцем проведення контролю є об'єкти, що перебувають під охороною Замовника. Місто проведення контролю, кількість об'єктів, кількість візитів на кожний об'єкт на місяць, загальна кількість візитів на місяць визначаються заявкою Замовника, що надається Виконавцю не менше ніж за 10 днів до початку кожного місяця, в якому проводиться контроль.

Проте, ані заявок Замовника, ані документально підтверджених відомостей про об'єкти, що перебувають під охороною ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» суду надані не були.

Поряд із цим, відповідно до п.2.4 та п.2.5 укладених договорів про надання контрагентами ТОВ «Арт-Дека», ТОВ «Фірма Рісмус», ТОВ «СЛ-12» та ТОВ «ПК «Нашира» маркетингових послуг контролем якості наданих послуг є перевірка персональних звітів інтерв'юерів (групи спеціально підготовлених Виконавцем інтерв'юерів), результатами контролю є щотижневі (періодичні) звіти за результатами візитів та щомісячний звіт про загальні проблеми.

Однак, в матеріалах справи наявні лише щомісячні звіти від контрагентів за кожним із укладених Позивачем договорів про надання маркетингових послуг. Між тим, на більшості із таких звітів відсутні підписи виконавців (інтерв'юерів).

Крім того, суд звертає увагу на те, що у більшості наданих контрагентами звітах викладені одні і ті ж самі висновки перевіряючих, деякі звіти взагалі не заповнені.

Більше того, суд погоджується із доводами податкового органу про те, що з наявних в матеріалах справи щомісячних звітів не можливо встановити, яким саме чином контрагенти надавали ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» вказані у них маркетингові послуги.

В свою чергу, відповідно до доводів представника Позивача, що також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2, у випадку встановлення контрагентами неналежного виконання працівниками ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» своїх обов'язків здійснювались фотознімки відповідних порушень, які опісля надавались Замовнику. Проте, жодного із таких фото- матеріалів порушення працівниками Позивача трудової дисципліни, встановлених інтерв'юерами ТОВ «Арт-Дека», ТОВ «Фірма Рісмус», ТОВ «СЛ-12» та ТОВ «ПК «Нашира», суду надано не надано.

Разом із тим, за поясненнями свідка ОСОБА_2 після надходження до Позивача звітів та фото- матеріалів виявлених контрагентами порушень, до невідповідальних працівників ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» застосовувались заходи впливу, такі як: пояснювальні записки, які, між тим, суду також не надавались.

В той же час, суд приймає до уваги посилання представника Відповідача на те, що надані щомісячні звіти не містять інформацію, яка б свідчила про місце, час та яким чином Виконавці проводили певну роботу, що також позбавляє можливості суду встановити зв'язок даних послуг із господарською діяльністю Позивача.

Поряд із цим, у п.186.1 ст.186 ПК України зазначено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Як вбачається із заявок Позивача на транспортне обслуговування до укладеного із ТОВ «Вортекс Транс» Договору №1730, місцем подання автотранспорту для перевезення зазначено: м. Київ, пр-к Очаківський, 3. Крім того, за поясненнями Відповідача практикуми-семінари за укладеним Договором №811і проводились ТОВ «Саміро Холдінг» також за зазначеною адресою.

В свою чергу, судом приймаються до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що у розпорядженні ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» на час здійснення спірних господарських операцій було два офісних приміщення у м. Києві по пр-ку Очаківському, 3 та по Чоколівському булв., які Позивач орендував на підставі укладених договорів оренди.

При цьому, як і послуги з постачання товарів, так і всі інші послуги надавались контрагентами саме за цими адресами, що також підтверджується представником Позивача. Проте, на підтвердження відповідних тверджень про наявність у ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» будь-яких приміщень, що використовуються для здійснення своєї господарської діяльності, не було надано жодного документально підтвердженого доказу, що дає суду підстави для висновку про відсутність у Позивача матеріально-технічної бази.

В свою чергу, суд акцентує увагу, що у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Однак, в межах даного спору судом не встановлено реальність здійснення спірних господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, не встановлено мету їх подальшого використання в своїй господарській діяльності, не надано жодних належних первинних документів, а також жодних пояснень щодо відсутності таких обов'язкових документів, які б посвідчували про факт здійснення відповідних господарських правовідносин між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та його контрагентами ТОВ «ТПК «Соларіс», ТОВ «Вортекс Транс», ПП «Захист Центр Плюс», ТОВ «Саміро Холдінг», ТОВ «Сінтеро», ТОВ «СТР», ТОВ «Арт-Дека», ТОВ «Пі Ем Дівіжн», ТОВ «Фірма Рісмус», ТОВ «СЛ-12», ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «ПК «Нашира».

