Постанова

від 29.07.2014 по справі 904/7610/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 року Справа № 904/7610/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Зорич Г.А. представник, довіреність №б/н від 01.06.14;

від відповідача: Шевченко О.А. представник, довіреність №б/н від 28.08.13;

від відповідача: Байченюк К.В. представник, довіреність №б/н від 02.06.14;

від третьої особи: Зорич Г.А. представник, довіреність №б/н від 02.06.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", м.Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р . у справі №904/7610/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "Кияни", м.Київ

про стягнення 175 818,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України по справі оголошувалась перерва до 15.04.2014р., 29.07.2014р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. по справі №904/7610/13 (суддя Первушин Ю.Ю.) визнано недійсним договір суборенди №86-К від 11.04.2012р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", в частині умов, викладених у п.12.6 щодо встановлення відповідальності у вигляді штрафу за дострокове припинення дії договору з ініціативи суборендаря, які викладені словами: "У випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря". Позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" заборгованість з орендної плати за травень 2013 року в сумі 4336,70 грн., заборгованість з плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в сумі 26 420,44 грн., штраф за прострочення сплати за сервісні послуги в сумі 7 926,13 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3516,37 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2014р. по даній справі виправлено допущені описки в рішенні господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7610/13 від 12.02.2014 року, зазначено в мотивувальній та резолютивній частині рішення пункт 12.5 договору замість пункту 12.6 договору.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" заборгованості з плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в сумі 26 420,44 грн., штрафу за прострочення сплати за сервісні послуги в сумі 7 926,13 грн. та прийняти нове рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" заборгованості з орендної плати за травень 2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. повернута заявнику без розгляду на підставі п.п.2,3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України; в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. відмовлено.

З апеляційною скаргою на вказане рішення суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", яке просить скасувати рішення господарського суду частково і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права без дослідження доказів, змісту спірних правовідносин та обставин справи (т.2, а.с.39-45).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. прийнята до розгляду.

31.03.2014р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014р. було зупинено апеляційне провадження у справі №904/7610/13 по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. по справі №904/7610/13. Справу №904/7610/13 відповідно до вимог статті 109 Господарського процесуального кодексу України було направлено до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України по справі №904/7610/13 від 04.06.2014р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р. було залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. апеляційне провадження у справі №904/7610/13 по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. було поновлено.

Поряд з цим, товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" повторно подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду від 12.02.2014р. по справі №904/7610/13 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" заборгованості з плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 26 420,44 грн., штрафу за прострочення сплати за сервісні послуги в розмірі 7926,13 грн. та прийняти нове рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" заборгованості з орендної плати за травень 2013р. (т.2, а.с.186-189).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. по справі 904/7610/13 була прийнята до розгляду та приєднана до апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", товариству з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" оплату судового збору у сумі 913,50 грн. за подання апеляційної скарги було відстрочено до 15.07.2014р.

У судовому засіданні 17.07.2014р. головуючий суддя зобов 'язав представників відповідача надати докази оплати судового збору у сумі 913,50 грн. до наступного судового засідання.

За час розгляду справи в суді апеляційної інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" не надало доказів оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. по справі 904/7610/13 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - публічне акціонерне товариство "Кияни" просить задовольнити скаргу і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі (т.2, а.с.92-93).

У відзиві на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - публічне акціонерне товариство "Кияни" просить відмовити в задоволенні скарги і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі (т.2, а.с.224).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" (т.2, а.с.226-230).

У судовому засіданні 29.07.2014р. представниками відповідача заявлено усне клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, у задоволенні якого колегією суддів відмовлено за технічних причин, - відсутності електропостачання, що підтверджується актом Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року.

Представники відповідача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено судовою колегією, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався, апеляційне провадження зупинялось до розгляду касаційної скарги відповідача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2014р., а також з огляду на передбачені ст.102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін та третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

11.04.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" (суборендар) був укладений договір суборенди №86-К, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язувався передати в суборенду, а відповідач зобов'язувався прийняти, згідно з умовами цього договору, нежитлове приміщення (офіс 3/601), план якого наведений у додатку №1 до цього договору, розташоване на шостому поверсі будівлі за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський,9 (будівля під літерою "Ф"). Право позивача на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами укладеного з орендодавцем (власником будівлі) договору оренди від 12.03.2012р., посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1075. Сума оцінки переданого в суборенду майна визначається згідно відповідної вартості з урахуванням індексації та становить 932 084,14 грн.

Пунктом 1.2.1. договору передбачено, що договір суборенди діє з 11.05.2012 року до 08.05.15 року.

В п.1.2.2. договору зазначено про те, що з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення відповідач має право користуватися приміщенням у відповідності до мети суборенди.

Мета суборенди є використання орендованого приміщення як офісне (п.1.3. договору).

Відповідно п.1.4.1. договору відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка становить 4 866,06 грн., ПДВ - 973,21 грн., всього - 5 839,27 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 731,28 доларів США з ПДВ по офісному курсу НБУ (7,985 грн. за 1 долар США) на день укладення договору, наступним чином:

- протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, відповідач сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому-передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів, що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі (п. 1.4.2. договору).

Пунктом 1.4.3. договору передбачено, що наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1 (першого) по 5 (п'яте) число поточного (розрахованого) місяця.

Відповідно п.2.1. договору відповідач зобов'язується сплачувати позивачу:

- орендну плату згідно з умовами цього договору (п.2.1.1. договору);

- плату за сервісне обслуговування згідно з умовами цього договору (п.2.1.2. договору);

- плату за послуги, які надаються позивачем відповідачу за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим договором. Вартість, порядок надання, а також порядок та строки оплати таких послуг, обумовлюється додатковою угодою сторін (п.2.1.3. договору).

Як зазначено в п.2.2. договору, при здійсненні платежів згідно з цим договором плата повинна здійснюватись у гривнях у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок позивача. Всі платежі, за винятком платежу, передбаченого п.2.1.1. цього договору, здійснюються на підставі рахунків, виставлених позивачем. Рахунки, що виставляються позивачем, будуть вважатись наданими відповідачу належним чином, якщо їх направлено одним із наступних способів: 1)вручено відповідачу з обов'язковою відміткою в Реєстрі позивача; 2)за допомогою підприємств поштового зв'язку.

У випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому відповідач зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності, згідно умов договору та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених п.1.4.3., п.3.1. договору, письмово звернутись до позивача з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням, відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку, сплатити на користь позивача різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому позивачем рахунку. У випадку відсутності звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані відповідачем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість спожитих послуг щомісячно з 1 по 5 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.

Відповідно до п.3.2. договору позивач щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавали послуги) надає відповідачу два примірники акту прийому-передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату. Відповідач, не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним, підписує зазначені примірники акту та повертає один примірник позивачу. Якщо протягом зазначеного строку відповідач не повертає підписаний акт або не направить мотивовані претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.

Згідно п.3.3. договору сума плати за сервісне обслуговування залежить від зміни місячного обсягу спожитих послуг та від тарифів на електричну та теплову енергію, газ, водопостачання та водовідведення або на інші послуги, зазначені в п.3.4. цього договору. У випадку такої зміни орендар, на вимогу суборендаря, надає суборендарю відповідні підтверджуючі документи.

До вартості місячного сервісного обслуговування включається вартість відшкодування витрат орендаря на забезпечення гарячою та холодною водою у рукомийниках в приміщеннях та на водовідведення (п.3.4.4 договору).

Пунктом 12.1. договору суборенди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та вимогами цього договору.

У випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати з урахуванням ПДВ, встановленої цим договором (порушення умов п.1.4. договору), відповідач зобов'язується сплатити позивачу неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної оплати, в тому числі ПДВ (п.12.2. договору).

Відповідно до п.12.3. договору у випадку несвоєчасної сплати відповідачем плати за сервісне обслуговування приміщення з урахуванням ПДВ (порушення умов п.3 цього договору) відповідач, в залежності від строку прострочення, сплачує позивачу штраф в розмірі:

а) за прострочення від 2 до 5 календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;

б) за прострочення від 6 до 10 календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;

в) за прострочення більше 10 календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в тому числі ПДВ.

Строк прострочення обліковується в календарних днях, починаючи з дня, наступного за останнім днем строку оплати (п. 3.1. договору) та закінчуючи днем фактичної оплати.

В п.12.5. договору суборенди зазначено про те, що у випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи відповідача або у випадку дострокового припинення дії цього договору внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, встановлених цим договором, відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 131 383, 59 грн., що є еквівалентом 16 453, 80 доларів США на день укладання договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії цього договору з урахуванням п.2.3. цього договору, крім того ПДВ.

Згідно п.12.6. договору суборенди положення про сплату штрафу, встановлене у п.12.6. цього договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом строку суборенди, визначеного цим договором, а в частині розрахунків - до повної оплати відповідачем заборгованості по орендній платі та іншими платежами за цим договором (п.16.1. договору).

Відповідно до п.16.5. договору відповідач має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору з обов'язковим наданням позивачу письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п.12.6 договору. Зазначене повідомлення буде вважатися наданим позивачу належним чином, якщо воно направлено одним з наступних способів:

- надано позивачу з обов'язковою реєстрацією позивачем вхідного листа;

- за допомогою послуг підприємства поштового зв'язку або кур'єрської служби з поміткою про отримання.

Повернення приміщення здійснюється у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Всі додатки, зміни та доповнення до цього договору здійснюється тільки у письмовій формі та визнаються невід'ємною частиною договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Усі виправлення за текстом цього договору мають силу та можуть братися до уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами сторін та скріпленні їх печатками (п.2.1.3. договору).

На виконання умов вищезазначеного договору позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду приміщення, яке знаходиться в належному стані, відповідає санітарним і протипожежним нормам, що підтверджує підписаний повноважними представниками сторін акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 11.05.12 року (т.1, а.с.23).

Як зазначив у позовній заяві позивач, за перші одинадцять місяців користування майном відповідач розрахувався в повному обсязі, в подальшому ж, починаючи з квітня 2013 року, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, сплачував суборендну плату та плату за надані послуги не в повному обсязі.

Як зазначено позивачем, станом на 20.09.2013р. відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за договором суборенди та здійснив прострочення платежів з оплати:

- орендної плати за травень 2013 року в сумі 4 336,70 грн.;

- плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в сумі 30 844,91 грн.;

- штрафу за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку в сумі 131 383,59 грн.

- штрафу за прострочення сплати за сервісні послуги в сумі 9 253,47 грн.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В силу статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендар зобов'язується здійснити сервісне обслуговування згідно умов цього договору. Сторони домовились, що за попереднім розрахунком вартість всіх зазначених в п.3.4 цього договору експлуатаційних послуг (крім вартості спожитої суборендарем електроенергії) становить 40 грн., ПДВ 8 грн., всього 48 грн. за 1 кв.м. (один квадратний метр) приміщення за місяць. Зазначена сума коригується в порядку, вказаному в п.3.3. цього договору.

При цьому договором визначено (п.3.4.), що до вартості місячного сервісного обслуговування включається вартість відшкодування витрат орендаря на освітлення та забезпечення електроенергією приміщення та приміщень спільного використання (крім вартості спожитої суборендарем електроенергії).

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за суборенду за травень 2013р. (01.05.2013р. - 23.05.2013р.) в сумі 4336,70 грн. та частково заборгованості по оплаті сервісного обслуговування приміщення з квітня по травень 2013р. в сумі 14 625,60 грн. за квітень 2013р. та 11794,84 грн. за травень 2013р., враховуючи дату повернення приміщення з суборенди.

Як зазначено господарським судом, з наданих позивачем рахунка-фактури №КН4377 від 21.05.2013р. та рахунка-фактури №КН4304 від 22.04.2013р. (т.1, а.с.29-30) неможливо достовірно встановити, як позивачем розраховано вартість сервісного обслуговування за 1 кв.м., тому при здійсненні розрахунку за сервісне обслуговування потрібно враховувати саме передбачену в п.3.4. договору вартість, яка становить 48 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. приміщення за місяць, яка погоджена сторонами.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи взагалі відсутні акти на підтвердження надання послуг по договору №86-К від 11.04.2012р. за вказаний період, тому неможливо визначити об'єм наданих послуг за вказаний період.

В силу статті 101 Господарського процесуального кодексу України не приймаються до розгляду надані позивачем до суду апеляційної інстанції акти надання послуг по договору суборенди №КН-3540 від 23.05.2013р. і КН-3476 від 30.05.2013р., які не були предметом розгляду в суді першої інстанції за підстав відсутності обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

При цьому господарський суд обґрунтовано не взяв до уваги твердження відповідача про те, що на позивача покладений обов'язок вручення відповідачу рахунку на сплату суборенди та сервісного обслуговування, оскільки відповідно до абзацу 2 п.2.2. договору у випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому відповідач зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності, згідно умов договору, та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених п.1.4.3., п.3.1. договору письмово звернутись до позивача з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь позивача різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому позивачем рахунку. У випадку відсутності звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані відповідачем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов договору.

В силу статті статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 12.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати відповідачем плати за сервісне обслуговування приміщення з урахуванням ПДВ (порушення умов п.3 цього договору) відповідач, в залежності від строку прострочення, сплачує позивачу штраф в розмірі:

а) за прострочення від 2 до 5 календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;

б) за прострочення від 6 до 10 календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;

в) за прострочення більше 10 календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в тому числі ПДВ.

На підставі п.12.3. договору позивач нарахував відповідачу штраф за прострочення сплати за сервісні послуги у сумі 9 253,47 грн.

Господарський суд правомірно прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу за прострочення сплати за сервісні послуги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 7 926,13 грн. (4 387,68 грн. - квітень 2013р. + 3 538,45 грн. - травень 2013р).

Пунктом 16.5. договору передбачено, що відповідач має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору з обов'язковим наданням позивачу письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п.12.6 договору. Зазначене повідомлення буде вважатися наданим позивачу належним чином, якщо воно направлено одним з наступних способів:

- надано позивачу з обов'язковою реєстрацією позивачем вхідного листа;

- за допомогою послуг підприємства поштового зв'язку або кур'єрської служби з поміткою про отримання.

На підставі п.16.5. договору позивач нарахував відповідачу штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у сумі 131 383,59 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013р. відповідач, посилаючись на складне фінансове становище, надіслав на адресу позивача лист №22-1/04 з повідомленням про дострокове розірвання договору та з проханням розглянути можливість розірвання договорів за взаємною згодою сторін (т.1, а.с.34).

Позивач, в свою чергу, 07.05.2013р. направив на адресу відповідача лист №576 (т.1, а.с.35), відповідно якого відповідачу надано можливість дострокового розірвання договору суборенди з 23.05.2013р. (а не через 2 місяці, як встановлено п.16.5. договору суборенди) та можливість неприведення суборендованих приміщень в первинний стан так як зазначено в п.7.3. договору суборенди. Також цим листом попереджено відповідача про застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору суборенди, оскільки сумою штрафу покриваються витрати на проведення ремонтних робіт в приміщеннях та простій приміщення в зв'язку з пошуком нових суборендарів.

Позивач в своєму листі №576 від 07.05.2013р. не погодився на дострокове розірвання договору суборенди за взаємною згодою сторін, а повідомив, що узгодив умови дострокового розірвання договору суборенди лише в частині пільгового, тобто скороченого терміну, і надання можливості щодо невиконання умов п.7.3. договору суборенди, а саме, що позивач не вимагає від відповідача приведення суборендованих приміщень в первинний стан. В цьому ж листі позивач наполягав на сплаті штрафу, передбаченого у разі дострокового розірвання договору суборенди за ініціативою відповідача. Крім того, позивач в листі зазначив про те, що сумою штрафу покриваються витрати на проведення ремонтних робіт в приміщеннях та простій приміщення в зв'язку з пошуком нових суборендарів.

Відповідач скористався наданим йому правом щодо дострокового припинення дії договору суборенди, а позивач, в свою чергу, скористався наданим йому правом щодо отримання штрафу за дострокове припинення дії договору суборенди з ініціативи відповідача; договором суборенди передбачений штраф у сумі 131 383,59 грн.

Колегія суддів вважає, що ініціатором розірвання договору суборенди був саме відповідач, а позивачем не задоволено прохання відповідача щодо розірвання договору за взаємною згодою сторін (будь-які документальні підтвердження цьому в матеріалах справи відсутні та заперечуються позивачем). Навпаки, в листі від 07.05.2013р. №576 позивач наполягав на сплаті штрафу за дострокове розірвання договору суборенди. Встановлення ж позивачем у наведеному листі певних умов повернення орендованого приміщення та оформлення між сторонами 23.05.2013р. акту приймання-передачі нежитлового приміщення, укладеного у відповідності з договором суборенди №86-К від 11.04.2012р., свідчить не про взаємне з відповідачем волевиявлення позивача про дострокове припинення дії договору суборенди, а про врегулювання в позасудовому порядку питань, пов'язаних з достроковим припиненням дії договору на вимогу відповідача.

За наведених обставин та виходячи з приписів ст.ст.526,549,611,627,629 Цивільного кодексу України, ст.ст.230,231 Господарського кодексу України правомірним є застосування позивачем до відповідача штрафу за дострокове розірвання договору суборенди з ініціативи останнього, який встановлений п.12.5 та п.16.5 цього договору.

При цьому, зі змісту договору суборенди та пояснень сторін вбачається, що у п.п.12.6,16.5. договору та листі позивача від 07.05.2013р. №576 міститься описка щодо зазначення пункту договору суборенди, яким встановлені штрафні санкції за дострокове припинення дії договору з ініціативи суборендаря, та яким є п.12.5 договору суборенди, а не п.12.6.

Доводи відповідача про те, що сторони погодили двостороннє дострокове припинення дії договору без застосування штрафних санкцій та розповсюдження положень законодавства про оферту й акцепт при укладенні договору на правовідносини сторін щодо припинення договірних відносин є помилковими з огляду на наступне.

Відповідачем не надано доказів щодо згоди позивача на двостороннє припинення договору. Складання сторонами акту повернення приміщення не є згодою позивача та не свідчить про погодження двостороннього припинення дії договору. Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Умовами п.7.3. договору також передбачено, що у випадку припинення дії цього договору відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів повернути орендарю (позивачу) приміщення в первинному стані (відповідно до базового ремонту приміщення), для чого, у випадку необхідності, суборендар (відповідач) зобов'язаний здійснити ремонтні роботи для приведення приміщення в первинний стан, а орендар, в свою чергу, повинен прийняти вказане приміщення по акту прийому-передачі приміщення. Приміщення вважається поверненим з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення. Орендна плата та плата за сервісне обслуговування приміщення нараховуються до дати повернення приміщення (включаючи день підписання акту прийому-передачі).

Той факт, що акт приймання-передачі приміщення був підписаний сторонами через один місяць після отримання даного листа позивачем, а не через два, як визначено договором, не є належним підтвердженням згоди позивача на дострокове припинення дії договору, а лише підтвердженням порушення зі сторони відповідача п.16.5 договору, який передбачає, що суборендар має право в односторонньому порядку припинити дію договору, з обов'язковим наданням орендарю письмового повідомлення за два місяці.

Твердження відповідача щодо наявності двосторонньої згоди на розірвання договору достроково не відповідає обставинам справи, оскільки відповідно до п.16.11 договору всі додатки, зміни та доповнення до цього договору здійснюються тільки у письмовій формі та визнаються невід'ємною частиною договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Однак сторонами жодних додаткових угод про скорочення строку оренди приміщення не укладалось.

Поряд з цим господарський суд прийшов до помилкового висновку щодо визнання недійсним договору суборенди №86-К від 11.04.2012р., який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", в частині умов, викладених у п.12.5 щодо встановлення відповідальності у вигляді штрафу за дострокове припинення дії договору з ініціативи суборендаря, які викладені словами: "У випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря" і відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 131 383,59 грн.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215,216 Цивільного кодексу України, статтями 207,208 Господарського кодексу України.

Згідно положень ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У п.16.5 договору суборенди №86-К від 11.04.2012р. визначено, що суборендар має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору, з обов'язковим наданням орендарю письмового повідомлення за 2 (два) місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п.12.6 цього договору.

Відповідно до п.12.6. договору положення про сплату штрафу, встановлене у п.12.6. цього договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього договору.

Згідно п.12.5. договору у випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря, або у випадку дострокового припинення дії цього договору внаслідок порушення суборендарем своїх зобов'язань, встановлених цим договором, суборендар зобов'язується сплатити орендарю штраф у розмірі 131 383,59 грн., що є еквівалентом 16 453,80 доларів США на день укладення договору з урахуванням пп.2.3. цього договору, крім того ПДВ.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що:

сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства;

сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами;

сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд;

сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, є, в тому числі, свобода договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Підписуючи договір у вищезазначеній редакції, відповідач погодився з передбаченими ним умовами. Відповідач на момент його укладення не скористався наданим йому законом правом за наявності заперечень щодо окремих умов договору скласти протокол розбіжностей (ч.4 ст.181 Господарського кодексу України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу на підставі п.16.5 договору у сумі 131 383,59 грн. підлягають задоволенню, а рішення господарського суду в цій частині підлягає частковому скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", м.Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014р. у справі №904/7610/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", м.Київ заборгованість з орендної плати за травень 2013 року в сумі 4 336,70 грн., заборгованість з плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в сумі 26 420,44 грн., штраф за прострочення сплати за сервісні послуги в сумі 7 926,13 грн., 131 383,59 грн. штрафу за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку та 3401,34 грн. судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", м.Київ 1700,67 грн.. судового збору по апеляційній скарзі, про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 30.07.2014р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських