Постанова

від 23.07.2014 по справі 30/93

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 30/93

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 у справі № 30/93 Господарського суду Донецької області за позовомПриватного підприємства "Югдонмонтаж" до Приватного акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" простягнення заборгованості у сумі 58484,40грн., 3% річних у сумі 298,03грн., інфляції у сумі 584,84грн. за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" доПриватного підприємства "Югдонмонтаж" простягнення неустойки у розмірі 9 903, 04грн. в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 (у складі головуючого Зубченко І.В., суддів: Попкова Д.О., Татенка В.М.) відмовлено Приватному акціонерному товариству "АзовЕлектроСталь" у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2014 у справі № 30/93, апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "АзовЕлектроСталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на розгляд до апеляційного господарського суду.

Приватне підприємство "Югдонмонтаж" не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 91 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 цього кодексу, щодо поновлення строку подання скарги.

Відповідно до частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 09.04.2014 та підписано 14.04.2014, а скаржник звернувся з апеляційною скаргою із значним пропуском встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України строку, а саме 20.05.2014, тобто більш як через місяць, про що свідчить відбиток реєстраційного штампу канцелярії суду апеляційної інстанції на першому аркуші апеляційної скарги, ксерокопія якої долучена до матеріалів справи (т.2., а.с.219).

У своєму клопотанні про відновлення строку подання апеляційної скарги скаржник послався на те, що у судовому засіданні 09.04.2014 вступна та резолютивна частини рішення не оголошувались, натомість, було оголошено відкладення розгляду справи без повідомлення дати та часу наступного судового засідання. За посиланням скаржника, відповідну ухвалу він не отримував, а про існування оскаржуваного судового рішення суду йому стало відомо лише з 19.05.2014 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Зазначені обставини, на думку скаржника, є підставою для відновлення йому строку подання апеляційної скарги.

З протоколу судового засідання від 09.04.2014 (т. 2., а.с.206) вбачається, що в судовому засіданні за участю повноважного представника відповідача Зверевої С.С. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі. Дана обставина свідчить про те, що повноважному представнику скаржника було відомо про розгляд справи та факт прийняття судового рішення судом першої інстанції.

Частиною п'ятою статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

В даному випадку, будь-яких письмових зауважень щодо протоколу судового засідання від 09.04.2014 матеріали справи не містять.

Частиною другою статті 93 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Виходячи зі змісту даної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку. Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги не містить посилань на будь-які поважні причини несвоєчасного вчинення процесуальних дій, пов'язаних з процедурою подання касаційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо недоведеності поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду та відсутності правових підстав для задоволення поданого клопотання про його відновлення.

Таким чином, оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 у справі № 30/93 відповідає вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись статями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 у справі № 30/93 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова