Ухвала

від 28.07.2014 по справі 903/28/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" липня 2014 р. справа №903/28/14 Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., при секретарі судового засідання Потоцькій А.О.,

Конопля А.М. - представник ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (дов. від 26.03.2013р. №14-74 юр)

Підгайна Н.Й. - представник ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" (дов. від 05.03.2014р.)

розглянувши в судовому засіданні

заяву публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м. Луцьк

публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач", м. Івано-Франківськ

про визнання недійсними правочинів (договорів) та зобов'язання покупця повернути майно у власність продавця

в межах провадження у справі

за заявою публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м. Луцьк

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2014 року від публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до господарського суду надійшла заява про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь". Ухвалою від 20.01.2014р. вказану заяву було прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2014р. було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" (м. Луцьк, вул. Георгія Гонгадзе, 25, код ЄДРПОУ 32273650), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Торгова група "Західсталь", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 29.05.2014р., розпорядником майна ТОВ "Торгова група "Західсталь" призначено арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну, вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

За наслідками розгляду справи в попередньому судовому засіданні ухвалою від 03.04.2014р. було:

- затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" (ПАТ "Кредобанк" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг");

- встановлено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- зобов'язано розпорядника майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів ТОВ "Торгова група "Західсталь", на зборах кредиторів обрати комітет кредиторів. Обраному комітету кредиторів вирішити питання щодо відкриття процедури санації, ліквідації боржника чи укладення мирової угоди, подати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів;

- призначено розгляд справи в підсумковому засіданні на 28.04.2014р.

Ухвалою від 28.04.2014р. розгляд справи в підсумковому засіданні було відкладено на 22.05.2014р.

В судовому засіданні 22.05.2014р., в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України, з метою надання кредитору - ПАТ "Кредобанк" можливості ознайомитись із звітами розпорядника майна, погодження звітів комітетом кредиторів боржника, було оголошено перерву до 05.06.2014р. При цьому ухвалою суду від 22.05.2014р. було задоволене клопотання розпорядника майна Гонти О.А. та продовжено на один місяць - до 29.06.2014р. строк процедури розпорядження майном ТОВ "Торгова група "Західсталь".

За наслідками розгляду справи в судовому засіданні 05.06.2014р. господарським судом було винесено постанову згідно з якою процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ "Торгова група "Західсталь" було припинено, зазначене товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "Торгова група "Західсталь" призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.

16 травня 2014 року канцелярією господарського суду за вх. №01-32/477/14 була зареєстрована заява публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" без дати та номеру про визнання недійсними укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" та публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськголовпостач" договорів купівлі-продажу, а також про зобов'язання покупця повернути у власність продавця відчужені за цими договорами об'єкти нерухомого майна, зокрема:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №789, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: будівлю зварювально-арматурного цеху з прибудовами (літер П-1) загальною площею 891,4 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №794, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: будівлю компресорної (літер Н-1) загальною площею 208,5 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №803, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: автоматизований прирейковий склад цементу (літер Є-1) загальною площею 208,5 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №806, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: будівлю складу цементу (літер О-1) загальною площею 108,5 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №880, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,0886 га, котра розташована у м. Луцьку по вул. Лазо, 5, кадастровий номер 0710100000:11:058:0004;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №870, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,0122 га, котра розташована у м. Луцьку по вул. Лазо, 5, кадастровий номер 0710100000:11:058:0094;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №865, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,3919 га, котра розташована у м. Луцьку по вул. Лазо, 5, кадастровий номер 0710100000:11:058:0095;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №875, а також зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" повернути у власність ТОВ "Торгова група "Західсталь" відчужене за угодою нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,0714 га, котра розташована у м. Луцьку по вул. Лазо, 5, кадастровий номер 0710100000:11:058:0003.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2014р. заяву ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було прийнято до розгляду в межах справи №903/28/14, розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 05.06.2014р. З метою повідомлення покупця за оспорюваними договорами - ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" про розгляд судом заяви, надання йому можливості скористатись своїми законними правами та обов'язками, ухвалою суду від 19.05.2014р. ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" було зобов'язано надати суду письмові пояснення по суті обставин, викладених у заяві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", документи в їх обгрунтування, Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на придбані у відповідності до оспорюваних угод об'єкти нерухомості та земельні ділянки, платіжні документи в підтвердження проведення оплати майна згідно угод купівлі-продажу, витяги із Статуту та довідку про включення товариства до ЄДРПОУ, визнано обов'язковою явку в судове засідання розпорядника майна, представників ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач".

Ухвалою суду від 05.06.2014р. за клопотанням ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", а також з огляду на необхідність з'ясування всіх обставин справи, розгляд в судовому засіданні заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання покупця повернути майно у власність продавця було відкладено на 16.06.2014р., зобов'язано при цьому ТОВ "Торгова група "Західсталь" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" надати суду додаткові документи та матеріали.

Ухвалою суду від 16.06.2014р., з огляду на заявлені учасниками провадження у справі клопотання, з метою з'ясування всіх істотних обставин справи, а також з врахуванням необхідності витребування додаткових документів та матеріалів, розгляд заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання покупця повернути майно у власність продавця було відкладено на 03.07.2014р.

При цьому зазначеною ухвалою, в порядку, визначеному ст. 38 ГПК України, було:

- зобов'язано ТОВ "Торгова група "Західсталь", ПАТ "Івано-Франківськголовпостач", а також ТОВ "Ірта Консалтинг" надати суду повний пакет документів, котрі стосуються Звітів про оцінку переданих у власність згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок та приміщень, визначені в угодах та виконані ТОВ "Ірта Консалтинг";

- зобов'язано приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 надати господарському суду належним чином посвідчені копії матеріалів нотаріальних справ, сформованих за наслідками вчинення відповідних нотаріальних дій - оформлення та посвідчення між ТОВ "Торгова група "Західсталь" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" спірних договорів купівлі-продажу.

На виконання вимог ухвали суду від 16.06.2014р. арбітражним керуючим Гонтою О.А. (ліквідатор ТОВ "Торгова група "Західсталь") із супровідним листом від 02.07.2014р. №02-01/85 було надано суду примірники актів приймання-передачі звітів про оцінку будівель і споруд та земельних ділянок за 2013 рік, витягів із звітів про оцінку переданих у власність згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок та приміщень з додатками.

У відповідності до вимог суду приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 із супровідним листом від 01.07.2014р. №116/01-16 було надано суду засвідчені копії договорів купівлі-продажу та документів на підставі яких вони посвідчувались між ТОВ "Торгова група "Західсталь" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач".

Посилаючись на невиконання вимог суду ТОВ "Ірта Консалтинг", присутнім в судовому засіданні 03.07.2014р. представником ініціюючого кредитора - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи із повторним зобов'язанням суб'єкта оціночної діяльності надати суду звіти про оцінку реалізованого згідно спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок та будівель, інші матеріалів. Поруч з цим представником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було заявлене клопотання про продовження строків розгляду господарського спору.

Відтак ухвалою суду від 03.07.2014р. строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів до 31.07.2014р., розгляд в судовому засіданні заяви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відкладено на 28.07.2014р., а також зобов'язано ТОВ "Ірта Консалтинг" надати суду повний пакет документів, котрі стосуються виконаних суб'єктом оціночної діяльності Звітів про оцінку переданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" у власність Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" на підставі оскаржуваних в судовому порядку договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості та земельних ділянок.

До початку розгляду справи по суті до суду із клопотанням від 28.07.2014р. №02-01/90 про відкладення розгляду справи (з огляду на неможливість прибути в судове засідання), звернулась ліквідатор ТОВ "Торгова група "Західсталь" Гонта О.А. При цьому арбітражним керуючим ініціюється також питання стосовно продовження строків розгляду спору у даній справі.

Зазначене клопотання арбітражного керуючого було розглянуте в судовому засіданні та відхилене з огляду на тривалість розгляду судом заяви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", а також продовження строків розгляду спору ухвалою суду від 03.07.2014р. та закінчення цих строків 31 липня 2014 року.

Засвідчується судом також на можливості здійснення розгляду відповідної заяви кредитора з огляду на виконання суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ірта Консалтинг" вимог суду в частині надання витребуваних Звітів про оцінку переданих ТОВ "Торгова група "Західсталь" у власність ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" на підставі оскаржуваних в судовому порядку договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості та земельних ділянок, присутність в судовому засіданні представника товариства-заявника та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач".

Також судом враховано, що ліквідатором ТОВ "Торгова група "Західсталь" Гонтою О.А., котрій на виконання вимог постанови суду від 05.06.2014р., згідно актів приймання-передачі від 12.06.2014р. було передано посадовими особами банкрута бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи товариства-боржника, його матеріальні та інші цінності, згідно ухвали суду від 05.06.2014р. про відкладення розгляду заяви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" із письмовими поясненнями від 12.06.2014р. №02-01/80 було направлено на адресу суду всі без виключення витребувані згідно зазначеного процесуального документа матеріали.

Присутній в судовому засіданні представник ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заяву про визнання недійсними укладених між ТОВ "Торгова група "Західсталь" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" договорів купівлі-продажу та про зобов'язання покупця повернути у власність продавця відчужені за угодами об'єкти нерухомого майна підтримує, просить суд заяву задовольнити, судові витрати у вигляді сплати судового збору за розгляд судом заяви, понесені товариством, просить покласти на ПАТ "Івано-Франківськголовпостач".

При цьому представник кредитора засвідчує, що у період року, котрий передував порушенню провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгова група "Західсталь", між зазначеним товариством та публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськголовпостач" було укладено вісім договорів купівлі-продажу, котрі спрямовані на відчуження майна без отримання у момент такого відчуження грошових коштів і вірогідність отримання даних коштів у майбутньому від покупця за угодами, з урахуванням порушення справи про банкрутство продавця, була малоймовірною. Об'єкти нерухомості були відчужені боржником новому власнику за заниженими цінами. Визначені обставини в аспекті положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виступають підставою для визнання спірних угод недійсними та повернення відчуженого за цими договорами майна в ліквідаційну масу товариства "Торгова група "Західсталь".

Також в судовому засіданні представником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було заявлене клопотання стосовно відкладення розгляду справи з огляду на те, що надані суду суб'єктом оціночної діяльності звіти про оцінку майна викликають у кредитора сумніви стосовно об'єктивності та неупередженості, а також з врахуванням необхідності надання заявнику можливості здійснити рецензування звітів про оцінку майна, що було відчужене за спірними угодами.

ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" у письмовому поясненні від 02.06.2014р. заяву ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заперечує, просить суд відмовити кредитору в її задоволенні, засвідчуючи, що частиною 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: 1) боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; 2) боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; 3) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; 4) боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; 5) боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; 6) боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 визначено, щодо визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

При таких обставинах, у відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В момент підписання договорів купівлі-продажу були дотримані всі вимоги які передбачені чинним законодавством при укладанні певного виду договорів. ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" у відповідності до умов договорів провело повний розрахунок з ТОВ "Торгова група "Західсталь", що суперечить доводам які викладені в заяві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Оцінюючи договори купівлі-продажу на предмет їх недійсності з підстав, визначених у ст. 20 Закону про банкрутство, спірні правовідносини не підпадають під дію цієї статті, оскільки вчинені правочини не призвели до фактичного зменшення активів боржника, про що йдеться у статті 20 Закону про банкрутство, адже грошові кошти за придбану нерухомість та земельні ділянки були перераховані в повному обсязі.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Заперечення стосовно заяви кредитора були висловлені також присутнім в судовому засіданні представником ПАТ "Івано-Франківськголовпостач".

Кредитор у справі про банкрутство - публічне акціонерне товариство "Кредобанк" у визначений судом день та час явку свого представника в засідання суду не забезпечив.

Розглянувши матеріали заяви кредитора, справи та додатково представлені учасниками судового провадження документи, заслухавши пояснення присутніх представників, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність пред'явленої ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заяви та необхідність відмови товариству-кредитору у задоволенні його вимог.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

У своїй заяві кредитор - публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" засвідчує, що протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" (за період з 03.02.2013р. по 03.02.2014р.) зазначеним товариством з іншим господарюючим суб'єктом - із публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськголовпостач" було укладено вісім договорів купівлі-продажу, в тому числі, чотири угоди купівлі-продажу земельних ділянок та чотири угоди купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна.

На думку заявника, підставою для визнання договорів купівлі-продажу недійсними є зазначені у ст. 20 Закону про банкрутство підстави, а саме те, що ТОВ "Торгова група "Західсталь":

- здійснило відчуження майна безоплатно, прийнявши на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовившись від власних майнових вимог;

- до порушення справи про банкрутство взяло на себе зобов'язання, в результаті котрих товариство стало неплатоспроможним, а виконання зобов'язань перед іншими кредиторами стало повністю чи частково неможливим.

Так, у пунктах 2.2 угод купівлі-продажу земельних ділянок від 20.05.2013р. №№875, 865, 870, 880 було передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості земельних ділянок у строк до 20.05.2015р.

У пунктах 2.2 угод купівлі-продажу будівель від 13.05.2013р. №№789, 794, 803, 806 передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості будівель у строк до 12.05.2015р.

Умовами пунктів 2.3 договорів визначено, що факт повного розрахунку не впливає на перехід права власності від продавця до покупця.

Відтак продавець - ТОВ "Торгова група "Західсталь", взяв на себе зобов'язання та передав право власності на об'єкти нерухомості, що були предметом договорів, однак грошових коштів в момент передачі права власності на останні від покупця не отримав, і вірогідність отримання таких коштів у майбутньому, з урахуванням порушення справи про банкрутство, є досить ймовірною.

В наступних письмових клопотаннях та поясненнях ініціюючий кредитор звертав увагу суду на те, що оспорювані в судовому порядку договори купівлі-продажу підписані посадовими особами товариств-сторін за відсутності відповідних на те повноважень, оцінка відчужуваного майна, котра передувала укладенню договорів, є заниженою.

Господарським судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м. Луцьк та публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськголовпостач", м. Івано-Франківськ було укладено:

- договір купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №789, будівлі зварювально-арматурного цеху з прибудовами (літер П-1) загальною площею 891,4 кв.м. у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- договір купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №794, будівлі компресорної (літер Н-1) загальною площею 208,5 кв.м. у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- договір купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №803, автоматизованого прирейкового складу цементу (літер Є-1) загальною площею 208,5 кв.м. у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- договір купівлі-продажу від 13.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №806, будівлі складу цементу (літер О-1) загальною площею 108,5 кв.м. у м. Луцьку по вул. Лазо, 5;

- договір купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №880, земельної ділянки загальною площею 0,0886 га розташованої у м. Луцьку по вул. Лазо, 5 (кадастровий номер 0710100000:11:058:0004);

- договір купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №870, земельної ділянки загальною площею 0,0122 га розташованої у м. Луцьку по вул. Лазо, 5 (кадастровий номер 0710100000:11:058:0094);

- договір купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №865, земельної ділянки загальною площею 0,3919 га розташованої у м. Луцьку по вул. Лазо, 5 (кадастровий номер 0710100000:11:058:0095);

- договір купівлі-продажу від 20.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №875, земельної ділянки загальною площею 0,0714 га розташованої у м. Луцьку по вул. Лазо, 5 (кадастровий номер 0710100000:11:058:0003).

Належним чином посвідчені копії зазначених договорів долучено до матеріалів справи.

Згідно із ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Частинами 2-4 статті 20 Закону про банкрутство визначається, що у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)" визначається, що під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо. Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог. Правові наслідки спростування майнових дій та визнання недійсними правочинів (договорів) є однаковими і стосуються включення чи повернення майна боржника до ліквідаційної маси. У зв'язку з цим визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у відповідних випадках не тягне за собою припинення правовідносин, що склалися, тому кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору - погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство. Право ініціювати такі процедури надано як арбітражному керуючому, так і конкурсному кредитору. Відповідна заява може бути розглянута на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із загальних загад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 627, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між ТОВ "Торгова група "Західсталь" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" носять договірний характер, як вбачається із наданих в судовому засіданні представниками товариств пояснень, укладені між господарськими товариствами договори купівлі-продажу земельних ділянок від 20.05.2013р. №№875, 865, 870, 880, а також договори купівлі-продажу будівель від 13.05.2013р. №№789, 794, 803, 806, предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами розірвані не були.

Судом досліджено та встановлено, що оспорювані в судовому порядку кредитором договори купівлі-продажу були підписані уповноваженими представниками договірних сторін, зокрема, від Продавця - виконуючим обов'язки директора ТОВ "Торгова група "Західсталь" Турчином Володимиром Валерійовичем, від Покупця - генеральним директором ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" Нагірним В'ячеславом Дем'яновичем.

У відповідності до положень розділу 10 Статуту ТОВ "Торгова група "Західсталь" (нова редакція), затвердженого зборами учасників (протокол №10 від 27.09.2012р.) та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради 01.10.2012р., директор товариства вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників. Директор обирається із Учасників, або призначається із сторонніх осіб. Директор підзвітний Загальним зборам Учасників. Директор в межах своєї компетенції, відповідно до чинного законодавства і даного Статуту здійснює оперативне керівництво роботою товариства відповідно до планів, самостійно розпоряджається всім майном товариства (в тому числі, з правом укладання договорів купівлі-продажу, застави, іпотеки, поруки і т.д.), одноосібно укладає різного роду угоди (в тому числі, купівлі-продажу, підряду, найма, страхування, транспортування, збереження, доручення, поруки, гарантії та ін. (в т.ч. і зовнішньоекономічні) й інші юридичні акти, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки товариства.

У відповідності до рішення Загальних зборів ТОВ "Торгова група "Західсталь", оформленого протоколом №12 від 19.10.2012р., виконуючим обов'язки директора товариства згідно з поданою заявою з 22.10.2012р. (наказ №63-к від 22.10.2012р.) було призначено Турчина Володимира Валерійовича.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Західсталь", оформленого протоколом №03 від 08.05.2013р., у зв'язку із важким фінансовим становищем товариства було вирішено та погоджено здійснити відчуження належних товариству на праві власності земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна за цінами, визначеними Звітами про експертну грошову оцінку, виконаними ТзОВ "Ірта Консалтинг", а також уповноважити виконуючого обов'язки директора ТОВ "ТГ "Західсталь" Турчина В.В. підписати відповідні договори купівлі-продажу із ПАТ "Івано-Франківськголовпостач", визначаючи інші умови таких договорів на власний розсуд.

У відповідності до положень пункту 7.4 Статуту ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів 27.04.2012р. (протокол №1) та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 23.05.2012р., генеральний директор товариства є одноосібним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю. Генеральний директор одноосібно, на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалює усі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним Загальним зборам і наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень. Виконуючи власні повноваження, генеральний директор має право розпоряджатися коштами та майном товариства в межах, визначених Статутом, рішеннями Загальних зборів та Наглядової ради, підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) котрих прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.

У відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ "Івано-Франківськголовпостач", оформленого протоколом №18 від 03.06.2010р. генеральним директором товариства було вирішено обрати Нагірного В'ячеслава Дем'яновича.

Рішенням позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Івано-Франківськголовпостач", оформленого протоколом №5 від 08.05.2013р., з метою збільшення обсягів продажу цементу та отримання додаткового доходу, було вирішено та погоджено здійснити придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" належних Продавцю на праві власності земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна за цінами, визначеними Звітами про експертну грошову оцінку, виконаними ТзОВ "Ірта Консалтинг", прийнято рішення стосовно вчинення відповідних правочинів, як таких, щодо яких є заінтересованість, уповноважено генерального директора ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" Нагірного В.Д. підписати відповідні договори купівлі-продажу, визначаючи інші умови таких угод на власний розсуд.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Судом в даному аспекті засвідчується на дотриманні договірними сторонами до оспорюваними угодами положень закону в даній частині та здійсненні нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

Статтями 691, 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку пунктами 2.2 угод купівлі-продажу земельних ділянок від 20.05.2013р. №№875, 865, 870, 880 було передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості земельних ділянок у строк до 20.05.2015р., пунктами 2.2 угод купівлі-продажу будівель від 13.05.2013р. №№789, 794, 803, 806 передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості будівель у строк до 12.05.2015р.

Судом засвідчується, що долученими до матеріалів справи платіжними документами підтверджується факт проведення покупцем за оспорюваними угодами із продавцем усіх належних розрахунків за угодами, спрямованих на повну оплату відчужених згідно договорів земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, у розмірах, визначених договорами купівлі-продажу.

Статтею 182 ЦК України визначається, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом.

Положеннями пунктів 4.1 угод купівлі-продажу земельних ділянок від 20.05.2013р. №№875, 865, 870, 880 передбачено, що згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Положеннями пунктів 4.1 договорів купівлі-продажу будівель від 13.05.2013р. №№789, 794, 803, 806 передбачено, що права на приміщення виникають у покупця відповідно до ст. 334 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з дня такої реєстрації.

Долученими до матеріалів справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується проведення покупцем - ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" реєстрації за господарюючим суб'єктом права власності на придбані згідно договорів купівлі-продажу від 13.05.2013р. №№789, 794, 803, 806 приміщення.

Долученими до матеріалів справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується проведення покупцем - ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" реєстрації за господарюючим суб'єктом права власності на придбані згідно договорів купівлі-продажу від 20.05.2013р. №№875, 865, 870, 880 земельні ділянки.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину відповідно до якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В пункті 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 ЦК України закріплено принцип свободи договору який передбачає, право суб'єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але котрі відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із наступними змінами і доповненнями) зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. При цьому вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Виходячи з аналізу визначених положень законодавства, статті 20 Закону про банкрутство та роз'яснень, викладених у постанові пленуму та в інформаційному листі Вищого господарського суду України, можна зробити висновок, що норма статті 20 регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

Оцінюючи договори купівлі-продажу земельних ділянок та приміщень на предмет їх недійсності з підстав, визначених у ст. 20 Закону про банкрутство, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не підпадають під дію цієї статті, оскільки вчинені договори не свідчать про те, що продавець (боржник) - ТОВ "Торгова група "Західсталь" здійснив відчуження майна безоплатно, прийнявши на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовившись від власних майнових вимог, до порушення справи про своє банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті котрих товариство стало неплатоспроможним, а виконання зобов'язань перед іншими кредиторами стало повністю чи частково неможливим, про що йдеться у статті 20 Закону про банкрутство, адже купівлі-продаж майна відбулась між договірними сторонами на платній основі, за реалізовані об'єкти нерухомості та земельні ділянки продавцем було отримано визначені угодами грошові кошти, додаткових зобов'язань за спірними угодами товариство-продавець на себе не взяв.

В даному аспекті судом також засвідчується, що із долученого до матеріалів справи про банкрутство розпорядником майна ТОВ "Торгова група "Західсталь" (на даний час ліквідатором) Гонтою О.А. матеріалів Аудиторського висновку (Звіту незалежного аудитора) про фінансову звітність товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" за період 2012-2013 років №2 від 14.05.2014р., виконаного приватним підприємством Аудиторська фірма "Аксіома Аудит" (Свідоцтво про внесення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності №3552), укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь" та публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськголовпостач" договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 20.05.2013р. №№875, 865, 870, 880 та договорів купівлі-продажу будівель від 13.05.2013р. №№789, 794, 803, 806 не призвело до погіршення фінансового становища ТОВ "Торгова група "Західсталь", не виступило обставиною, котра потягнула за собою неплатоспроможність боржника або неможливість виконання ним своїх грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково.

Викладене в сукупності підтверджує, що товариство "Торгова група "Західсталь" на підставі та за результатами укладення спірних угод не стало неплатоспроможним, а виконання зобов'язань товариства-боржника перед іншими кредиторами не стало повністю чи частково неможливим.

Також судом в судовому засіданні оглянуто долучені до матеріалів справи суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Ірта Консалтинг" Звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що належать ТОВ Торгова група "Західсталь", а також про оцінку вартості належних ТОВ Торгова група "Західсталь" будівель і споруд та встановлено при цьому повнота, об'єктивність та всебічність звітів, їх відповідність положенням чинного законодавства України.

Також судом враховуються виконані рецензентами ОСОБА_7 (кваліфікаційне Свідоцтво оцінювача НОМЕР_1 від 05.04.2008р.), а також ОСОБА_8 (кваліфікаційне Свідоцтво НОМЕР_2 від 24.11.2007р.) рецензії на Звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що належать ТОВ "Торгова група "Західсталь" від 28.03.2013р., а також на Звіт про оцінку вартості будівель і споруд, що належать ТОВ "Торгова група "Західсталь" від 28.03.2013р.

Зокрема, при вирішенні справи по суті беруться здійснені рецензентами висновки стосовно віднесення Звітів про оцінку до категорії таких, що в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

За умови наявності рецензій на Звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, а також про оцінку вартості будівель і споруд, що належать ТОВ "Торгова група "Західсталь", господарським судом було відхилене клопотання ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відкладення розгляду справи з огляду на те, що надані суду суб'єктом оціночної діяльності звіти про оцінку майна викликають у кредитора сумніви стосовно об'єктивності та неупередженості, а також з врахуванням необхідності надання заявнику можливості здійснити рецензування звітів про оцінку майна, що було відчужене за спірними угодами.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами, іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В даному випадку із аналізу наданих кредитором обґрунтувань заявлених вимог судом було встановлено, що доводи заявника є необґрунтованими, носять характер припущень, спростовуються фактичними обставинами справи.

Абзацом 3 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відмовою в задоволенні вимог кредитора у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору в сумі 51 908 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на заявника.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 6, 10, 11, 182, 203, 204, 215, 509, 526, 527, 627, 629, 655, 657, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 1 , 32-34, 43, 44, 49, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання недійсними правочинів (договорів) та зобов'язання покупця повернути майно у власність продавця, відмовити.

2. Судові витрати публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) у вигляді сплати судового збору за розгляд заяви господарським судом в загальному розмірі 51 908 грн. покласти на публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974).

3. Примірник ухвали суду направити:

- публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг";

- публічному акціонерному товариству "Кредобанк";

- публічному акціонерному товариству "Івано-Франківськголовпостач";

- ліквідатору Гонті О.А.

Суддя В.А. Войціховський