Постанова

від 07.10.2014 по справі 910/4750/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 910/4750/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Владимиренко С.В.,

Губенко Н.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Правниче агентство "Статус -КВО" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. (судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.) у справі№ 910/4750/14 господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Правниче агентство "Статус -КВО" доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Приватне підприємство "СП-1208", 2.Приватне підприємство "СП-1108", 3.Приватне підприємство "СП-1505", 4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Статус-КВО" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Електротех" простягнення 8 109 121 грн. 76 коп. збитків та 727 720 грн. 00 коп. боргу за участю представників: від позивачаПерунов В.В., довіреність б/н від 10.06.2014 р. Данилевич Д.О., довіреність б/н від 10.06.2014 р. від відповідачаШалашова В.І., довіреність №03/2/494 від 26.08.2014 р. від третої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились від третої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились від третої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились від третої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились від третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. у справі №910/4750/14 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") на користь Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус-КВО" (далі - ПП "Правниче агентство "Статус-КВО") 9 269 172 грн. 83 коп. збитків, 644 000 грн. 00 коп. основного боргу, 25 760 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 57 960 грн. 00 коп. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі №910/4750/14 вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. у справі №910/4750/14.

Касаційна скарга мотивована невідповідністю висновків апеляційного господарського суду обставинам справи та невірним застосування вказаним судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді - Владимиренко С.В., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус - КВО" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.09.2014 р.

Через відділ документального забезпечення діяльності судових палат Вищого господарського суду України 23.09.2014 р. представником відповідача подано заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2014 р.

Розпорядженням Секретаря Першої судової палати Вищого господарського суду України від 29.09.2014 р. у зв'язку із складністю справи для розгляду справи № 910/4750/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М., суддів Владимиренко С.В., Губенко Н.М., Ємельянова А.С. (доповідач у справі), Кочерової Н.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2014 р.

В судове засідання 07.10.2014 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в касаційній скарзі, просили скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва 25.04.2014 р. у справі №910/4750/14.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти касаційної скарги, просив оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України , сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників третіх осіб.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.12.2009 р. між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" (виконавець) та ВАТ "Всеукраїнським акціонерним банком"(замовник) укладено договір №3.12.2009.

За умовами вказаного договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання проводити юридичне обслуговування підприємства замовника на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.3 договору надання замовнику послуг за даним договором фіксується в акті про надання послуг, який є невід'ємною частиною договору. Оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 15 днів з моменту підписання акту про надання послуг.

Надалі, сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 03.12.2009 р., згідно з якою замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати послуги з метою погашення заборгованості ТОВ "Електротех" за кредитним договором; грошова винагорода виконавцю встановлена у розмірі 10% від фактично стягнутої суми основного боргу та процентів, а також у розмірі 50% від фактично стягнутої суми штрафних санкцій; у випадку задоволення вимог ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" шляхом отримання права власності на майно, яке є предметом іпотеки, розмір винагороди становитиме 10% від суми продажу цього майна.

Даною додатковою угодою також передбачено, що оплата винагороди може здійснюватись, як у повному обсязі так і окремими частинами, за виконання окремих зобов'язань, що відображаються у акті виконаних робіт. Винагорода підлягає сплаті протягом 15 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій досліджено ряд актів приймання наданих послуг, підписаних сторонами, на загальну суму 644 000 грн. 00 коп.

За таких обставин, позивачем заявлено вимогу до відповідача про стягнення вказаної суми, як боргу за надані та неоплачені послуги.

16 березня 2011 р. сторонами було підписано додаток №1 до додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р., в якому замовник та виконавець встановили новий порядок обчислення винагороди за надані послуги.

Так, за виконання завдань, зазначених в п. 1 цієї додаткової угоди, замовник зобов'язується виплатити на користь виконавця грошову винагороду в розмірі 10% від фактично стягнутої суми основного боргу та процентів, а також грошову винагороду в розмірі 50% від фактично стягнутої суми штрафних санкцій. В разі, якщо погашення заборгованості перед замовником проведене шляхом отримання права власності на майно, або майнові права, чи шляхом звернення стягнення на майно, внаслідок якого до замовника перейде право власності на майно або майнові права, замовник зобов'язаний передати виконавцеві в якості винагороди частку у розмірі 10% цього майна в натурі, якщо вказана частка може бути виділена в натурі, але у будь-якому випадку загальний розмір винагороди, що буде передано у такий спосіб, не повинен перевищувати суму у еквіваленті 700 000,00 дол. США за курсом НБУ на день проведення таких розрахунків.

17 березня 2011 р. сторонами було підписано додаток №2 до додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р., яким закріплено, що, у зв'язку з досягненням домовленості між замовником та ТОВ "Електротех" (боржник) про погашення заборгованості в сумі 8 276 550,00 дол. США шляхом передачі замовнику майнових прав на вказану суму, сторони констатують, що після отримання зазначених майнових прав замовником зобов'язання виконавця, що викладені в п. 1 додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р. до договору від 03.12.2009 р. №3.12.09, з урахуванням внесених змін та доповнень до цієї додаткової угоди, що викладені в додатку №1 від 16.03.2011 р., будуть вважатися виконаними повністю, у відповідності до п. 2 додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р. до договору від 03.12.2009 р. №3.12.09 з урахуванням змін, що внесені додатком №1 від 16.03.2011 р., при настанні обставин, зазначених в п. 1 цього додатку в якості винагороди виконавцю підлягають передачі майнові права, що будуть отримані замовником від боржника, на квартири, що знаходяться в офісно - житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ. "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16, літ. "Б" у сумі, еквівалентній 700 000,00 дол. США за курсом НБУ на день проведення таких розрахунків; сторони керуються розрахунковою вартістю квадратного метра нерухомого майна у еквіваленті 3 572,7914 дол. США за 1 кв.м.; в якості винагороди виконавцю підлягають передачі майнові права, що будуть отримані замовником від боржника на квартири загальною площею 195,93 кв.м., з метою проведення остаточних розрахунків, при настанні обставин, зазначених в п. 1 цього додатку, замовник, в якості винагороди виконавцю, передасть майнові права, що будуть отримані замовником від боржника, у відповідності до п. 2 цього додатку, на наступні об'єкти: квартиру, за будівельним номером №1108, загальною площею 74,9 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1208, загальною площею 78 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1505, загальною площею 75,7 кв.м. Враховуючи, що загальна площа квартир, зазначених в цьому пункті становить 228,6 кв.м., що перевищує площу, зазначену в п. 2 цього додатку, виконавець зобов'язується компенсувати вартість різниці площ у розмірі 32,67 кв.м., сплатою коштів в день фактичної передачі майнових прав на квартири, визначені в цьому пункті, за розрахунковою вартістю 1 кв.м.

Згідно з актом від 14.04.2011 р. про надання юридичних послуг до додатку №2 до додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р., який було досліжено судами попередніх інстанцій сторони підтвердили наступне:

1. виконавець належним чином і повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо надання юридичних послуг у спорі замовника з ТОВ "Електротех" (боржник) про погашення заборгованості в сумі 8 276 550 дол. США, а також належне та повне виконання виконавцем зобов'язань, що викладені в п. 1 додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р. до договору від 03.12.2009 р. №3.12.09, з урахуванням змін та доповнень до додаткової угоди №1, що викладені в додатку №1 від 16.03.2011 р.;

2. у зв'язку з тим, що погашення заборгованості перед замовником проведене ТОВ "Електротех" шляхом передачі права власності на майнові права на квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі з адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б" та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", у відповідності до п. 2 додаткової угоди №1 від 31.12.2009 р. до договору №3.12.09 від 03.12.2009 р. з урахуванням змін, що внесені, додатком №1 від 16.03.2011 р., в якості винагороди виконавцю підлягають передачі майнові права на квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ. "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16, літ. "Б" загальною площею 195,93 кв.м.:

- квартиру, за будівельним номером №1108, заг. площею 74,9 кв.м.;

- квартиру,за будівельним номером №1208, заг. площею 78 кв.м.;

- квартиру, за будівельним номером №1505, заг. площею 75,7 кв.м.

Враховуючи те, що загальна площа квартир становить 228,6 кв.м., що перевищує площу зазначену в п. 3 цього акту, то виконавець зобов'язується компенсувати вартість різниці площ у розмірі 32,67 кв.м. сплатою коштів в день фактичної передачі майнових права на квартири.

3. виплата винагороди виконавцю, а саме передача майнових прав на квартири, здійснюється за актом прийому-передачі майнових прав після затвердження господарським судом м. Києва у справі №33/156 мирової угоди між ТОВ "Електротех" (боржником) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".

Мирова угода між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Електротех" затверджена ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. у справі №33/156, що також встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами.

Вказаною мировою угодою врегульовані правовідносини між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Електротех", а саме:

1. Боржник та стягувач стверджують, що відповідно до умов даної мирової угоди, вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання (вирішення) спору, що витікає з господарської справи №33/156 та кредитного договору №89 від 09.08.2007 р. укладеного між сторонами. Предметом цієї мирової угоди є домовленість між боржником та стягувачем стосовно погашення визнаної в судовому порядку заборгованості боржника перед стягувачем, яка ґрунтується на кредитному договорі.

2. Сторони визнають, що заборгованість боржника перед стягувачем, без урахування пені, за кредитним договором складає: по траншам кредиту в доларах США в сумі 6 471 127 доларів США 00 центів; по траншам кредиту в євро в розмірі 960 922 євро 45 євроцентів; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 23.02.2009 р.: по траншам кредиту в доларах США в розмірі 403 726 доларів США 43 центи; по траншам кредиту в євро в розмірі 58 493 євро 49 євроцентів і відповідає даним, які викладені в резолютивній частині рішення господарського суду м. Києва від 06.12.2010 р. в господарській справі №33/156.

3. Сторони визнають, що зобов'язання по погашенню суми заборгованості боржника, визначеної в п. 2 цієї мирової угоди, припинені у відповідності до положень ст. 600 Цивільного кодексу України , внаслідок передання боржником стягувачу відступного згідно з договором про погашення боргу укладеного між сторонами 15.03.2011 р., за яким стягувач прийняв у боржника майнові права на квартири на підставі актів приймання-передачі.

4. Під квартирами сторони розуміють групу житлових приміщень, а саме: однокімнатну квартиру за будівельним номером №1017, площею 91,30 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1016, площею 91,00 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1105, площею 91,23 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1106, площею 91,23 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1107, площею 107,80 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1108, площею 74,90 кв. м; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1109, площею 108,39 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1205, площею 90,90 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1206, площею 91,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1207, площею 107,30 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1208, площею 78,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1209, площею 108,20 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1305, площею 90,90 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1306, площею 91,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1307, площею 107,30 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1308, площею 78,00 кв. м.; двокімнатну квартиру за будівельним номером №1309, площею 108,20 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1405, площею 79,90 кв. м.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1406, площею 79,70 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1407, площею 121,40 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1408, площею 122,90 кв.; однокімнатну квартиру за будівельним номером №1505, площею 75,70 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1507, площею 114,70 кв. м.; трикімнатну квартиру за будівельним номером №1508, площею 115,60 кв. м., які розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 14, літ. "Б", та вул. Саксаганського/Панківська, 70/16 літ. "Б" у Голосіївському районні м. Києва.

5. Під майновими правами на квартири сторони розуміють - право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту вцілому.

6. Майнові права на квартири на момент укладення договору про погашення боргу від 15.03.2011 р. належали боржнику на підставі договору підряду №16/02/05, укладеного 16.02.2005 р. між боржником та ТОВ "Столична будівельно-інвестиційна компанія" (з урахуванням наступних додаткових угод), та боржником гарантовано відсутність прав будь-яких третіх осіб, на майнові права на квартири на момент їх передачі стягувачу.

Враховуючи наведені обставини, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" були підписані акти приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011 р., №2 від 14.04.2011 р. та №3 від 14.04.2011 р., відповідно до яких ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" передав, а Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" прийняло майнові права на квартири з будівельними номерами №1108 (за ціною 2123449,17 грн., ціна в дол. США - 26676,97 дол. США), №1208 (за ціною 2211335, 57 грн., ціна в дол. США - 277805,97 дол. США) та №1505 (за ціною 2146129,53 грн., ціна в дол. США - 269614,26 дол. США), розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б".

При цьому, під майновими правами на квартиру сторони розуміють право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію в цілому.

Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" передало на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" 929 956 грн. 24 коп. з призначенням платежу: компенсаційна виплата за майнові права на квартири, у відповідності до додатку №2 до додаткової угоди №2 від 17.03.2011 р. Вказане підтверджується платіжним дорученням №180 від 15.04.2012 р.

Вартість квартир визначена сторонами у розмірі 3 572,7914 дол. США. за 1 кв.м. Розрахунок вартості квартири здійснювався за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунків і становив 7 грн. 96 коп. (додаткі №1 та №2 до додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р. від 16.03.2011 р. та від 17.03.2011 р.).

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, в результаті дослідження установчих документів, рішень загальних зборів, оформлених відповідними протоколами та договору відступлення права вимоги від 10.01.2014 р., позивач є правонаступником прав та обов'язків виконавця - Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" за договором №3.12.2009 р., з урахуванням усіх укладених до нього додатків та додаткових угод.

За таких обставин, 21.09.2012 р. ТОВ "Юридичне агентство "Статус-КВО" звернулось з вимогою до ТОВ "Електротех" про передачу у власність квартир з будівельними номерами №1208, №1108, №1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. "Б", а також документів, необхідних для оформлення права власності на них.

Крім того, 13.01.2014 р. позивач направив на адресу відповідача лист, в якому позивач повідомив про те, що він набув права та обов'язки кредитора, які виникли з договору №3.12.09 від 03.12.2009 р., додаткової угоди №1 до договору №3.12.09 від 03.12.2009 р., додатку №1 від 16.03.2011 р. до додаткової угоди №1 до договору №3.12.09 від 03.12.2009 р., додатку №2 від 17.03.2011 р. до додаткової угоди №1 до договору №3.12.09 від 03.12.2009 р., акту від 14.04.2011 р. до додатку №2 до додаткової угоди №1 від 03.12.2009 р., актах приймання-передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011 р. в частині виконання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зобов'язань щодо передачі майнових прав на квартири з будівельними номерами №1208, №1108, №1505, що розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16 літ. "Б" та просив здійснювати виконання відповідачем всіх обов'язків на користь позивача як особи, яка набула майнові права на частини майна, прав та обов'язків вказаних осіб, зокрема щодо квартир з будівельними номерами №1208, №1108, №1505, що розташовані в офісно - жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ "Б", вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16 літ. "Б".

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Аналогічні приписи закріплено в ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 вказаного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено в ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, що передбачено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України ,

Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України , правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України , заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Аналіз правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем дозволяє зробити висновок, що у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виникло зобов'язань, щодо оплати юридичних послуг, наданих Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон".

При цьому, внаслідок укладення ряду вищевказаних правочинів, реорганізації Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Юкон", а також підписання договору цессії, до ПП "Правниче агентство "Статус -КВО" перейшли майнові права на квартири на підставі актів приймання-передачі, а саме право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію в цілому.

За таких обставин, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо оплати наданих йому послуг та передачі квартир у власність, то позивачем, як правонаступником Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Юкон" та набувачем майнових прав по договорах про відступлення права вимоги, заявлено вимогу про стягнення з відповідача в судовому порядку збитків.

Проаналізувавши спірні правовідносини та прийняті судові рішення у справі №910/4750/14, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до наступних висновків.

При вирішенні спору у справі господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст наведених норм діючого законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Так, місцевим та апеляційним господарськими судами, з якими погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, встановлено, що в позивача на момент звернення з позовом виникли майнові права на спірні квартири, які відповідно до актів приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011 р., № 2 від 14.04.2011 р. та № 3 від 14.04.2011 р. були передані йому відповідачем, проте, не були реалізовані.

При цьому, на підставі вказаних актів позивачем набуті майнові права, а з укладених між позивачем та відповідачем правочинів не вбачається наявності у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" будь-яких зобов'язань щодо вчинення дій, спрямованих на сприяння позивачу в реалізації майнових прав на спірні квартири.

Отже, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку про відсутність у ПП "Правниче агентство "Статус-КВО" порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Крім того, згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальними правилами з відповідача можуть бути стягнуті збитки за наявності повного складу правопорушення, а саме:

1) порушення відповідачем своїх обов'язків перед позивачем;

2) наявності збитків, завданих відповідачем, в тому числі неодержаного позивачем прибутку;

3) причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності);

4) вини відповідача у настанні негативних наслідків, яка проявилась у будь -якій формі, тобто умислу, грубої або звичайної необережності.

За таких обставин, враховуючи відсутність у позивача порушеного права, а, отже, відсутність протиправної поведінки з боку відповідача, касаційна інстанція вважає, що вимога позивача до відповідача про стягнення збитків не підлягає задоволенню.

Як встановлено в ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В результаті дослідження доказів наявних в матеріалах справ, а саме аналізу актів наданих послуг, господарським судом апеляційної інстанції встановлено ідентичність наданих послуг на загальну суму 644 000 грн. 00 коп. з послугами, які мали бути оплачені шляхом передання майнових прав, на підставі чого відмовлено позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення 644 000 грн. 00 коп. основного боргу, 25 760 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 57 960 грн. 00 коп. 3% річних., з чим погоджуться колегія суддів Вищого господарського суду України.

Таким чином, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що відсутність встановлення господарським судом апеляційної інстанції факту не порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, з огляду на ухвалене рішення про відмову в задоволенні позову, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, а тому остання підлягає залишенню без змін.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не мають значення для вірного вирішення спору у справі №910/4750/14.

Статтями 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, що закріплено в частині 1 статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а, отже, касаційна інстанція залишає без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі №910/4750/14.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Правниче агентство "Статус - КВО" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі №910/4750/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: С.В. Владимиренко

Н.М. Губенко

А.С. Ємельянов

Н.О. Кочерова