Постанова

від 24.07.2014 по справі 813/3256/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року справа № 813/3256/14

13год. 18 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Мельник Н.П.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті-Інвест" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Проперті-Інвест" (далі - ТзОВ «Проперті-Інвест») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013р. №0000912210 та №0000922210.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Проперті-Інвест» відповідач перевищив свої повноваження та вийшов за межі перевірки. Вказана перевірка проводилась на підставі п.п.78.1.11 п.78.1. ст.78 ПК України та на виконання постанови СУ ГУ МВС України у Львівській області від 10.09.2013р., у зв'язку з чим відповідач не мав права досліджувати питання, не відображені у вказаній постанові слідчого, а саме витребовувати первинні бухгалтерські документи та правовстановлюючі документі ТзОВ «Проперті-Інвест», на підставі яких здійснювались операції по ліквідації основних засобів та їх списання. Позивач зазначає, що відповідач протиправно дійшов висновку про заниження ТзОВ «Проперті-Інвест» податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з не включенням до складу доходів вартості виробничих або невиробничих основних засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податків та не включенням до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з операції по ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків. Позивач вважає, що відповідач протиправно не взяв до уваги той факт, що ліквідація основних засобів, а саме гуртожитку, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Кримська, 33, відбулась, у зв'язку з неможливістю його подальшого використання за первісним призначення. А тому, відповідно до п.189.9 ст.189 ПК України така операція не може розцінюватись як постачання та включатись до бази оподаткування.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Свої заперечення обґрунтовує тим, що на момент купівлі позивачем у 2006 року будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Кримська, 33, вказана будівля перебула у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам. Проте, вже у 2011 році позивачем прийнято рішення про ліквідацію вказаного гуртожитку, у зв'язку з непридатністю його для подальшого використання в майбутньому. Відповідач зазначає, що позивачем не надано для перевірки документів, які б свідчили про знищення чи розбирання або перетворення основних засобів (гуртожитку, що знаходить за адресою: м. Львів, вул.Кримська, 33), внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням, а тому, ліквідація таких основних засобів розцінюється як постачання та включається до бази оподаткування відповідно до вимог п.189.9 ст. 189 ПК України. З огляду на наведене, відповідач вважає, що позивачем протиправно не включено до складу доходів вартості виробничих або невиробничих основних засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податків та не включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з операції по ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях до неї. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Проперті-Інвест» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 16.10.2006р., код ЄДРПОУ - 34668125. Місцезнаходження позивача: м.Львів, вул.Сахарова, 43. Позивач взятий на облік в органах Державної податкової служби з 16.10.2006 року, перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.

На підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 03.10.2013 року №234 проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Проперті-Інвест» (код ЄДРПОУ - 34668125) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2013р. на виконання постанови СУ ГУ МВС України у Львівській області від 10.09.2013р. За результатами перевірки складено акт від 17.10.2013р. №257/2210/34668125 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.189.9 ст.189 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 222705грн., в т.ч. за 2 квартал 2012 року в сумі 222705грн.;

2) ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.189.9 ст.189 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 212100грн., в т.ч за травень 2012 року на суму 212100грн.

На підставі Акта перевірки від 17.10.2013р. №257/2210/34668125 ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 02.12.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення:

1) №0000912210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 265125грн., в т.ч. 212100грн. за основним платежем та 53025грн. за штрафними санкціями;

2) №0000922210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 278381,25грн., в т.ч. 222705грн. за основним платежем та 55676,25грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 02.12.2013р. №0000912210 та №0000922210 позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо доводів позивача про перевищення відповідачем повноважень при проведенні позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Проперті-Інвест», суд встановив таке.

Підстави проведення документальних позапланових перевірок визначені у ст.78 ПК України, до таких, зокрема, належать:

1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

4) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

5) платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

6) розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

7) платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

8) щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання;

9) отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

10) контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

11) у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

12) у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 вказаного Кодексу;

13) неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 вказаного Кодексу.

Відповідно до Акта перевірки від 17.10.2013р. №257/2210/34668125 перевірка здійснювалась на підставі п.п.78.1.11 п.78.1. ст.78 ПК України, тобто у зв'язку з отриманням судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Крім того, з Акта перевірки вбачається, що така проводилась на виконання постанови СУ ГУ МВС України у Львівській області від 10.09.2013р. (далі - Постанова слідчого).

Позивач обґрунтовує перевищення відповідачем повноважень під час проведення перевірки тим, що ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області вийшла за межі перевірки, визначені в Постанові слідчого. Позивач вважає, що Постановою слідчого чітко окреслено коло питань, які слід дослідити під час проведення перевірки, зокрема, це взаємовідносини ТзОВ «Проперті-Інвест» з іншими суб'єктами господарювання, перелік яких міститься на стор.34 Акту перевірки (Т.1 а.с. 56).

З огляду на наведене, на думку позивача, витребування первинних бухгалтерських документів та правовстановлюючих документів ТзОВ «Проперті-Інвест», на підставі яких здійснювались операції по ліквідації основних засобів та їх списання як таких, що за своїми технічними та фізичними властивостями не могли використовуватись як активи підприємства, а відтак підлягали знесенню. Тому, питання правомірності відображення в податковому обліку операцій із списання основних засобів не могло бути предметом перевірки позивача, яка проводилась відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З наведеного нормативного положення вбачається, що дослідження питання правомірності відображення в податковому обліку операцій із списання основних засобів входить до предмету документальної перевірки.

Згідно з п.78.4 ст.74 ПК України проведення документальної позапланової перевірки здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом.

Саме наказом на перевірку, а не постановою слідчого, визначаються межі здійснення перевірки, відповідальні особи, які будуть здійснювати контроль за правильністю нарахування та обчислення податків.

Суд встановив, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проводилась на підставі наказу ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 03.10.2013р. №234 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Проперті-Інвест» (код ЄДРПОУ - 34668125)». У вказаному наказі, зокрема, визначені межі перевірки позивача, а саме перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2013р.

З огляду на наведене, суд вважає, що дослідження питання правомірності відображення в податковому обліку операцій із списання основних засобів не виходить за межі документальної позапланової виїзної перевірки позивача, визначені наказом ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 03.10.2013р. №234 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Проперті-Інвест» (код ЄДРПОУ - 34668125)».

Таким чином, доводи позивача про перевищення відповідачем повноважень при проведенні позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Проперті-Інвест» є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо правомірності висновків Акта перевірки про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, суд встановив таке.

З Акта перевірки вбачається, що висновки відповідача про заниження позивачем задекларованих сум доходів на загальну суму 1 060 500 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 222 705 грн. та про заниження податку на додану вартість на суму 212 100 грн. мотивовані, зокрема, не включенням до складу доходів вартості виробничих або невиробничих основних засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податків та не включенням до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з операції по ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків.

Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажі нерухомого майна №б/н від 23.10.2006р. за Р.№7987, укладеного між ТзОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест» (Продавець) та ТзОВ «Проперті-Інвест» (Покупець), позивачем придбано гуртожиток за адресою: м.Львів, вул.Кримська, буд.33 за ціною 1 060 500,00грн.

У 2012 році за висновками постійно діючої комісії позивачем прийнято рішення про знесення вказаного гуртожитку через неможливість використання за попереднім призначенням, внаслідок невідповідності технічним та експлуатаційним нормам, а також недоцільності проведення капітального ремонту, який був економічно невигідний ТзОВ «Проперті-Інвест».

Відповідно до п. 189.9 ст.189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

В Акті перевірки стверджується, що позивачем не виконано умов, які виключають можливість віднесення операцій з ліквідації об'єкту нерухомості до категорії «постачання основних засобів», а тому, вартість ліквідованих основних засобів в сумі 1 060 500,00грн. підлягає включенню до доходу у II кварталі 2012 року та до об'єкту оподаткування податком на прибуток. З огляду на наведене, відповідачем встановлено заниження в П кварталі 2012 року податку на прибуток в сумі 222 705,00грн.

Крім того, через те, що платником податків, який за самостійним рішенням на підставі наказу керівника підприємства ліквідував об'єкт основних засобів та не подав до податкової декларації з ПДВ за такий звітний період відповідний документ, за результатами такої операції уповноваженими особами відповідача донараховано позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 212 100,00грн.

Відповідно до п.1.1 ст.1 ПК України вказаний кодекс регулює відносини що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.5.2 ст.5 ПК України у випадку, коли поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням вказаного Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пунктом п.7.3 статті 7 ПК України передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються вказаним Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Статтею 189 ПК України, якою врегульовано питання особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість в разі постачання товарів/послуг, встановлено, що у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма вказаного пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати, що віднесення операцій з ліквідації основних засобів має відношення до «постачання» тільки при визначені бази оподаткування ПДВ, і не пов'язане із формування бази оподаткування податком на прибуток, оскільки вказана стаття ПК України не містить посилань щодо аналогії застосування цих же положень при нарахуванні та сплати податку на прибуток.

Крім того, розділ III ПК України, яким врегульовано порядок справляння податку на прибуток, зокрема, ст.135 «Порядок визначення доходів та їх склад» не містить відсилочних норм на положення п.189 ст.189 ПК України відповідно до якої, мали би формуватись доходи підприємства.

Згідно з ст.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст.137 ПК України, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 вказаної статті.

З огляду на наведене, суд вважає, що доходи можуть формуватись лише на підставі документів, які підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів.

Відповідно до п.146.16 ст.146 ПК України у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі, якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості , яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.

На підтвердження факту непридатності використання гуртожитку за основним призначенням та ліквідації вказаного об'єкта позивач надав суду копії таких документів: наказу №1-в від 01.01.2011р. про створення постійнодіючої комісії для визначення непридатності матеріальних цінностей, висновку про технічний стан споруд від 25.01.2011р., наказу від 21.05.2012р. №2 про ліквідацію гуртожитку, що знаходить за адресою: м.Львів, вул.Кримська, 33, акта ЛНА-000001 на списання основних засобів від 31.05.2012р., технічного паспорта щодо вказаного об'єкта нерухомості, договору підряду №25/06/11 від 25.06.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2012р. від 31.05.2012р., акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року від 31.05.2012р.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. У разі невідповідності критеріям визнання активом об'єкт основних засобів відповідно до п.33 ПБО-7 слід вилучити з активів (списати з балансу).

Відповідно до п.40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003р. №561 (надалі - Методрекомендації №561) об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно з вимогами п.п.41-43 Методрекомендацій №561 для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником І підприємства створюється постійно діюча комісія, яка здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

В актах на списання рекомендовано наводити дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження керівником підприємства. Актом на списання форми №03-3, затвердженої наказом Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995р. оформляється вибуття основних засобів (крім автотранспорту) у разі їх повного або часткового списання.

Суд встановив, що позивачем 01.01.2011р. наказом №1-в для визначення непридатності матеріальних цінностей, встановлення неможливості проведення їх відновного ремонту, оформлення необхідної документації на списання цих цінностей створена постійнодіюча комісія, до складу якої ввійшли ОСОБА_3, ОСОБА_4

Кваліфікація експертів та правомірність діяльності членів комісії підтверджується, зокрема, наданими позивачем копіями документів: диплому про перепідготовку серії 12 ДСК №169617, кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду серії ІТ №004584, диплому про перепідготовку серії 12 ДСК №142515, довіреності від 01.01.2011р., договору №-1/01/11-1 від 01.01.2011р., технічного звіту за результатами обстеження нежитлової будівлі по вул.Кримській у м.Львові.

25.01.2011р. вказаною постійнодіючою комісією зроблено висновок про технічний стан гуртожитку по вул.Кримській 33, в якому зазначено, що використання гуртожитку по вул.Кримській, 33 в майбутньому за первісним призначенням неможливе, внаслідок зруйнування будівлі атмосферним впливом, тривалого використання та економічною недоцільністю проведення капітального ремонту.

Крім того, 31.05.2012р. постійнодіючою комісією підписано наказ №2, в якому зазначено, що у зв'язку із непридатністю для подальшого використання в майбутньому основного засобу за первісним призначенням та спираючись на експертні висновки за результатами обстежень необхідно провести ліквідацію цього об'єкта із оформленням всіх належних документів.

31.05.2012р. позивачем складено акт на списання основних засобів №ЛНА-000001 за формою №03-3.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем дотримані вимоги законодавства щодо документального оформлення операції по ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що придбання об'єкта нерухомості з метою його знесення та будівництва нового в бухгалтерському обліку слід визнавати як запас, виходячи з положень п.4 П(С)БО 9 «Запаси», оскільки такий об'єкт не призначений для використання в діяльності понад 1 рік і утримується для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт на надання послуг, а також управління підприємством.

Суд зазначає, що об'єкт основних засобів (гуртожиток по вул.Кримській, 33) придбано позивачем 23.10.2006р. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТзОВ «Інвестиційна Компанія «Комфорт-Інвест», а ліквідовано вказаний об'єкт лише 31.05.2012р., що свідчить про строк використання вказаного об'єкту більше 1 року

Згідно з п.44 Методрекомендацій №561 деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Такі запаси, отримані у процесі ліквідації 03, відповідно до п.2.12 Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007р. №2 (надалі - Методрекомендації №2) оприбутковуються:

- за чистою вартістю реалізації (у п.2.13 Методрекомендацій №2 уточнено, що первісна вартість запасів, що надійшли на склад від ліквідації 03, визначається за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації);

- в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.

Тільки за таких умов може утворитися дохід від ліквідації основних засобів за результатами оприбуткування запасів.

Суд бере до уваги те, що відповідно до наказу №2 від 31.05.2012р., жодні матеріали ТзОВ «Проперті-Інвест» не включено як запаси для їх подальшого використання.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо визначення суми, яка включена до бази оподаткування податком на прибуток, оскільки ним взято за основу вартість придбання об'єкту нерухомості, визначену в договорі купівлі-продажу . Адже, вартість матеріалів отриманих лід демонтажу об'єкта не може дорівнювати первісній вартості цього ж об'єкта. Крім того, при ліквідації основних засобів не обов'язково мають утворюватись ТМЦ, які можна використовувати в подальшому в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п. 146.16 ПК України у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що нормами ПК України не передбачено відображення в складі доходів відповідного звітного періоду, доходу, який не отриманий в результаті ліквідації основних засобів. Порядок ведення податкового обліку операцій з ліквідації основних засобів пов'язується лише з нарахуванням: витрат, понесених платником внаслідок такої ліквідації, доходу від оприбуткування запасів та нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ.

З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні правові підстави для висновків про порушення позивачем порядку формування доходів та нарахування податку на прибуток з операцій по ліквідації основних засобів.

Таким чином, податкове повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області №0000922210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 278381,25грн., в т.ч. 222705грн. за основним платежем та 55676,25грн. за штрафними санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000912210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 265125грн., суд встановив таке.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 189.9 ПКУ у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Суд встановив, що факт ліквідації основних засобів, а саме гуртожитку по вул.Кримській, 33 сторонами не заперечується та підтверджується, зокрема, актом на списання основних засобів №ЛНА-000001 від 31.05.2012р. за формою №03-3,

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не встановлено порядок, спосіб та терміни, які обов'язково повинен дотримати платник податків при наданні податковому органу відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів.

Таким чином, враховуючи, що на момент існування правовідносин та подання скарги до ст. 189.9 ПК України не були внесені зміни і доповнення щодо порядку, строків подання податковому органу підтверджуючих документів на списання та ліквідацію основних засобів, тому до внесення таких змін до ПК України слід керуватись загальними положеннями, які містяться в ньому та якими врегульовуються обов'язки обох сторін, правила їх поведінки та, які мають переважаюче юридичне значення над неофіційними роз'ясненнями.

Обов'язок надавати платниками податків документи, визначений ст.85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, під час перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Положення цієї статті кореспондують із нормами ст.20.1.6 ПК України, відповідно до якої податкові органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, ПК України визначає обставини, за яких податковий орган має право отримати належні документи, - коли у відповідності до ст.71 ПК України звертається до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Що стосується надання підтверджуючих документів до податкової декларації, про що зазначає відповідач в Акті перевірки, то слід зазначити, що порядок подання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової звітності регулюється ст.46, ст.49 і ст.203 ПК України та регламентується Порядком заповнення і подання податкової звітності з ЦЦВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, яким встановлено, що у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Натомість, жодний додаток, визначений цим Порядком, не містить відображення інформації та документів щодо підтвердження ліквідації основних засобів.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що під час списання спірних об'єктів основних фондів позивачем дотримано законодавчо встановлену процедуру такого списання, зокрема, подано усі необхідні документи на підтвердження обставин, з якими законодавець пов'язує можливість ліквідації основних засобів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області №0000912210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 265125грн., в т.ч. 212100грн. за основним платежем та 53025грн. за штрафними санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з вимогами ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 487,20грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 02.12.2013 р. №0000912210 та №0000922210.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті-Інвест" судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 29.07.2014р.

Суддя А.Г. Гулик