Рішення

від 25.07.2014 по справі 395/1675/13-ц

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1675/13-ц

Провадження № 2/395/12/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2014 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві РУДЕНКО І.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2, представника відповідача КОВАЛЕНКО Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 (далі - заявник, позивач, ОСОБА_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція «Ятрань»» (надалі - відповідач, ТОВ «МТС «Ятрань»»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне управління юстиції у Кіровоградській області (далі - третя особа, Відділ Держземагенства, Головне управління юстиції), про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2013 р. до Новомиргородського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ «МТС «Ятрань»», треті особи: Відділ Держземагенства, Головне управління юстиції про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивач вказала, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 012849, який виданий 28 грудня 2001 року, вона є власником земельної ділянки загальною площею 7,13 гектара, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523883200:03:000:0307 з цільовим призначенням земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На даний час позивач дізналася, що між нею та відповідачем укладено договір оренди землі за № 152 від 21 серпня 2006 року. Об'єктом оренди виступає земельна ділянка, яка зазначена вище і власником якої є вона. Вказаний договір оренди зареєстрований в Новомиргородському відділі КРФ ДП « ЦДЗК» 28 грудня 2006 року за № 244.

Позивач стверджує, що вона даний договір не укладала, не підписувала і не отримувала орендної плати згідно договору, тому він не відповідає дійсному її волевиявленню та внутрішній волі.

Ураховуючи наведене, позивач просить суд визнати недійсним зазначений договір оренди землі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Проте підтвердила у судовому засіданні 25.07.2014 р., що насправді їй було відомо про існування оспорюваного договору, бо з 2007 р. по 2012 р. вона щороку одержувала орендну плату за користування відповідачем її земельною ділянкою у вигляді сільськогосподарської продукції та грошима.

Представник відповідача КОВАЛЕНКО Н.О. не визнала позов повністю, оскільки вважає, що позивач особисто подавала власні документи для оформлення оспорюваного договору, а потім підписала його у встановленому законом порядку та одержала копію цього договору.

Окрім цього, заявник протягом 2006-2012 рр. особисто одержувала орендну плату та розписувалася у документах про її одержання.

До того ж у позові потрібно відмовити за спливом строків позовної давності.

Оповіщені у встановленому порядку про час і місце розгляду справи представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, надіслали до суду заяву з проханням розглянути справу в їх відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вище згаданих учасників судового розгляду на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: показання свідків, висновок експерта, оглянувши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у позові повністю із таких міркувань.

У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 012849, який виданий 28 грудня 2001 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 7,13 гектара, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523883200:03:000:0307 з цільовим призначенням земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У позовній заяві позивач стверджує, що начебто дізналася про укладення між нею та відповідачем оспорюваного договору оренди землі за № 152 від 21 серпня 2006 року тільки зараз, тобто у листопаді 2013 р. Об'єктом оренди виступає земельна ділянка, яка зазначена вище і власником якої є вона. Вказаний договір оренди зареєстрований в Новомиргородському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 28 грудня 2006 року за № 244.

У позові ОСОБА_2 стверджує, що вона даний договір не укладала, не підписувала і не отримувала орендної плати згідно договору, тому він не відповідає дійсному її волевиявленню і внутрішній волі.

Проте у судовому засіданні 25.07.2014 р. позивач підтвердила, що насправді їй було відомо про укладення оспорюваного договору і тому протягом 2007-2012 років вона щорічно одержувала орендну плату за користування відповідачем земельною ділянкою як сільськогосподарською продукцією, так і грошима.

Ці ж обставини підтвердили представник відповідача та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4

До того ж свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 наполягали у суді, що позивач особисто в їх присутності підписала оспорюваний договір, а у подальшому систематично одержувала орендну плату та розписувалася у документах за її одержання.

Згідно висновку експерта за № 158 від 01.07.2014 р., на котрий посилається позивач, підписи в оспорюваному договорі та інших документах виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Досліджувані записи виконані не з наслідуванням почерку ОСОБА_2, але виявлене співпадання за багатьма загальними ознаками, що експерт пояснює схожістю почерків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Тому суд не дає оцінки тій обставині, що висновок експерта суперечить показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

Як вбачається з вимог ЦК України:

ч. 2 ст. 218 - якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

ст. 257 - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

ч. 4 ст. 267 - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із письмової заяви представника відповідача від 09.12.2013 р. та усної заяви згаданого представника у судовому засіданні 25.07.2014 р. витікає, що сторона у спорі вимагає застосування строків позовної давності (а. с. 17).

Оскільки оспорюваний договір було укладено 21.08.2006 р., про що позивачеві було достовірно відомо щонайменше з наступного 2007 року, оскільки ОСОБА_2 щорічно з 2007 р. по 2012 р. особисто одержувала орендну плату за користування земельною ділянкою, а у подальшому позивач пред'явила позов про визнання договору оренди землі недійсним лише у листопаді 2013 р., тобто пізніше ніж через 6 років після того як довідалася про порушення свого права, та не клопотала перед судом про поновлення позовної давності і не навела поважних причин для такого поновлення, у вказаному позові потрібно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити у позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція «Ятрань»», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання договору оренди землі за № 152 від 21 серпня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція «Ятрань»», який зареєстрований в Новомиргородському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 28 грудня 2006 року за № 244, недійсним повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.

Головуючий:

суддя - підпис - С.ЩЕНЮЧЕНКО