Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/11482/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11482/14 23.07.14 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» простягнення заборгованості в розмірі 399 994 гривні 66 копійок

Представники:

від Позивача: Терновська О.А. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 399 994 гривні 66 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 29 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» («Постачальник») та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» («Покупець») укладено Договір поставки №11/2012-1, відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в поряду на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість та ціна якої погоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору. Так, на виконання умов Договору №11/2012-1 Позивачем було здійснено постачання продукції на загальну суму 873 696 гривень 00 копійок, яка була оплачена частково Відповідачем в сумі 536 848 гривень 00 копійок. Таким чином, заборгованість Відповідача за Договором №11/2012-1 складає 336 848 гривень 00 копійок. Отже, Позивач просить Суд стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» 336 848 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 23 241 гривня 23 копійки - інфляційні нарахування, 11 877 гривень 51 копійка - 3% річних та 27 978 гривень 92 копійки - пеня.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/11482/14, судове засідання призначено на 09.07.2014 р.

09.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.2014 року.

09.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року відкладено розгляд справи на 23.07.2014 року.

В судовому засіданні 23.07.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.07.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 23.07.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23 липня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

29 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» («Постачальник») та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» («Покупець») укладено Договір поставки №11/2012-1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в поряду на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість та ціна якої погоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна продукції, що поставляється за Договором, вказується у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до Договору. Сума договору складає 873 696 гривень 00 копійок.

Як вбачається з Видаткових накладних № РН-0000051 від 14 січня 2013 року на суму 637 680 гривень 00 копійок, № РН-0000062 від 29 квітня 2013 року на суму 236 016 гривень 00 копійок, Актів прийому-передачі від 14 січня 2013 року та від 29 квітня 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» поставлено Відповідачу продукцію на загальну суму 873 696 гривень 00 копійок.

Відповідно до Виписок по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ», копії яких містяться в матеріалах справи, Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС»було сплачено Позивачу за поставлений товар 536 848 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача за Договором №11/2012-1 складає 336 848 гривень 00 копійок. Отже, Позивач просить Суд стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» 336 848 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 23 241 гривня 23 копійки - інфляційні нарахування, 11 877 гривень 51 копійка - 3% річних та 27 978 гривень 92 копійки - пеня

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №11/2012-1 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки №11/2012-1 на загальну суму 873 696 гривень 00 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними № РН-0000051 від 14 січня 2013 року на суму 637 680 гривень 00 копійок, № РН-0000062 від 29 квітня 2013 року на суму 236 016 гривень 00 копійок та Актами прийому-передачі від 14 січня 2013 року та від 29 квітня 2013 року.

Відповідно до Виписок по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ», копії яких містяться в матеріалах справи, Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС»було сплачено Позивачу за поставлений товар 536 848 гривень 00 копійок.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки №11/2012-1, не здійснив повну оплату вартості поставленого товару, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 336 848 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» в частині стягнення 23 241 гривні 23 копійки - інфляційних нарахувань та 11 877 гривень 51 копійки - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» в частині стягнення 27 978 гривень 92 копійки - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» (04080, м.Київ, ВУЛ.ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, будинок 18/14, Ідентифікаційний код юридичної особи 30789761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» (50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, будинок 67, Ідентифікаційний код юридичної особи 32693825) 399 994 (триста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 66 копійок , з яких: 336 848 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 23 241 гривня 23 копійки - інфляційні нарахування, 11 877 гривень 51 копійка - 3% річних та 27 978 гривень 92 копійки - пеня

3. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТРИЕС» (04080, м.Київ, ВУЛ.ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, будинок 18/14, Ідентифікаційний код юридичної особи 30789761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОТЕХ» (50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, будинок 67, Ідентифікаційний код юридичної особи 32693825) 7 999 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 90 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 липня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин