Ухвала

від 22.09.2015 по справі 826/6423/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/44676/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014

у справі № 826/6423/14

за позовом Приватного підприємства "Територія безпеки"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2014 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2014 та прийнято нову, якою позов задоволено: визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.01.2014 № 0000262240.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки позивача податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2013 року, складено акт від 09.12.2013 № 1816/26-51-22-04/36272644, в якому встановлені порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до збільшення суми, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25.1) за серпень 2013 року.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 24.01.2014 було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000262240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 31 174,05 грн., у тому числі за основним платежем - 24 939,24 грн. та за штрафними санкціями - 6 234,81 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства стало включення до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Вістобуд» суми ПДВ 24 939,24 грн. згідно Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9058582719 від 19.09.2013.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року № 9058582826 від 19.09.2013, до розділу ІІ «Отримані податкові накладні» позивачем включено податкову накладну по ТОВ «Вістобуд» від 08.08.2013 №1 на суму ПДВ 24 939,24 грн.

Разом із тим, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 24 939,24 грн. згідно податкової накладної від 08.08.2013 № 1, виданої ТОВ «Вістобуд» на підставі договору про виконання робіт від 05.08.2013 № 41.

Слід зазначити, що матеріали справи містять реєстр виданих податкових накладних, в який ТОВ «Вістобуд» включена податкова накладна від 08.08.2013 №1, реєстр отриманих податкових накладних, в який позивачем також включена податкова накладна від 08.08.2013 №1, та докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, в межах яких вона виписана.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що складання запиту за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженого Державною податковою службою, є правом позивача, а не його обов'язком.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 24.01.2014 № 0000262240.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційного суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль