Рішення

від 28.07.2014 по справі 920/1228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.2014 року Справа № 920/1228/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Транс Сервіс", м. Харків

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів", м. Суми

про стягнення 76993 грн. 71 коп.

СУДДЯ Рунова В.В.

за участю:

від позивача - Ращупкіна О.Ю., довіреність № 586 від 16.08.2012 року

від відповідача - не з'явився

При секретарі судового засідання Гайдуковій С.А.,

Суть спору : позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 76993 грн. 71 коп., у тому числі: 68158 грн. 96 коп. основного боргу, 3355 грн. 66 коп. неустойки, 554 грн. 61 коп. 3 % річних, 4924 грн. 48 коп. інфляційних витрат, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1875 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 28.07.2014 року представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 28.07.2014 року не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте надіслав до суду клопотання (факс) № 516 від 25.07.2014 року, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.07.2014 року представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечує.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи відповідач посилається на неможливість явки представника відповідача в судове засідання та необхідність подання відзиву на позовну заяву.

Підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами та доповненнями господарським судам роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Суд враховує, що ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем було отримано 18.07.2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправення, тобто за 10 днів до судового засідання, що було достатньо для підготовки відзиву, однак відповідач своїм правом не скористався та не надав суду мотивованого відзиву на позовну заяву.

Відтак, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12.07.2013 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Транс Сервіс" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" було укладено договір № 39/П/експ-13 про організацію внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі.

Відповідно до п. 1.1 договору, вказаний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язаних з цим послугах та по здійсненню розрахунків за надані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору, вид рухомого транспорту зазначається у додатку/додатках до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору, експедитор на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів, транспортно-експедиційне обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі, надає додаткові послуги, пов'язані з зазначеними перевезеннями по території України, країн СНД, Балтії та інших держав шляхом укладення договорів з підприємствами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано послуги з організації перевезень вантажів згідно заявок (заказів) відповідача № 3 від 07.11.2013 року та № 4 від 14.11.2013 року.

На підставі договору, залізничних накладних від 14.11.2013 року № 43924679, від 22.11.2013 року № 44028769, від 11.12.2013 року № 73951100, від 23.12.2013 року № 73951237, актів виконаних робіт / здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2013 року № -00000873, від 30.11.2013 року № -00000940, від 31.12.2013 року № 000000083, від 31.01.2014 року № 9, від 31.12.2013 року № 247, рахунків на оплату від 07.11.2013 року № 779, від 14.11.2013 року № 793, від 25.03.2014 року № 178, рахунку від 30.11.2013 року № Э12130042 та звітів експедитора до актів № 14110106400, № 22110106400, б/н від 30.11.2013 року, б/н від 31.12.2013 року, б/н від 31.12.2013 року, б/н від 31.01.2014 року, обумовлені сторонами послуги були надані експедитором на загальну суму 178542 грн. 86 коп.

Таким чином, позивачем надано послуги своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1 договору, відповідач для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат позивача здійснює авансові платежі (100% передоплату) вартості транспортно-експедиційного обслуговування що плануються впродовж кожного місяця надання послуг і складаються з вартості провізних платежів і винагороди за експедиційні послуги, у національній валюті України на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур. За згодою позивача можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку-фактури позивачем.

Рахунок № 779 від 07.11.2013 року на оплату (передоплату) послуг на суму 89750 грн. 00 коп. був направлений відповідачу і оплачений ним 12.11.2013 року.

Рахунок № 793 від 14.11.2013 року на оплату (передоплату) послуг на суму 89750 грн. 00 коп. був направлений відповідачу і оплачений ним 21.11.2013 року частково на суму 19750 грн. 00 коп. Сума передоплати організації перевезень вантажів з урахуванням залишку попередніх платежів (883 грн. 90 коп.) склала 20633 грн. 90 коп.

Таким чином, фактична вартість вищезазначеної організації перевезень вантажів склала 178542 грн. 86 коп.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем сплачено 110383 грн. 90 коп., залишок несплаченої суми становить 68158 грн. 96 коп.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. ст. 526 , 629 Цивільного кодексу України , зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач звертався до відповідача з листами-проханнями оплатити виниклу заборгованість № 765 від 23.12.2013 року та № 11 від 15.01.2014 року (у справі), однак відповідачем заборгованість на погашена, не зважаючи на наявність гарантійного листа № 758 від 19.11.2013 року, яким відповідач зобов'язувався оплатити заборгованість у строк до 01.12.2013 року.

26.03.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 137 від 25.03.2014 року (у справі), одночасно з претензією було направлено рахунок на оплату заборгованості № 178 від 25.03.2014 року та акт звірки за період з 01.01.2014 року по 25.03.2014 року на суму заборгованості 68158 грн. 96 коп.

У відповіді на претензію № 298 від 30.04.2014 року відповідач визнав заборгованість, проте на момент розгляду справи в суді існуюча заборгованість відповідачем не погашена.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за надані послуги не погашена на день пред'явлення позову та розгляду справи судом, підтверджується матеріалами справи, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача 68158 грн. 96 коп. боргу за надані послуги є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 610 , 611 Цивільного кодексу України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки відповідач порушив умови укладеного договору щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, на підставі п. 4.8. договору позивачем нараховано неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.04.2014 року по 08.07.2014 року, що становить 3355 грн. 66 коп.

Сплата неустойки передбачена умовами укладеного договору, розрахунок пені здійснено з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України , ст. 232 Господарського Кодексу України .

Також, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору позивач просить стягнути з відповідача 4924 грн. 48 коп. інфляційних витрат та 554 грн. 61 коп. 3 % річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України , не є штрафними санкціями, а виступають відповідно способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3355 грн. 66 коп. неустойки, 4924 грн. 48 коп. інфляційних витрат, 554 грн. 61 коп. 3 % річних суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" (40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 47; код 33813854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Транс Сервіс" (61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 79; код 37877989) 68158 грн. 96 коп. основного боргу, 3355 грн. 66 коп. неустойки, 554 грн. 61 коп. 3 % річних, 4924 грн. 48 коп. інфляційних витрат та 1875 грн. 00 коп. витрат по судовому збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2014 року.

Суддя В.В. Рунова