Постанова

від 22.07.2014 по справі 910/4750/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа№ 910/4750/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2014р. (повний текст підписано - 30.04.2014р.)

у справі №910/4750/14 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом: Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус -КВО"

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротех"

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Приватне підприємство "СП-1208"

2.Приватне підприємство "СП-1108"

3.Приватне підприємство "СП-1505"

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Статус-КВО"

про стягнення 8 109 121,76 грн. збитків та 727 720,00 грн. боргу

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус-КВО" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "СП-1208", Приватне підприємство "СП-1108", Приватне підприємство "СП-1505", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Статус-КВО" про стягнення з відповідача 8 109 121,76 грн. збитків, 644 000,00 грн. основного боргу, 25 760,00 грн. інфляційних втрат, 57 960,00 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків обгрунтовані тим, що позивач позбавлений можливості отримати у власність обґєкти майнових прав в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", і втратив належні йому майнові права з вини відповідача, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього збитки у розмірі 8 109 121,76 грн. Щодо стягнення 727 720, 00 грн. боргу, позивач посилається на невиконання відповідачем власних зобов'язань з оплати отриманих від позивача юридичних послуг за договором про надання послуг № 3.12.09 від 03.12.2009, у зв'язку з чим просить суд стягнути 644 000, 00 грн. основного боргу, 25 760,00 грн. інфляційний втрат та 57 960,00 грн. 3% річних.

Представником позивача у ході розгляду справи було подано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач збільшив розмір заявленних ним збитків до 10 273 307,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 року у справі №910/4750/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 19017842 ) на користь Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус-КВО" (місцезнаходження: 79015, Львівська обл., м. Львів, Франківський р-н, вул. Героїв УПА, буд. 73, код ЄДРПОУ 38821477) 9 269 172 (дев'ять мільйонів двісті шістдесят дев'ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 83 коп. збитків, 644 000 (шістсот сорок чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 25 760 (двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 57 960 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. 3% річних, а також 66 409 (шістдесят шість тисяч чотириста дев'ять) грн. 52 коп. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.14 року у справі №910/4750/14 та винести нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус - КВО" відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О. В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №910/4750/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Іоннікова І. А., Чорна Л.В.

На підставі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2014, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 28 травня 2014 порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.07.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р. враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий судді Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Гаврилюк О.М.

В судове засідання 15.07.2014 представники третіх осіб не з'явились. Про причини неявки до суду треті особи не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року у зв'язку з неявкою представників третіх осіб розгляд справи було відкладено до 17.07.2014 року.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 17.07.2014р. представники відповідача та третіх осіб не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб розгляд справи було відкладено до 22.07.2014 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014р. враховуючи перебування судді Гаврилюка О.М. у відпустці, змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2014 р. у справі № 910/4750/14 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Представники третіх осіб в судове засідання 22.07.2014 року не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третіх осіб.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2009 між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", як виконавцем, та ВАТ "Всеукраїнським акціонерним банком ", як замовником, укладено договір № 3.12.2009, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання проводити юридичне обслуговування підприємства замовника на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1), надання замовнику послуг за даним договором фіксується в акті про надання послуг, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.3), оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 15 днів з моменту підписання акту про надання послуг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в межах даного договору сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 03.12.2009, згідно з умовами якої ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" доручило, а СП ЗАТ "Юкон" зобов'язалось надати послуги з метою погашення заборгованості ТОВ "Електротех" за кредитним договором; грошова винагорода виконавцю встановлена у розмірі 10% від фактично стягнутої суми основного боргу та процентів, а також у розмірі 50% від фактично стягнутої суми штрафних санкцій; у випадку задоволення вимог ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" шляхом отримання права власності на майно, яке є предметом іпотеки, розмір винагороди становитиме 10% від суми продажу цього майна.

Згідно актів приймання наданих послуг, складених на виконання п. 3.3 договору № 3.12.2009 від 03.12.2009 між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", як виконавцем, та ПАТ "Всеукраїнським акціонерним банком", як замовником, а саме: акту приймання наданих послуг від 04.02.2011 на суму 186 000,00 грн., акту приймання наданих послуг від 08.02.2011 на суму 168 000,00 грн., акту приймання наданих послуг від 09.02.2011 на суму 290000,00 грн., які підписані обома сторонами та посвідчені печатками сторін, виконавцем було надано, а замовником прийнято юридичні послуги загалом на суму 644 000,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, вказані акти загалом на суму 644 000,00 грн. оплачені відповідачем не були, а тому позивач, як особа, яка набула права та обов'язки за вказаним договором про надання послуг № 3.12.09 від 03.12.2009, заявив до стягнення вказані кошти з відповідача.

