Ухвала

від 02.07.2014 по справі 820/6178/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 р.Справа № 820/6178/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. по справі № 820/6178/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машексім"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. позов ТОВ "Машексім" задоволено.

Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області від 20.03.2014 р. №0000871501, №0000881501.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, неправильну оцінку доказів, що привело невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 20.01.2014 р. позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за грудень 2013 р., в якій заявлено до бюджетного відшкодування заявлено 284 534,00 грн., разом з довідкою про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунком суми бюджетного відшкодування (а.с. 20-23).

Заявлену суму відшкодування позивачем сформовано по періодах липень 2011 року - листопад 2013 року з від'ємного значення ПДВ, що виникло по податковому кредиту господарських операцій купівлі-продажу від ТОВ «Лозівський Ковальсько-Механічний завод», ПАТ «Свеський Насосний завод», ТОВ «Агроюг Пллюс», ТОВ «Тройка-Плюс», Управляння комунального майна по приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Машексім" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки № 641/20-30-15-01-10/32133950 від 28.02.2014 р.

За висновками акту перевірки позивачем порушено:

п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 66 667,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 66 667,00 грн.;

п.п. "а" п. 200.14 ст. 200 ПК України, оскільки позивачем занижено суму бюджетного відшкодування в загальному розмірі 217 640,00 грн.

п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в розмірі 284 534,00 грн.;

20 березня 2014 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000871501, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму 284 307,00 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 71 076,75 грн.

№ 0000881501, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 217 640,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків відповідача про порушення позивачем правил формування від'ємного значення з ПДВ, враховуючи підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту (від'ємного значення), та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з судом, зважаючи на таке.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2, ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно пп. 200.6., 200.7., 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Отже, прийняття рішення платником податку щодо отримання такого бюджетного відшкодування є його правом, а не обов'язком.

Рішення про зарахування в повному розмірі належної суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів згідно п. 200.6 ст. 200 ПКУ відображається платником податку у податковій декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п.п."а" п. 200.14 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.6 та 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на бюджетне відшкодування, може прийняти рішення про: зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів; повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Судом встановлено, що при визначенні загальної суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 р. з від'ємного значення ПДВ попередніх періодів, позивачем враховано податкового кредиту на суму 66 667,00 грн. за податковою накладною від 21.11.2011 р. № 24 виданою ПАТ "Свеський насосний завод".

На думку податкового органу, зазначена податкова накладана складена з порушенням, оскільки не містить в верхній лівій частині відповідної помітки "X" (про передачу оригіналу податкової накладної покупцю), а тому не мала бути позивачем врахована.

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача помилковим.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПАТ "Свеський насосний завод" (постачальник) укладено договір поставки від 21.11.2011 р., за умовами якого позивач придбав станок, що був у вжитку, а саме, карусельний станок RAFAMET KCF -320 F 1964 р.випуску.

ПАТ "Свеський насосний завод" виписано позивачу податкову накладну від 21.11.2011 р. № 24, до якої віднесено сплачений в ціні товару ПДВ на суму 66 667,00 грн.

Позивачем враховано суми ПДВ по накладній при визначенні спірного податкового кредиту, від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит (від'ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом встановлено, що виконання умов договору підтверджується наданими як до перевірки, так і до суду доказами, а саме договором, податковою накладною від 21.11.2011 р. № 24, платіжним дорученням та не заперечується відповідачем .

Придбаний товар (станок) позивачем використано в господарській діяльності шляхом подальшої реалізації SEHGAL STEEL INDUSTRY (Уттараканд, Індія) на підставі контракту від 10.02.2012 р. № 312, що підтверджується міжнародними ТТН, інвойсами, проформами, додатками до ВМД (а.с. 56-82).

Фізичне переміщення здійснено залученим перевізником ТОВ «Украмарин» (м. Одеса) на підставі договору транспортного експедирування від 23.04.2012 р. № 44 (транспортом ТОВ «АТП-1524» (м. Одеса), що підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с. 53-55).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкова накладна від 21.11.2011 р. № 24 містить обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, та надає можливість ідентифікувати особу, яка її видала, містить відомості про придбані товари, їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Недолік при заповнені податкової накладної (відсутність відповідної помітки "X") про передачу оригіналу податкової накладної покупцю) є технічним та не свідчить про недійсність податкової накладної, а також не спричиняє втрати доказової сили для цілей ст. 44 ПК України, зокрема, при визначенні бази оподаткування ПДВ, податкового кредиту тощо.

Судом встановлено реальність виконання договору поставки (переміщення товару, оплата, використання його в господарській діяльності), та як наслідок правомірність формування позивачем податкового кредиту листопада 2011 р. в сумі 66 667,00 грн.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 р.) в сумі 66 667,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.

Щодо висновків ДПІ про завищення позивачем суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в розмірі заниження суму бюджетного відшкодування в розмірі 217 640,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем до бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за грудень 2013 р. заявлено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 217 640,00 грн., сформовану по податковому кредиту та операціям з ТОВ «Лозівський Ковальсько-Механічний завод», ПАТ «Свеський Насосний завод», ТОВ «Агроюг Пллюс», ТОВ «Тройка-Плюс», Управляння комунального майна по приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР в липні 2011 року - листопаді 2013 року.

Відповідач ставить під сумнів право позивача на бюджетне відшкодування грудня 2013 р., оскільки позивач не відображав його по р. 23 (бюджетне відшкодування) Декларацій та в Розрахунках суми бюджетного відшкодування протягом періоду виникнення такого відшкодування (липень 2011 року - листопад 2013 року).

Колегія суддів погоджується з судом, що зазначений висновок відповідача є помилковим.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій, правомірність податкового кредиту та відповідного від'ємного значення з ПДВ за період з липня 2011 року по листопад 2013 року відповідачем під сумнів не ставиться.

В Деклараціях з ПДВ у період з липня 2011 року по листопад 2013 року позивачем на спірну суму від'ємного значення з ПДВ не заповнений рядок 23.1 або 23.2 . Рішення про добровільне зарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку позивачем не приймалось.

Між тим, податковий орган не вправі зменшувати бюджетне відшкодування позивача, посилаючись на те, що платник не скористався правом заявити відшкодування в періоді виникнення від'ємного значення, тобто, в липні 2011 року - листопаді 2013 року.

Правове значення установленого 1095-денного строку полягає у визначенні часових меж для заявлення платником до відшкодування ПДВ саме шляхом зарахування надміру сплаченого податку на його рахунок у банку; у той же час використання належної платнику суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів не має часового обмеження.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.02.2012 у справі № 21-210а11.

Позивач не обмежений заявити до відшкодування суму від'ємного значення з ПДВ липня 2011 року - листопада 2013 року в грудні 2013 р., оскільки норми ПК не містять відповідного застереження для платника.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не завищено суму бюджетного відшкодування в загальному розмірі 217 640,00 грн. в грудні 2013 р.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів підтверджує, що позивач має право на бюджетне відшкодування на загальну суму 284 534,00 грн. за грудень 2013 р., з яких: сума перенесеного у від'ємне значення ПДВ податкового кредиту в розмірі 66 667,00 грн. (по податковій накладній № 24 від 21.11.2011 р. ПАТ "Свеський насосний завод"), та від'ємне значення ПДВ за період липень 2011 року - листопад 2013 року в сумі 217 640,00 грн.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Достатніх доказів на спростування висновків суду та підтвердження правомірності податкового повідомлення -рішення податковим органом не надано.

З урахуванням наведеного, слід погодитись з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість зменшення (збільшення) від'ємного значення ПДВ, призначення позивачу штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини по справі, прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. по справі № 820/6178/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.