Постанова

від 26.06.2014 по справі 808/2091/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року 16-35Справа № 808/2091/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.,

при секретарі судового засідання Горбовій І.С.

за участю:

представників позивача Нєдзєльського Д.Є., Леус Г.О.

представника відповідача Терехової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Тандем профі плюс»

до Запорізької митниці Міндоходів

про скасування рішення та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Тандем Профі Плюс» до Запорізької митниці Міндоходів про скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000990/2 від 05 грудня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01301.

У позовній заяві приватне підприємство «Тандем Профі Плюс» просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів №112050000/2013/000990/2 від 05.12.2013 року, а також визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення, на підставі яких митним органом здійснено коригування митної вартості товару у сторону збільшення, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм права та не відповідає вимогам закону, а тому вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, вважає рішення Запорізької митниці Міндоходів №112050000/2013/000990/2 від 05.12.2013 р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01301такими, що винесені законно з підстав, викладених у заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Тандем Профі Плюс» є юридичною особою та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з оптовою торгівлею сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, оптовою торгівлею іншими машинами й устаткованням та іншими видами оптової торгівлі.

Судом встановлено, що у вересні 2013 року позивачем укладено з Обществом с ограниченной ответственностю «ЧЕТРА - Комплектующие и запасные части», Російська Федерація, зовнішньоекономічний контракт від 30.09.2013 № 792400/UKR 55-13, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку запасних частин, вузлів та агрегатів до тракторів за кількістю, ціною, сумою та строками, вказаними у специфікаціями, які є невід'ємними додатками до даного контракту.

У грудні 2013 року Позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від Общества с ограниченной ответственностью «ЧЕТРА - Комплектующие и запасные части» за вказаним вище контрактом товар: запасні частини, вузли та агрегати до тракторів та подано до Запорізької митниці Міндоходів вантажну митну декларацію N 112050000/2013/032804.

Митна вартість вказаних вище товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2013 № 792400/UKR 55-13, та становить 1007103,00 RUB (243094 грн. 52 коп.).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у вантажній митній декларації № 112050000/2013/032804 ПП «ТАНДЕМ ПРОФІ ПЛЮС» подано митному органу зовнішньоекономічний контракт від 30.09.2013 р. № 792400/UKR 55-13, додаткову угоду № 1 від 20.11.2013 р. до контракту № 792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р., специфікацію № 1 від 30.09.2013 р. до контракту № 792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р., картку особи, яка здійснює операції з товарами, інвойс від 29.11.2013 № 11761, міжнародну автомобільну накладну (CMR) 29.11.2013 № 502314, платіжне доручення в іноземній валюті № 2695 від 30.10.2013 р., платіжне доручення в іноземній валюті № 2716 від 05.11.2013 р., довідку про транспортні витрати 13/12-01 від 02.12.2013 р., пакувальний лист № 10905 від 29.11.2012 р., сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 3079001500 від 29.11.2013 р., рішення органу сертифікації № 660/ОСП від 03 грудня 2013 р., технічний опис, копія митної декларації країни відправлення 10408120/291113/0004494 від 29.11.2013 року.

Запорізькою митницею Міндоходів, з метою належного та об'єктивного визначення митної вартості задекларованих приватним підприємством «Тандем Профі Плюс» товарів, витребувано у позивача додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з угодою про поставку товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця товару, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Декларантом позивача були додатково надані рахунок на оплату №4787 від 16.10.2013 року, лист № 792400/506 від 03.12.2013 року та зроблена помітка що інші документи протягом 10 днів надати декларант не має можливості.

Рішенням Запорізької митниці Міндоходів від 05.12.2013 року № 112050000/2013/000990/2, на підставі статті 64 Митного кодексу України, здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення, а саме Відповідачем здійснене коригування щодо вартості однієї позиції (вантажного місця) в митній декларації з 756134,00 до 1361209,08 руб. та складено картку відмови у митному оформленні товару №112050000/2013/01301.

Позивач із визначеною відповідачем митною вартістю товару не погодився та скористався наданим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України правом на звернення до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що приватним підприємством «Тандем Профі Плюс» супровідним листом від 17.02.2014 року № 2209-1 відповідачу надані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме (назви документів та іноземних контрагентів на мові оригіналу): лист ПП «Тандем Профі Плюс» № 2209-1 від 23 січня 2014 року до торгово-промислової палати Чуваської республіки та відповідь на нього (лист №43 від 23.01.2014 р.), висновок (вих. ОИ-20 від 27.01.2014) про проведення цінової експертизи яка була проведена Запорізькою торгово-промисловою палатою щодо контракту № 792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р. між ПП «Тандем Профі Плюс» та ООО «ЧКЗЧ», комерційна пропозиція ООО «ЧКЗЧ» з цінами від 20.09.2013 № 792400/379, лист ПП «Тандем Профі Плюс» від 20 січня 2014 р. до ОАО «Четра-КЗЧ» щодо надання документів та відповідь на нього (вих. №792700/15 від 23.01.2014 р.), лист ООО «ЧКЗЧ» №792400/378 від 20.09.2013 р. з доданими прайс-листами, лист ООО «ЧКЗЧ» №792400/506 від 06.12.2013 р. про підтвердження ексклюзивності ООО «ЧКЗЧ» при постачанні товарів виробником яких є ОАО «ЧАЗ», листи ООО «ЧКЗЧ» №792400/506 від 21.01.2014 р. та №792700/14 від 20.01.2014 р. щодо сплат за контрактом № 792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р., рахунок на оплату №4787 від 16.10.2013 р., рахунки-фактури №11761 від 29.11.2013 р. з помилкою та виправленою помилкою, контракт №792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р. довіреність на підпис контракту №792400/UKR 55-13 від ООО «ЧКЗЧ», додаткова угода №1 от 20.11.2013 р. до контракту №792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р., специфікація №1 від 30.09.2013 р. до контракту №792400/UKR 55-13 від 30.09.2013 р., Статут Общества с ограниченной ответственностю «ЧЕТРА - Комплектующие и запасные части», товарна накладна №10905 від 28.11.2013 р., повідомлення від митниці, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01301, рішення Запорізької митниці Міндоходів № 112050000/2013/000990/2 про коригування митної вартості товарів від 05.12.2013 року, довідка ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 08.7.0.0.0/131211101026 від 11.12.2013 року про оборот грошових коштів, звіт про дебетові и кредитові операції по рахунку 26007060518969 «Тандем Профі Плюс, ПП» с 05.11.2013 по 05.11.2013 та платіжне доручення в іноземній валюті, звіт про дебетові и кредитові операції по рахунку 26007060518969 «Тандем Профі Плюс, ПП» с 30.10.2013 по 30.10.2013 та платіжне доручення в іноземній валюті, акт звірки взаємних розрахунків за період с 01.01.2013 по 30.11.2013 між Обществом с ограниченной ответственностю «ЧЕТРА - Комплектующие и запасные части» и приватним підприємством «Тандем Профи Плюс», статут ПП «Тандем Профи Плюс» зі змінами.

За результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів Запорізькою митницею Міндоходів відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною господарської операції. Згідно з даними листа Запорізької митниці Міндоходів від 21.02.2014 № 985/24/08-70-66-02, документи, що додатково подані приватним підприємством «Тандем Профі Плюс» були взяті контролюючим органом до уваги, проте не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки на думку відповідача надані документи не містять вартісної інформації та не підтверджують заявлений декларантом рівень митної вартості товарів та обраний метод її визначення.

Не погоджуючись із рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від №112050000/2013/000990/2 від 05.12.2013 року, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, викладене узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані приватним підприємством «Тандем Профі Плюс» основні та додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

Суд також не погоджується з твердженнями відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем документах виходячи з наступного.

Так, є необґрунтованими доводи відповідача про неможливість ідентифікувати здійснені оплати за поставку у зв'язку з відсутністю у платіжних дорученнях, згідно яких здійснювалася оплата товару, посилання на інвойс, оскільки у платіжних дорученнях вказано посилання на контракт, а в самому інвойсі констатується порядок його оплати згідно до умов контракту.

Відносно тверджень відповідача щодо розбіжностей в інвойсі від 29.11.2013 № 11761 має місце посилання на платіжно-розрахункові документи №4558 від 30.11.2013 та № 4647 від 05.11.2013 суд звертає увагу, що позивачем були надані пояснення що в процесі митного оформлення імпортованого товару позивачем були надані платіжні доручення в іноземній валюті від 30.10.2013 №2695 та від 05.11.13 № 2716. Номери платіжних доручень (№2695 та №2716) були надані вказаним документам автоматично комп'ютерною системою банку Позивача як порядкові номери платіжних документів. При отриманні коштів банком бенефіціара (постачальника продукції - резидента Російської Федерації), комп'ютерною системою банку були зареєстровані платежі, сплачені Позивачем, з власними внутрішніми порядковими номерами платіжних документів, а саме (мовою оригіналу): Платежное поручение № 20 від 30.10.13 на суму 400000,0 руб., та Платежное поручение № 5 від 05.11.13 на суму 607103,0 руб. Зазначені платіжні доручення банку бенефіціара коштів були враховані внутрішньою обліковою комп'ютерною системою постачальника як (мовою оригіналу) платежное поручения № 4558 от 30.10.2013г. на суму 400 000,00 (четыреста тысяч рублей 00 копеек) и № 4647 от 05.11.2013г., на суму 607 103,00 (шестьсот сем тысяч сто три рубля 00 копеек). Зазначена відповідність номерів платіжних доручень підтверджується листом ООО «ЧЕТРА - Комплектующие и запасные части» № И-200106/338 від 26.06.14 р. Належних доказів які б спростовували твердження позивача відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами відповідача про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах, оскільки всі подані позивачем разом з митною декларацією документи оформлені належним чином та є достатніми для визначення митної вартості товару за першим методом.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.

Оскільки відповідачем не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані позивачем в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.

Митним органом було прийняте рішення (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01301) в результаті якого Позивач був позбавлений можливості використовувати при розмитненні товарів пільгові ставки ввізного мита. В обґрунтування своєї позиції митний орган зазначив що Позивачем був наданий невірно заповнений Сертифікат походження товару СТ-1, у якому графу 8 заповнено з порушенням вимог п. 7.4 розділу 7 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 7 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року.

Заповнення сертифіката форми СТ-1 повинно відповідати таким вимогам: графа 8 - "Опис товару". Зазначається комерційне найменування товару та інші відомості, що дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару стосовно заявленого для цілей митного оформлення. У разі недостатності місця для заповнення графи 8 допускається застосування додаткового аркуша (аркушів) про походження товару (бланк додаткового аркуша наведено в додатку 3, який є невід'ємною частиною цих Правил), який заповнюється в установленому порядку (який засвідчено підписом, печаткою та має той самий реєстраційний номер, який зазначено в графі 4 сертифіката).

У разі переміщення партії товарів зі значним номенклатурним переліком найменувань за умови, що всі товари класифікуються в одній товарній позиції та мають однаковий критерій походження, допускається замість оформлення додаткового аркуша (аркушів) сертифіката використовувати товаросупровідний документ (рахунок-фактура, рахунок-проформа, транспортна накладна (коносамент) або інший документ, що відображає кількісні характеристики товару), у якому наведено повний перелік товарів. Цей товаросупровідний документ, на першому аркуші якого проставляються реєстраційний номер та дата видачі відповідного сертифіката, надається митним органам країни ввезення одночасно із сертифікатом. Відомості про походження товарів у товаросупровідному документі засвідчуються тим самим уповноваженим органом, який видав сертифікат. При цьому в графі 8 сертифіката робиться посилання на відповідний товаросупровідний документ із зазначенням його реквізитів і кількості аркушів, з яких він складається;

Графа 8 Сертифікату походження товару СТ-1 № RUUA 3079001500 від 29.11.2013 р., який був оформлений у країні імпортера (Російській Федерації) містить опис товару, який повністю співпадає з найменуванням товару, який зазначений у рахунку-фактурі №11761 від 29.11.2013 року, має посилання на контракт від 30.09.2013 № 792400/UKR 55-13 та специфікацію № 1 до цього контракту.

Відповідно до п. 7.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

При цьому, митним органом не зазначено, як само повинна бути оформлена графа 8 Сертифікату походження товару СТ-1 та якої інформації недостатньо у графі 8 Сертифікату походження товару СТ-1 № RUUA 3079001500 для надання товарам режиму вільної торгівлі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01301 не ґрунтується на положеннях законодавства України та міжнародних угод, містить необґрунтовані висновки, базуються на припущеннях, не підтверджуються доказами та у зв'язку з цим підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого Рішення від 05.12.2013 р. №112050000/2013/000990/2 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товару №112050000/2013/01301, позивачем надано достатні докази в обґрунтування позовних вимог, в силу чого, вимоги щодо скасування зазначених рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Запорізької Митниці Міндоходів про коригування митної вартості №112050000/2013/000990/2 від 05.12.2013.

Скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01301 складеної Запорізькою Митницею Міндоходів.

Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства «Тандем профі плюс» (ЄДРПОУ 36711287) суму судового збору у розмірі 364 грн. 08 коп. (триста шістдесят чотири гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака