Постанова

від 29.07.2014 по справі 826/6423/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6423/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Хрімлі О.Г.

за участю секретаря: Пакіж О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Територія безпеки» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Територія безпеки» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Територія безпеки» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідачі) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262240 від 24.01.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.12.2013 року ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі п.200.10 ст.200 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 09.12.2013 року № 1816/26-51-22-04/36272644 (далі по тексту Акт перевірки)

Як висновок акту перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до збільшення суми, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25.1) за серпень 2013 року.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ в Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.01.2014 року № 0000262240 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 31 174,05 грн., у тому числі за основним платежем - 24 939,24 грн. та за штрафними санкціями - 6 234,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для висновків відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства стало включення до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Вістобуд» суми ПДВ 24 939,24 грн. згідно Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9058582719 від 19.09.2013 року. Ззгідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року № 9058582826 від 19.09.2013 року до розділу ІІ «Отримані податкові накладні» позивачем включено податкову накладну по ТОВ «Вістобуд» (код ЄДРПОУ 35211512) від 08.08.2013 року №1 на суму ПДВ 24 939,24 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, крім того, позивач мав можливість перевірити наявність реєстрації податкової накладної контрагента ТОВ «Вістобуд» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податкова накладна №1 від 08.08.2013 року, виписана контрагентом позивача ТОВ «Вістобуд» на суму 24 939,24 грн. не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

До декларації за серпень 2013 року позивачем не подано Додаток № 8 - «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну» (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) на контрагента ТОВ «Вістобуд».

Судом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 24 939,24 грн. згідно податкової накладної від 08.08.2013 року № 1, виданої ТОВ «Вістобуд» на підставі договору про виконання робіт від 05.08.2013 року № 41.

Проте, відповідач в письмових запереченнях стверджує, що вказана податкова накладна не включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженого Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається, зокрема про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру, який передбачає можливість перевірки покупцем наявності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З приводу вищезазначеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Єдиним спеціалізованим програмним забезпеченням, яке надає можливість направляти запит (відповідно до стандарту) в електронному вигляді є «M.E.DOC» виробництва ТОВ «ІТ ЕКСПЕРТ». Вартість ліценції на вказане програмне забезпечення є платною.

Тобто, п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, не має реальної дії без додаткових фінансових витрат, що в свою чергу є порушенням принципу соціальної справедливості, нейтральності оподаткування, рівності та зручності сплати, які передбачені ст. 4 ПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції наголошує, що складання запиту за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженого Державною податковою службою, є правом позивача, а не його обов'язком.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем долучено до матеріалів справи реєстр виданих податкових накладних, в який ТОВ «Вістобуд» включена податкова накладна від 08.08.2013 року №1, реєстр отриманих податкових накладних, в який позивачем також включена податкова накладна від 08.08.2013 року №1, а також докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, в межах яких вона виписана.

Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник позивача зазначив, що сума податкового зобов'язання вже фактично сплачена ПП «Територія безпеки» і контрагенту ТОВ «Вістобуд» і до Державного бюджету України у сумі вартості безпосередньо наданих послуг.

Відносно перевірки зазначеної податкової накладної контрагента відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та отримання витягу з Реєстру, представник позивача зазначив, що під час отримання відповідного документу підстав не було, оскільки у верхньому лівому куті міститься відмітка про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.42).

Як передбачено у п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наведені положення дають підстави для висновку, що лише відсутність податкової накладної та порушення порядку її оформлення (у т.ч. відсутність факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо така реєстрація обов'язкова) не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Виконання платником зазначеного правила дозволяє платнику податку реалізувати своє право на отримання податкового кредиту.

В силу наведених вимог закону обов'язковою умовою виникнення у платника податку - покупця права на податковий кредит є власне факт реєстрації платником податку - продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від перевірки покупцем цієї обставини.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог чинного законодавства України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, а вимоги адміністративного позову - задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Територія безпеки» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Територія безпеки» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262240 від 24.01.2014 року винесене Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Територія безпеки» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 274 грн. 05 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: Ю.А. Ісаєнко

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Хрімлі О.Г.