За власною згодою сторони в Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, укладеного 16.03.2011, погодили викласти п. 2 Додаткової угоди № 1 в новій редакції та визначили новий порядок обчислення винагороди СП ЗАТ "Юкон", а саме: за виконання завдань, зазначених в пункті 1 цієї додаткової угоди, замовник зобов'язується виплатити на користь виконавця грошову винагороду в розмірі 10% від фактично стягнутої суми основного боргу та процентів, та грошову винагороду в розмірі 50% від фактично стягнутої суми штрафних санкцій. В разі, якщо погашення заборгованості перед замовником проведене шляхом отримання права власності на майно, або майнові права, чи шляхом звернення стягнення на майно, внаслідок якого до замовника перейде прав власності на майно або майнові права, замовник зобов'язаний передати виконавцеві в якості винагороди частку у розмірі 10% цього майна в натурі, якщо вказана частка може бути виділена в натурі, але у будь-якому випадку загальний розмір винагороди, що буде передано у такий спосіб, не повинен перевищувати суму у еквіваленті 700 000,00 дол. США за курсом НБУ на день проведення таких розрахунків.

В Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, укладеного 17.03.2011 між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", як виконавцем, та ПАТ "Всеукраїнським акціонерним банком", як замовником, сторони узгодили, що у звґязку з досягненням домовленості між замовником та ТОВ "Електротех" (боржник) про погашення заборгованості в сумі 8 276 550,00 дол. США шляхом передачі замовнику майнових прав на вказану суму, сторони констатують, що після отримання зазначених майнових прав замовником зобов'язання виконавця, що викладені в п. 1 додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 до договору від 03.12.2009 № 3.12.09, з урахуванням внесених змін та доповнень до цієї додаткової угоди, що викладені в додатку № 1 від 16.03.2011 будуть вважатися виконаними повністю (п. 1), у відповідності до п. 2 додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 до договору від 03.12.2009 № 3.12.09 з урахуванням змін, що внесені додатком № 1 від 16.03.2011, при настанні обставин, зазначених в пункті 1 цього додатку в якості винагороди виконавцю підлягають передачі майнові права, що будуть отримані замовником від боржника, на квартири, що знаходяться в офісно - житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ. "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16, літ. "Б" у сумі, еквівалентній 700 000,00 дол. США за курсом НБУ на день проведення таких розрахунків; сторони керуються розрахунковою вартістю квадратного метра нерухомого майна у еквіваленті 3 572,7914 дол. США за 1 кв.м.; в якості винагороди виконавцю підлягають передачі майнові права, що будуть отримані замовником від боржника на квартири загальною площею 195,93 кв.м. (п. 2), з метою проведення остаточних розрахунків, при настанні обставин, зазначених в п. 1 цього додатку, замовник в якості винагороди виконавцю передасть майнові права, що будуть отримані замовником від боржника, у відповідності до п. 2 цього додатку, на наступні обґєкти: квартиру, за будівельним номером № 1108, загальною площею 74,9 кв.м., квартиру, за будівельним номером № 1208, загальною площею 78 кв.м., квартиру, за будівельним номером № 1505, загальною площею 75,7 кв.м. Враховуючи, що загальна площа квартир, зазначених в цьому пункті становить 228,6 кв.м., що перевищує площу, зазначену в п. 2 цього додатку, виконавець зобов'язується компенсувати вартість різниці площ у розмірі 32,67 кв.м., сплатою коштів в день фактичної передачі майнових прав на квартири, визначені в цьому пункті, за розрахунковою вартістю 1кв.м. (п. 3).

14.04.2011 між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", як виконавцем, та ПАТ "Всеукраїнським акціонерним банком", як замовником, підписано та посвідчено печатками Акт про надання юридичних послуг до Додатку № 2 до Додаткової Угоди № 1 від 03.12.2009, відповідно до якого сторони підтвердили, що:

- виконавець належним чином і повністю виконав покладені на нього зобовґязання щодо надання юридичних послуг у спорі замовника з ТОВ "Електротех" (боржник) про погашення заборгованості в сумі 8 276 550 дол. США, а також належне та повне виконання виконавцем зобов'язань, що викладені в п. 1 Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 до Договору від 03.12.2009 № 3.12.09, з урахуванням змін та доповнень до додаткової угоди № 1, що викладені в Додатку № 1 від 16.03.2011 (п. 1, п. 2 Акту);

- у зв'язку з тим, що погашення заборгованості перед замовником проведене ТОВ "Електротех" шляхом передачі права власності на майнові права на квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі з адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", у відповідності до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 до Договору № 3.12.09 від 03.12.2009 з урахуванням змін, що внесені, Додатком № 1 від 16.03.2011, в якості винагороди виконавцю підлягають передачі майнові права на квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ. "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16, літ. "Б" загальною площею 195,93 кв.м.: - квартиру, за будівельним номером № 1108, заг. площею 74,9 кв.м.; квартиру,за будівельним номером № 1208, заг. площею 78 кв.м.; квартиру, за будівельним номером № 1505, заг. площею 75,7 кв.м. Враховуючи те, що загальна площа квартир становить 228,6 кв.м., що перевищує площу зазначену в п. 3 цього Акту, тому виконавець зобов'язується компенсувати вартість різниці площ у розмірі 32,67 кв.м. сплатою коштів в день фактичної передачі майнових права на квартири (пункт 2 Акту);

- виплата винагороди виконавцю, а саме передача майнових прав на квартири, здійснюється за Актом прийому-передачі майнових прав після затвердження Господарським судом м. Києва по справі № 33/156 мирової угоди між ТОВ "Електротех" (боржником) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2011 було затверджено мирову угоду між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (як стягувачем) та ТОВ "Електротех" (як боржником) по справі № 33/156, за умовами якої сторони узгодили, що:

1. Боржник та стягувач стверджують, що відповідно до умов даної мирової угоди, вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання (вирішення) спору, що витікає з господарської справи № 33/156 та кредитного договору №89 від 09.08.2007 укладеного між сторонами (далі- кредитний договір). Предметом цієї мирової угоди є домовленість між боржником та стягувачем стосовно погашення визнаної в судовому порядку заборгованості боржника перед стягувачем, яка ґрунтується на кредитному договорі.

2. Сторони визнають, що заборгованість боржника перед стягувачем, без урахування пені, за кредитним договором складає: по траншам кредиту в доларах США в сумі 6 471 127 (шість мільйонів чотириста сімдесят одна тисяча сто двадцять сім) доларів США 00 центів; по траншам кредиту в євро в розмірі 960 922 (дев'ятсот шістдесят тисяч дев'ятсот двадцять два) євро 45 євроцентів; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 23.02.2009 року: по траншам кредиту в доларах США в розмірі 403 726 (чотириста три тисячі сімсот двадцять шість) доларів США 43 центів; по траншам кредиту в євро в розмірі 58 493 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто три) євро 49 євроцентів і відповідає даним, які викладені в резолютивній частині рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2010 року в Господарській справі №33/156.

3. Сторони визнають, що зобов'язання по погашенню суми заборгованості боржника, визначеної в п. 2 цієї мирової угоди, припинені у відповідності до положень ст. 600 Цивільного кодексу України, внаслідок передання боржником стягувачу відступного згідно з договором про погашення боргу укладеного між сторонами 15.03.2011р, за яким стягувач прийняв у боржника майнові права на квартири на підставі актів приймання-передачі.

4. Під квартирами сторони розуміють групу житлових приміщень, а саме: однокімнатну квартиру за будівельним номером №1017, площею 91,30 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1016, площею 91,00 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1105, площею 91,23 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1106, площею 91,23 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1107, площею 107,80 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1108, площею 74,90 кв. м; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1109, площею 108,39 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1205, площею 90,90 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1206, площею 91,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1207, площею 107,30 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1208, площею 78,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1209, площею 108,20 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1305, площею 90,90 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1306, площею 91,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1307, площею 107,30 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1308, площею 78,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1309, площею 108,20 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1405, площею 79,90 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1406, площею 79,70 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1407, площею 121,40 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1408, площею 122,90 кв.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1505, площею 75,70 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1507, площею 114,70 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1508, площею 115,60 кв. м., які розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 14, літ. "Б", та вул. Саксаганського/Панківська, 70/16 літ. "Б" у Голосіївському районні м. Києва.

4. Під майновими правами на квартири сторони розуміють - право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту в цілому.

5. Майнові права на квартири на момент укладення договору про погашення боргу від 15.03.2011 року належали боржнику на підставі договору підряду №16/02/05, укладеного 16.02.2005 року між боржником та ТОВ "Столична будівельно-інвестиційна компанія" (з урахуванням наступних додаткових угод), та боржником гарантовано відсутність прав будь-яких третіх осіб, на майнові права на квартири на момент їх передачі стягувачу.

Відповідно до Актів приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011, № 2 від 14.04.2011 та № 3 від 14.04.2011, які підписані представниками ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" передав, а Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" прийняло майнові права на квартири з будівельними номерами № 1108 (за ціною 2123449,17 грн., ціна в дол. США - 26676,97 дол. США), № 1208 (за ціною 2211335, 57 грн., ціна в дол. США - 277805,97 дол. США) та № 1505 (за ціною 2146129,53 грн., ціна в дол. США - 269614,26 дол. США), розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б".

Під майновими правами на квартиру сторони розуміють право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію в цілому (п. 3 Актів приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011, № 2 від 14.04.2011 та № 3 від 14.04.2011).

Відповідно до платіжного доручення № 180 від 15.04.2012, Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" було перераховано на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" 929 956,24 грн. з призначенням платежу: компенсаційна виплата за майнові права на квартири, у відповідності до додатку № 2 до Додаткової угоди № 2 від 17.03.2011.

Як зазначав позивач у позові, у вищезазначених Додатках № 1 та № 2 до Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, укладених 16.03.2011 та 17.03.2011, вартість квартир визначена сторонами у розмірі 3 572,7914 дол. США. за 1 кв.м. Розрахунок вартості квартири здійснювався за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунків і становив 7,96 грн.

Також, як зазначав позивач у позові, він є правонаступником прав та обовґязків виконавця - Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" за договором № 3.12.2009, з урахуванням усіх укладених до нього додатків та додаткових угод, з посиланням на наступні документи.

Відповідно до рішення чергових загальних зборів акціонерів Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", оформленого протоколом № 1/11 від 04.11.2011 (питання 6 порядку денного), було прийнято рішення про реорганізацію Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" шляхом перетворення у ТОВ "Юридичне агентство "Статус -КВО". Також, акціонерами прийнято рішення, що при перетворенні Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" усі його майнові права, грошові кошти і зобовґязання та інші права та обовґязки, що йому належать, переходять до його правонаступника - ТОВ "Юридичне агентство "Статус -КВО"

Згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", оформленого протоколом № 1/12 від 20.01.2012 (питання 3 порядку денного), було прийнято рішення про затвердження передавального акту (балансу) усіх активів та пасивів Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", що передаються правонаступнику - ТОВ "Юридичне агентство "Статус -КВО".

Відповідно до наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії Статуту ТОВ "Юридичне агентство "Статус -КВО", затвердженого загальними зборами учасників рішенням від 20.01.2012 № 1, та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради, ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" є правонаступником Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" щодо всього майна, прав та обовґязків щодо всього майна, прав та обовґязків згідно передавального акту, реорганізованого шляхом зміни організаційно - правової форми (п. 1.1 статуту).

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" від 15.08.2012 № 15/08/12, присутніми учасниками товариства було прийнято рішення про виділ зі складу ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" частини майна, прав та обовґязків, та створити на його базі чотири нові юридичні особи - приватні підприємства, засновником яких виступатиме ОСОБА_3 з часткою 100% статутного капіталу.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" від 26.07.2013 № 26/07/13, присутніми учасниками товариства було прийнято рішення про визначення найменування новостворених приватних підприємств, утворених внаслідок виділу зі складу ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО", а саме: Приватне підприємство "Правниче агентство "Статус-КВО", Приватне підприємство "СП-1208", Приватне підприємство "СП-1108", Приватне підприємство "СП-1505".

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" , оформленим протоколом № 12/08/13 від 12.08.2013, було затверджено розподільчий баланс частини активів та пасивів ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" , що передаються до новостворених приватних підприємств, утворених внаслідок виділу зі складу ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО", а саме: Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус-КВО", Приватного підприємства "СП-1208", Приватного підприємства "СП-1108", Приватного підприємства "СП-1505".

Відповідно до розподільчого балансу станом на 31.07.2013, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО", оформленим протоколом № 12/08/13 від 12.08.2013, здійснено наступний розподіл прав та обовґязків ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО":

- Приватне підприємство "Правниче агентство "Статус-КВО" є правонаступником ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" частини майна, прав та обовґязків в т.ч. нерухомого та рухомого майна згідно наведеного у акті переліку;

- Приватне підприємство "СП-1208" є правонаступником ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" частини майна, прав та обовґязків в т.ч., прав та обовґязків, які виникають з договору № 3.12.09 від 03.12.2009 , Додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 1 від 16.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 2 від 17.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, акту від 14.04.2011 до додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, Акту №2 приймання-передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011 в частині виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобовґязань щодо передачі майнових прав на квартиру з будівельним номером № 1208, що розташована в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б";

- Приватне підприємство "СП-1108" є правонаступником ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" частини майна, прав та обовґязків в т.ч., прав та обовґязків, які виникають з договору № 3.12.09 від 03.12.2009 , Додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 1 від 16.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 2 від 17.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, акту від 14.04.2011 до додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, Акту №1 приймання-передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011 в частині виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобовґязань щодо передачі майнових прав на квартиру з будівельним номером № 1108, що розташована в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б";

- Приватне підприємство "СП-1505" є правонаступником ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" частини майна, прав та обовґязків в т.ч., прав та обовґязків, які виникають з договору № 3.12.09 від 03.12.2009 , Додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 1 від 16.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 2 від 17.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, акту від 14.04.2011 до додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, Акту №3 приймання-передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011 в частині виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобовґязань щодо передачі майнових прав на квартиру з будівельним номером № 1505, що розташована в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б".

10.01.2014 між позивачем - ПП "Правничим агентством "Статус-КВО",як цесіонарієм, та Приватним підприємством "СП-1208", Приватним підприємством "СП-1108", Приватним підприємством "СП-1505", як цедентами, було укладено договори про відступлення права вимоги, за якими:

- цеденти передали цесіонарію, а цесіонарій прийняв право вимоги, що належить цедентам і стає кредитором за договором № 3.12.09 від 03.12.2009 (основний договір), укладеного між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", як виконавцем, та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", як замовником, який є боржником (пункти 1),

- цесіонарій одержав право замість цедентів вимагати від боржника належного виконання всіх зобовґязань за основним договором, права на які до укладення цього договору, належали цедентам (пункти 2);

- право вимоги засновано на наступних документах: протокол загальних зборів учасників ТОВ ЮА "Статус-КВО" від 26.07.2013, розподільчий баланс частини майна, прав та обовґязків ТОВ ЮА "Статус-КВО", в т.ч., прав та обовґязків, які виникають з договору № 3.12.09 від 03.12.2009 , Додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 1 від 16.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 2 від 17.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, акту від 14.04.2011 до додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, Актах приймання-передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011 в частині виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобовґязань щодо передачі майнових прав на квартири з будівельними номерами № 1208, № 1108, № 1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б" (п. 3);

- до цесіонарія переходять права, які забезпечують зобовґязання боржника (пункти 6).

Також, позивачем для долучення до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- лист ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" від 19.04.2013, адресований відповідачу, в якому ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" зазначаючи про те, що воно, як власник майнових прав на квартири з будівельними номерами № 1208, № 1108, № 1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", які набуті ним внаслідок набуття прав та обовґязків від Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", просило ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" повідомити ТОВ "Електротех" про заміну кредитора у зобовґязанні;

- лист ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" від 18.09.2013, адресований відповідачу, в якому ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" пропонувало розірвати пункти договору № 3.12.09 від 03.12.2009, викладені в актах та додатках до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, якими передбачено заміну майнових прав на квартири з будівельними номерами № 1208, № 1108, № 1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", на оплату наданих Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" послуг за договором № 3.12.09 від 03.12.2009. Також, ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" одночасно пропонувало сплатити на його користь суми фактично наданих юридичних послуг та коштів, які були перераховані відповідно до платіжного доручення № 180 від 15.04.2012, а в загальному розмірі - 6 525 056,24 грн.;

- вимога ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" від 21.09.2012, направлена на імґя ТОВ "Електротех" про передачу у власність квартир з будівельними номерами № 1208, № 1108, № 1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", та документів, необхідних для оформлення права власності на них;

- повідомлення позивача від 13.01.2014, адресоване відповідачу, в якому позивач повідомив про те, що він набув прав та обов'язків кредитора які виникли з договору № 3.12.09 від 03.12.2009, Додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 1 від 16.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, додатку № 2 від 17.03.2011 до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.2009, акту від 14.04.2011 до додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009, Актах приймання-передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011 в частині виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобовґязань щодо передачі майнових прав на квартири з будівельними номерами № 1208, № 1108, № 1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", а тому позивач просив здійснювати виконання відповідачем всіх обовґязків на користь позивача як особи, яка набула майнові права на частини майна, прав та обовґязків вказаних осіб, зокрема щодо квартир з будівельними номерами № 1208, № 1108, № 1505, що розташовані в офісно - жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б";

- повідомлення Приватного підприємства "СП-1208", Приватного підприємства "СП-1108", Приватного підприємства "СП-1505", датовані 13.01.2014, і направлені на адресу відповідача, що підтверджується наявними фіскальними чеками поштової установи та описами вкладеного, про відступлення вказаними підприємствами на користь позивача за договорами відступлення права вимоги від 10.01.2014 прав вимог, які наявні у наведених товариств за договором № 3.12.09 від 03.12.2009.

Як зазначав позивач у позові, він є правонаступником ТОВ "Юридичне агентство "Статус- КВО" згідно розподільчого балансу частини майна, прав та обов'язків ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО", в тому числі: прав та обов'язків, які виникають з договору № 3.12.09 від 03.12.2009 з усіма додатковими угодами і додатками до нього, а також і в частині наявності права вимоги виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобов'язань, щодо оплати юридичних послуг, наданих Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", правонаступником якого є ТОВ "Юридичне агенство "Статус- КВО".

Позивач посилаючись на приписи ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України вважає, що на даний час у відповідача існує обов'язок по відшкодуванню йому збитків в сумі 10 273 307,43, грн., з огляду на не виконання власних зобов'язань щодо передачі квартир у власність правонаступників СП ЗАТ "Юкон".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Складовою правопорушення є сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки, негативних наслідків такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Тобто, нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України передбачений перелік застосування потерпілою стороною заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

З урахуванням наведених положень суд зазначає, що застосування положень ст. 224, 225 ГК України можливо лише за умови існування між сторонами господарських відносин.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги позивача щодо стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 10 273 307,43 грн. збитків ґрунтуються на невиконанні останнім зобов'язань щодо передачі квартир у власність правонаступників СП ЗАТ "Юкон".

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 3 додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 до договору про надання послуг №3.12.09. від 03.12.2009 року сторони погодили, що для проведення остаточних розрахунків, при настанні обставин зазначених в п.1 цього додатку, замовник в якості винагороди виконавцю передасть майнові права, що будуть отримані замовником від боржника , у відповідності до п. 2 цього додатку, на наступні об'єкти: квартиру, за будівельним номером № 1108, загальною площею 74,9 кв. м; квартиру , за будівельним номером № 1208, загальною площею 78 кв. м.; квартиру за будівельним номером № 1505, загальною площею 75,7 кв.м.

При цьому згідно п. 4 додатку № 2 факт належного виконання замовником зобов'язань за цим додатком стверджується актом прийому - передачі майнових прав (документів на майнові права).

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент укладення договірних відносин, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Правовий аналіз положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що майнове право, що є предметом договору про надання юридичних послуг, укладеного між сторонами - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були виконані власні обов'язки щодо передачі майнових прав у відповідності до п. 3 додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 до договору про надання послуг №3.12.09. від 03.12.2009 року, а саме згідно актів приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011, № 2 від 14.04.2011 та № 3 від 14.04.2011, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" передав, а Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" прийняло майнові права на квартири з будівельними номерами № 1108 (за ціною 2123449,17 грн., ціна в дол. США - 26676,97 дол. США), № 1208 (за ціною 2211335, 57 грн., ціна в дол. США - 277805,97 дол. США) та № 1505 (за ціною 2146129,53 грн., ціна в дол. США - 269614,26 дол. США), розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б".

Таким чином колегія суддів констатує факт належного виконання відповідачем обумовлених договором про надання юридичних послуг зобов'язань щодо передачі майнових прав позивачу на об'єкти нерухомості.

Твердження позивача з приводу невиконання відповідачем зобов'язань щодо надання необхідних документів з метою оформлення права власності з посиланням на пункт 3 актів приймання-передачі майнових прав на квартиру від 14.11.2011 року, суд вважає передчасними з огляду на наступні обставини.

За умовами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Ці обставини нерідко іменуються "способи набуття права власності". Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 згаданого кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Зокрема у даній статті визначаються особливості виникнення права власності на нерухоме майно, зокрема право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає в момент завершення будівництва даного об'єкта. Право власності на нерухоме майно виникає також з моменту прийняття його до експлуатації, якщо законом або договором передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації. (коментована ч.2 ст. 331 ЦК).

Згідно ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент винесення рішення). Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у визначеному порядку передбаченого вищевказаного Закону.

Згідно ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11р. № 461 (в редакції, чинній на звернення до суду з позовом), відповідно до якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.23 Порядку для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката (далі - заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п.12 Порядку, експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.

Таким чином можливість оформлення права власності на нерухоме майно знаходиться у прямій залежності від завершення його будівництва та прийняття збудованої споруди до експлуатації відповідними органами з подальшою реєстрацією.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Проте позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції свідоцтва про відповідність новозбудованих будівель проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про прийняття спірного нерухомого майна в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку та проведення його державної реєстрації.

Відтак висновок суду першої інстанції про завершеність будівництва є таким, що не заснований на положеннях ст. 331 ЦК України.

З огляду на вищеперераховане колегія суддів констатує відсутність у діях відповідача складу правопорушення, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено відповідними доказами прострочення відповідачем виконання власних зобов'язань за договором про надання юридичних послуг, як і не доведено наявності у відповідача обов'язку щодо вчинення інших дій, окрім передачі майнових прав за актами-передачі, також позивачем не доведено наявність протиправної поведінки у діях (бездіяльності) відповідача у завданні позивачу збитків, як і не доведено належними доказами наявність самих збитків, а також не підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та понесеними позивачем збитками.

Враховуючи вищевикладене та неподання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття офісно-житлового комплексу до експлуатації, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про відсутність законних підстав для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 10 273 307,307 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 727 720,00 заборгованості за неналежне виконання умов договору про надання юридичних послуг колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов укладеного між відповідачем, як замовником, та Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", як виконавцем, договору № 3.12.09 від 03.12.2009, виконавцем було виконано, а відповідачем прийнято виконані послуги загалом на суму 644 000,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними і посвідченими печатками актами приймання наданих послуг від 04.02.2011 на суму 186 000,00 грн., від 08.02.2011 на суму 168 000,00 грн. та від 09.02.2011 на суму 290000,00 грн. Отже, в силу вимог ст. 526, 901, 903 Цивільного кодексу України та п. 3.3, п. 3.5 договору № 3.12.09 від 03.12.2009 у відповідача виник обов'язок по оплаті отриманих від виконавця послуг загалом в сумі 644 000,00 грн.

Проте апелянт заперечив проти наявності у нього заявленої позивачем заборгованості за договором № 3.12.09 від 03.12.2009 та зазначив, що надані йому послуги були продубльовані в інших актах датованих значно пізніше від наведених позивачем, на підтвердження чого надав суду належним чином завірені копії актів приймання-виконаних робіт до додаткової угоди № 2 від 02.02.2011 року, акт приймання наданих послуг до додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03.12.09 року від 08.02.2011 року, акт приймання наданих послуг до Додаткової угоди № 1 по договору № 3.12.09 від 03.12.09 року, акт приймання наданих послуг до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року, акт приймання наданих послуг до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року та платіжних доручень № 122106 від 04.02.2011 р. на суму 250 000, 00 грн., платіжне доручення № 594564 від 17.03.2011 року на суму 200 000,00 грн., платіжне доручення № 723017 від 21.03.2011 року на суму 400 000,00 грн., платіжне доручення № 165423 від 05.04.2011 року на суму 180 000,00 грн., платіжне доручення № 440465 від 12.04.2011 року на суму 180 000,00 грн.

Якщо переглянути зміст зазначених вище актів приймання - виконання робіт то можна побачити наступну їх схожість, а саме:

- згідно п. 1,2 акту приймання наданих послуг до додатку № 3 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року датованим 04.02.2011 року: «Виконавець належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 3 додатку до договору юридичного обслуговування від 03.12.2009 року № 3.12.09 щодо підготовки матеріалів до розгляду Господарським судом м. Києва позовної заяви ТзОВ «Електротех» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про припинення правовідносин за іпотечним. У відповідності до п. 3 додатку до договору, а саме за виконання Виконавцем окремих частин зобов'язань договору(про припинення правовідносин за іпотечним), в якості винагороди Виконавцю підлягає до сплати сума 186 000, 00 грн. (сто вісімдесят шість тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ», тоді як в акті приймання наданих послуг до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року зазначено наступне : «Виконавець належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 1 додаткової угоди №1 до договору юридичного обслуговування від 03.12.2009 року № 3.12.09 щодо підготовки матеріалів справи 4/5 до розгляду Господарським судом м. Києва за позовом ТзОВ «Електротех» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про припинення правовідносин за іпотечним договором. У відповідності до п. 3 додаткової угоди № 1 до договору юридичного обслуговування № 3.12.09 від 03.12.2009 року, а саме за виконання Виконавцем окремих частин зобов'язань договору(про припинення правовідносин за іпотечним договором), в якості винагороди Виконавцю підлягає до сплати сума 180 000, 00 (сто вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) гривень без ПДВ»;

- згідно п. 1,2 акту приймання наданих послуг до додатку № 3 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року датованим 09.02.2011 року: «Виконавець належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 3 додатку до договору юридичного обслуговування від 03.12.2009 року № 3.12.09 щодо підготовки матеріалів до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТзОВ «Електротех» про скасування рішення про стягнення на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості у сумі 6 892 437, 63 доларів США, та 1 021 868,21 євро. У відповідності до п. 3 додатку до договору, а саме за виконання Виконавцем окремих частин зобов'язань договору(апеляційне оскарження спору про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 6 892 437, 63 доларів США, та 1 021 868,21 євро), в якості винагороди Виконавцю підлягає до сплати сума 290 000, 00 (двісті дев'яносто тисяч гривень 00 коп.) гривень без ПДВ», тоді як в акті приймання наданих послуг до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року датованим 17.03.2011 року зазначено наступне: «Виконавець належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 1 додаткової угоди №1 до договору юридичного обслуговування від 03.12.2009 року № 3.12.09 щодо підготовки матеріалів справи 33/156 та її розгляду Київським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою ТзОВ «Електротехник» про скасування рішення про стягнення на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості у сумі 6 892 437, 63 доларів США, та 1 021 868,21 євро, та за апеляційною скаргою ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про оскарження часткового задоволення розміру пені. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року рішення господарського суду м. Києва від 06.12.2010 року по справі № 33/156 змінено, позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» задоволено повністю, а апеляційну скаргу ТзОВ «Електротех» залишено без задоволення. У відповідності до п. 3 додаткової угоди, а саме за виконання Виконавцем окремих частин зобов'язань договору(апеляційне оскарження спору про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 6 892 437, 63 доларів США, та 1 021 868,21 євро), в якості винагороди Виконавцю підлягає до сплати сума 400 000, 00 (чотириста тисяч.) гривень без ПДВ»;

- згідно п. 1,2 акту приймання наданих послуг до додатку № 3 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року датованим 08.02.2011 року: «Виконавець належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 3 додатку до договору юридичного обслуговування від 03.12.2009 року № 3.12.09 щодо підготовки матеріалів до розгляду господарським судом м. Києва справи № 37/590 за позовом ТзОВ «Електротех» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 89 від 09.08.07 р. За вказаний період часу, у відповідності до п. 3 додатку до договору, а саме за виконання Виконавцем окремих частин зобов'язань договору (спір про визнання недійсним кредитного договору № 89 від 09.08.07 р.), в якості винагороди Виконавцю підлягає до сплати сума 168 000, 00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ», тоді як в акті приймання наданих послуг до додаткової угоди № 1 до договору № 3.12.09 від 03.12.09 року датованим 21.03.2011 року зазначено наступне: «Виконавець належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 1 додаткової угоди №1 до договору юридичного обслуговування від 03.12.2009 року № 3.12.09 щодо підготовки матеріалів до розгляду № 37/590 та її розгляду господарським судом м. Києва за позовом ТзОВ «Електротех» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 89 від 09.08.07 р. За результатом розгляду вказаної справи Господарським судом ухвалою від 28.02.2011 було припинено провадження у справі. У відповідності до п. 3 додаткової угоди № 1 до договору юридичного обслуговування № 3.12.09 від 03.12.2009 року, а саме за виконання Виконавцем окремих частин зобов'язань договору (спір про визнання недійсним кредитного договору № 89 від 09.08.07 р.) в якості винагороди останньому підлягає до сплати сума 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ

Отже порівнявши зміст зазначених вище актів та здійснивши їх аналіз, суд вважає що предмет наведених актів за своєю суттю є ідентичним, різниться лише грошова складова встановлена сторонами у якості винагороди за належне виконання, при цьому якщо здійснити математичний підрахунок то загальна сума визначена у актах приймання наданих послуг з пізнішою датою повністю покриває суму попередніх, тому для констатування наявності певних відмінностей та відокремлення спектру юридичних послуг у досліджених актах приймання наданих послуг , як на тому наполягає позивач, необхідно дослідити додаткові документи, які згідно п. 3.3. договору № 3.12.09 від 03.12.2009 року являються невід'ємною частиною актів про надання послуг, а саме : письмове підтвердження надання консультацій, проведення навчання працівників замовника, проекти документів правового характеру, у разі представництва інтересів Замовника перед третіми особами - копії рішень, ухвал та ін.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте належних доказів на підтвердження зворотнього представниками позивача надано суду не було, що у свою чергу унеможливлює відокремлення наданих відповідачу юридичних послуг за наявними у матеріалах справи актах наданих послуг та навпаки свідчить про доведеність стороною відповідача фактичної відсутності заборгованості за договором юридичного обслуговування у розмірі 644 000,00 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте з огляду на недоведеність стороною позивача наявності у відповідача перед ним заборгованості у розмірі 644 000, 00 грн., підстави для стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 25 760, 00 грн. та 57 960,00 грн. 3% річних у суду відсутні.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2014 року у справі № 910/4750/14 скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2014 року у справі № 910/4750/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

У задоволенні позовних вим

ог відмовити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, код ЄДРПОУ 38821477) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т, код ЄДРПОУ 19017842) судовий збір у розмірі 36 540 грн. 00 коп. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок гривень 00 коп.) за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи № 910/4750/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала