Постанова

від 29.07.2014 по справі 916/1732/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р.Справа № 916/1732/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду №1482 від 08.07.2014р.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Каракаш Є.А. довіреність № б/н від 09.10.13р.

від відповідача: Попова В.В. довіреність № б/н від 15.11.13р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс"

на рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2014 р.

по справі № 916/1732/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний електротехнічний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс"

про стягнення 395407,61 грн.

В С Т А Н О В И В :

12.05.2014 ТОВ "Південний електротехнічний завод" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ "Енерго Сістемс" (далі - Відповідач) про повернення попередньої оплати у сумі 304 159,70 грн. у зв'язку із тим, що відповідач не передав товар на вказану суму за договором поставки товару від 03.05.2012 № 3. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 75 381,60 грн. та штраф - 91 247,91 грн. за прострочення поставки товару, виходячи з його загальної суми вартості 304 159,70 грн.

10.06.2014 ТОВ "Південний електротехнічний завод" подано уточнення позовної заяви, в якій фактично відмовилося від частини позовних вимог, та просило стягнути з відповідача основний борг з повернення попередньої оплати у розмірі 304 159,70 грн. та штраф у сумі 91247,91 грн., а всього 395407,61 грн. /а.с. 57-58/. Як вбачається із змісту оскарженого рішення, суд 1 інстанції фактично прийняв відмову позивача від частини позовних вимог і розглядав спір із врахуванням остаточних позовних вимог позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2014 р. (суддя Шаратов Ю.А.) позов ТОВ "Південний електротехнічний завод" задоволено частково, з ТОВ "Енерго Сістемс" на користь ТОВ "Південний електротехнічний завод" стягнуто 304159,70 грн. основного боргу, штраф у сумі 45643,12 грн. та 6955,55 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов щодо стягнення 304159,7 грн. основного боргу, суд 1 інстанції послався на те, що позивач довів належними доказами факт здійснення позивачем попередньої оплати товару за договором поставки товару від 03.05.2012 № 3 на суму 304159,7 грн. та не поставки відповідачем товару на цю суму, що у відповідності із ч.2 ст.693 ЦК України є підставою для стягнення вказаної попередньої оплати і повернення її позивачу.

В той же час місцевий господарський суд задовольняючи частково позов щодо стягнення штрафу за прострочення відповідачем поставки товару зазначив на те, що наявними матеріалами справи підтверджується обов'язок відповідача по поставці товару за договором №3 від 03.05.12 р. лише на суму 152143,73 грн. згідно із специфікацією №1 від 03.05.12 р. до договору поставки №3 від 03.05.12 р., а тому нарахування штрафу за несвоєчасну поставку товару вартістю 304159,70 грн. є безпідставним, оскільки позивачем доведено факт попередньої оплати за договором №3 від 03.05.12 р. у сумі 152143,73 грн. У зв'язку із цим суд 1 інстанції стягнув з відповідача штраф у сумі 45643,12 грн., виходячи із вартості непоставленого товару за договором №3 від 03.05.12 р. у сумі 152143,73 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Енерго Сістемс" через господарський суд Одеської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2014 р. та відмовити у позові, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Енерго Сістемс" посилається на те, що воно не отримало від позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів. Крім того, суд 1 інстанції безпідставно залишив без задоволення його клопотання від 10.06.14 р. про відкладення розгляду справи, чим порушив його процесуальні права на судовий захист.

Щодо суті спору то, скаржник вважає, що суд 1 інстанції безпідставно задовольнив частину позову, оскільки товар, який він повинен був поставити за договором поставки №3 від 03.05.12 р. та специфікацією №1 від 03.05.12 р. до цього договору на загальну суму 152143,73 грн. він поставив, а грошові кошти у сумі 304159,70 грн., повернення яких вимагає позивач, сплачені останнім за іншими договорами, а тому суд 1 інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В підтвердження факту поставки товару позивачу на загальну суму 152143,73 грн. відповідач надав рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 160943,05 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 11.06.14 р. без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, суд 1 інстанції направляв відповідачу ухвали суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська,21, тобто за адресою, яка зазначена самім відповідачем у договорі поставки від 03.05.12 р. та в самій апеляційній скарзі відповідача. Однак, поштові відправлення за цією адресою відповідачу не вручалися, про що поштове відділення на довідці зазначало, що адресат за вказаною адресою не знайдено.

Але ж в матеріалах справи міститься клопотання відповідача про відкладення судового засідання, яке повинно було відбутися 11.06.14 р., з посиланням на те, що представник відповідача не може з'явитися в судове засідання у зв'язку із участю в іншому судовому процесі в апеляційному суді Одеської області по справі №521/673/13-ц (суддя Фальчук В.П.). При цьому будь-яких доказів на підтвердження вказаного клопотання відповідач не надав, в Єдиному реєстрі судових рішень України дійсно значиться справа №521/673/13-ц (суддя Фальчук В.П.), по якій винесено дві ухвали від 18.02.14 р. та 17.03.14 р. про прийняття апеляційних скарг без зазначення дати та місця їх розгляду.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи, доказів на підтвердження поважності причин неявки його представника в судове засідання не надав, а тому місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній доказами.

При подачі апеляційної скарги відповідач надав додаткові докази, а саме видаткові накладні на поставку товару позивачу за договором №3 від 03.05.12 р. на загальну суму 160943,05 грн., однак вказані додаткові докази відповідно із ст.101 ГПК України судовою колегією до уваги не можуть бути прийняті при перегляді даної справи в апеляційному порядку, оскільки відповідач без поважних причин не подав їх до суду 1 інстанції.

З огляду на вищенаведене, судова колегія переглядає вказану справу в апеляційному порядку за наявними доказами у справі на момент прийняття судом 1 інстанції оскарженого рішення. З врахуванням зазначеного, судова колегія залишила без задоволення клопотання позивача про проведення почеркознавчої судової експертизи на предмет встановлення відповідності підпису директора ТОВ «Південний електротехнічний завод» в накладних, доданих скаржником до апеляційної скарги та витребування додаткових доказів від відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки товару № 3 (далі - Договір від 03.05.2012) /а.с. 9-12/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 5.1 Договору від 03.05.2012 постачальник (Відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (Позивач) прийняти та оплатити товар (кабельно-провідникову продукцію), обсяг якого вказується відповідно до кількості у заявці за цінами постачальника діючими на час поставки згідно рахунків-фактур та/або узгоджених окремими додатками - Специфікаціями до договору.

Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування покупцем повної суми вартості товару в безготівковій формі на банківський рахунок постачальника.

Згідно із пунктом 1, підпунктом 2.1 пункту 2, пунктом 5 Специфікації № 1 від 03.05.2012 р. до вказаного договору, сторони домовились про постачання товару вартість якого без врахування тари складає 152143,73 грн. Термін постачання товару по даній специфікації становить 30 календарних днів після отримання передплати у розмірі 30 %.

На підтвердження факту попередньої оплати за договором від 03.05.2012 на загальну суму 304159,70 грн. позивач надав платіжні доручення, а саме:

від 09.07.2012 № 33 на суму 21400,00 грн. (а.с. 28);

від 06.08.2012 № 50 на суму 9750,00 грн. (а.с. 29);

від 09.08.2012 № 57 на суму 35 000,00 грн. (а.с. 30);

від 14.08.2012 № 61 на суму 750,00 грн. (а.с. 31);

від 16.08.2012 № 65 на суму 280,00 грн. (а.с. 32);

від 26.09.2012 № 30 на суму 35000,00 грн. (а.с. 33);

від 06.11.2012 № 104 на суму 59470,00 грн. (а.с. 34);

від 21.11.2012 № 130 ну сумі 6000,00 грн. (а.с. 35);

від 13.12.2012 № 158 на суму 132509,70 грн. (а.с. 36);

від 27.12.2012 № 196 на суму 4000,00 грн. (а.с. 37).

Однак, судова колегія вважає, що позивач не довів належними доказами факт попередньої оплати товару на загальну суму 304159,7 грн. саме за договором від 03.05.2012 р., оскільки обсяг товару, який поставляється за вказаним договором

відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 5.1 вказується у заявці за цінами постачальника діючими на час поставки згідно рахунків-фактур та/або узгоджених окремими додатками - Специфікаціями до договору. Позивач надав до суду 1 інстанції специфікацію, узгоджену обома сторонами лише на суму 152143,73 грн., специфікації, заявки на постачання товару або рахунків фактур відповідача на решту суми (152015,97 грн.), яку позивач просить стягнути, останній не надав , а отже не довів належними доказами, що ця сума передплати (152015,97 грн.) сплачена за договором №3 від 03.05.2012 р.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач довів належними доказами факт попередньої оплати за договором №3 від 03.05.12 р. у сумі 152143,73 грн.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень, а саме:

від 06.11.2012 № 104 на суму 59470,00 грн. (а.с. 34);

від 21.11.2012 № 130 ну сумі 6000,00 грн. (а.с. 35);

від 13.12.2012 № 158 на суму 132509,70 грн. (а.с. 36);

від 27.12.2012 № 196 на суму 4000,00 грн. (а.с. 37),

а всього на загальну суму 199979,7 грн. у призначенні платежу вказано «за отриману кабельну продукцію згідно договору №3 від 03.05.12 р.

Однак, вказані платіжні доручення без накладних на отримання товару за договором №3 від 03.05.12 р. не можуть бути належними доказами, підтверджуючими отримання позивачем товару на вказану суму, як і належними доказами підтверджуючими факт попередньої оплати за договором №3 від 03.05.12 р. у сумі 152015,97 грн., оскільки позивачем не надано а ні заявок, а ні специфікації на поставку товару за цим договором у вказаній сумі, а ні рахунків відповідача на оплату товару у цій сумі.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач довів належними доказами факт попередньої оплати за договором №3 від 03.05.12 р. у сумі 152143,73 грн. та невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару на суму 152143,73 грн.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 665, частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з Відповідача суми боргу за непоставлену продукцію за Договором поставки товару від 03.05.2012 № 3 у розмірі 304159,7 грн., підлягає частковому задоволенню у сумі 152143,73 грн., тобто у сумі, яка позивачем доведена належними доказами, підтверджуючими її оплату за договором №3 від 03.095.12 р.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору від 03.05.2012 передбачено, що за прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник сплачує штраф у розмірі 30% від вартості непоставленої продукції. Тобто, підстава виникнення права Позивача на неустойку (штраф), у даному випадку, пов'язана з наявністю факту невиконання Відповідачем обов'язку з постачання товару у кількості, номенклатурі та строки, що встановлені у договорі.

Оскільки обсяг товару, що поставляється, відповідно до пункту 1.2 Договору від 03.05.2012 визначається або згідно рахунків-фактур та/або в узгоджених окремих додатках - специфікаціях, виникнення обов'язку Відповідача з постачання товару обумовлено наявністю одного з двох вказаних документів.

Судом встановлено наявність лише Специфікації № 1 від 03.05.2012 до Договору від 03.05.2012, згідно із якою сторони домовились про постачання товару на суму 152143,73 грн. /а.с. 12/. Як випливає з письмових пояснень представника Позивача рахунки-фактури, на підставі яких було сплачено решту суми передоплати за Договором від 03.05.2012 в бухгалтерії підприємства не збереглися, та надати їх як доказ до суду не виявляється можливим /а.с.75/.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення суми штрафу за прострочення поставки товару у розмірі 45643,12 грн., яка розраховується наступним чином: 152143,73 X 30 % = 45 643,12, де 152143,73 - вартість товару, що передбачена Специфікацією № 1 від 03.05.2012, 30% - розмір штрафу, встановлений у пункті 8.2 Договору від 03.05.2012.

За таких обставин, судова колегія з врахуванням наявних доказів, які були у справі на час прийняття судом 1 інстанції оскарженого рішення, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «Енерго Системс», скасування оскарженого рішення суду 1 інстанції в частині стягнення 152015,97 грн. основного боргу із відповідним розподілом судових витрат.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 11.06.14 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37947564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний електротехнічний завод" (66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50 років жовтня, буд. 214-О, код ЄДРПОУ 33455588) заборгованість у розмірі - 152143,73 грн., штраф - 45643,12 грн.

В задоволені решти позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37947564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний електротехнічний завод" (66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50 років жовтня, буд. 214-О, код ЄДРПОУ 33455588) витрати на сплату судового збору у розмірі 3955,66 грн.

Видати накази.»

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний електротехнічний завод" (66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50 років жовтня, буд. 214-О, код ЄДРПОУ 33455588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37947564) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1977,79 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сістемс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37947564) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) 00 грн. 26 коп. недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України, із зазначенням повних реквізитів сторін, доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30.07.2014 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.