Більше того, у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи документів на підтвердження використання Позивачем у своїй господарській діяльності отриманих від вказаних вище контрагентів робіт, послуг та товарів, суд був позбавлений можливості пересвідчитись у фактичній наявності мети за такими господарськими операціями.

Разом із тим, суд звертає увагу, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому, суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій зазначено про те, що задовольняючи позов, суди виходили тільки з наявності у позивача податкових накладних продавців, проте, не взяли до уваги того, що позивач протягом тривалого часу набував через посередників сировину у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а також, що позивач, продавці та їхні постачальники працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й часники якого обізнані стосовно один одного.

Поряд із зазначеним, суд приймає до уваги посилання представника Відповідача на отримані в ході проведення перевірки ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» матеріали щодо його контрагентів (акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.08.2013 р. №1145/22-50933943901 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вортекс Транс»; лист ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київської області від 03.02.2014 р. №141/7/10-16-22-02, яким повідомлено, ТОВ «ТПК «Соларіс» станом на 03.02.2014 р. має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.08.2012 р.; акт ДПІ в Обухівському районі Київської області від 30.01.2012 р. №19/232/34423651 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Захист Центр Плюс»; акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 21.03.2013 р. №327/22-4/37563814 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Саміро Холдінг»; акти ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.08.2012 р. №661/2202/37002836, від 27.12.2012 р. №5757/22-9/37002836, від 11.02.2013 р. №567/22-2/37002836, від 07.03.2013 р. №910/22-9/37002836 щодо ТОВ «Сінтеро»; акти ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.03.2013 р. №327/22-4/37563814 та від 26.12.2012 р.№5720/22-9/37450138 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТР»; акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.08.2013 р. №179/26-51-22-01/33147917 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арт-Дека»; акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 31.10.2013 р. №1623/22-04/31240162 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пі Ем Дівіжн»; акти ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 05.03.2014 р. №/05-64-22-01/38209600 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Рісмус» та ТОВ «СЛ-12» з питань взаємовідносин з ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД»; акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.10.2013 р. №385/3-22-08-35791183 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Торг»), якими встановлено відсутність підприємств за податковими адресами, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності засновників та директорів контрагентів, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Таким чином, у зв'язку із ненаданням Позивачем при проведенні перевірки документації по господарським взаємовідносинам із його контрагентами у період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., податковий орган прийшов до висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій, що не дозволяє формувати дані податкового обліку. Згідно із цим, у перевіряємому періоді ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» було занижено податок на прибуток на загальну суму 2 135 537,00 грн., а також занижено ПДВ на загальну суму 1 857 819,00 грн.

З огляду на вищевикладене, оскільки при розгляді даної справи Позивачем не було надано всіх належних первинних документів на підтвердження факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та його контрагентами, які б надали суду можливість пересвідчитись у правомірності віднесення спірних сум до складу витрат та формування податкового кредиту, суд погоджується із висновками податкового органу щодо заниження Позивачем податку на прибуток та ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання та доставку продукції, надання інформаційних (консультаційних) послуг, транспортного обслуговування, послуг з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади, послуг по проведенню інформаційно-маркетингових досліджень, рекламних послуг, що обумовлені укладеними між ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» та його контрагентами, фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на фактичне настання правових наслідків, не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій наявністю господарської мети, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими ПК України у взаємозв'язку з положеннями Закону №996 пов'язують виникнення у Позивача права включення спірної суми ПДВ розміром 1 857 819,00 грн. до складу податкового кредиту, що призвело до заниження грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 857 819,00 грн., а також права віднесення спірної суми витрат розміром 9 446 594,00 грн., що, в свою чергу, призвело до заниження податку на прибуток на 2 135 537,00 грн., у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2014 р. №0002812207 та №0002822207.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір на користь Позивача не відшкодовується.

Водночас, згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, оскільки сплачена ТОВ «КДОА «Безпека-ЛТД» сума судового збору становить 487,20 грн., відповідно, решта суми судового збору (4384,80 грн.) має бути стягнута з Позивача, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» (адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 10, код ЄДРПОУ 21610122) решту суми судового збору у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/5162/14».

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін