Постанова

від 24.07.2014 по справі 826/8287/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 липня 2014 року 14:04 справа №826/8287/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Паньківа В.В. та представників:

позивача : Будник Я.П.;

відповідача: Єлініної С.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0008082205.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року відкрито провадження у справі №826/8287/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24 липня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 10 червня 2014 року №0008082205 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацами 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 089 819,00 грн., в тому числі за основним платежем - 5 671 855,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 417 964,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 23 травня 2014 року №1088/26592205/37642733 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" (код ЄДРПОУ 37642733) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Інвестенергія Нью" (код за ЄДРПОУ 38488089) та ТОВ "Меркурій Трейд Нью" (код за ЄДРПОУ 38483761), а також за період лютий 2014 року з ТОВ "Енергія Інвест Нью" (код за ЄДРПОУ 39028479) та ТОВ "Трейд Меркурій Нью" (код за ЄДРПОУ 39028793)" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 5 671 855,00 грн., у тому числі: за січень 2014 року на суму 3 070 374,00 грн., за лютий 2014 року на суму 2 601 481,00 грн.

Висновки Акта перевірки мотивовані наступним: позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Нью", ТОВ "Енергія Інвест Нью" та ТОВ "Трейд Меркурій Нью", оскільки правочини між ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" та вказаними контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки на підставі інформації, яка міститься в актах про неможливість проведення зустрічної звірки зазначених підприємств встановлено порушення останніми норм податкового законодавства, так як діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Наведена інформація, на переконання відповідача, вказує, що правочини між ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" та вказаними контрагентами вчинені без мети настання реальних наслідків, а тому позивач не має права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним господарським операціям.

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки спірні господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" дотримано передбачені Податковим кодексом України передумови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" та ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Нью", ТОВ "Енергія Інвест Нью", ТОВ "Трейд Меркурій Нью", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що 09 вересня 2013 року між ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" (замовник) та ТОВ "Інвестенергія Нью" (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуги з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення, смартнетів, інші послуги у сфері інформатизації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Наявні в матеріалах справи накладні свідчать, що ТОВ "Інвестенергія Нью" надано позивачу: сервісний контракт 8Х5ХNBD 5-Pt Gigabit Enet Shared Pt Adptr, послуги підтримання обсягу продажу та асортименту продукції готової марки Eaton за період 01.01.2013-31.12.2013 тощо.

ТОВ "Інвестенергія Нью" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 20 139 124,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 356 521,00 грн.

22 січня 2014 року між ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" (покупець) та ТОВ "Трейд Меркурій Нью" (постачальник) укладено договір поставки №22.01-2014, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання і комплектуючі до нього.

Згідно специфікації до договору поставки та накладних, ТОВ "Трейд Меркурій Нью" поставило позивачу товар (комутатор керований, мережеве обладнання, кабель до антени, адаптер, маршрутизатор, розетка електрична тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 7 211 725,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 201 954,00 грн.

За умовами договору поставки від 14 січня 2014 року №14.01.-2014, укладеного між ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" (замовник) та ТОВ "Енергія Інвест Нью" (виконавець), останній зобов'язується надавати замовнику послуги з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуги з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення, смартнетів, інші послуги у сфері інформатизації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих лютим 2014 року, ТОВ "Енергія Інвест Нью" надало позивачу послуги з надання кодів доступу/ключів до програмного забезпечення, послуги з модернізації програмного забезпечення, інформаційно-консультаційні послуги з організації проведення заходу та інші.

ТОВ "Енергія Інвест Нью" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 8 397 162,30 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 399 527,10 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які датовані січнем 2014 року, ТОВ "Меркурій Трейд Нью" поставило ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" товари (кабельний зажим, панель розводки кабелю, мережевий адаптер для друкуючих пристроїв тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 4 980 829,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 875 678,10 грн.

На підтвердження факту оплати за придбані товари та надані послуги, позивач надав суду довідки про рух коштів на рахунках та копії виписок банку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за спірний період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Нью", ТОВ "Енергія Інвест Нью", ТОВ "Трейд Меркурій Нью", у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд звертає увагу на те, що жодних письмових пояснень з приводу мети придбання товарів та послуг в межах спірних господарських операцій, позивач до суду не надав.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано в матеріали справи копії наступних документів: договорів поставки, укладених з контрагентами-покупцями (ТОВ "Індустріальні енергетичні технології", ТОВ "Нетвейв", ТОВ "Омнілінк", ТОВ "Чайка.Ком" та інші), видаткових накладних, актів прийому-передачі виконаних послуг, банківських виписок, довіреностей, укладених між позивачем та контрагентами-покупцями.

При цьому суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту реалізації контрагентам-покупцям товарів, які придбані саме в межах спірних господарських операцій, тобто суд не має можливості встановити, що товари, які позивач поставив покупцям придбано у ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Нью", ТОВ "Енергія Інвест Нью", ТОВ "Трейд Меркурій Нью".

Докази на підтвердження факту перевезення товарів, оприбуткування їх на складі, чи будь-які письмові пояснень з приводу неможливості надання таких документів матеріали справи не містять.

Відсутні також будь-які докази на підтвердження мети придбання та використання в межах господарської діяльності позивача послуг з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуг з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення та інших послуг у сфері інформатизації.

Так, надані позивачем акти приймання передачі виконаних робіт не містять доказової інформації, оскільки в них відсутня інформація про залучення ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Нью", ТОВ "Енергія Інвест Нью", ТОВ "Трейд Меркурій Нью" для виконання послуг з налаштування мережевого обладнання, послуг з технічної підтримки обладнання, послуг по впровадженню системи управління підприємством на базі програмного комплексу та інших, тобто наявні в матеріалах справи документи не дають можливості суду ідентифікувати участь вказаних контрагентів у виконанні цих послуг.

Матеріали справи також не містять доказів, які б дали змогу встановити характер наданих послуг, наприклад, які саме заходи вжито з метою надання послуг з технічної підтримки та обслуговування обладнання; кому належить програмне забезпечення та яку технічну підтримку виконано; місце виконання послуг та з якою метою вони виконувались, а також які саме інші послуги у сфері інформатизації надавались.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості самостійного виконання таких послуг та необхідності залучення інших виконавців, враховуючи, що основним видом господарської діяльності позивача є зокрема, ремонт комп'ютерів і периферійного обладнання.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Нью", ТОВ "Енергія Інвест Нью", ТОВ "Трейд Меркурій Нью" товарів та послуг, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з вказаними контрагентами носять реальний характер, а придбані товари та послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за спірний період є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0008082205 є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" про скасування податкового повідомлення-рішення нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" задоволенню не підлягає.

Частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, решта суми судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, а саме 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. - 487,20 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн" (код ЄДРПОУ 37642733, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. "Г") на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Подільському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чести гривні вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко