Ухвала

від 29.07.2014 по справі 902/1757/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 липня 2014 року Справа № 902/1757/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, м. Вінниця,

на рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014

зі справи № 902/1757/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари", м. Вінниця,

до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, м. Вінниця,

про стягнення 204 536,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 у справі № 902/1757/13, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону звернувся 02.06.2014 (згідно відмітки на конверті) до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 02.06.2014 № 1795, у якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Також скаржник просить відстрочити сплату судового збору.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

У касаційній скарзі скаржник просить відстрочити сплату судового збору, у зв'язку з тим, що головним управлінням Державного казначейства України у Вінницькій області не здійснено перерахування коштів за зареєстрованим платіжним дорученням скаржника.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З урахування того, що до клопотання скаржника про відстрочку сплати судового збору не додано жодних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, клопотання задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись пунктом 4 першої статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про відстрочку сплати судового збору відхилити.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 зі справи № 902/1757/13 повернути Військово-медичному клінічному центру Центрального регіону.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко