Ухвала

від 10.07.2014 по справі 2а-2510/10/1770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/76080/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П., при секретарі: Ковтун О.С.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенстер»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011

у справі № 2а-2510/10/1770 Рівненського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенстер»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівне від 21.12.2009: № 000642344/0/23-318; №000652344/0/23-318.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 постанову суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Єврофенстер» просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2010.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення та збільшення у податковому обліку позивача сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 15.12.2009 № 1655/1126/23-300/35056649, про порушення позивачем норм підпунктів 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2009 року на 511873,00 грн.; занижено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 543287,00 грн. у податковому обліку за червень, липень, серпень, вересень 2009 року, зокрема: на 496230,00 грн., 6215,00 грн., 36567,00 грн., 4275,00 грн. відповідно на загальну суму 543287,00 грн.; завищено від`ємне значення (рядок 26) податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року на 31607,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.12.2009: № 000642344/0/23-318 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за вересень 2009 року на 511873,00 грн.; № 000652344/0/23-318 - про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за червень, липень, серпень, вересень 2009 року на 543287,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивачем у податковому обліку за листопад 2008 року, лютий, червень, липень, серпень 2009 року відображав суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у рядку 25.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань із ПДВ наступних податкових періодів». У податковій декларації за вересень 2009 року, враховуючи уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, позивач відобразив від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту у сумі 513463,00 грн. у рядку 25.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку». Податковий орган не оспорює сплату позивачем податку в сумі 543287,00 грн. в ціні придбання товарів (послуг), реальність господарських операцій з поставки товарів (послуг), непогашення цієї суми за рахунок сум податкових зобов'язань станом на дату подання ТОВ «Єврофенстер» податкової декларації за вересень 2009 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (підпункт 7.7.2 цієї статті).

Платник податку, згідно з підпунктом 7.7.3 цієї статті, може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив із того, що позивач правомірно заявив до повернення на рахунок у банку суму бюджетного відшкодування у податковому обліку за вересень 2009 року, яка виникла у попередніх податкових періодах та щодо якої позивач приймав рішення про її зарахування у погашення податкових зобов`язань із ПДВ наступних податкових періодів.

Апеляційний суд при застосуванні вказаних правових норм, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийшов до протилежного висновку, зазначивши, що норми статті 7 Закону № 168/97-ВР, якою передбачено два способи відшкодування платнику ПДВ надмірно сплаченої суми цього податку: зарахування у рахунок майбутніх податкових зобов`язань та повернення цих сум на рахунок платника податку, - не передбачають застосування обох цих способів щодо одних і тих же сум, у зв'язку з цим подання позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації за вересень 2009 року, яким змінено раніше обраний (задекларований) спосіб бюджетного відшкодування, є неправомірним.

Такий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає правильному застосуванню норм статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Визнаючи за платником ПДВ право у випадку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого періоду прийняти рішення або про перерахування з бюджетного рахунку на його рахунок у банку суми надмірно сплаченого податку, або про зарахування цієї суми на погашення податкових зобов`язань майбутніх податкових періодів, норми цієї статті, так само як і інших статей Закону № 168/97-ВР або інших законів України не встановлюють обмеження щодо права платника податку змінити обраний ним спосіб бюджетного відшкодування (в межах способів, передбачених статтею 7 Закону № 168/97-ВР). Таке правозастосування узгоджується із нормою частини 1 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно з правовою нормою, яка виявляється з цієї конституційної норми із застосуванням висновку «від протилежного», те, що не заборонено законом, є правомірним.

Таким чином, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зробив правильний висновок про відсутність законодавчо встановлених обмежень для платника податку щодо зміни раніше обраного (задекларованого) способу бюджетного відшкодування надмірно сплаченої суми податку на додану вартість.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенстер» задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін В.П. Юрченко