Постанова

від 28.07.2014 по справі 820/12239/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 р. № 820/12239/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Короткової Н.М.,

відповідача - Красовського В.С .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДИК-ТРЕЙД" до Індустріальної об'єднаної державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд" (надалі - ТОВ «Хладик-Трейд»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000562210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1048,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 839,0 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 209,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000552210 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 818330,00 грн., у тому числі по податковій декларації за 2013 рік у сумі 526084,00 грн., по податковій декларації за 4 квартал 2012 рік у сумі 292246,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову вказує, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013 р. За результатами перевірки Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Індустріальна ОДПІ) складено акт перевірки від 03.06.2014 р. № 1489/20-36-22-01-07/34951625. На підставі висновків акту перевірки Індустріальною ОДПІ були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України та ґрунтуються на довільному трактуванні норм права. Таке твердження позивач мотивує тим, що обставини, які викладені у акті перевірки від 03.06.2014 р. № 1489/20-36-22-01-07/34951625 неправомірно кваліфіковані як порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Позивачем, з метою просування товару товариства та збільшення обсягів продажу на торгівельних об'єктах покупців, було укладено договори про надання послуг: з ТОВ "Фора" від 22.11.2011 р. № ММ 462 Х, від 01.09.2012 р. № ММ 462 Х/2, з ТОВ "Симпатик" від 01.01.2012 р. № 01/01/12-ХС, від 01.01.2013 р. № 13/01-ХС та з ТОВ "ЕКО" від 01.01.2012 р. № 01/01/12-Х та від 01.01.2013 р. № 13/01-Х. Предметом даних договорів є надання замовнику - ТОВ "Хладик-Трейд" маркетингових послуг, послуг щодо передпродажної підготовки товарів та послуг мерчандайзингу. Зазначені договори укладені з метою вивчення споживчого попиту на ринку та впливу на нього з метою збільшення обсягів продажу та просування товарів замовника. Позивачем зазначено, що надання послуг за вказаними договорами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які були досліджені перевіряючими під час перевірки. Дефектів складання первинних документів Індустріальною ОДПІ в ході перевірки встановлено не було, тобто, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 р. № 996-ХIV із змінами та доповненнями та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 із змінами та доповненнями, надані до перевірки первинні документи мають юридичну силу та доказовість.

В обґрунтування позовних вимог позивач звернув увагу на Узагальнюючу податкову консультацію щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженої наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. № 123, відповідно до якої рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі.

Отже, на думку позивача, наведене спростовує висновки податкового органу щодо ненадання жодних письмових доказів щодо виконання послуг, тому як вони підтверджуються наявними первинними документами, спричиняють зміни у майновому стані суб'єкта господарювання та складені відповідно до вимог діючого законодавства, вважаємо встановлення порушення нашим товариством приписів п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 та п.п. 138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Позивачем також зазначено, що враховуючи документальне підтвердження отримання послуг від ТОВ "ЕКО", не прийняття Індустріальною ОДПІ податкових накладних, отриманих ТОВ "Хладик-Трейд" від ТОВ "ЕКО" на суму у розмірі 345,0 грн. та 494,0 грн., є неправомірним. Свою позицію позивач обґрунтовує використанням послуг, отриманих від ТОВ "ЕКО" у господарській діяльності, що відповідно до положень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, надає ТОВ "Хладик-Трейд" право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку у зв'язку із придбанням послуг, які у подальшому були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому датою виникнення такого права є дата першої із подій.

У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000562210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1048,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 839,0 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 209,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000552210 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 818330,00 грн., у тому числі по податковій декларації за 2013 рік у сумі 526084,00 грн., по податковій декларації за 4 квартал 2012 рік у сумі 292246,00 грн. є незаконними та підлягають скасуванню. Підсумовуючи викладене, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, Індустріальна ОДПІ, проти адміністративного позову заперечує у повному обсязі з посиланням на акт перевірки від 03.06.2014 р. № 1489/20-36-22-01-07/34951625.

Представник відповідача зазначив, що позивачем були порушені вимоги п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2012 р., в тому числі за 4 квартал 2012 р. на суму 292246,0 грн. та за 2013 р. на суму 526084,0 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 839,0 грн., в т.ч. за квітень 2013 р. на суму 345,0 грн., за червень 2013 р. на суму 494,0 грн.

Таке твердження представник відповідач мотивує тим, що документально реалізація товару відбувалася раніше, ніж надання послуг з передпродажної підготовки товару на реалізований товар. Отже, на момент надання послуг з передпродажної підготовки товару, право власності на переданий товар знаходилося у покупців, у зв'язку з чим, витрати на надання послуг з передпродажної підготовки на реалізований товар, які понесли після моменту переходу товару від постачальника ТОВ "Хладик-Трейд" до покупців ТОВ "Симпатик", ТОВ "ЕКО", ТОВ "Фора" не враховуються до складу валових витрат. З огляду на викладене, Позивачем зайво віднесено суму податку на додану вартість по послугам не пов'язаним з господарською діяльністю, по податковим накладним, отриманим від ТОВ "ЕКО" всього на суму 839 грн.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛАДИК-ТРЕЙД", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 34951625, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДИК-ТРЕЙД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р. та складено акт від 03.06.2014 р. №1489/20-36-22-01-07/34951625 (т. 1 а.с. 9-41).

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000562210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1048,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 839,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 209,75 грн. (т. 1 а.с. 49) та від 17.06.2014 р. № 0000552210 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 818330,00 грн., у тому числі по податковій декларації за 2013 рік у сумі 526084,00 грн., по податковій декларації за 4 квартал 2012 рік у сумі 292246,00 грн. (а.с. 47).

З висновків акту перевірки від 03.06.2014 р. № 1489/20-36-22-01-07/34951625 вбачається, що податковим органом встановлено порушення підприємством позивача вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2012 р., в тому числі за 4 квартал 2012 р. на суму 292246,0 грн. та за 2013 р. на суму 526084,0 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 839,0 грн., в т.ч. за квітень 2013 р. на суму 345,0 грн., за червень 2013 р. на суму 494,0 грн.

Судом з'ясовано, що ТОВ "Хладик-Трейд" є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100033037 від 04.04.2007 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковій номер 349516220372).

Під час розгляду справи судом було з'ясовано, що позивачем для здійснення основного виду господарської діяльності, роздрібної та оптової торгівлі іншими продуктами харчування, були укладені договори поставок з ТОВ "Фора" від 25.07.2011 р. № 462Х, з ТОВ "Симпатик" від 01.01.2012 р. № 10939К та з ТОВ "ЕКО" від 01.01.2012 р. № 10938К. Перехід права власності на товар, згідно умов укладених договорів поставок, здійснювався після прийняття товару та підписання накладної.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що порядок проведення органами державної податкової служби України документальних планових перевірок унормований ст. 77 Податкового кодексу України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 (далі - Порядок). Згідно п. 3 розділу 1 зазначеного Порядку визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В п. 4-6 розділу 1 Порядку, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 5.2 розділу 2 Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином, податковий орган у разі виявлення під час перевірки порушення податкового, валютного та іншого законодавства, повинен в акті перевірки чітко визначити зміст порушення та зазначити первинний документ, на підставі якого було встановлено порушення.

Судом з'ясовано, що посадовими особами Індустріальної ОДПІ зроблено висновок, що в порушення п. 198.3., п. 198.6 ст. 198 ПК України, до складу податкового кредиту ТОВ "Хдадик-Трейд" зайво віднесено суму податку на додану вартість по послугам, не пов'язаним з господарською діяльністю всього у сумі 839 грн., в т.ч. за квітень 2013 року на суму 345 грн., за червень 2013 року на суму 494 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що на підставі п. 135.2 та п. 135.4 ст. 135 ПК Українит, ТОВ "Хладик-Трейд" було визначено дохід від реалізації товару, що підтверджено декларацією з податку на прибуток та первинними документами, аналізуючи які податковим органом зроблений висновок , що послуги з передпродажної підготовки товарів представлено по ТМЦ, які фактично вже були реалізовані покупцям. Внаслідок чого, на думку податкового органу, підприємством позивача в порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу валових витрат неправомірно віднесено суми витрат по отриманню послуг від ТОВ "Симпатик", ТОВ "ЕКО", ТОВ "Фора" на загальну суму 818330 грн. у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 292246 грн., за 2013 рік у сумі 526084 грн.

Перевіряючи правомірність висновків, викладених податковим органом в акті перевірки та прийнятому на підставі цих висновків оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у ході розгляду справи підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Симпатик", ТОВ "ЕКО", ТОВ "Фора".

Судом встановлено, що підприємством позивача в межах господарської діяльності укладались договори про надання послуг:

- з ТОВ "Фора" від 22.11.2011 р. № ММ 462 Х, від 01.09.2012 р. № ММ 462 Х/2. Предметом даних договорів є надання замовнику (ТОВ "Хладик-Трейд") маркетингових послуг, послуг щодо передпродажної підготовки товарів та послуг мерчандайзингу. Відповідно до зазначених договорів, дані угоди укладені сторонами з метою вивчення споживчого попиту на ринку та впливу на нього з метою збільшення обсягів продажу та просування товарів замовника. Надання вказаних послуг полягає у проведенні разових акцій по просуванню товару Замовника, розміщення інформації про товари Замовника на малих плакатах, в "Газеті Виконавця", розміщенні товарів на додатковому обладнанні в торгових залах гастроному, інформації на бігбордах тощо. Крім того, 01.08.2013 р. між Позивачем та ТОВ "Фора" був укладений договір про надання послуг з консолідації замовлень № 139, предметом якого є консолідація та обробка замовлень за договорами поставок.

- з ТОВ "Симпатик" від 01.01.2012 р. № 01/01/12-ХС, від 01.01.2013 р. № 13/01-ХС. Предметом даних договорів є надання маркетингових послуг щодо товару, поставленого замовником (ТОВ "Хладик-Трейд") на підставі договору поставки від 01.01.2012 р. № 10939 К, в торговій мережі виконавця за наступними напрямками: спеціального розміщення товару замовника, вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту на товар замовника, збір та розповсюдження інформації про товар замовника у мережах магазинів виконавця, розміщення інформації про товар на інформаційних листівках "ЕКО-пропозиція", інформація покупців, що перебувають у магазинах виконавця про товар, що випускається з використанням торгівельної марки замовника.

- з ТОВ "ЕКО" від 01.01.2012 р. № 01/01/12-Х та від 01.01.2013 р. № 13/01-Х. Предметом даних договорів є надання маркетингових послуг щодо товару, поставленого замовником (ТОВ "Хладик-Трейд") на підставі договору поставки від 01.01.2012 р. № 10938 К, в торговій мережі виконавця за наступними напрямками: спеціального розміщення товару замовника, вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту на товар замовника, збір та розповсюдження інформації про товар замовника у мережах магазинів виконавця, розміщення інформації про товар на інформаційних листівках "ЕКО-пропозиція", інформація покупців, що перебувають у магазинах виконавця про товар, що випускається з використанням торгівельної марки замовника.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 р. № 996-ХIV із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В частині 2 ст. 9 Закону України № 996 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 із змінами та доповненнями, наведено перелік обов'язкових реквізитів, які повинен містити будь який первинний документ. Тільки при наявності таких реквізитів, він буде мати юридичну силу та доказовість. До первинних документів відносяться: накладні, акти виконаних робіт (здачі приймання наданих послуг) (копії зазначених документів будуть надані у судове засідання) та таке інше, оскільки, ці документи містять у собі відомості про відповідну операцію та підтверджують факт її здійснення.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що підприємство позивача та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких дефектів у складених первинних документах податковим органом встановлено не було.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ «Хладик-Трейд" отримало послуги від ТОВ "ЕКО", ТОВ "Симпатик" та ТОВ "Фора" та відповідно використало послуги у господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Абзацом "г" пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Суд зазначає, що згідно п.52.6. ст.52 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Суд зауважує, що Наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 N 123 була затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат. Так, відповідно до даної консультації, рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі.

Відповідно до ст.53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку щодо правомірності віднесення Позивачем до складу валових витрат, витрат, які були понесені ним за договорами щодо надання послуг з ТОВ "Фора", ТОВ "Симпатик" та ТОВ "ЕКО".

Судовим розглядом встановлено, що порядок формування податкового кредиту здійснювався ТОВ "Хлади-Трейд" у відповідності до вимог ст.198 Податкового Кодексу України.

Згідно п.198.1 (а) ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Підставою для віднесення сум до складу податкового кредиту, відповідно до п.201.10. ст201 ПК України, є податкова накладна.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зауважує, що у акті перевірки Індустріальною ОДПІ вказано про надання товариством до перевірки податкової накладної від 05.04.2013 р. № 683 на загальну суму 2 070,0 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 345,00 грн. та податкової накладної від 05.06.2013 р. № 906 на загальну суму 2 961,91 грн., у т.ч. ПДВ 493,65 грн., які були отримані Позивачем від ТОВ "ЕКО". Також суд зазначає, що у акті перевірки не вказано про не підтвердження під час перевірки віднесених до складу податкового кредиту сум у розмірі 345,0 грн. та 494,0 грн. за вказаними податковими накладними до складу податкового кредиту, чи допущених контрагентом Позивача порушень при їх складанні. Враховуючи факт отримання послуг Позивачем від ТОВ "ЕКО" та відповідність складених податкових накладних вимогам податкового законодавства, суд приходить до висновку щодо безпідставності висновків Відповідача стосовно порушення ТОВ "Хладик-Трейд" приписів п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що Відповідач законність та правомірність складання та направлення податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 р. № 0000562210 щодо збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1 048,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 839,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 209,75 грн. та податкового повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000552210 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 818 330,00 грн., у тому числі по податковій декларації за 2013 рік у сумі 526 084,00 грн., по податковій декларації за 4 квартал 2012 рік у сумі 292 246,00 грн. належним чином не довів.

Обставини, на які Відповідач посилається у акті перевірки 03.06.2014 р. № 1489/20-36-22-01-07/34951625 як на підставу для складання та направлення Позивачу податкового повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000562210 та податкового повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000552210 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за укладеними договорами, податковим органом не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірного договору, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів від іншої особи ніж сторони за правочинами.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність винесених спірних податкових повідомлень - рішень, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Відповідно до ч.3 дост.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, судом робиться висновок, що прийняті Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 17.06.2014 р. № 0000562210 та від 17.06.2014 р. № 0000552210, прийняті відносно ТОВ "Хладик-Трейд" підлягають скасуванню у повному обсязі.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДИК-ТРЕЙД" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення- рішення -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.06.2014 р. №0000562210 та від 17.06.2014 р. № 0000552210, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДИК-ТРЕЙД".

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДИК-ТРЕЙД" (адреса: вул. Хабарова, б. 1,м. Харків,61099 код ЄДРПОУ 34951625; р/р 26001805872681 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) судові витрати у розмірі 487,20 грн.(чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.