Ухвала

від 20.09.2017 по справі 820/6178/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року м. Київ К/800/40289/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014

у справі № 820/6178/14 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машексім

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014, позов задоволено: визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.03.2014 № 0000871501 та № 0000881501. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ Машексім сплачений судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками проведеної ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ Машексім бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року складено акт від 28.02.2014 № 641/20-30-15-01-10/32133950. Згідно з висновками цього акту позивачем порушені норми пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК) в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 66667,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 66667,00 грн.; пункту 200.4 статті 200 ПК, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в розмірі 284534,00 грн.; підпункт а пункту 200.14 статті 200 ПК, занижено суму бюджетного відшкодування на 217640,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.03.2014: № 0000871501, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 284307,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 71076,75 грн.; № 0000881501, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 217640,00 грн.

Висновок ДПІ про завищення позивачем суми податкового кредиту ґрунтується на неправомірному включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 66666,67 грн. на підставі податкової накладної, яка оформлена не належним чином, чим порушено Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969.

У судовому процесі встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної, виписаної Публічним акціонерним товариством Свеський насосний завод від 21.11.2011 № 24 на поставку універсального карусельного станка вартістю 400000,00 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн., у розмірі 66666,67 грн., у верхній лівій частині якої відсутня відмітка (потрібне виділяється поміткою Х ) про передачу оригіналу податкової накладної покупцю (а.с. 15)

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В свою чергу, при оцінці відповідності заповнення податкових накладних вимогам чинного законодавства необхідно враховувати, що окремі недоліки в їх заповненні не тягнуть за собою втрату податковими накладними статусу належних податкових документів, якими вони є в силу пункту 201.6 статті 201 ПК України.

Податкові накладні є належними та підтверджують право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавців, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку.

Недоліки в заповненні податкової накладної, які не призводять до неможливості ідентифікації учасників, факту та змісту господарських операцій, за умови належного заповнення інших реквізитів податкової накладної та реального здійснення операції з поставки, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податку-покупця, як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій у цій адміністративній справі, не обумовлюють втрату податковою накладною значення документу податкового обліку - підстави для збільшення суми податкового кредиту.

Висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в розмірі заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 217640,00 грн. за грудень 2013 ґрунтується на не відображенні позивачем у рядку 23 (бюджетне відшкодування) в податкових деклараціях з податку на додану вартість та в розрахунках суми бюджетного відшкодування протягом періоду виникнення права на отримання бюджетного відшкодування за результатами співставлення сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту (липень 2011 року - листопад 2013 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в податкових деклараціях з ПДВ у період з липня 2011 року по листопад 2013 року від'ємне значення з ПДВ в розмірі 217640,00 грн. не внесене до рядків 23.1 або 23.2 . Рішення про добровільне зарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку позивачем не приймалось.

За визначенням підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 ст.200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.6 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що право на визначення напряму використання належних платнику сум бюджетного відшкодування є його дискреційним правом.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган не вправі зменшувати бюджетне відшкодування позивача, посилаючись на те, що платник не скористався правом заявити відшкодування в періоді виникнення від'ємного значення, тобто, в липні 2011 року - листопаді 2013 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220 , 220-1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко